на тему рефераты Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
на тему рефераты
на тему рефераты
МЕНЮ|
на тему рефераты
поиск
Кримінальний аборт та його судово-медична експертиза
а момент вчинення злочину 44,1% потерпілих не працювали й не навчались; навчались -- 23,7%; працювали -- 32,2% . Той факт, що 44,1% жінок не працювали й не навчалися, свідчить про те, що потерпілі розраховували на утримання з боку батьків або інших близьких родичів, а також намагалися налагодити особисте життя за рахунок інших осіб.

Згідно з даними, отриманими під час дослідження, серед потерпілих 37,8% заміжніх жінок, з них 14,9% вже мали малолітніх дітей, 62,2% -- були незаміжніми або були розлучені і з них 2,8% вже мали на утриманні неповнолітніх дітей. Більшість жінок -- 62,3% -- характеризувалися у побуті у цілому позитивно, відповідно 37,7% -- негативно: вживали алкоголь -- 21,7%; мали випадкові статеві зв'язки -- 34,8%, у зв'язку з чим знаходилися у стані вагітності; не бажали працювати або навчатися -- 37,7%; нерідко залишали місце проживання -- 15,3%, у 24,6% випадках були зафіксовані факти подружньої зради з боку потерпілої [4, c. 102-103]. Слід зазначити, що 3,9% жінок займалися проституцією за гроші. Звичайно, для будь-якої особи, яка веде аморальний спосіб життя, займаючись проституцією за гроші, дитина не є бажаною. Звідси випливає необхідність приховувати обставини, що відбулися. Зазначені фактори певною мірою є мотивами проведення незаконного аборту. Однак не тільки негативні фактори впливають на прагнення жінкою незаконно провести аборт. Існують об'єктивно складні обставини, що змушують жінок піти на ризик. Серед цих обставин можна виділити житлові умови, відсутність нагляду з боку батьків за потерпілою особою, погана матеріальна забезпеченість, образи та зради з боку чоловіка тощо. Крім того, як досить слушно зазначає зарубіжний дослідник Е. Шур, серед обставин, що обумовили звернутися потерпілу до особи, яка займається незаконним проведенням аборту, переважає боязнь розголосу факту вагітності. Потерпіла боїться, що про її вагітність стане відомо чоловіку, батькам, знайомим, товаришам по службі. Частіш за все цей мотив має місце при випадкових або позашлюбних зв'язках, а також при подружніх зрадах. Для 17,3% потерпілих причиною проведення незаконного аборту є пізнє звернення до лікаря, а також неможливість негайно дістатися лікарні. Звернення до особи, яка незаконно здійснює аборт, пояснюється також острахом болю при проведенні операції в лікарняних умовах. Цей острах наявний у 11,7% потерпілих, причому як внаслідок власного досвіду, так і внаслідок досвіду знайомих, близьких. Аналіз матеріалів судової та досудової практики, а також матеріалів дослідчої перевірки показав, що 53,3% жінок піддавали себе аборту неодноразово; з них 9,5% -- кримінальному аборту. Основними причинами цього злочину, як нами встановлено, були: незапланована вагітність, яка виникла в результаті неефективності контрацепції; неможливість зберегти вагітність у зв'язку з важкою гостро виниклою хворобою, зі смертю або розлученням з чоловіком; відсутність соціальних умов для виховання дитини тощо. Необхідно зазначити, що ці причини переважають у жінок зрілого віку.

Таким чином, основними причинами процесу віктимізації потерпілої від незаконного проведення аборту є:

1) неграмотність (неосвіченість) жінок як у сексуальному (підлітки, що недавно пізнали «доросле життя»), так і в медичному відношенні;

2) аморальний спосіб життя (проституція, випадкові статеві зв'язки тощо);

3) вимушеність здійснити незаконний аборт із причин, що не залежать від них. Наприклад, внаслідок незапланованої вагітності, яка виникла в результаті неефективності контрацепції;

4) потреба приховати факт вагітності та його наслідки з метою збереження сім'ї. Наприклад внаслідок подружньої зради;

5) вимушеність здійснити незаконний аборт у зв'язку із «безвихідною» ситуацією. Наприклад, відсутність соціальних умов для виховання дитини, небажання ризикувати втратою роботи або заробітку тощо;

6) свідоме використання аборту як засобу для «запобігання вагітності» [2, c. 98-99].

Одним із головних питань щодо характеристики потерпілої від незаконного проведення аборту є те, що майже в усіх випадках остання є ініціатором незаконного штучного переривання вагітності. При цьому існують кілька варіантів впливу потерпілої жінки на винного. У деяких випадках від потерпілої або особи, яка діє в її інтересах, не потребується особливих зусиль, щоб умовити злочинця здійснити аборт. Це характерно для тих ситуацій, коли злочинець вже проводив аборти іншим особам, отримував гроші, сам зацікавлений у цьому злочині. В інших випадках злочин вчиняється тільки завдяки виключній наполегливості потерпілої. Частіше у подібних випадках винний діє з корисливих мотивів, із жалості або інших добрих почуттів до жінки, яка потрапила у біду. Безпосередній вплив на злочинця характеризує поведінку вже не стільки потерпілої, скільки тієї особи, яка діє в її інтересах. За морально-психологічними якостями більшість потерпілих (63,8%) характеризуються некритичністю, погано розуміють можливість тяжких наслідків. Психологічно неврівноважені, аморальні в поведінці, в деяких випадках тяжко сприймають матеріальні, побутові, житлові труднощі. У медичному відношенні безграмотні. У пошуках здійснення кримінального аборту -- ініціативні й наполегливі. Рівень правосвідомості середній, близький до низького. З дослідження встановлено, що всі жінки мали мотив -- небажання мати дитину[4, c. 103].

4. Завдання судово-медичної експертизи при кримінальному аборті

Законним визнається таке проведення аборту, яке виконується за згодою жінки лікарем тільки у лікувальному закладі при відсутності медичних протипоказань. Незаконним або кримінальним абортом (лат. abortus criminalis) називається штучне переривання вагітності незалежно від її строку поза лікувальним закладом при відсутності стану крайньої необхідності. Медична спеціальність лікаря при цьому не має значення. Деколи аборти виконують у лікувальних закладах, але з грубим порушенням установлених правил (увечері, без складання карти стаціонарного хворого, жінку зразу відправляють додому і т.п.). Таке проведення аборту заборонене спеціальною інструкцією і також розглядається як незаконне. У відповідності до ст. 109 КК України, незаконне проведення лікарем аборту карається виправними роботами на строк до двох років, або штрафом, або громадською доганою, а якщо воно викликало тривалий розлад здоров'я або смерть - позбавленням волі на строк до шести років. Способи переривання вагітності, що зустрічаються найчастіше при кримінальному аборті, поділяються на 3 групи:

· загальна дія на організм (підняття важкої речі, тривала гаряча ванна, прийняття препаратів ріжків, хініну, токсичних речовин тощо);

· введення в матку стороннього предмета з метою пошкодження плідного яйця (катетера, бужа, в'язальної спиці, гусячої пір'їни, олівця, стеблини чи кореня рослини тощо);

· впорскування в порожнину матки різних рідин (мильної води, розчину соди, сулеми, карболової кислоти, оцету, спирту, йоду, перманганату калію і т.п.).

Завданням судово-медичної експертизи при кримінальному аборті є вирішення наступних питань: чи була жінка вагітною, чи стався у неї аборт, в який термін вагітності відбувся аборт, чи був аборт довільним чи викликаний штучно, як давно стався аборт, яким способом заподіяне переривання вагітності, яку шкоду спричинив аборт жінці, від чого настала смерть після аборту та інші.

При відповіді на ці питання велике значення має фактор часу. Чим раніше проводиться обстеження підозрюваної у здійсненні аборту або чим раніше настала смерть після аборту, тим точніші будуть дані експертизи.

Вирішити питання чи була жінка вагітною іноді дуже легко, в інших випадках зустрічаються значні труднощі. Ознаки, за якими визначають вагітність та її терміни, викладені у попередньому розділі лекції. При недавно перерваній вагітності добрим діагностичним методом служить гістероскопія, тобто огляд порожнини матки за допомогою приладу, що нагадує цистоскоп. Цим методом можна виявити наявність і розташування плацентарної площадки, залишки оболонок і децидуальної тканини. При недавньому аборті ознакою бувшої вагітності є знайдення при судово-гістологічному дослідженні шматочків слизової оболонки матки, клітин децидуальної оболонки і хоріона [4, c. 105]. Вирішення питання чи був у жінки аборт ґрунтується на дослідженні продуктів виділення із статевих шляхів у живої, або продуктів, отриманих при розтині трупа померлої. Має значення строк вагітності, при якому стався аборт. Діагностика його легша у пізніший період, оскільки чим більший термін вагітності, тим рельєфніше виражені її ознаки.

Для вирішення питання про самовільний аборт, тобто про переривання вагітності самостійно, без навмисних зовнішніх впливів, і про аборт, що стався виключно на ґрунті патологічного стану матері або плідного яйця, вимагається різнобічне дослідження жінки, плідного яйця чи дитини або її трупа при пізньому аборті. Крім сифілісу, який може бути причиною раннього чи пізнього довільного аборту, не виключена можливість інших захворювань загального і місцевого походження, в т.ч. інфантильність матки. До причин, що викликають самовільний аборт належать: запальні процеси жіночої статевої сфери, неправильне положення матки, пухлини матки чи придатків, передлежання дитячого місця, грип, пієліт, механічна травма і т.п. В таких випадках вимагається ґрунтовне розпитування, обстеження жінки і вивчення медичних документів жіночої консультації чи пологового будинку на її ім'я. При цьому можуть бути виявлені механічні ушкодження на тілі і ряд внутрішніх ознак, що розвиваються внаслідок зовнішнього насилля (сліди ушибів, крововиливи, тощо). Це стосується як живої особи, так і трупа при смерті вагітної слідом за травмою.

При оцінці причинного зв'язку між механічним втручанням і послідуючим абортом треба враховувати те, що у меншому числі випадків аборт настає безпосередньо після втручання. У більшості випадків після втручання до настання першої кровотечі проходить декілька годин або, навіть, кілька діб. Якщо послід відшаровується на значному протязі, кровотеча настає безпосередньо, а іноді розвивається через 12-24 год. Питання про причинний зв'язок аборту з травмою треба вирішувати разом з акушерами. Питання про давність аборту має важливе судово-медичне і криміналістичне (юридичне) значення, проте можливості його правильного вирішення незначні. Є можливість протягом 1-1,5 доби виявити морфологічні показники для встановлення динаміки розвитку запальних процесів у матці, які захоплюють не тільки слизову оболонку, але й іноді розповсюджуються на м'язеву тканину та серозну її оболонку. Зміни можуть полягати в незначній гіперемії з серозним набряком, що починається, які виявляються уже через 20-30 хв. після втручання, а через 30-40 годин може утворитися гнійний ексудат і гнійно-некротичний розпад сполучнотканинної основи. Такі явища звичайно знаходять при гістологічному дослідженні продуктів аборту як у живої жінки, так і на трупі померлої від аборту. Спосіб переривання вагітності можна визначити за механічними пошкодженнями шийки матки, піхви (садна, розриви, сліди від накладання кульових щипців, перфорація стінки матки, пошкодження сусідніх органів, неповні перфорації у вигляді ходів, гематоми, що проникають у широку маткову зв'язку, залишки не цілком видаленого плода, його оболонки), за сторонніми предметами, які залишились в статевих шляхах і т. і. Вплив термічних факторів аборту визначають за опіками слизової оболонки піхви, шийки матки, внутрішньої її поверхні. Про застосування хімічних реагентів для викликання аборту свідчать опіки та різне забарвлення слизової оболонки піхви від змащування цими речовинами (спиртовим розчином йоду, розчином перманганату калію, брильянтової зелені, синьки тощо). Крім гістологічного дослідження, необхідно провести й судово-хімічне дослідження не тільки зішкрібу з порожнини матки, але й статевих органів трупа. В ряді випадків таке дослідження дає відповідь на питання, яка речовина застосовувалась для переривання вагітності [2, c. 101-103].

Висновки

Таким чином, викладене дозволяє зробити певні висновки.

1. Характеристика потерпілої від незаконного проведення аборту повинна ґрунтуватися на підставі комплексного кримінально-правового та кримінологічного аналізу з метою вирішення питань про криміналізацію чи декриміналізацію діяння, відмежування злочинів від суміжних складів злочинів проти життя та здоров'я особи, встановлення причин віктимізації потерпілого від злочину, передбаченого ст. 134 КК, а також з'ясування згоди потерпілої особи від незаконного переривання вагітності для призначення покарання.

2. Кримінально-правовий аспект потерпілої від незаконного проведення аборту містить: а) проблеми визначення фігури потерпілої у цілому; б) класифікацію на види потерпілої від злочину, передбаченого ст. 134 КК; в) питання щодо згоди потерпілої особи на проведення штучного переривання вагітності. Встановлено: а) за ознаками заподіяної шкоди потерпілій спричинюється фізична, психічна, психологічна та економічна шкода; б) згода потерпілої особи на проведення штучного переривання вагітності іншою особою не може розглядатися як обставина, що виключає злочинність діяння; в) ця згода суттєво впливає на вирішення щодо притягнення винної особи до кримінальної відповідальності; г) кримінальна відповідальність осіб, що незаконно проводять аборт, у разі згоди на це потерпілої, не може виключатися.

3. Кримінологічний аспект потерпілої від незаконного проведення аборту дозволяє виокремити віктимізацію особи, з'ясувати причини вчинення злочину, передбаченого ст. 134 КК, та методи запобігання йому. Основними причинами процесу віктимізації потерпілої від незаконного проведення аборту, зокрема, є: а) неграмотність (неосвіченість) потерпілої як у сексуальному так і в медичному відношенні; б) аморальний спосіб життя; в) вимушеність приховати факт вагітності та його наслідки.

Список використаної літератури

1. Антипова Н.Д. Этические коллизии вокруг проблемы аборта в рамках различных ценностно- мировоззренческих ориентаций/ Н.Д. Антипова //Вестник Московского университета. - 2005. - № 1: Сер.7 Философия. - C. 107-119

2. Завальнюк А.Х. Судово-медична експертиза статевих станів та при статевих злочинах // Лекція для студентів. - Тернопіль. - 1998.

3. Лебедева О. Артифициальные аборты у девочек-подростков: профилактика осложнений и реабилитация репродуктивной функции/ О. Лебедева //Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - № 3. - C. 145-146

4. Черевко К. Кримінально-правова та кримінологічна характеристика потерпілої від незаконного проведення аборту //Юридична Україна. - 2009. - № 2. - C. 98-105.

Страницы: 1, 2



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.