на тему рефераты Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
на тему рефераты
на тему рефераты
МЕНЮ|
на тему рефераты
поиск
Особливості ціноутворення в міжнародній торгівл
Таким чином, на цьому етапі розвитку ринку формула ціноутворення визначалася країнами ОПЕК, почасти відтворюючи - у дзеркальному відображенні - ситуацію попередніх років, коли ціни фоб визначалися маржинальними технічними витратами видобутку в США. На цьому етапі ціна сіф у покупця визначалася по схожій на період до 1947 року формулі "затока плюс фрахт", однак цього разу "затока" у цій формулі була уже не Мексиканська, а Перська, фрахт - цілком реальний, а ціни фоб визначалися рівнем офіційних відпускних, що злетів нагору, цін ОПЕК, левину частку в який складали не технічні витрати (як у випадку зі США на попередніх етапах розвитку ринку), а встановлювані країнами ОПЕК податкові відрахування. Установлюючи за рахунок підвищених податкових відрахувань нові рівні своїх офіційних відпускних цін, країни ОПЕК орієнтувалися на оцінки маржинальних витрат її виробництва: при видобутку у важкодоступних районах, при розробці важких і високов'язких нафт, при одержанні штучних її аналогів з бітумінозних піщаників і пальних сланців. Тому постачальники з інших, крім ОПЕК, районів видобутку, віднімаючи з отриманої в такий спосіб ціни сіф свої фактичні витрати, пов'язані з транспортуванням, одержували величину надприбутку, обумовлену різницею між офіційними відпускними цінами ОПЕК і цінами фоб цих постачальників.

Біржова система цін. В даний час (починаючи з грудня 1985 р.) ціноутворення відбувається не за принципом ціна фоб плюс фрахт, а на основі ціни сіф, установлюваної на біржі як рівноважної ціни попиту та пропозиції. У такий спосіб принцип формування ціни перемінився: замість прямого додавання цін по стадіях технологічного ланцюжка від виробника до споживача, відбувається обчислення ціни фоб за принципом розрахунку "зустрічної ціни", тобто зворотним рахунком від ціни сіф, з якої віднімаються усі витрати, пов'язані з доставкою добутої нафти на ринок.

Таким чином, конкурентноздатність тієї чи іншої нафти визначається сьогодні по формулі зустрічної ціни, виходячи з того, яким чином на біржі (три основні біржі - Нью-Йорк, Лондон, Сінгапур) установлюються біржові котирування. Виходить, для того, щоб нафта була конкурентноздатною на ринку, ціна її виробництва повинна вписуватися в розрахункову ціну фоб, що розраховується по формулі зустрічної ціни. Виходячи з вищевикладеного, можна говорити про об'єктивний характер сьогоднішнього ціноутворення, що відбувається на світовому ринку нафти - на відміну від перших трьох представлених у таблиці 4 етапів, коли суб'єктами ціноутворення були компанії МНК (1-й і 2-й етапи) чи країни ОПЕК (3-й етап).

На нашу думку, у світовій нафтовій промисловості - відбувається скорочення в абсолютному вираженні всіх трьох основних компонентів ціни (витрат, податків, прибутку), адекватне скороченню рівня самої ціни, що відбулося за останні 20 років. У підсумку - зберігається прийнятний рівень повернення на інвестиції, що забезпечує фінансування і реалізацію інвестиційних проектів у видобутку нафти.

Основні причини цього скорочення такі:

· інтенсивний НТП - стійка тенденція зниження "технологічних" витрат розвідки і видобутки.;

· реструктуризація інституціональних структур (злиття і поглинання компаній) як елемент політики зниження "адміністративних" витрат (за рахунок скорочення апарата) і "фінансових" витрат (за рахунок підвищення фінансових рейтингів об'єднаних структур);

· лібералізація інвестиційних режимів у приймаючих країнах - зменшення податкової складової в ціні, тобто зниження для компаній елемента "вмінених" витрат: зниження планки одиничних запасів родовищ, придатних для рентабельного видобутку, розширення обсягу ресурсів, що утягуються в розробку, розширення маси прибутку, компенсація приймаючій країні "упущених" від зниження ефективної податкової ставки доходів;

· надання додаткових правових гарантій інвесторам (у рамках національного законодавства і міжнародних двох- і багатобічних договірно-правових актів). Як результат - зменшення номенклатури й абсолютних значень ризиків здійснення підприємницької діяльності і готовність нафтових компаній працювати при менших значеннях норми прибутку, необхідної для адекватної компенсації менших ризиків.

Отже, науково-технічний прогрес (НТП) і політика видобувних держав по лібералізації інвестиційних режимів привели до зниження витрат і податкової складової в ціні, що забезпечило можливість нафтовим компаніям отримувати прийнятний прибуток навіть при цінах, що знижуються.

Розділ 3. Шляхи оптимізації процесу ціноутворення в міжнародній торгівлі

Установити в міжнародній торгівлі ціну товару складно тому, що вона - величина принципово хитлива. На неї впливають: цикл, у якому знаходиться світова економіка; кон'юнктура ринку; конкуренти; посередники і покупці; перемінні курси обміну валют. Тому фірми вважають, що для успіху на зовнішньому ринку необхідно розробляти цінову політику і постійно перевіряти її ефективність, змінюючи її в міру необхідності.

При розробці цінової політики беруть до уваги наступні моменти:

· Яке місце займає ціна серед засобів конкурентної боротьби на кожнім ринку, на яких діє фірма?

· Який метод розрахунку ціни повинний бути обраний?

· Чи може витримати фірма роль "цінового лідера", чи витримає фірма "цінову війну"?

· Якою повинна бути цінова політика у відношенні нових товарів?

· Як повинна змінитися ціна в залежності від життєвого циклу товару?

· Чи повинна бути єдина базисна ціна для всіх країн, з якими ведеться торгівля, чи можливі різні базисні ціни?

· Чи існують органи, з якими варто консультуватися в країнах фірм-імпортерів перед установленням ціни?

· Чи існують організації (наприклад, покупців), що можуть піддати аналізу відношення "витрати / прибуток" нашої фірми і порівняти результат з тим же показником конкурентів?

· Чи є в країні фірми-імпортера обмеження на рівень цін, прибуток і бажання зміни цін? [27, c.11]

По ступені впливу різних факторів на рівень установлюваної ціни іноземні фірми ранжують їх у такий спосіб:

1. витрати виробництва;

2. ціни конкурентів-експортерів у даній країні;

3. ціни місцевих фірм-конкурентів;

4. величина попиту;

5. транспортні витрати;

6. надбавки і знижки на користь посередника;

7. ввізні мита й інші збори;

8. реклама й інші елементи стимулювання збуту.

Перш ніж розробити стратегію формування ціни, фірма-експортер повинна проаналізувати всі зовнішні фактори, що впливають на рішення. Рішення за цінами, так само як і по товароруху, значно залежать від зовнішніх факторів. У цьому їхня відмінність, наприклад, від рішень по продуктах і просуванню, що у більшому ступені контролюються фірмою.

Існують п'ять етапів розробки цінової стратегії - це формулювання цілей ціноутворення, загальна політика ціноутворення, безпосередньо цінова стратегія, реалізація цінової стратегії, пристосування цін. Коротко розглянемо їх.

Цілі ціноутворення. Стратегія ціноутворення повинна бути ув'язана з загальними цілями фірми і відбивати їх. Природно тому, що стратегії можуть розрізнятися в широкому діапазоні. Існують три основні цілі ціноутворення, з яких може вибирати фірма: вони засновані на збуті, на прибутках і на існуючому положенні. У першому випадку підприємство зацікавлене в росту експорту чи максимізації частки на ринку, у другому - у максимізації прибутку, у третьому - нейтралізувати дії конкурентів, зменшити запити постачальників чи стабілізувати ціни.

У першому випадку підприємство вибирає такі мети по одній з наступних причин: воно зацікавлено в насиченні ринку збуту як важливому кроці на шляху до контролю над ринками і стабільними надходженнями валюти, підприємство прагне максимізувати обсяг збуту і може піти на зниження доходу з одиниці виробу для одержання більшого прибутку (валютних надходжень); воно припускає, що більший обсяг збуту дозволить знижувати розмір відносних витрат [27, c.17].

В другому випадку підприємство встановлює як мету одержання високої маси прибутку, установлюючи стабільний її розмір протягом ряду років. Прибуток може виражатися у відносному чи абсолютному вимірі. Високі відносні прибутки звичайно спираються на престижні ціни, а високий загальний доход звичайно пов'язаний з цінами проникнення.

Загальна політика ціноутворення. У рамках такої політики рішення за цінами погоджуються з цільовим ринком (ринками) фірми, характером і структурою маркетингу. Вона передбачає скоординовану сукупність дій і стратегію, що включає коротко- і довгострокові цілі.

При визначенні загальної цінової політики окремі рішення (взаємозв'язок цін на товари в рамках асортименту, використання спеціальних знижок і змін цін, співвідношення своїх і цін конкурентів, метод формування цін на нові товари) погоджуються в інтегровану систему. Як відзначав один американський експерт, можливості стратегії ціноутворення фірми визначають наступні п'ять факторів: реальні витрати і прибуток, цінність для споживача в порівнянні з пропозиціями конкурентів, розходження між сегментами ринку чи факторами попиту споживачів, можливі реакції конкурентів і маркетингові цілі фірми.

Цінова стратегія базується на витратах, попиті чи конкуренції. У першому випадку ціни визначаються виходячи з витрат виробництва, вартості обслуговування і накладних витрат, до яких додається розрахунковий прибуток. В другому випадку ціна визначається після вивчення попиту споживачів і встановлення цін, прийнятних для цільового ринку. Такий вид стратегії використовується по товарах, для яких ціна - ключовий фактор у прийнятті рішень споживачами. У третьому випадку ціни можуть бути на рівні ринкових, вище чи нижче їх. Такий тип ціноутворення розповсюджений при конкуренції аналогічних видів продукції. Усі три підходи знаходяться у взаємозв'язку і взаємодії.

Реалізація цінової стратегії. При її реалізації крім загальних концепцій, розглянутих вище, використовується велика кількість різних рішень, пов'язаних між собою. У їхнє число крім інших входять наступні:

· установлення стандартних і мінливих цін;

· використання єдиних і гнучких цін;

· застосування концепції взаємозв'язку ціни і якості;

· використання концепції цінового лідерства;

· установлення цін на масові закупівлі;

· використання практики цінових ліній.

Стандартні ціни встановлюються на порівняно тривалий період часу. Замість перегляду цін при збільшенні витрат виробництва фірми можуть зменшити розмір упакування, вагу товару. При перемінному ціноутворенні фірма спеціально змінює ціни, щоб зреагувати на зміни в витратах чи попиті споживачів. Можливе сполучення стандартних і мінливих цін. У рамках системи єдиних цін фірма встановлює єдину ціну для всіх споживачів, що хотіли б придбати товар (послугу) при аналогічних умовах. Така політика зміцнює довіру споживачів, її легко здійснювати, при ній не треба торгуватися. Гнучке ціноутворення дозволяє змінювати ціни в залежності від здатності споживачів торгуватися чи їхньої купівельної сили [27, c.18-19].

Зв'язок ціни і якості - це концепція, що враховує думку споживачів про те, що високі ціни означають високу якість, а низькі - низьку якість. При встановленні цін це особливо важливо для ситуацій, коли про якість можна судити тільки за ціною. Важливо, однак, щоб ціни належним чином відбивали якість і образ, що фірма хоче створити для своєї продукції. У випадках престижних цін, заснованих на цій концепції, передбачається, що споживачі не отримують товари (послуги) за цінами, що вважаються занадто низькими.

При ціновому лідерстві фірма рекламує і продає ключову продукцію зі свого товарного асортименту за ціною, що забезпечує частку прибутку нижче звичайної. Цим виробник прагне підвищити інтерес споживачів до всієї асортиментної групи.

Установлення цін на масові закупівлі являє собою практику, при якій фірма пропонує споживачам знижки за покупки у великих кількостях, щоб збільшити обсяг реалізації. Цінові лінії пов'язані з продажем продукції в діапазоні цін, де кожна ціна відбиває визначений рівень якості. Замість встановлення однієї ціни для окремої моделі товару фірма продає дві чи більше моделей (з різними рівнями якості) за різними цінами.

Пристосування ціни. Практична реалізація цінової стратегії вимагає систематичного "настроювання" цін, що враховує зміни у витратах, співвідношенні попиту та пропозиції, конкуренції, митному регулюванні і т.д. Пристосування цін відбувається за посередництвом змін у прейскурантах, застережень, націнок, надбавок, знижок, компенсацій. Важливо, однак, щоб ціна використовувалася як адаптивний механізм.

Отже, ведення цінової політики, розробка цінових стратегій, їхня практична реалізація - проблема не тільки винятково складна, але і "тонка". Її рішення вимагає відмінного знання обстановки на ринку, високій кваліфікації осіб, що приймають рішення, творчого підходу, інтуїції. Установлюючи ціни, варто не тільки знати їхню нижню і верхню межі, за границями яких їхнє застосування економічно невиправдане чи психологічно шкідливо, але і гнучко маневрувати цінами в цих межах, з огляду на усі фактори, причому так, щоб у кожен відрізок часу ці ціни були оптимальними для продавця і споживача.

Узяти, наприклад, ціни на престижні товари і товари, розраховані на "звичайного" покупця. Престижні ціни завжди високі, вони призначені для залучення ринкового сегмента, що більш зацікавлений як товар, чи його унікальному статусі і менш звертає увагу на ціну. Зовсім інша справа - реакція масового покупця на ціни звичайних товарів.

Зростаюче число закордонних фірм при розрахунку ціни і її встановленні починають виходити з цінності своїх товарів, що відчувається споживачами. Основним фактором ціноутворення вони вважають не свої витрати, а купівельне сприйняття товару і його виробника. Для формування у свідомості споживачів представлення про цінність товару вони використовують у своїх комплексах маркетингу нецінові прийоми. Ціна в цьому випадку покликана відповідати ціннісній значимості товару, що відчувається [27, c.22].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.