1) до початку слідчого експерименту обстановка події, що перевіряється, не повинна залишатися в тому же виді, у якому вона сприймалася особою, показання якої підлягають перевірці й уточненню способом відтворення обстановки або інших обставин визначеної події;

2) під час відтворення обстановки неприпустимі які б то ні було підказки, а також неприпустима постановка навідних запитань.

Здійснення перевірочних дій як спосіб перевірки й уточнення даних застосовується, якщо необхідно перевірочним шляхом встановити:

1) можливість спостереження і сприйняття визначеного явища (факту). Способом здійснення експериментальних дій перевіряється здатність свідків, а іноді потерпілих, обвинувачуваних і підозрюваних бачити, чути або іншим способом сприймати факти, явища, обставини, про які вони дали показання.

Слідчий експеримент у даному випадку проводиться в такий спосіб:

а) відтворюється обстановка, у якій відбувалося сприйняття визначеного явища (факту). При цьому варто мати на увазі, що при проведенні експериментальних дій з метою визначення можливості почути що-небудь, повинна бути забезпечена подібність звукових умов (характер

шуму, що виходить від зовнішніх джерел, його тональність, сила і т.п.). Для цього бажано робити експериментальні дії в той же час, коли відбувалася подія, що перевіряється, а якщо це неможливо -- у подібний по звукових умовах час доби;

б) учасники слідчого експерименту, що виконують функції статистів, і двоє понятих займають зазначені слідчим місця. Перед цим статисти одержують інструктаж про те, які дії й у який момент вони повинні виконати по сигналу слідчого;

в) учасник, показання якого перевіряються шляхом здійснення експериментальних дій, і двоє понятих займають місце, на якому відбувалося сприйняття даного факту (явища). Бажано, щоб учасник, показання якого перевіряються в момент проведення слідчого експерименту, відтворював ті дії, що він виконував у момент сприйняття даного факту (явища);

г) по сигналу слідчого статисти виконують визначені дії;

д) учасник, показання якого перевіряються, пояснює, що він бачив, чув або сприймав іншим способом;

е) результати слідчого експерименту фіксуються в протоколі.

Якщо в ході слідчого експерименту отриманий негативний результат, слідчий повинний переконатися в тому, що це не зв'язано з погіршенням слуху або зору учасника, показання якого перевіряються, і повторити експериментальні дії за участю дублера. Однак отриманий при цьому позитивний результат не є доказом здатності попереднього учасника сприймати цей же факт (явище);

2) можливість вчинення визначених дій. Шляхом здійснення експериментальних дій перевіряється можливість:

· перебороти за визначений проміжок часу визначену відстань пішки або за допомогою різних транспортних засобів;

· виготовити визначені предмети за допомогою різного роду пристосувань за визначений проміжок часу;

· витягти предмет визначених габаритів через вікно, пролам у стіні або стелі і т.п.

Вірогідність і переконливість результатів слідчого експерименту забезпечується шляхом застосування наступних тактичних прийомів:

1) повторення експериментальних дій у тих самих умовах. Цей тактичний прийом застосовується в тих випадках, коли на результати експерименту можуть вплинути різні, що не піддаються обліку випадкові фактори, наприклад, раптовий шум або злива, що почалася, у момент проведення експериментальних дій з метою визначення можливості сприйняття визначених явищ (фактів) і т.п.;

2) повторення експериментальних дій у змінених умовах. При цьому ставиться задача врахувати всі можливі умови, що при однократному виконанні експериментальних дій не удалося встановити або точно відтворити;

3) проведення контрольних експериментальних дій за участю дублерів;

4) поділ експериментальних дій на етапи (по справах про порушення техніки безпеки, по справах про автотранспортні події і т.п.).

Заключний етап складається в завершенні складання протоколу слідчого експерименту, плану місцевості, де проводився слідчий експеримент, і схем руху під час його проведення.

Хід слідчого експерименту й отримані при цьому результати повинні бути процесуально зафіксовані. З цією метою слідчий складає протокол слідчого експерименту, робить необхідні виміри, виготовляє плани і схеми, застосовує, у тому числі за допомогою фахівця, аудиозапись, фото і відео зйомку.

Протокол слідчого експерименту -- це основний процесуальний документ, у якому докладно викладаються умови, хід і результати проведеного слідчого експерименту. Для того щоб протокол міг бути доказом по кримінальній справі, він повинний задовольняти наступним

вимогам.

1. Протокол повинний бути складений особисто слідчим. Інші учасники слідчого експерименту можуть вести з доручення слідчого лише чорнові записи, а фахівець -- аудиозапись ходу слідчого експерименту, фото і відео зйомку.

2. Протокол повинний містити опис тільки тих дій, що виконувалися при проведенні слідчого експерименту. В ньому необхідно докладно описати всі дії, виконувані в ході слідчого експерименту, і в тієї послідовності, як вони виконувалися.

3. Протокол повинний бути складений таким чином, щоб у ньому утримувалися всі необхідні реквізити.

Вступна частина протоколу містить наступні реквізити:

· найменування документа;

· дату і місце проведення слідчого експерименту;

· час початку і закінчення слідчого експерименту;

· посада, звання або класний чин, прізвище й ініціали особи, що склала протокол;

· зведення про учасників слідчого експерименту (прізвища, імена і по батькові, у разі потреби місце роботи і місце проживання) із указівкою їх процесуального положення або цілей участі;

· статті кримінально-процесуального закону, на підставі яких і з дотриманням яких проведений слідчий експеримент;

· ціль слідчого експерименту;

· зведення про те, що учасникам слідчого експерименту були роз'яснені їхні права й обов'язки і про те, що вони були попереджені про неприпустимість розголошення даних, отриманих у ході слідчого експерименту;

· зведення про повідомлення учасників слідчого експерименту про застосування науково-технічних засобів.

В описовій частині протоколу вказуються:

а) спосіб проведення слідчого експерименту (відтворення дій; відтворення обстановки або визначених обставин; здійснення експериментальних дій) і підготовчі заходи, що для цього виконані;

б) порядок розподілу обов'язків між учасниками слідчого експерименту (хто виконував експериментальні дії, хто виконував функції статистів і т.п.);

в) зміст і послідовність експериментальних дій. Їх варто описувати докладно, відображаючи як сам процес виробництва експериментальної дії, так і його результати. Якщо експериментальні дії варіювалися, то необхідно вказати, які умови змінювалися. При цьому повинний бути описаний кожен варіант виробництва експериментальних дій;

г) зведення про застосування при виробництві експериментальних дій манекенів, муляжів знарядь злочину й інших технічних пристосувань і отримані в цьому зв'язку результати;

д) зведення про застосування технічних засобів фіксації ходу і результатах слідчого експерименту.

У заключній частині протоколу фіксуються:

а) заяви і зауваження учасників слідчого експерименту з приводу правильності зроблених експериментальних дій і отриманих при цьому результатів;

б) зведення про плани і схеми, складених при проведенні слідчого експерименту і залучених до протоколу;

в) зведення про ознайомлення з протоколом всіх учасників слідчого експерименту і посвідчення їхніми підписами факту відповідності змісту протоколу зробленим діям.

Додаткові засоби фіксації. При виробництві слідчого експерименту можуть провадитися виміри, застосовуватися фото і відео зйомка й аудиозапись.

Застосування конкретних засобів фіксації залежить від характеру дій, виконуваних у ході слідчого експерименту. Іноді досить зробити фотозйомку обстановки місця проведення слідчого експерименту й основні моменти виробництва експериментальних дій. Разом з тим, з огляду на динамічність слідчого експерименту, переважніше застосовувати в ході його виробництва кіно або відео зйомку. При цьому бажано робити зйомку безперервно. З цією метою необхідно ретельно продумати, які саме дії необхідно зафіксувати таким способом.

У протоколі слідчого експерименту повинне бути точно зазначено, які саме дії і який саме момент виробництва слідчого експерименту фіксувалися за допомогою кошт кіно або відео зйомки. Якщо здійснити безперервну зйомку неможливо, то кожен випадок перерви особливо обмовляється в протоколі слідчого експерименту з указівкою причин і часу припинення і поновлення кіно або відео зйомки.

Вимога щодо безперервності фіксації ходу слідчого експерименту поширюється і на випадки застосування засобів аудиозаписи.

д) Проведення обшуків і виїмок

Проведення обшуків і виїмок повинне бути націлене на відшукання і вилучення доказів, підтверджуючих взаємні контакти контрагентів. Особливу увагу необхідно приділяти їхній переписці, борговим розпискам, іншим записам. Ця робота доповнюється накладенням арешту і виїмкою поштово-телеграфної кореспонденції. Арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку може бути застосовано лише за наявності достатніх підстав вважати, що у листах, телеграфній та іншій кореспонденції підозрюваного чи обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи обвинуваченому, а також у інформації, якою вони обмінюються з допомогою засобів зв'язку, містяться дані про вчинений злочин або документи і предмети, що мають доказове значення, і якщо іншими способами одержати ці дані неможливо.

До кореспонденції, на яку може бути накладено арешт, відносяться листи всіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, радіограми тощо.

Арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку з метою запобігти злочину може бути застосовано до порушення кримінальної справи.

За наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку. Голова суду чи його заступник розглядає подання, вивчає матеріали справи, при необхідності вислуховує слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого залежно від підстав для прийняття такого рішення виносить постанову про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку або про відмову в цьому. Постанова оскарженню не підлягає, на неї

не може бути внесено подання прокурором.

У постанові про накладення арешту на кореспонденцію зазначаються кримінальна справа і підстави, з яких буде провадитись ця слідча дія, прізвище, ім'я та по батькові особи, кореспонденція якої має затримуватися, точна адреса цієї особи, види поштово-телеграфних відправлень, на які накладається арешт, термін, протягом якого зберігається арешт, назва установи зв'язку, на яку покладається обов'язок затримувати кореспонденцію і повідомляти про це слідчого.

У постанові про зняття інформації з каналів зв'язку зазначаються кримінальна справа і підстави, з яких буде провадитись ця слідча дія, прізвище, ім'я та по батькові особи, з каналів зв'язку якої має зніматись інформація, точна адреса цієї особи, види цих каналів, термін, протягом якого знімається інформація, назва установи, на яку покладається обов'язок знімати інформацію і повідомляти про це слідчого.

Постанова про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку направляється слідчим начальнику відповідної установи, для якого вона є обов'язковою.

Начальник відповідної установи затримує кореспонденцію або знімає інформацію з каналів зв'язку і протягом доби повідомляє про це слідчому.

Арешт накладений на кореспонденцію скасовується, а зняття інформації з каналів зв'язку припиняється після закінчення терміну, встановленого для виконання цих слідчих дій постановою судді. Слідчий скасовує арешт, накладений на кореспонденцію, або припиняє зняття інформації з каналів зв'язку, коли у здійсненні цих заходів відпадає необхідність, при закритті кримінальної справи або при передачі її прокуророві в порядку, передбаченому статтею 255 КПК України.

Постанова виноситься в режимі, який забезпечує нерозголошення даних досудового слідства або оперативно-розшукової діяльності.

Огляд кореспонденції проводиться за рішенням суду в установі зв'язку з участю понятих із числа службовців цієї установи, а при необхідності - і з участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий відкриває і оглядає затриману кореспонденцію.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14