8) за характером правовідношення, що визначається метою правовідношення, -- для призначення чи надання конкретно-го виду соціального забезпечення або для розгляду спору з пи-тань соціального забезпечення;

9) за формами соціального забезпечення - правовідносини з приводу: а) загальнообов'язкового державного страхування; б) державного соціального забезпечення за рахунок бюджетних коштів; в) змішаного соціального забезпечення окремих кате-горій громадян; ґ) недержавного соціального забезпечення;

10) за видами соціального забезпечення-правовідносини щодо пенсійного забезпечення, надання грошових допомог, компенсацій, субсидій і пільг та соціальних послуг. Остання класифікація є найбільш поширеною, має значне практичне і теоретичне значення.

3. ЕЛЕМНТИ ПРАВОДНОСИН У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Суб'єкти правовідносин сфері соціального захисту - це ті особи, за якими державою визнана соціально-забезпечувальна пра-воздатність і які законом наділені здатністю самостійно здійсню-вати належні їм права й обов'язки у сфері соціального забезпе-чення. Ними, перш за все, є фізичні особи та державні органи.

Усіх фізичних осіб об'єднує те, що вони підлягають соціаль-ному забезпеченню із спеціальних фондів, у зв'язку з настанням соціального випадку або виконання певних професійних обов'язків. За правовим зв'язком з державою вони поділяються на громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Залежно від видів соціального забезпечення, підстав та принципів надання фізичні особи, зокрема, поділяються на такі категорії:

-- ветерани війни, тобто особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни;

— особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;

— члени сім'ї загиблих учасників війни;

— особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської ката-строфи;

— громадяни, які постраждали від конкретного стихійного лиха;

— інваліди І, II та ПІ груп від загального захворювання, трудового каліцтва, професійного захворювання, з дитинства;

-- ветерани праці - громадяни, які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах, організаціях та об'єднаннях громадян, мають встановлений законом трудовий стаж і вийшли на пенсію;

— особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьків-щиною;

— особи, які визнаються громадянами похилого віку -- чо-ловіки у віці 60 і жінки у віці 55 років і старші, а також особи, яким до досягнення загального пенсійного віку залишається не більше півтора року;

— ветерани військової служби -- громадяни України, які бездоганно прослужили на військовій службі 25 і більше років у календарному обчисленні і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України чи колишнього СРСР, а також інваліди І та II груп, інвалідність яких настала внаслі-док поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'яза-них з виконанням обов'язків військової служби;

— працівники промисловості, транспорту, зв'язку та агро-промислового комплексу, спеціальних економічних зон, науки, освіти, культури, медицини;

— працівники органів державної влади й управління: на-родні депутати, депутати місцевих рад, працівники ЦВК, пра-цівники державної контрольно-ревізійної служби, державної податкової служби, служби захисту прав споживачів, праців-ники прокуратури, митних органів, міліції, системи ви-конання покарань, пожежної охорони, державної, відомчої та спеціальної служби охорони;

— військовозобов'язані, військовослужбовці, діти військовослужбовців та осіб начальницького і рядо-вого складу внутрішніх справ, діти гірників;

— діти-інваліди та хворі діти;

— жінки, жінки з числа військовозобов'язаних, жінки, які стали вдовами, жінки з числа осіб, які відбувають покарання у зв'язку із засудженням до позбавлення волі;

— молодь, молоді працівники та спеціалісти, наукові і творчі працівники з числа молоді, спортсмени, учнівська молодь;

— малозабезпечені громадяни;

— біженці і переселенці;

— жертви політичних репресій і Холокосту.

Другим суб'єктом правовідносин у сфері соціального забез-печення є один із державних органів, що зобов'язаний призна-чити і надати конкретний вид соціального забезпечення. Ком-петенція таких органів визначається тією метою і завданнями, заради яких вони створені. До таких: органів, зокрема, належать такі:

1. Органи Пенсійного фонду України здійснюють: 1) призна-чення і виплату пенсій, надбавок, підвищення та доплат відповідно до законів України; 2) призначення і виплату щомісячної компенсації сім'ям у разі втрати годувальника; 3) індексацію грошових доходів 4) підтвердження трудового стажу на підставі показань свідків у разі, якщо документи про трудовий стаж не збереглися.

2. Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків виплачують: 1) допомогу у зв'язку з тимчасовою не-працездатністю до відновлення працездатності або встановлен-ня інвалідності; 2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; 3) щоміся-ця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездат-ності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; 4) пенсію у зв'язку з інвалідністю внаслідок не-щасного випадку на виробництві або професійного захворюван-ня; 5) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворюваннями грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому; 7) допомогу дитині за заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на вироб-ництві або професійного-захворювання жінки під час її вагіт-ності, у зв'язку з чим дитина народилася інвалідом.

3. Органи Фонду загальнообов'язкового державного соціаль-ного страхування України на випадок безробіття надають такі види грошових допомог: 1) допомогу у зв'язку з безробіттям, у тому числі одноразову виплату її для організації безробітним підприємницької діяльності; 2) допомогу в разі часткового без-робіття; 3) матеріальну допомогу в період професійної підго-товки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробіт-ного; 4) матеріальну допомогу у зв'язку з безробіттям, однора-зову матеріальну допомогу безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні; 5) допомогу на по-ховання в разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні. Крім того, вони здійснюють: 1) професійну підготовку або перепідготовку, підвищення кваліфікації та профорієнтацію; 2) пошук підходящої роботи і сприяння у пра-цевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаш-тування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних; 3) інформаційні та консуль-таційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

4. Органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надають: 1) допомогу у зв'язку з тимчасо-вою непрацездатністю, включно з доглядом за хворою дитиною; 2) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; 3) допомогу при народженні дитини; 4) допомогу на догляд за дитиною до до-сягнення нею трирічного віку; 5) допомогу на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку); 6) забезпечення оздоровчих заходів (опла-та путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їхніх сімей до дитячих оздоровчих закладів, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми).

5. Комісія з встановлений пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України, а також аналогічні комісії при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, об-ласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях. Їхнім основним завданням є призначення пенсій особам, які мають особливі заслуги перед Україною, а в разі смерті цих осіб -- членам їхніх сімей.

6. Органи Міністерства праці та соціальної політики Украї-ни здійснюють: 1) призначення та виплату соціальної допомо-ги, встановленої законодавством;

2) надання субсидій та відшко-дування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, при-дбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутово-го палива; 3) компенсаційні виплати інвалідам на бензин, тех-нічне обслуговування та ремонт автомобіля, транспортне об-слуговування інвалідів, а також вартості санаторно-курортно-го лікування; 4) матеріально-побутове обслуговування інва-лідів, ветеранів війни та праці, їх санаторно-курортне лікуван-ня, надання протезно-ортопедичної допомоги, забезпечення інвалідів транспортними засобами у встановленому порядку; 5) влаштування до будинків-інтернатів (пансіонатів) громадян похилого віку та інвалідів; 6) соціальне обслуговування за місцем проживання пенсіонерів та інвалідів у соціальних уста-новах системи тощо.

7. Державна служба зайнятості (центри зайнятості): 1)забезпечує працевлаштування безробітних, у тому числі, за бажанням, направляє їх на сезонні та оплачувані громадські роботи; 2) виплачує допомогу у зв'язку з безробіттям, матеріальну допомогу, в разі безробіття; 3) надає одноразову матеріальну допомогу безробітним та членам сімей, які перебувають на їхньому утриманні, а також матеріальну допомогу громадянам, які проходять підготовку, перепідготовку або підвищення ква-ліфікації за направленням державної служби зайнятості; 4) надає безпроцентні позики безробітним для організації підприємницькою діяльністю.

8. Органи Міністерства освіти і науки України здійснюють навчання і виховання дітей з особливими потребами в спеціаль-них загальноосвітніх школах-інтернатах, загальноосвітніх са-наторних школах-інтернатах, навчально-реабілітаційних цен-трах та інших закладах.

У правовій літературі розмежовуються два терміни: "об'єкти права соціального забезпечення" і "об'єкти соціально-забезпе-чувальних правовідносин". До перших належать суспільні відносини матеріального і процедурного характеру, що вини-кають у зв'язку з розподілом частини валового внутрішнього продукту через систему соціального забезпечення. До других -- матеріальні й нематеріальні блага у сфері соціального забез-печення, з приводу яких фізичні особи ініціюють соціально-забезпечувальні правовідносини з метою реалізації належних їм суб'єктивних прав. Об'єкти виступають візуальним класифікатором правовідносин у сфері соціального забезпечення за-лежно від його виду.

Об'єкт правовідносин у сфері соціального захисту - це те, заради чого суб'єкти права вступають у юридичні зв'язки, або те, на що спрямовані, суб'єктивні права і юридичні обов'язки його учасників, чи те, що хоче отримати особа. Цей об'єкт існує зовні по відношенню до суб'єкта, зв'язок між ними непрямий, він завжди знаходиться у сфері дії норм права соціального забезпечення. Стосовно об'єктів соціально-забезпе-чувальних правовідносин встановлюються юридичні права й обов'язки суб'єктів цих відносин. Без об'єкта не буває прав і обов'язків.

Отже, розглянемо детальніше окремі об'єкти соціальних правовідносин.

1. Пенсія є найбільш поширеним видом соціального забезпе-чення. Це щомісячна грошова виплата фізичним особам зі спе-ціально створених для цього пенсійних фондів на умовах і в порядку, передбачених чинними нормативними актами й дого-ворами. Об'єктом пенсійних правовідносин є пенсія (страхова, трудова, дострокова, додаткова). Саме на пенсію спрямовані суб'єктивні права і юридичні обов'язки суб'єктів пенсійних пра-вовідносин.

Виплачуються пенсії у грошовій формі. Виплата пенсії натурою (продуктами, товарами) є порушенням прав людини і має розцінюватися як незаконна.

За системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування можливі такі виплати: 1) солідарна система: а) пен-сія за віком; б) пенсія у зв'язку з інвалідністю внаслідок загаль-ного захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з ро-ботою, інвалідності з дитинства);1 в) пенсія у зв'язку з втратою годувальника; г) допомога на поховання пенсіонера; 2) нако-пичувальна система: а) довічна пенсія з установленим періо-дом; б) довічна обумовлена пенсія; в) довічна пенсія подруж-жя; г) одноразова виплата.

Передбачено два види виплат: а) пенсії у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; б) пенсії у зв'яз-ку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного ви-падку на виробництві або професійного захворювання.

В Україні поступово складається недержавна пенсійна сис-тема.1 Відповідним законом визначається, зокрема, виплата пенсії на визначений термін та одноразова пенсійна виплата. Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється: 1) пенсій-ними фондами шляхом укладання пенсійних контрактів; 2) страховими організаціями шляхом укладання договорів стра-хування довічної пенсії та страхування ризику настання інва-лідності або смерті; 3) банківськими установами шляхом укла-дання договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визна-ченої для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом.

2. Допомоги серед видів матеріального забезпечення посіда-ють друге місце після пенсій. Одні фахівці під ними розуміють усі види соціального, забезпечення, крім пенсій, інші -- певні грошові виплати. Допомоги -- це короткотермінові, щомісячні, періодичні чи одноразові грошові виплати, що призначаються фізичним, особам за рахунок страхових фондів чи бюджетних коштів з метою заміщення втраченого доходу або надання со-ціальної підтримки у, складних життєвих обставинах, що ма-ють тимчасовий характер.

Страницы: 1, 2, 3