на тему рефераты Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
на тему рефераты
на тему рефераты
МЕНЮ|
на тему рефераты
поиск
Грошова система України

Грошова система України

ВСТУП

Грошова система України функціонує відповідно до закону про Національний

банк України. Офіційною грошовою одиницею (валютою) є гривня.

Співвідношення між гривнею і золотом Законом не встановлено. Офіційний курс

гривні до іноземних грошових одиниць визначається НБУ і публікується в

пресі. Фіксований масштаб цін відсутній. Видами грошей, що мають законну

платіжну силу, є банкноти і металеві монети, що забезпечуються всіма

активами Національного банку. Крім готівки функціонують і безготівкові

гроші (у виді засобів на рахунках у кредитних установах). Виключним правом

емісії готівки, організації і їхнього обертання і вилучення володіє НБУ. На

Національний банк України покладені такі обов'язки:

1. прогнозування й організація виробництва, перевезення і

збереження банкнот і монет, а також створення їхніх резервних

фондів;

2. установлення правил збереження, перевезення й інкасації готівки

для кредитних організацій;

3. визначення ознак платоспроможності грошових знаків і порядку

заміни і знищення ушкоджених;

4. розробка порядку ведення касових операцій для кредитних

організацій;

5. визначення правил, форми, термінів і стандартів здійснення

безготівкових розрахунків;

6. ліцензування розрахункових систем кредитних установ.

З метою регулювання економіки НБУ залучає такі інструменти: ставки

облікового відсотка; норми обов'язкових резервів кредитних установ;

операції на відкритому ринку; здійснює регламентацію економічних нормативів

для кредитних заснувань.

Для здійснення касового обслуговування кредитних заснувань, а також

інших юридичних осіб, на території України створюються розрахунково-касові

центри при територіальних головних управліннях НБУ. Ці центри формують

оборотну касу по прийомі і видачі готівки, а також резервні фонди грошових

банківських квитків і монет.

Резервні фонди являють собою запаси не випущених в обіг банкнот і монет у

сховищах НБУ і мають важливе значення для організації і централізованого

регулювання касових ресурсів. Залишок готівки в оборотній касі лімітується

і при перевищенні ліміту надлишки грошей передаються з оборотної каси в

резервні фонди. Об'єктивна потреба в резервних фондах обумовлена

необхідністю: задоволення потреб економіки в готівці; відновлення грошової

маси в обігу в зв'язку з приходом у негодність окремих банкнот; підтримки

обов'язкового покупюрного складу грошової маси в цілому по країні і

регіонам; скорочення витрат на перевезення і збереження грошових знаків.

Готівка випускаються в обіг на основі емісійного дозволу - документа, що

дає право НБУ підкріплювати оборотну касу за рахунок резервних фондів

грошових банкнот і монет

СУТНІСТЬ І ПОХОДЖЕННЯ ГРОШЕЙ

Суспільний поділ праці (виділення землеробства і скотарства, а потім і

ремесел) зажадало постійного обміну продуктами праці.

Товар - це продукт праці, зроблений для продажу. Товари мають споживчу

вартість і ціну. У цьому їх протиріччя: закон єдності і боротьби

протилежностей.

Обмін, тобто рух товарів від одного товаровиробника до іншого, припускає

порівняння різноманітних по виду, якості, призначенню товарів. Основою

порівняння товарів є їхня вартість (не ціна!) - тобто суспільно-необхідна

праця, витрачена на виробництво товару.

З метою забезпечення порівнянністі різноманітних витрат праці з'являється

поняття мінової вартості. Мінова вартість - це спроможність товару

обмінюватися на інші товари у визначених пропорціях.

Існують дві концепції походження грошей: раціоналістична й еволюційна.

Перше нагадування про раціоналістичну теорію походження грошей дається в

роботі Аристотеля, що називається “Нахомахова етика”. Ця теорія пояснює

появу грошей як результат угоди (або змови) людей, що переконалися в тому,

що для просування вартості в міновому обороті необхідні спеціальні

інструменти. Ця теорія безроздільно панувала аж до XVIII сторіччя.

Відповідно до другої, еволюційної теорії, гроші з'явилися в результаті

еволюційного процесу. У “Капіталі” К. Маркс, на основі аналізу товарного

обігу, це переконливо доказує. Еволюція обміну товарів припускає розвиток

форм вартості:

1) Проста, або випадкова, форма вартості. Наприклад, зустрілися хлібороб і

скотар: 1 вівця = 1 мішку зерна. Особливості:- споживча вартість

зерна для скотаря служить формою прояву вартості вівці; -індивідуальна

праця хлібороба виражає свою протилежність - суспільна праця; конкретна

праця, укладена у зерні, служить формою прояву абстрактної праці.

2) Розгорнута форма вартості:1 мішок зерна = 1 вівці, 1 аршину полотна,

1 сокирі

3) Загальна форма вартості: загальний загальновизнаний еквівалент = 1

вівці, 1 сокирі, 1 аршину полотна, мішку зерна

4) Грошова форма вартості. Для перетворення товару в гроші необхідно:

а) загальне визнання за цим товаром ролі загального еквівалента;

б) тривале виконання цим товаром ролі загального еквівалента;

в) наявність особливих фізичних властивостей, придатних для постійної

обмінності.

Найбільше придатними для виконання ролі грошей виявилися золото і срібло.

Гроші по своєму походженню - це товар. Вони також володіють двома

властивостями товару:

1. споживчою вартістю (у виді прикраси - задовольняють естетичену

потребу, у виді молотка - потреба в забиванні цвяхів);

2. ціною, оскільки на добування золота також витрачається визначена

кількість суспільно-необхідної праці.

Гроші - це особливий товар:

3. крім споживчої вартості (див. вище) вони мають загальну споживчу

вартість, оскільки за допомогою грошей людина може задовольнити

будь-яку потребу;

4. вартість грошей має зовнішню форму прояву до їхнього обміну на

ринку, тоді як вартість звичайного товару прихована і

виявляється тільки в момент покупки-продажу, тобто якщо товар

купується, то працю, витрачену на його виробництво, признається

товариством, стає суспільно необхідним; отже, товар має

вартість.

Гроші розв'язали протиріччя товарного виробництва: між споживчою вартістю

і ціною, тобто той самий товар для однієї людини не може володіти одночасно

і споживчою вартістю і ціною. З появою грошей товарний світ розколовся

на дві частини:

-це гроші як товар і всі інші товари. Споживча вартість сконцентрована на

стороні всіх товарів, а вартість - на стороні грошей. Гроші стають

виразником споживчих вартостей усіх товарів через свою ціну.

У висновку: гроші - це товар, особливість якого полягає в тому, що:

-це стихійно (історично) своїх фізичних властивостей, що виділилася за

рахунок, товар;

-це особливий привілейований товар, що грає роль загального еквівалента;

-це товар, що об'єднує в собі дві економічні категорії: споживчу вартість

і вартість ( у відмінності від інших товарів).

Три основних властивості грошей, що розкривають їхню сутність.

1) Гроші забезпечують загальну безпосередню обмінюваність. На них купується

будь-який товар;

2) Гроші виражають мінову вартість товару. Через них визначається ціна

товару, що дозволяє кількісно порівнювати різні по споживчій вартості

товари;

3) Гроші виступають матеріалізацією загального суспільно-необхідного

робочого часу, укладеного в товарі.

2. Грошовий обіг в Україні

Грошовий обіг здійснюється в готівковій і безготівковій формах.

Готівково- грошовий обіг - прямування готівки в сфері обігу і виконання

ними 2-х функцій: засобу платежу і засобу обігу. Готівка використовуються:

для оплати товарів, робіт, послуг; для розрахунків, не пов'язаних із рухом

товарів і послуг( розрахунків по виплаті заробітної плати, премій,

посібників, стипендій, пенсій, по виплаті страхових відшкодувань по

договорах страхування, при оплаті цінних паперів і виплаті прибутку по ним,

по платежах населення, на господарські потреби, на оплату відряджень, на

представительські витрати, на закупівлю сільгосппродукції і т.д). Готівково-

грошовий рух здійснюється за допомогою різноманітних видів грошей: банкнот,

металевих монет, інших кредитних інструментів (векселів, чеків, кредитних

карток). У Україні починаються спроби обмежити готівково-грошовий обіг,

тому що воно дозволяє йти від контролю держави за діяльністю юридичних і

фізичних осіб.

Безготівковий обіг - рух вартості без участі готівки. Частка

безготівкових розрахунків у Україні раніш складала біля 80 %, сьогодні

трохи збільшилась . Високий рівень безготівкових розрахунків у будь-якій

країні говорить про правильну, грамотну організаціїю всього грошового

обігу.

Між готівковим і безготівковим обігом існує тісний взаємозв'язок: гроші

постійно переходять з однієї сфери обігу в іншу, вони утворюють загальний

грошовий обіг, у якому діють єдині гроші.

У залежності від економічного змісту розрізняють дві групи безготівкового

обігу: по товарних операціях, тобто безготівкові розрахунки за товари і

послуги; по фінансових зобов'язаннях, тобто платежі в бюджет і в

позабюджетні фонди, погашення банківських позичок, сплата відсотків за

кредит, розрахунки зі страховими компаніями. Значення безготівкових

розрахунків складається в тому, що вони прискорюють обертальність засобів,

скорочують абсолютний розмір готівки в обороті, скорочуються витрати на

друкування і доставку готівки.

У 1993 р. НБУ почав роботу з впровадження автоматичної системи

міжбанківських розрахунків на базі розрахунково-касових центрів РКЦ і

комерційних банків, що дозволяє відмовитися від пересилки паперових

документів і прискорює розрахунки (рахунок йде на часи і хвилини, і в

ідеалі робота може відбуватися в режимі реального часу).

Безготівковий оборот в Україні характеризується обов'язковим відкриттям

розрахункового або поточного рахунка в установі банку; платежі відбуваються

за згодою покупця або з доручення платника; підставою для перерахування

засобів є фінансові платіжні документи (платіжні доручення, рахункові чек,

договори); при порушенні умов договору існує можливість повної або

часткової відмови від оплати у відповідності і “Правилами здійснення

безготівкових розрахунків”; готівка в касі підприємства знаходяться в

межах установлених лімітів; самостійність у витраті засобів на рахунках

відповідно до “Порядку ведення касових операцій в Україні” від 1993 р.

У Україні відповідно до правил НБУ визначено, що розрахунки підприємств

за своїми обов'язками, а також між юридичними і фізичними особами за

товарно-матеріальні цінності провадяться в безготівковому порядку через

установи банку. Визначено такі форми безготівкових розрахунків в Україні

визначено такі форми безготівкових розрахунків:

- розрахунки платіжними дорученнями;

- розрахунки платіжними вимогами-дорученнями;

- інкасові розрахункі;

- розрахунки з застосуваннями акредитивів;

- розрахунки з використанням чеків;

- розрахунки з використанням векселів;

- клірінгові розрахунки;

- розрахунки за допомогою пластикових карток.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. М. К. Букина “Деньги, банки, валюта”. ( популярный очерк ).

2. Эдвин Дж. Долан. “Микроэкономика” С. - П. 1994г.

3. Эдвин Дж. Долан “Макроэкономика” С. - П. 1994г.

4. Эдвин Дж. Долан “Деньги, банки и денежно-кредитная политика” С.-П.

1994г.

5. Банковские опеpации. // Часть II. // Учетно-ссудные опеpации и агентские

услуги. // Учебное пособие. // Под pед. Лавpушина О.И. - М.: ИНФРА-М,

1996. - С. 208.

6. Галицькi контpакти, 1997. - № 3.

7. Бизнес, 1997. - № 3;4.



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.