Курсовая работа: Рекреаційно-туристичні ресурси Донецької області

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу

Кафедра туристичного бізнесу

РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

(курсова робота)

Виконала

студентка 2-го курсу

група УТ-21 

К. В. Козлова

заочного відділення

Науковий керівник:

старший викладач

І.І. Волкова

Харків-2011р.

СКОРОЧЕННЯ

1. Амвросіївський район — Амврос. р-н

2. Артемівський район — Артем. район

3. Великоновосілківський район — Великоновосіл. р-н

4. Волноваський район — Волнов. р-н

5. Володарський район — Володар. р-н

6. Добропільський район — Доброп. р-н

7. Костянтинівський район       — Костянтин. р-н

8. Краснолиманський район — Краснолим. р-н

9. Мар’їнський район        — Мар’їн. р-н

10. Новоазовський район — Новоазов. р-н

11. Олександрійський район — Олекс. р-н

12. Першотравневий район      — Першотрав. р-н

13. Слов’янський район — Слов’ян. р-н

14. Старобешівський район — Старобеш. р-н

15. Тельманівський район — Тельман. р-н

16. Шахтарський район — Шахтар. р-н

17. Ясинуватський район — Ясинуват. р-н

ВСТУП

Для закріплення отриманого матеріалу з дисципліни “Рекреаційно-туристичні ресурси України”, була написана ця курсова робота.

Мета курсової роботи — дослідження, аналіз та оцінка рекреаційно туристичних ресурсів Донецької області.

Для виконання поставленої мети потрібно розв’язати наступні задачі:

—   ознайомитись з основними відомостями про область;

—   описати коротку історію формування території регіону;

—   сформувати географічні аспекти формування рекреаційно-туристичних ресурсів області;

—   дослідити природні рекреаційно-туристичні ресурси;

—   освітити природно-географічні рекреаційно-туристичні ресурси;

—   вивчити природно-антропогенні рекреаційно-туристичні ресурси;

—   проаналізувати соціально-історичні рекреаційно-туристичні ресурси;

—   дізнатися про архітектурно-історичні рекреаційно-туристичні ресурси;

—   охарактеризувати біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурси;

—   знайти рекреаційно-туристичні ресурси;

Об’єктом курсової роботи є Донецька область.

Предметом — рекреаційно-туристські ресурси цього регіону.

Робота складається з вступу, II розділів, висновків, містить 26 сторінок тексту, 4 рисунки, 1 таблицю, 1 додаток. Список джерел включає 5 найменувань літератури, 5 електронних публікацій.    

РОЗДІЛ 1. АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙН0-ТУРИСТИЧНИХ РЕСУРСІВ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.1  Основні відомості про область

Обласним центром Донецької області є м. Донецьк.

Загальна площа регіону складає 26,5 тис. кв. км, а населення - 5252 тис. осіб.

Донецька область — найбільш густонаселений регіон України. Тут мешкає близько 9% загальної чисельності населення країни, середня щільність якого складає майже 187 чоловік на 1 кв. км.

Область — промислова частина Донбасу з переважаючим міським населенням. Населення характеризується багатонаціональністю — тут мешкають представники понад 120 етносів: українці, росіяни, греки, євреї, німці, татари та інші.

Урбанізація складає — 90,3% населення регіону.

Найбільші міста області: Донецьк (987 тис. чол.), Маріуполь (482 тис. чол.), Макіївка (377 тис. чол.), Горлівка (279 тис. чол.), Краматорськ (176 тис. чол.), Слов'янськ (121 тис. чол.), Єнакієве (99 тис. чол.) та інші.

Адміністративно-територіально вона розподіляється на 18 районів.

Розташована на південно-сході України, у степовій зоні. На півдні омивається Азовським морем. Поверхня переважно рівнинна, порізана ярами й балками. Водяну систему області становлять ріки Сіверський Донець, Казений Торець, Самара, Вовча, Кальміус, Грузький Еланчик, Глечик, водоймища Старокримське, Клебан- Бицьке, Карловське, Кураховське, Ольховське, канали "Сіверський Донець - Донбас" і "Дніпро - Донбас".

Добре розвинена транспортна мережа. Донецька залізниця забезпечує до 40% загальнодержавних перевезень. Найбільші залізничні вузли - Ясиновата, Червоний Лиман, Дебальцеве, Микитовка, Іловайськ, Волноваха. На узбережжі Азовського моря - морський порт Маріуполь. Є аеропорти в Донецьку (Міжнародний), Маріуполі, Краматорську. Щільна мережа автомобільних доріг.

На Донецьку область доводиться більше половини видобутку вугілля, виробництва готового прокату, коксу, чавуну, сталі й практично весь обсяг випуску прокатного встаткування в Україні.

1.2 Коротка історія формування території області

Донецька область була утворена 2 липня 1932 р., до її складу увійшли 12 міських рад і 5 районів. Зі складу Харьковскої області були передани 13 районів, з Дніпропетровської — 5 районів.

Обласним центром був Артемівськ, а з 16 липня 1932 року - Сталіно.

Із червня 1938 року Донецька область була поділена на Сталінську і Ворошиловоградську. У складі Сталінської області залишилося 10 міст; 4 селища міського типу; 22 сільських райони.

Територія області з жовтня 1941 року по вересень 1943 року була окупована німецько-фашистськими військами і їх союзниками. Тимчасово повернуто історичну назву: Юзівська область. У листопаді 1961 року Сталінська область переіменована на Донецьку.

У 1965 році в області було 19 міст обласного підпорядкування: Донецьк, Артемівськ, Горлівка, Дебальцеве, Дзержинськ, Добропілля, Дружківка, Єнакієве, Жданов, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Макіївка, Селидове, Слов'янськ, Сніжне, Харцизьк, Торез, Шахтарськ. Згодом до них долучилися 1976 року Ясинувата, у 1979 - Красний Лиман, у 1987 - Кіровське, у 1990 році - Авдіївка, у 1991 році - Вугледар, у 1992 році - Жданівка, Докучаєвськ, Новогродівка. У грудні 1962 року були збільшені сільські райони, чисельність яких склала 9 замість 21: Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волновахський, Володарський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський. У 1963 році був утворений Старобешівський район. У січні 1965 року створено 15 районів: Олександрівський, Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Костянтинівський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський, Шахтарський і Ясинуватський. У грудні 1966 року були утворені додатково три райони: Добропільський, Першотравневий і Тельманівський.

1.3 Географічні аспекти формування рекреаційно-туристичних ресурсів області

Донецька область переважно рівнинна. Туристичні ресурси розподілені не рівномірно. Найбільша кількість рекреаційно-туристичних ресурсів знаходиться у північному та південному районі області. На півночі регіону знаходиться рекреаційний курорт Святогірськ та річка Сіверський Донець.

На півдні — це побережжя Азовського моря.

РОЗДІЛ 2. ПРИРОДНІ І СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНІ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Природні рекреаційно-туристичні ресурси

2.1.1 Природно-географічні рекреаційно-туристичні ресурси

Знаходиться у степовій зоні, клімат помірно-континентальний, з малосніжною зимою і жарким літом. Середні температури січня від -5 до -8 ° C, липня 21-23 ° С. Опадів близько 500 мм на рік. Навесні бувають суховії (частіше - у травні), влітку - посухи, іноді - пилові бурі, град, взимку — завірюхи.

Рельєф переважно рівнинний (висотою до 200 м), розчленований ярами і балками. На північному сході знаходиться Донецький кряж висотою до 367 м, поверхня якого порізана долинами річок. На заході кряж переходить у Придніпровську низовину, на півдні - в Приазовську низовину з окремими підняттями (Могила-Гончариха, Савур-Могила та інші). На півдні - вузька смуга Причорноморської низовини, яка уступами обривається до Азовського моря. У місцях залягання вапняків і соленосних відкладень розвиваються карстові форми рельєфу. Характерна риса рельєфу області - наявність форм антропогенного походження: терикони, кар'єри та інше.

Надра області багаті різноманітними корисними копалинами, з яких найбільше значення має кам'яне вугілля, значні запаси кам'яної солі. Мінерально-сировинна база промисловості будівельних матеріалів і чорної металургії представлена значними родовищами доломітів, вапняків, вогнетривких і пластичних глин, мергелю, гіпсу, каолінів, крейди, будівельних і кварцових пісків, граніту, кварциту та інше. Є також ртуть, мінеральні фарби, фосфорити, азбест, графіт. Виявлені родовища нефелінових сієнітів, флюориту, вермикуліту, залізних руд, давсоніта, калійних солей.

По території Донецької області протікають близько 110 річок, з яких 47 довжиною понад 25 км. Загальна довжина річок становить більш ніж 3 000 км. Найбільша з них - Сіверський Донець довжиною 1053 км, а в межах області - понад 100 км, шириною від 60 до 80 м. Середня глибина 1,5-2 м. Її притоки - Казенний Торець, Бахмутка та Лугань. До басейну Дніпра відносяться річки: Самара і Вовча; до басейну Азовського моря: Кальміус, Грузький Єланчик, Кринка.

Озер на території області мало, є невеликі озера в заплаві Сіверського Дінця, а також Слов'янські солоні озера - Гедзів і Ріпне.

Для поліпшення водопостачання створено 141 водосховище, в тому числі: Старокримське, Клебан-Бикське, Карлівське, Вільхівське, Зуївське, Ніжнекальміуське, Старобешівське і канал Сіверський Донець — Донбас.

2.1.2 Природно-антропогенні рекреаційно-туристичні ресурси

У Донецькій області усього 12 заповідників, 32 заказники, 13 заповідних урочищ, 32 пам’ятника природи, кілька печер карстового походження та намивна коса (Таблиця 1.2).

Заповідники усі місцевого значення, серед них: ботанічний (1), ентомологічні (2), загальнозоологічний (1), ландшафтні (3) та лісові (5).

Заказників трохи більше і є навіть загальнодержавного значення: геологічний (1), лісовий (1) та орнітологічний (1). Місцеві: ботанічні (17), ентомологічні (4), ландшафтні (5), лісовий (1), орнітологічний (1).

Серед заповідних урочищ зустрічаються геологічні (3) та гідрологічні (1) урочища.

Багато пам’ятників природи мають загальнодержавне значення, також не мало й місцевих, зустрічаються навіть комплексні (2). До загальнодержавних можна віднести ботанічні (3), геологічні (4), гідрологічні (2). Місцевого значення є також ботанічні (5), геологічні (4) та гідрологічні.

Найбільша кількість природно-антропогенний ресурсів зосереджена в Артемовському, Старобешівському та Олександрівському районах Донецької області. Середня кількість ресурсів знаходиться у Амвросіївському, Велеоновосілковському та Краснолиманському районах. Усі інші райони майже не забезпечені природно-антропогенними туристичними ресурсами

2.2   Соціально-історичні рекреаційно-туристичні ресурси

2.2.1 Архітектурно-історичні рекреаційно-туристичні ресурси

В Артемовську є відомий завод шампанських вин (Artyomovsk Winery)

Найбільше підприємство в Східній Європі по виробництву ігристих вин традиційним пляшковим способом - має більш ніж піввікову історію. Більш 30 млн. пляшок ігристого вина як мінімум три роки одночасно зберігаються тут, і чекають свого часу.

У м. Соледар діє соляна шахта (Рис. 1) - це цікавий і унікальний промисловий і разом з тим туристичний об'єкт. На глибині більш 300 метрів працює єдиний на території України спелеосанаторий "Соляна Симфонія".

Регіональний ландшафтний парк "Зуєвський" (Харцизьк) займає площу в 1214,2 га. По території парку обладнані зони для відпочинку туристів.

На базі РЛП існує тренувальна база для альпіністів, на території діє приватний музей морської раковини.

Церква Иверської Божої Матері - побудована в 2000- х роках, має оригінальне архітектурне виконання, яскраві позолочені куполи. На території церкви перебуває артезіанське джерело. Етнопарк "Козачий хутір" - територія, обладнана організацією "Окремий козачий кіш імені І.Богуна" у стилі козачих традицій. В етнопарку представлені дерев'яні макети млинів, побутових будівель, козацького куреня, сторожових вишок та ін. На території етнопарка також розташований музей козацтва й православна каплиця.

Харцизький іподром - комплекс споруджень, що включають у себе кінноспортивну школу, стайні, скакове й конкурсне, контурне поля. На іподромі регулярно проводяться різні змагання з кінного спорту, розроблені кінні екскурсійні маршрути по території регіонального ландшафтного парку Зуєвський.

В Донецькій області дуже багато різноманітних музеїв. Давайте розглянемо деякі з них:

·  Музей Й. Кобзона (Часів-Яр). Музей, присвячений видатному виконавцю всіма улюблених пісень, метру радянської й російської естради Й. Кобзону.

·  Меморіальний музей В.Гаршина (Переїзне) відкритий на честь знаменитого письменника, гуманіста Всеволода Михайловича Гаршина, який народився й жив у селі Переїзне.

·  Музей В. Сосюри (Северськ). Музей був відкрито 6 січня 1971 року на вулиці Зарічна, 22. У музеї зберігаються письмові спогади, фотографії, магнітофонні записи, пов'язані з життям і творчістю українського лірика.

·  Горлівський музей мініатюрної книги ім. В. Разумова. Музей відкрито 1 червня 2001 року. Колекція містить понад 8700 мініатюрні й мікрокниги, видані типографським способом і рукописних, з 57 країн на 103 мовах миру. Колекція охоплює період від ХV ст. і по теперішній час. Серед експонатів музею є книга - порошина, яка 60 раз уміщується в макове зернятко.

Страницы: 1, 2