на тему рефераты Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
на тему рефераты
на тему рефераты
МЕНЮ|
на тему рефераты
поиск
Правове регулювання іноземних інвестицій
. Зобов'язання концесодавця, щодо передачі об'єкта концесії і його право на контроль за використанням цього об'єкту;

6. Зобов'язання концесіонера, щодо утримання об'єкту концесії в робочому стані;

7. Умови страхування об'єкту концесії;

8. Перелік юридичних фактів, за яких є можливою зміна умов концесійних договорів, чи його розірвання однією зі сторін;

9. Відповідальність сторін та порядок розв'язання спорів, фінансові гарантії сторін, розмір і порядок внесення плати за проїзд автодорогами.

Рівночасно спеціальним законодавством можуть бути передбачені особливості здійснення інвестиційної діяльності в окремих сферах господарювання.

Практика залучення іноземних інвестицій виявляє загальний негативний імідж нашої країни як держави-реципієнта. Це обумовлюється такими факторами:

1. Значне податкове навантаження, велика кількість податків, ускладненість їх адміністрування та податкових процедур, особливо процедури повернення податку на додану вартість, нестабільність податкового законодавства.

Слід зауважити, що пільги, які були передбачені Законом України від 13 березня 1992 року «Про іноземні інвестиції» з його гарантіями від зміни законодавства, поетапно скорочувалися (відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про режим іноземного інвестування» від 20 травня 1993 року і Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 року) аж до практично повного зрівняння правового статусу іноземних інвесторів із вітчизняними (відповідно до змін до п. 5 постанови Верховної Ради України від 19 березня 1996 року «Про порядок введення в чинність Закону України «Про режим іноземного інвестування», що були внесені постановою Верховної Ради України від 6 липня 1999 року, а особливо відповідно до Закону України від 17 лютого 2000 року «Про усунення дискримінації в оподатковуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених із використанням майна і засобів вітчизняного походження»).

2. Відсутність чіткої урядової позиції щодо економіко-правового режиму діяльності іноземних інвесторів.

Тобто з одного боку, присутність в українському законодавстві поняття національного режиму інвестиційної діяльності, що не виключає згідно українських нормативних документів  можливості застосування пільгового режиму або режиму найбільшого сприяння, декларування гарантій з боку держави відносно іноземних інвестицій, сталості та незмінності інвестиційних договірних відносин, що підкріплюється і конституційними нормами (ст. 59 Конституції України), а з іншого, - постійні зміни в законодавстві України, зокрема податковому, і тиск державних службовців, озброєних  численними приписами, які інколи слабко узгоджуються із законодавчими актами та правовою логікою.

3. Відсутність чіткої регламентації відшкодовування державою збитків, завданих  інвестору в результаті інвестиційної діяльності. Зокрема, згідно ст. 10 Закону України “Про режим іноземного інвестування” іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків. Компенсація, що сплачується іноземному інвестору, повинна бути швидкою, адекватною і ефективною.

В даному випадку важлива наявність не декларативних заяв щодо готовності відшкодовування цих збитків у будь-який час, а конкретний підзаконний нормативний акт із поетапним переліком необхідних дій. Відсутність такого документу,  в свою чергу, не сприяє активності іноземних інвесторів.

Отже, розглянувши визначене коло проблем,  пов'язаних із ситуацією в сфері міжнародного та національного правового регулювання інвестиційних відносин, зокрема укладання інвестиційного договору, доречно зробити деякі висновки та рекомендації.

По-перше, у сучасних економічно-правових умовах, які склалися в Україні, одним з найдоступніших механізмів залучення іноземних інвестиційних ресурсів є інвестиційний договір.

Це пояснюється переважно негативним ставленням з боку іноземних учасників інвестиційних відносин до ініціатив щодо повного об'єднання матеріальних ресурсів. Воно зумовлюється не зовсім прозорими перспективами інвестиційного клімату в нашої державі. Тому особливої актуальності набуває очевидна потреба в прискоренні і завершенні роботи законодавчих органів з підготовці необхідної правової бази, що регламентуватиме процес інвестування в економіку України, створенні кодифікованого правового документа, який буде регулювати інвестиційні відносини в окремих галузях господарства та бізнесу. Даний правовий акт повинен враховувати позитивний міжнародно-правовий досвід на основі здійснення процесів імплементації та адаптації міжнародного права у національну правову систему України.

Крім цього, з огляду на розкиданість заборон та обмежень щодо залучення іноземного капіталу до окремих видів діяльності по різних чинних українських законодавчих актах, що є незручним для іноземних інвесторів, а також повну відсутність відповідних заборон та обмежень стосовно регіонів України, вбачається за необхідне розробити та затвердити Верховною Радою України відповідний перелік, який би інформував потенційних іноземних інвесторів про те, в яких галузях і на яких територіях вони можуть діяти без будь-яких обмежень.

На законодавчому рівні треба визначити заборони та обмеження діяльності будь-якого іноземного інвестора на території України. Виконавча влада має приймати конкретні рішення щодо адаптації умов на українському ринку капіталів саме для іноземних інвестицій із урахуванням концептуально визначених інвестиційних пріоритетів, чинних міжурядових та міжгалузевих угод тощо.     

По-друге, необхідна ревізія законодавчої термінології, що торкається інвестиційних процесів. Наприклад, поняття інвестиційного договору в українському законодавстві є взагалі відсутнім. Більш того, гіпотетична присутність цього терміну навряд чи було б ефективною через явно недостатню конкретизацію в законі вихідного для всіх родинних понять терміну “інвестиції”. Тому необхідність ревізії законодавчої термінології, що стосується інвестиційних процесів, у розрізі проблеми стабільності умов інвестиційних договорів просліджується досить яскраво.

По-третє, всебічне гарантування стабільності умов для будь-якого договору, предметом якого є вкладення активів може бути помилковим, оскільки це приведе до існування великого числа виключень із загального режиму правового регулювання іноземних інвестицій. А це, у свою чергу, суперечить вимозі однаковості і прозорості правового регулювання.

  Ця рекомендація базується на вихідному положенні про те, що однаковий правовий статус інвесторів у рівних умовах і вільній конкуренції між ними є передумовами позитивного інвестиційного середовища. Що ж стосується податкових пільг і інших фіскальних і організаційних заохочень для іноземних інвесторів, то вони повинні бути прямо прив'язані до видів діяльності, що підлягає заохоченню, і рівною мірою поширюватися на національних інвесторів в аналогічних обставинах.

Виходячи із вищезазначеного, доцільно закріпити принцип стабільності договірних умов тільки щодо окремих, чітко визначених видів договорів, виходячи з опосередкованої цими договорами діяльності. Критерієм такої діяльності, окрім чітко вираженої інвестиційної спрямованості, повинна бути її особлива суспільна важливість. Прикладом закріплення принципу незмінності умов інвестиційного договору є норма ст. 2 Закону України “Про концесії” від 16.06.1999 року № 997-XIV.

Втілення у життя вищезазначених рекомендацій безумовно приведе до позитивних наслідків у врегулюванні інвестиційних відносин між нашою державою та іноземними інвесторами, а також підвищить популярність інвестиційного договору як дієвого  механізму іноземного інвестування.

Так, велике коло столичних підприємств уже використовують у своїх господарських відносинах із нерезидентами схему спільної діяльності із залученням іноземного капіталу (іноземних інвестицій). Це - відомі готелі міста (інвестування будівництва нових корпусів, реконструкція існуючих, сумісне надання готельних туристичних послуг), будівельні підприємства (будівництво нових мікрорайонів, що відповідають європейським умовам проживання), ряд великих заводів та фабрик тощо.

Таким чином, інвестиційний договір як інструмент залучення іноземних інвестицій може відігравати велику роль майже в будь-якому виробництві, яке пов'язане із потребою у великому початковому капіталі та інших стратегічних фінансових можливостях, або в окремих проектах, які реалізуються із використанням “перевірочного” етапу глобального співробітництва вітчизняних і іноземних підприємств у процесі створення навіть великих транснаціональних корпорацій.

2.3 Гарантії іноземних інвестицій та можливість їх захисту

Інвестиційний клімат не можливий без наявності гарантій діяльності інвестора чи захисту його прав у разі їх порушення.

Особливість правового положення іноземного інвестора проявляється в особливості охорони та захисту його прав та законних інтересів як юридичних гарантій досягнення цілей інвестиційної діяльності. Одним з найважливіших факторів, які стимулюють приплив іноземних інвестицій в Україну є не тільки наявність ефективного, стабільного законодавства про іноземні інвестиції та зовнішньо економічну діяльність, але і можливість своєчасно безперешкодно захистити права інвестора. Тому в спеціальному внутрішньому законодавстві закріпленні основні принципи та підходи стосовно надання гарантій захисту іноземним інвесторам. Такі гарантії передбачаються і міжнародними угодами про сприяння та захист інвестицій. Так Угодою держав-учасниць співдружності незалежних держав про співпрацю в галузі інвестиційної діяльності від 24.12.1993 р. передбачені спеціальні гарантії інвесторам.[36]

В Україні гарантується захист інвестицій незалежно від форм власності. Інвесторам, у тому числі іноземним забезпечується рівноправний режим, який виключає можливість застосування до них заходів дискримінаційного характеру, котрі могли б заважати керуванню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачають умови та порядок вивозу вкладених цінностей та результатів інвестицій. Норми про гарантії та забезпечення прав та законних інтересів іноземних інвесторів складають основу законодавства про іноземні інвестиції.

Згідно з Законом України « Про зовнішньо економічну діяльність» на території України вводяться правові режими для іноземних суб'єктів господарської діяльності та з'ясовується їх зміст.

Відповідно до Закону України « Про підприємницьку діяльність» іноземні громадяни та особи без громадянства, котрі здійснюють підприємницьку діяльність на території України, її континентальному шельфі та в виключній (морській) економічній зоні, користуються тими ж правами й несуть ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачене Конституцією України та іншими законодавчими актами України. Особливості здійснення підприємницької діяльності на території України, її континентальному шельфі та в виключній (морській) економічній зоні іноземними юридичними особами з'ясовуються законодавчими актами України.

Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Державні органи не можуть також реквізувати іноземні інвестиції, за винятком екстреного забезпечення рятувальних заходів у випадках стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії, а також в інших випадках та порядку передбаченому Законом України « Про надзвичайний стан». Зазначена реквізиція може бути здійснена лише на основі рішень органів, уповноважених на це Кабінетом Міністрів України з послідуючим поверненням чи компенсацією.

Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиції не можуть бути підвернені безоплатній націоналізації, реквізиції, а також до них не можуть бути задіяні заходи, тотожні за наслідками. Експропріаційні заходи можуть бути задіяні лише на основі законодавчих актів України, з послідуючим відшкодуванням інвестору в повному обсязі збитків, пов'язаних з завершенням інвестиційної діяльності. Порядок відшкодування збитків інвестору з'ясовується в указаних актах.

Внесенні інвесторами цільові банківські вклади, акції та інші цінні папери, платежі за придбане майно та орендні права у випадку вилучення згідно із законодавчими актами України, відшкодовуються інвесторам, за винятком сум, котрі були використанні або втраченими в результаті власних дій самих інвесторів чи за їх участі. В Законі України « Про власність» встановлено, що власник не може бути позбавлений права власності на власне майно, окрім випадків, передбачених діючим законодавством.[59]

Іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи втрачену вигоду та моральну шкоду, спричинених їм внаслідок дій, бездіяльності чи неналежного виконання державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов'язків відносно іноземного інвестора, чи підприємства з іноземними інвестиціями. Нормативною базою для цього є ст. 57 Закону України « Про власність». Та як стверджує В. В. Медведчук « у зв'язку з частими змінами законодавства за міжнародною шкалою ризику здійснення бізнесу в країні наша держава входить в останню п'яту групу країн».

Всі понесенні іноземними інвесторами збитки, мають бути відшкодовані на основі текучих ринкових цін та обґрунтованій оцінці, підтвердженої аудитором чи аудиторською фірмою. Відшкодування та компенсації, котрі сплачуються іноземному інвестору, мають бути швидкими, адекватними та ефективними. Вони з'ясовуються на момент припинення права власності. Але якщо реальні сплати здійснюються пізніше, то інвестору мають бути компенсовані втрати внаслідок інфляційних процесів на момент сплати. Компенсація котра сплачується іноземному інвестору внаслідок дій, бездіяльності чи невідповідного виконання державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов'язків відносно іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвестиціями, визначається на момент фактичного здійснення рішення про відшкодування збитків.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.