При доопрацюванні і прийнятті цих законопроектів та підготовці нових, що стосуються пенсійного забезпечення, необхідно врахувати рекомендації Міжнародної організації праці щодо засад функціонування майбутньої пенсійної системи та забезпечити гармонізацію норм національного законодавства із законодавством Європейського Союзу. Зокрема - врахувати Директиви Европарламенту та Ради Європи щодо координацій законодавчих і нормативних актів з регулювання діяльності професійних пенсійних фондів.

3 цією метою рекомендувати Верховній Раді України створити тимчасову спеціальну комісію для опрацювання законодавства з пенсійної реформи; не розглядати жодного проекту закону, пов'язаного з пенсійним забезпеченням, без попередньої експертизи та висновків цих комісій щодо його відповідності загальній стратегії пенсійної реформи.

Передбачаються три етапи пенсійної реформи:

I етап - 2001 - 2002 роки: створення організаційно-правових та економічних засад пенсійної реформи і реформування солідарної системи. Для цього Кабінет Міністрів України має підготувати зміни і доповнення до законодавства України щодо:

обчислення пенсій лише із заробітку, з якого були сплачені страхові внески до Пенсійного фонду;

передачі з 1 січня 2002 року органам Пенсійного фонду в усіх регіонах функцій з призначення та виплати пенсій з урахуванням результатів проведеного експерименту;

заборони списання заборгованості з обов'язкових платежів до Пенсійного фонду;

звільнення з 2003 року від оподаткування частини доходів фізичних та юридичних осіб, що спрямовується до пенсійних фондів, та оподаткування інвестиційних доходів, одержаних від вкладення пенсійних коштів, і введення у систему оподаткування податку з пенсійних виплат з урахуванням відповідних змін у Податковому кодексі;

скасування пільг у сплаті обов'язкових платежів із соціального страхування та створення

рівних умов їх справляння незалежно від способів оподаткування;

виведення з 1 липня 2002 року загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з системи оподаткування та відновлення прав Пенсійного фонду як органу справляння зазначених платежів з урахуванням цих пропозицій при прийнятті Податкового кодексу;

економічного стимулювання більш пізнього виходу людей на пенсію;

створення та функціонування системи добровільного пенсійного забезпечення;

переходу з 1 липня 2002 року до обчислення розмірів трудових пенсій на підставі персоніфікованого обліку пенсійного страхування;

виділення з 1 січня 2002 року з Державного і місцевих бюджетів коштів на інформаційно-організаційне забезпечення пенсійної реформи;

залучення з 1 січня 2003 року додаткових джерел фінансування для поетапного відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату пенсій сільським пенсіонерам;

збільшення надходжень до Пенсійного фонду для компенсування його втрат у зв'язку із запровадженням обов'язкової накопичувальної системи;

запровадження у 2003 році сплати єдиного страхового внеску.

Протягом цього періоду Уряд має забезпечити:

погашення заборгованості з виплати заробітної плати та надходження адекватних сум пенсійних внесків;

істотне скорочення виплати заробітної плати у натуральній формі;

реформування діючої солідарної системи, забезпечення її збалансованості та фінансової стабільності

створення системи державного регулювання і контролю у сфері добровільного пенсійного страхування, а також спеціального державного регулятивного органу;

підготовку до впровадження накопичувальної системи; підвищення дисципліни сплати пенсійних внесків;

завершення розмежування джерел фінансування пенсійного забезпечення;

переведення соціальних пенсій у систему соціальної допомоги на основі Закону "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям";

збільшення не менш як на 12% пенсій та відновлення соціальної справедливості шляхом поступового зняття обмеження максимального розміру пенсій з солідарної системи;

підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців для багаторівневої системи пенсійного забезпечення та визначення джерел її фінансування;

включення до навчальних програм у середніх та вищих навчальних закладах питань пенсійного забезпечення та пенсійної реформи;

формування системи державного регулювання і контролю у сфері пенсійного страхування та спеціального державного регулятивного органу;

створення механізму захисту майнових прав та інтересів інвесторів;

вирішення питань інформаційного та організаційного забезпечення здійснення пенсійної реформи;

зміцнення кадрового та матеріально-технічного потенціалу Пенсійного фонду.

Кабінету Міністрів разом з Національним банком і Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку:

розробити програму розвитку ринку середньо і довгострокових державних боргових зобов'язань;

опрацювати механізми виконання державою своїх боргових зобов'язань та відновлення довіри інвесторів до державних боргових цінних паперів;

визначити принципи та нормативи відбору і використання фінансових інструментів інвестування пенсійних коштів;

сформувати та регламентувати пакет фінансових засобів захисту пенсійних коштів від ризиків втрати і знецінення.

II етап - 2003 - 2004 роки: запровадження добровільної системи пенсійного забезпечення. 3 цією метою Кабінету Міністрів необхідно;

створити економічні передумови та інформаційно-технічну базу запровадження обов'язкової накопичувальної системи;

запровадити систему державного регулювання та контролю у сфері пенсійного забезпечення;

сформувати нормативно-правову базу для банківського сектору, фондового та страхового ринків з обігу пенсійних коштів;

запровадити обов'язковість державного пенсійного страхування для всіх без винятку громадян;

запровадити обов'язкове нарахування додаткових пенсійних внесків за рахунок коштів роботодавців на підприємствах з шкідливими умовами праці;

завершити реформування системи оплати праці і забезпечити паритетність участі працівників та роботодавців у сплаті пенсійних внесків;

забезпечити функціонування єдиної централізованої бази даних про застрахованих осіб та видачу їм посвідчень загальнообов'язкового державного соціального страхування.

III етап - 2005 - 2009 роки: запровадження обов'язкової накопичувальної системи. За цей період Кабінет Міністрів повинен забезпечити:

запровадження системи державних мінімальних соціальних стандартів та підвищення мінімальних розмірів заробітної плати і пенсій до рівня мінімальних державних гарантій прожиткового мінімуму відповідних груп населення;

відрахування внесків до обов'язкової накопичувальної системи та повноцінне її функціонування;

розмежування джерел фінансування пенсійного забезпечення з виключенням можливості фінансування будь-яких пенсійних пільг або привілейованих видів пенсій за рахунок загальних пенсійних внесків;

уніфікацію та кодифікацію законодавства з питань пенсійного забезпечення та гармонізацію його з законодавством Європейського Союзу.

Цей пакет заходів є основним, але не вичерпним. У процесі його реалізації треба постійно аналізувати досягнуті результати і вносити необхідні корективи.

Очікувані результати.

Внаслідок здійснення реформи буде впроваджено багаторівневу пенсійну систему, побудовану на засадах соціальної справедливості, солідарності поколінь та соціального страхування. Це розширить можливості для підвищення добробуту людей похилого віку та зміцнення потенціалу економічного зростання.

Створення адекватної ринковій економіці пенсійної системи підвищить рівень відповідальності громадян за свою долю, спонукає їх залишати частину зароблених коштів на старість, допоможе подолати патерналістські настрої та очікування, швидше адаптуватися до нових умов життя.

Здійснення пенсійної реформи дасть змогу подолати бідність серед людей похилого віку, які все життя добросовісно працювали і створювали національне багатство.

Багаторівнева пенсійна система - це шлях до поступового зближення співвідношення між середніми розмірами пенсій заробітної плати - з 34 до 65%. Будуть усунуті чинники соціальної несправедливості, перерозподілу коштів Пенсійного фонду на користь пільгових категорій. Доходи пенсіонерів перевищать прожитковий мінімум.

Пенсійна реформа адресується не тільки старшим поколінням, але й молоді, яка набуває завдяки цьому впевненості у своєму майбутньому.

Реформована пенсійна система стане потужним джерелом довготривалих інвестицій в економіку країни. Протягом 10 років їх обсяги можуть досягти близько 25 млрд. гривень. Це сприятиме розширенню зайнятості, зростанню доходів громадян та зміцненню фінансової бази пенсійної системи.

Дальше блокування пенсійної реформи мало б надзвичайно негативні наслідки для держави і людей, законсервувало б неприпустимо низький рівень пенсійного забезпечення. Спроби підвищити пенсії до рівня 50 - 60% заро6ітної плати без здійснення пенсійної реформи і запровадження багаторівневої пенсійної системи тільки шляхом збільшення нарахувань на фонд оплати праці до 60 - 70% будуть непосильним тягарем.

3.2 Розвиток системи добровільного пенсійного забезпечення

З реформуванням пенсійної системи ми не повинні зволікати. Такої думки дотримуються вітчизняні фахівці та міжнародні експерти. На цьому наголошує і Президент України Леонід Кучма, який нещодавно звернувся до уряду з Посланням “Про основні напрямки реформування системи пенсійного забезпечення населення України”. У ньому глава держави піддав гострій критиці діючу нині солідарну систему пенсійного забезпечення, що соціально несправедлива насамперед до найбідніших верств населення.

Пенсійна реформа стосується не лише старшого покоління, тобто нинішніх пенсіонерів, а й молоді, яка тільки вступає у трудове життя, громадян, котрі незабаром вийдуть на заслужений відпочинок.

Запровадження багаторівневої пенсійної системи - це шлях до поступового збільшення рівня пенсій, а отже можливість для підвищення добробуту людей та зміцнення потенціалу економічного зростання.

Пенсійна реформа в Україні має досягти таких цілей:

* встановити залежність розміру пенсії від величини заробітку і трудового стажу;

* заохотити громадян до заощадження коштів на старість;

* створити ефективнішу і дієвішу систему адміністративного управління в пенсійному забезпеченні;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14