Поділ має бути таким, щоб кожен окремий предмет, мислимий у родовому понятті, входив до обсягу тільки одного члена поділу. Це правило випливає з другого; Якщо основа поділу одна, то члени поділу виключають один одного, якщо ж поділ проведено не за однією основою, то члени поділу будуть перехрещуватися.[1, с.230]

Наприклад: «Студенти бувають відмінники, заочники і спортсмени». Тут поділ проведено за трьома основами відразу. 1) успішністю, 2) формою навчання та 3) стосовно спорту. Члени поділу не виключають один одного тому, що одні й ті ж студенти можуть одночасно входити до обсягу всіх членів поділу.

Поділ має бути безперервним

Це означає, що в процесі поділу необхідно переходити до найближчих видів, не перескакуючи через них. Порушення цього правила призводить до помилки, що називається стрибком у поділі.[7,с.221]

Основа поділу має бути виразною

Ознака, за якою поняття поділяється на види, має бути досить точною і виразною (ясною), щоб її не моли на було розуміти по-різному. Якщо ознака, взята за основу поділу, невизначеною, такою, що кожен може тлумачити її по-своєму, то поділ буде невиразним, Таким, наприклад, має бути поділ наук на складні й нескладні, цікаві й нецікаві.

Задача 1

Визначте тип відношення між поняттями і зобразіть його за допомогою колових схем: грабіж, контрабанда, злочин проти власності.

Відповідь

Контрабанда - переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а так само стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України. Контрабанду можна віднести до злочинів проти власності держави.

Відповідно до статі 186 Кримінального кодексу України грабіж - це відкрите викрадення чужого майна.

Відношення супідрядності існує між поняттями, які однаково входять до одного й того ж роду. Такі поняття називаються супідрядними. Обсяг супідрядних понять не збігається в жодній своїй частині.

В даному випадку супідрядними є поняття «контрабанда» і «грабіж», оскільки вони є видами одного й того ж роду «злочин проти власності».

Зобразимо дані поняття за допомогою колових схем.

Задача 2

Дати аналіз дефініції (визначити, чи правильна вона, коли ні - то яке правило порушено): «Транспортні засоби - це автомобілі, автобуси та мотоцикли».

Відповідь

Дефініція «Транспортні засоби - це автомобілі, автобуси та мотоцикли» є неправильною, адже тут порушено правило співмірності, а саме визначення повинно бути співмірним: дефінієндум і дефінієнс мають бути взаємозамінюваними, тобто їхні обсяги повинні бути однаковими (А = Вс, або Dfd = Dfn); тобто ці поняття мусять перебувати у відношенні рівнооб'ємності.

В даному визначенні допущена помилка «надто вузьке визначення», яка виникає у випадку, коли обсяг дефінієнса є вужчим, ніж обсяг дефінієндума. У наведеному визначенні обсяг поняття «транспортні засоби» (дефінієндума) буде ширшим, ніж обсяг дефінієнса тому, що транспортні засоби - це не лише автомобілі, автобуси та мотоцикли, сюди також належать тролейбуси, літаки тощо.

Задача 3

Дати аналіз поділу (визначити чи є він правильним, коли ні - то яке правило порушено): «Дефініції можуть бути легальними, явними та неявними».

Відповідь:

Поділ «Дефініції можуть бути легальними, явними та неявними» є неправильним, адже поділ повинен бути співмірним, тобто обсяг подільного поняття повинен дорівнювати сумі обсягів членів поділу. Це привело до логічної помилки - «поділ із зайвими членами» - помилка, яка має місце тоді, коли до членів поділу відносять поняття, обсяги яких не входять до обсягу подільного поняття. В даному випадку у визначенні «Дефініції можуть бути легальними, явними та неявними» наведено зайвий член поділу «легальні дефініції».

Задача 4

Проаналізувати судження (визначити його вид і структуру): «Існують заперечні прості судження». Записати судження, яке суперечить цьому.

Відповідь:

Судження -- форма мислення, в якій засобами ствердження чи заперечення розкриваються зв'язки предметів з їх ознаками або відношення між предметами.

Судження може бути або істинним, або хибним.

Істинним називається таке судження, котре правильно відображає дійсність, відповідає тому, що є насправді. Хибним є судження, яке неправильно відображає дійсність, не відповідає тому, що є насправді.

В нашому випадку судження «Існують заперечні прості судження» є істинним.

Кожне судження має певну структуру (будову, зв'язок його елементів), яка залежить від того, що воно відображає -- властивості чи відношення між предметами. Судження складається із суб'єкта, предиката і зв'язки.

Суб'єкт - це те, про що йдеться у судженні. Предикат судження -- поняття про ту властивість предмета думки, наявність якої у ньому стверджується чи заперечується.

Суб'єкт судження позначається буквою S, предикат судження -- Р. Суб'єкт і предикат називаються термінами судження. Зв'язка в судженні є відображенням зв'язку, який існує між предметом думки і відповідною властивістю. Вона вказує на належність чи неналежність предметові думки тієї властивості, яка мислиться в предикаті. Зв'язка виражається словами «є», «належить», «не є», «не належить» тощо.

В нашому випадку суб'єктом судження є поняття «заперечні прості судження», а предикат виражений словом «існують».

За складом суб'єкта й предиката судження поділяються на прості й складні. Простим судженням називається судження, яке складається з одного суб'єкта й одного предиката. Складним судженням називається таке судження, в якому наявні кілька предикатів чи суб'єктів.

Так як в нашому судженні «Існують заперечні прості судження» є тільки один суб'єкт і один предикат, дане судження відноситься до простих. Також дане судження відноситься до суджень існування. Судження існування - це такі судження, в яких утверджується чи заперечується сам факт існування або не існування предмета. В нашому прикладі утверджується існування заперечних простих суджень. Також судження «Існують заперечні прості судження» є ствердним, адже в ньому стверджується існування заперечних простих суджень.

Даному судженню бути суперечити наступне судження: «Заперечні прості судження не існують». Наведене судження буде хибним.

Задача 5

Формалізувати судження: «Цей слід не належить ані потерпілому, ані підозрюваному».

Відповідь:

Якщо позначимо поняття «слід» через А, поняття «потерпілий» через В, а поняття «підозрюваний» через С, то судження «Цей слід не належить ані потерпілому, ані підозрюваному» можна представити за допомогою такої формули:

А > В \/ С

Задача 6

Встановити дотримання основних законів правильного мислення у міркуванні: «На місці злочину виявлено сліди П. П. нещодавно повернувся з місць позбавлення волі. П. ніде не працює. П. купує дорогі речі. Отже, злочин було вчинено П.».

Відповідь:

У міркуванні «На місці злочину виявлено сліди П. П. нещодавно повернувся з місця позбавлення волі. П. ніде не працює. П. купує дорогі речі. Отже злочин було вчинено П.» порушено закон достатньої підстави. Адже судження «На місці злочину виявлено сліди П. П. нещодавно повернувся з місця позбавлення волі. П. ніде не працює. П. купує дорогі речі» не є достатньою підставою, щоб отримати такий висновок. Адже, слідчі, щоб робити такий висновок, насамперед, повинні допитати підозрюваного, з'ясувати всі обставини справи (можливо в підозрюваного є алібі).

Тому можна припустити, що висновок у міркуванні «На місці злочину виявлено сліди П. П. нещодавно повернувся з місця позбавлення волі. П. ніде не працює. П. купує дорогі речі. Отже злочин було вчинено П.» може бути як і істинним, так і хибним.

Задача 7

За допомогою таблиць істинності визначити, чи є логічним законом така формула: А>В?АvВ.

Відповідь:

Отже, формула: А>В?АvВ не є логічним законом.

Задача 8

Хто з підозрюваних А, В, і С має тверде алібі, коли відомі такі обставини: 1) твердження про участь у вчиненні злочину А і В суперечать одне одному; 2) якщо до злочину причетний С., то цього досить для звинувачення А (але не навпаки); 3) алібі С. є достатнім, але не необхідним для зняття звинувачення з В. Розв'язок подайте у формалізованому вигляді.

Відповідь:

1) А>В; В>А

2) С>А;

3) Отже, С

Отже, з підозрюваних А, В і С тверде алібі має підозрюваний С.

Задача 9

До тези «Н. притягується до кримінальної відповідальності за статтею 190 КК України» підберіть аргументи, аргументуйте тезу, використовуючи як форму обґрунтування простий категоричний силогізм.

Відповідь:

Стаття 190 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за шахрайство - заволодіння чужим майном шляхом обману або зловживання довірою. Отже, Н. - заволодів чужим майном шляхом обману, відповідальність за шахрайство передбачено статтею 190 Кримінального кодексу України. Отже, Н. притягується до кримінальної відповідальності за статтею 190 КК України.

Задача 10

Побудуйте пряме доведення тези Т, виходячи з таких аргументів:

1) Аv(ВvС); 2)А>С; 3) В>Т; 4) С.

Відповідь:

1) Аv(ВvС), А і В або не С;

2) А>С, якщо А то С;

3) В>Т, якщо В то Т

4) С.

Отже, Т>В\/А

Висновки

Визначенням (дефініцією) називається, розкриття змісту поняття.

Оскільки зміст поняття складають необхідні, істотні ознаки предмета, то визначити поняття -- означав з'ясувати істотні ознаки предмета. Так, визначити «наклеп» -- означає з'ясувати істотні ознаки наклепу.

Поняття має структуру, тобто воно складається з певної кількості пов'язаних між собою елементів. У структурному плані поняття є поєднанням обсягу й змісту.

Поняття - це форма мислення, яка відтворює предмети в їх загальних та істотних (якісних) ознаках .

Обсяг понять є сукупністю (множиною) тих конкретних предметів, які "підпадають" під це поняття, оскільки мають спільну для них властивість (ознаку). Окрім обсягу поняття, у логіці виділяють і доповнення до обсягу, тобто всі предмети, які не входять до цієї сукупності.

Творення понять базувалося на предметному характері дійсності (наявності у ній окремих предметів, що мали якісну визначеність: сонце, місяць, каміння, рослини, тварини тощо). Всі ці предмети мають свої ознаки (властивості).

Поділяючи поняття, ми розподіляємо предмети класу на. види (групи), а за допомогою розчленування установлюємо структуру або будову предмета складові його частини. Наприклад : « Норма права складається із гіпотези, диспозиції і санкції».

Список використаної літератури

1. Гетьманова А.Д. Логика, - М.,2007. - 230с.

2. Арутюнов В.Х., Кірик Д.П., Мішин В.М. Логіка. - К.: КНЕУ, 2006. - 97с.

3. Конверський А.Є. Логіка : традиційна та сучасна . - К.: ЦУЛ, 2004. - 535с.

4. Мозгова Н.Г. Логіка. - К.: Каравела. «Атіка» 2006. - 174с.

5. Мозгова Н.Г., Мозговий А.М. Логіка . - К .: Ун-т “Україна” , 2005.-105с.

6. Жеребкін В.Є. Логіка. - К.: Знання, 2006. - 255с.

7. Ю.Титов В.Д., Цалін С.Д., Невельска-Гордєєва О.П. та ін. Логіка / За заг.ред . Титова В.Д. - X.: Право, 2006. - 221с.

8. Н. Тофтул М. Г. Логіка. - К.: Академія, 2006. - 277с.

9. Курбатов В. И. Логика для юристов. - М., 2007 - 453с.

Страницы: 1, 2