|
онституційний Суд розглядає також справи щодо конституційності актів про призначення виборів, всеукраїнського референдуму чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим. Конституційне подання з питань дачі висновків щодо конституційності зазначених актів може бути направлено до Конституційного Суду в строк не пізніше місяця від дня офіційного оголошення дати призначення, відміни або відстрочення у встановленому порядку виборів, всеукраїнського референдуму чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим. Предметом розгляду Конституційним Судом є питання щодо конституційності правових актів Верховної Ради України, актів Президента України та правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим про призначення виборів, всеукраїнського референдуму чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим. У разі визнання таких актів неконституційними у рішенні Конституційного Суду зазначається про припинення діяльності всіх органів, які були створені для проведення цих виборів чи референдумів, про знищення бюлетенів, агітаційних матеріалів і про припинення фінансування заходів щодо проведення виборів чи референдумів та повернення державі перерахованих, але не використаних коштів.Наступним видом справ, які розглядаються Конституційним Судом, є провадження у справах щодо відповідності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим конституційним принципам і нормам стосовно прав та свобод людини і громадянина. Підставами для порушення питання про відкриття провадження у справі щодо відповідності норм чинного законодавства принципам і нормам Конституції України стосовно прав і свобод людини і громадянина є наявність спірних питань щодо конституційності прийнятих і оприлюднених у встановленому порядку законів, інших правових актів, виникнення спірних питань щодо конституційності правових актів, виявлених у процесі загального судочинства; виникнення спірних питань щодо конституційності правових актів, виявлених органами виконавчої влади в процесі їх застосування та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини у процесі його діяльності. У разі виникнення у процесі загального судочинства спору щодо конституційності норми закону, яка застосовується судом, провадження у справі зупиняється і відкривається конституційне провадження, справа розглядається Конституційним Судом невідкладно.Предметом конституційного провадження у справах щодо конституційності норм законів, якими суперечливо регулюється порядок реалізації конституційних прав та свобод людини і громадянина, є вирішення спірних питань конституційності норм двох чи більше законів або актів міжнародного права, визнаних обов'язковими на території України, що встановлюють різний порядок реалізації одних й тих самих конституційних прав та свобод, чим суттєво обмежуються можливості їх використання. У рішенні Конституційного Суду визначається, норми якого закону є конституційними, а якого -- неконституційними і нечинними.Конституційний Суд розглядає справи й дає висновки щодо конституційності чинних міжнародних договорів України та міжнародних договорів України, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість. Питання щодо конституційності чинного міжнародного договору розглядається Конституційним Судом за конституційним поданням Президента України, Кабінету Міністрів України. У разі дачі висновків про невідповідність міжнародного договору Конституції України Конституційний Суд у цьому ж провадженні вирішує також питання щодо неконституційності цього договору чи його окремих частин. Питання щодо конституційності міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, розглядаються Конституційним Судом за конституційним поданням Президента України, Кабінету Міністрів України до прийняття Верховною Радою України відповідного закону. Відкриття конституційного провадження у цих справах зупиняє розгляд Верховною Радою України питання щодо надання згоди на їх обов'язковість.Підставою для відкриття конституційного провадження у справі щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту є конституційне подання Верховної Ради України з даного питання. На підставі аналізу поданих Верховною Радою України документів і матеріалів Конституційний Суд дає відповідний висновок. В зарубіжних країнах органи конституційного правосуддя грають різну роль у процедурі імпічменту. В одних країнах вони дають лише висновки з різних питань, пов'язаних з процедурою імпічменту, в інших -- безпосередньо вирішують питання про усунення глави держави з поста на підставі звинувачення, висунутого парламентом.Підставою для конституційного подання щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є практична необхідність у з'ясуванні або роз'ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції та законів України. Підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод. У резолютивній частині висновку Конституційного Суду офіційно тлумачаться положення Конституції та законів України, щодо яких було подано конституційне подання чи конституційне звернення. У разі, якщо при тлумаченні Закону України (його окремих положень) була встановлена наявність ознак його невідповідності Конституції України, Конституційний Суд у цьому ж провадженні вирішує питання щодо неконституційності цього Закону. ВисновкиКонституційний суд України є згідно з Конституцією (ст. 147) єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, тобто це незалежний від законодавчої і виконавчої гілок влади спеціальний судовий орган, який здійснює перевірку нормативних актів на їх відповідність Конституції України шляхом конституційного судочинства.Порядок формування та діяльності, завдання, повноваження Конституційного Суду визначаються Конституцією України (розділ XII) та Законом України «Про Конституційний Суд України».Згідно з чинним законодавством Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України. Конституція України (ч. 3 ст. 148), Закон «Про Конституційний Суд України» (ст. 16) та Закону України «Про статус суддів» передбачають досить високі вимоги до членів Конституційного Суду. Завданням Конституційного Суду є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України. Функціями Конституційного Суду є вирішення питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України (конституційний контроль) і офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Формами звернення до Конституційного Суду є конституційне подання та конституційне звернення. Конституційний Суд може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність. У справах з питань офіційного тлумачення Конституції України та законів України; відповідності Конституції України чинним міжнародним договорам України або тим міжнародним договорам, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість; додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту Конституційний Суд України дає висновки. Рішення приймаються, висновки даються Конституційним Судом поіменним голосуванням шляхом опитування суддів Конституційного Суду. Рішення і висновки Конституційного Суду рівною мірою є обов'язковими до виконання. Незалежно від формального визначення правової природи конституційних судів, сама назва цих органів свідчить про те, що вони розглядаються як особливі органи правосуддя. Конституція України виділяє норми про Конституційний Суд України в окремий розділ. Цим підкреслюється значення Конституційного Суду як спеціального органу конституційної юрисдикції. Конституційне правосуддя, незалежно від організаційних форм його здійснення, вирішує завдання захисту конституції: забезпечення її верховенства, принципу розподілу влади, захист прав і свобод людини і громадянина. Література Конституція України від 28 червня 1996 р. / Відомості Верховної Ради, 1996. -- №8, ст. 141. Закон України "Про Конституційний Суд" від 3 червня 1992 р.
№ 2400-ХІІ / Відомості Верховної Ради, 1992. -- №33, ст. 471. Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 р. № 2862-ХІІ / Відомості Верховної Ради, 1993. -- №8, ст. 56. Конституційне право України / За ред. доктора юрид. наук, проф. В.Ф. Погорілка. -- К.: Наукова думка, 1999. -- 735 с. Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. -- К.: Український центр правничих студій, 1999. -- 376 с. Кампо В. Конституційний контроль. Засади, статус, механізми // Віче. - 1993. - №6. - С.3-12. Козюбра М.І. Конституційний Суд в системі органів державної влади // Державно-правова реформа в Україні: Матеріали науково-практичної конференції. Листопад 1997 року. / Інститут законодавства Верховної Ради України. Ред.кол. В.Ф.Опришко (гол.) М.І.Єрофеєв, М.Т. Кравчук та ін. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1997. - С.20-25. Коментар до Конституції України. Наукове-популярне видання. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. - 378 с. Конституционный контроль и надзор в зарубежных странах - М.: ВНИМ советского государственного строительства и законодательства, 1990. - 52 с. Копєйчиков В.В. Теоретичні і практичні тлумачення Конституції України // Вісник Академії правових наук України. - 1996. - №7. - С.61-68. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навчальний посібник. Частина 1. - К.: 1998. - 88 с. Кривенко Л. Конституційний контроль. Крок уперед, два кроки вбік? // Віче. - 1994. - №5. - С.47-60. Мартиненко П. Конституційний суд України: повноваження у контексті дворічного досвіду (квітень 1997 - квітень 1999 року) // Вісник Конституційного Суду України. - 1999. - №4. - С.46-62. Медведчук В.В. Конституційний процес в Україні і організація державної влади та місцевого самоврядування. - К.: Україна, 1996. - 148 с. Митюков М.А. Юридическая природа конституционных судов стран - участниц СНГ и Балтии // Журнал российского права. - 1997. - № 12. - С.108-121. Основи конституційного права України: Підручник. Видання друге, доповнене. / За ред. В.В.Копєйчикова - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 288 с. Погорілко В.Ф. Актуальні проблеми реформування державної влади в Україні // Вісник Академії правових наук України. - 1995. - №3. - С.21-27. Савчин М. Конституційний Суд України у механізмі гарантування прав і свобод людини // Право України. - 1999. - №4. - С.35-38. Скомороха В. Конституційний Суд України: досвід і проблеми // Право України. - 1999. - №1. - С.8-13. Скомороха В., І.Пшеничний. Конституційний контроль: питання розгляду справ, характеру та змісту рішень Конституційного Суду України // Вісник Конституційного Суду України. - 1999. - №1. - С.51-63. Савєнко М. Статус судді Конституційного Суду України // Вісник Конституційного Суду України. -- 1998. -- №2(4). Тодика Ю.М., Марцеляк О.В. Роль Конституційного Суду України в забезпеченні конституційних прав і свобод громадян України // Права людини і громадянина: проблеми реалізації в Україні / Ред. кол.: П.М.Рабінович (голов.ред.) та ін. - К.: Ін Юре, 1998. - С.51-60. Черкес М. Конституційний Суд в системі органів правової охорони Конституції // Право України. - 1993. - №3. - С.3-6. Чиркин В.Е. Контрольная власть // Государство и право. - 1993. - №4. - С.10-18. Шаповал В. Конституційний Суд України: місце в державі і роль у соціумі // Український правовий часопис. - 1998. - № 3. - С.38-39. Шаповал В. Проблеми розвитку конституційної юрисдикції в Україні // Вісник Конституційного Суду України. -1998. - №2. - С.45-53.
Страницы: 1, 2, 3, 4
|
