Особливості та різновиди державного контролю за нотаріальною діяльністю в Україн

Особливості та різновиди державного контролю за нотаріальною діяльністю в Україні

Вступ

Проаналізовано сучасну систему державного контролю за нотаріальною діяльністю, виокремлено суб'єкти контролю за нотаріальною діяльністю а також розкрито його механізм. Було проаналізовано новий проект Закону «Про внесення змін до Закону України “Про нотаріат”», зокрема запропонований варіант закріплення механізму контролю нотаріальної діяльності. Запропоновані шляхи удосконалення системи державного контролю за нотаріальною діяльністю в Україні.

Ключові слова: нотаріальна діяльність, єдина організаційно-правова основа, механізм контролю нотаріальної діяльності.

В сучасних умовах господарювання та розбудови громадянського суспільства особливе місце посідає нотаріальна діяльність. Важливим напрямом судово-правової реформи в Україні є приведення організації та діяльності нотаріату України у відповідність з Конституцією України та з принципами організації європейського нотаріату. З метою посилення потенціалу інституту нотаріату як системи превентивного позасудового захисту цивільно-правових інтересів громадян, юридичних осіб, територіальних громад України та ліквідації підстав для корупції в питаннях допуску до нотаріальної діяльності та організації контролю за виконанням нотаріусами професійних обов'язків. Безумовно, ці завдання не можуть бути вирішені виключно на рівні підзаконного нормативно-правового регулювання.

Актуальність проблеми функціонування нотаріату в Україні, зокрема його місце в системі органів охорони й управління суспільних відносин та взаємодії з іншими органами державної влади, особливо у галузі контролю за нотаріальною діяльністю Г.С. Семаков, С.П. Кондракова, Молдован В.В., Радзієвська Л.К, Пасічник С.Г., Фурса С.Я., Фурса Є.І та ін. шукати методи оптимізації та вдосконалення механізму державного контролю за нотаріальною діяльністю в Україні.

Основний матеріал

Функціонування нотаріату засновується на нормативно-правовій базі, яка встановлює основні принципи, види та механізми реалізації нотаріусами своїх функцій. Саме тому проблеми, які пов'язані із недосконалістю вітчизняного нотаріату необхідно шукати перш за все у правовій площині.

Законодавчо визначено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом України “Про нотаріат”, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси) [1].

Державне регулювання нотаріальної діяльності - це впорядковуючий, цілеспрямований вплив держави на суспільні відносини в галузі організації та функціонування нотаріальної діяльності, межі та сутність якого зумовлені публічно-правовою природою нотаріату, та який полягає в організації нотаріальної діяльності та контролю за її здійсненням. Державний нотаріат має значно більший ступінь залежності від державних органів, тому, як ми вважаємо, у цьому випадку доцільнішим буде використовувати термін “державне управління”, а відносно приватного, на нашу думку, більш прийнятним буде вже термін “державне регулювання”.

Зокрема Законом України “Про нотаріат” встановлене саме державне регулювання нотаріальної діяльності, яке полягає у встановленні порядку допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, порядку вчинення нотаріальних дій; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії та які здійснюють контроль за організацією нотаріату і нотаріальною діяльністю в Україні, перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні розмірів плати за надання додаткових інформаційно-технічних послуг та порядку її справляння.

Контроль за організацією нотаріату України, перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, сукупність суб'єктів, що діють у сфері державного регулювання нотаріальної діяльності - певна система учасників, яка, у свою чергу, на підставі критерію наявності владних повноважень, розподіляється на суб'єктів, наділених владними повноваженнями, і суб'єктів, що позбавлені їх. До суб'єктів державного регулювання нотаріальної діяльності, які наділені владними повноваженнями належить, перш за все, держава, зокрема створюючи саму систему нотаріату шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів. За нормативною функцією до системи означених суб'єктів належить Президент України та Кабінет Міністрів України, безпосередньо ж реалізація функції організації нотаріату покладена на Міністерство юстиції України й підпорядковані йому місцеві органи юстиції.

До інших суб'єктів відносин у сфері державного регулювання нотаріальної діяльності, позбавлених владних повноважень, але наділених повноваженнями щодо вчинення нотаріальних дій, належать: власне нотаріальні органи (державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси та державні нотаріальні архіви), та квазінотаріальні органи, особливості статусу яких зумовлені тим, що надання нотаріальних послуг не є визначальною функцією та призначенням цих органів (консульські установи, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад та інші посадові особи, що посвідчують лише у певних (як правило, виняткових) випадках дії, прирівняні до нотаріальних.

Враховуючи стійку тенденцію до запровадження професійного самоврядування, виділено ще одну групу учасників у сфері державного регулювання, а саме професійні об'єднання нотаріусів - спілки, асоціації тощо та Українська нотаріальна палата як всеукраїнське професійне об'єднання із своїми відповідними регіональними відділеннями, які справляють значний вплив на діяльність державних та приватних нотаріусів.

Відповідно до ст. 16 Закону нотаріуси можуть об'єднуватись у регіональні, загальнодержавні, міжнародні спілки та асоціації. Ці об'єднання репрезентують інтереси нотаріусів у державних та інших органах, захищають їхні соціальні та професійні інтереси, здійснюють видавничу та методичну діяльність, можуть створювати спеціальні фонди і діють відповідно до статутів.

Саме на зазначених принципах утворено Українську нотаріальну палату, що діє як добровільна громадська організація нотаріусів. Українська нотаріальна палата має статут, затверджений установчою конференцією нотаріусів 22 квітня 1993 р. зі змінами та доповненнями, затвердженими третьою конференцією Української нотаріальної палати 9 серпня 1997 р.

Основна мета Української нотаріальної палати полягає в об'єднанні на професійній основі нотаріусів з метою захисту їхніх законних професійних і соціальних інтересів. Основне завдання палати -- сприяти підвищенню професійного рівня нотаріусів, удосконалювати правову допомогу, яку нотаріуси подають фізичним і юридичним особам. Важливе завдання палати полягає також у сприянні розвитку міжнародних зв'язків, обміну досвідом, співробітництві з міжнародними організаціями нотаріату.

Не дивлячись на законодавче закріплення статусу Української нотаріальної палати вона все ж таки є типовою громадською організацією, створеною на професійному рівні. Однак її статус - громадської організації - свідчить не про недосконалий механізм контролю за діяльністю нотаріату в Україні. А скоріше про високий рівень як професійної так і морально-етичної свідомості

Безпосереднє керівництво нотаріальними органами здійснюють Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські управління юстиції. Управління юстиції створює Міністерство юстиції України і ці управління підпорядковуються йому. Одним із завдань управлінь юстиції є організація і матеріально-технічне забезпечення діяльності нотаріату. Управління юстиції мають право:

· організовувати і перевіряти діяльність установ нотаріату, вживати заходів щодо поліпшення цієї діяльності;

· здійснювати контроль за законністю вчинення нотаріальних дій;

· організовувати роботу з добору кадрів та підвищення кваліфікації працівників нотаріальних органів;

· забезпечувати діяльність кваліфікаційних комісій нотаріату.

Наказом Міністерства юстиції України від 01.06.98 № 8/5 затверджено Положення про районні, районні в містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції зі змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 05.02.99 [7].

Відповідно до цього Положення щодо нотаріальної діяльності управління юстиції повинні:

· забезпечувати діяльність установ нотаріату;

· вести облік і підтримувати в контрольному стані акти законодавства та нотаріальної практики;

· організовувати і перевіряти діяльність установ нотаріату, вживати заходів щодо її поліпшення;

· здійснювати контроль за законністю вчинення нотаріальних дій державними та приватними нотаріусами, обігом спеціальних

· бланків нотаріальних документів і за стажуванням осіб, які мають намір здійснювати нотаріальну діяльність;

· готувати до розгляду Головним управлінням Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським управліннями юстиції матеріали щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

· визначати нотаріальний округ, реєструвати приватну нотаріальну діяльність, вносити зміни до реєстраційного посвідчення при ватного нотаріуса;

· призупиняти діяльність нотаріусів і готувати до розгляду Міністерством юстиції України подання щодо анулювання свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

· здійснювати контроль за використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.

Управління юстиції повинні також залучати до перевірки діяльності установ нотаріату і приватних нотаріусів кваліфікованих державних та приватних нотаріусів з інших нотаріальних округів, а також представництв відділень Української нотаріальної палати [7].

Таким чином, контроль нотаріальної діяльності визнається складовою механізму державного управління нотаріальною діяльністю.

Передбачаються такі види контролю нотаріальної діяльності: державний (судовий та адміністративний) і недержавний (внутрішній професійний контроль).

Державний контроль здійснюється судом, як і за правилами чинного законодавства, у формі розгляду справ про відшкодування шкоди, заподіяної особі внаслідок незаконних дій або бездіяльності нотаріуса; про визнання недійсним нотаріального акту - документа; про визнання нотаріальної дії неправильно вчиненою або відмови у вчиненні нотаріальної дії незаконною. Крім того, передбачається введення нових форм судового контролю: розгляд судом заяв регіональної нотаріальної палати про визнання нотаріуса недієздатним чи про встановлення факту, що стан здоров'я нотаріуса перешкоджає йому здійснювати нотаріальну діяльність та розгляд заяв відповідного підрозділу Міністерства юстиції України, головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міського управління юстиції про припинення нотаріальної діяльності нотаріуса, щодо якого під час проведення перевірки його діяльності виявлено неодноразові порушення ним закону при вчиненні нотаріальних дій або неодноразове навмисне грубе порушення закону, яке завдало значної шкоди правам і законним інтересам фізичних, юридичних осіб або державі.

Адміністративний контроль здійснюється відповідним органом юстиції у формі проведення перевірок організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства.

Недержавний контроль (внутрішній професійний контроль) здійснюється Українською нотаріальною палатою та регіональними нотаріальними палатами у формі проведення перевірок нотаріальної діяльності та застосування заходів професійної відповідальності - професійних стягнень.

Формулювання зазначених правил викликає такі зауваження.

Так, передбачається, що державне регулювання нотаріальної діяльності забезпечується, зокрема, визначенням складу органів, які здійснюють контроль нотаріальної діяльності, встановленням організаційно-правових форм такого контролю. У зв'язку з цим, було б передбачити в тексті Закону України “Про нотаріат” окрему загальну норму, яка передбачала б чітке врегулювання складу контролюючих органів, визначення і розмежування їх повноважень, форми, способи і наслідки такого контролю.

Наслідком цього є відсутність належного унормування механізму здійснення такого контролю: не проведено розподілу повноважень між Міністерством юстиції та Українською нотаріальною палатою щодо контролю нотаріальної діяльності. Наприклад, форми здійснення контролю відповідним органом юстиції є тотожними - це перевірки. При цьому за результатами перевірки, проведеної відповідним органом юстиції, заходи (накладення професійних стягнень) можуть уживатися Українською нотаріальною палатою. При цьому професійні стягнення можуть застосовуватися до нотаріуса як за порушення правил професійної етики, так і за порушення нотаріусом своїх професійних обов'язків.

Страницы: 1, 2