|
початком дії Цивільного кодексу України (далі -- ЦК) і Господарського кодексу України (далі -- ГК) законодавче забезпечення цього соціально-економічного явища, цієї організаційно-правової форми юридичної особи набуло подальшого розвитку. В процесі підготовки проекту ЦК його розробниками були використані інші концептуальні підходи до відомих раніше юридичній науці понять. Зокрема, розробники ЦК категорично відмовились від традиційної кваліфікації юридичних осіб залежно від форми власності, на базі якої вони створювалися, від використання в тексті закону такого традиційного для нашої економічної історії поняття -- «підприємство».Ми вважаємо, що зміст ст. 63 у частині визначення ПП необхідно привести у відповідність до змісту ст. 113 ГК з метою ліквідації протиріччя, яке може виникати при застосуванні цих статей на практиці.Ми також поділяємо точку зору представників робочої групи, які брали участь у підготовці ГК і які вважають існування цієї норми помилкою, що потребує виправлення шляхом внесення відповідних змін, а саме: зі ст. 113 ГК виключити друге речення, а формулювання визначення ПП у ст. 63 ГК привести у відповідність з першим реченням п. 1 ст. 113ГК.Підприємство як багатопланове соціально-економічне і правове явище має певну сукупність економічних, організаційних і юридичних ознак, за якими кваліфікується як господарюючий суб'єкт і суб'єкт права. За допомогою цих ознак визначається правове становище підприємств усіх форм власності і галузей народного господарства. Поняття “підприємство” є узагальнюючим, збірним. По-перше, воно визначає підприємства як певні організаційно-правові форми господарювання. По-друге, це поняття є загальногалузевим, тобто притаманне будівельним, транспортним, сільськогосподарським, торговельним та іншим підприємствам.Поняття підприємства як суб'єкта господарювання не можна зводити до поняття юридичної особи. Юридична особа - це суб'єкт лише приватноправових відносин, що складаються по горизонталі, підприємство ж як суб'єкт права приймає участь у відносинах і по горизонталі, і по вертикалі, тобто і в приватноправових, і в публічно-правових відносинах.Найбільш вдалим вбачається визначення поняття підприємства як господарської організації, створеної і зареєстрованої у встановленому законом порядку для систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності від власного імені на засадах майнової відокремленості та самостійної відповідальності за своїми зобов'язаннями, крім випадків передбачених законодавством.З урахуванням сутності приватного підприємства та складових їх організаційно-правової форми як суб'єктів господарського права, доцільно виокремити наступні ознаки приватного підприємства:1) визначеність організаційно-правової форми суб'єкта господарювання;2) майнова відокремленість;3) легітимація існування в якості суб'єкта господарювання;4) відповідальність за результати господарювання;5) самостійність в господарському обороті.Приватне підприємство створюється за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним )ними) органу, а також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, або реорганізації діючого (діючих) суб'єктів господарювання з додержанням вимог законодавства.Джерелом формування майна є грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів, кредитів банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законом порядку, інші джерела.Правовий режим майна залежить від певного виду підприємств. На праві власності майно належить господарським товариствам, виробничим кооперативам та на розсуд засновників - приватним підприємствам. На праві господарського відання - комерційним державним та комунальним підприємствам, комерційним підприємствам об'єднань громадян та релігійних організацій та приватним підприємствам (на розсуд засновників). На праві оперативного управління майно закріплене за казенними підприємствами, комунальними некомерційними підприємствами та некомерційними підприємствами об'єднань громадян та релігійних організацій.Форма власності майна, на основі якого засновується підприємство, на нашу думку, не є визначальною для правового становища останнього. Набагато більше значення має для правового статусу підприємства наявність права власності на закріплене за ним майно порівняно з іншими обмеженими речовими правами.ГК, поділяючи підприємства на види та визначаючи їх організаційні форми, передбачив приватні підприємства як унітарні - засновані на приватній власності одного засновника, так і корпоративні - засновані на приватній власності двох або більше осіб.Цивільний кодекс України не визнає підприємство суб'єктом правовідносин і розглядає підприємство лише як єдиний майновий комплекс, що використовується для здійснення підприємницької діяльності (ст. 191 ЦК), тобто як об'єкт правовідносин. І якщо передбачені ГК приватні корпоративні підприємства можуть діяти як господарські товариства відповідно до положень ЦК, то можливість існування приватних унітарних підприємств ЦК взагалі відкидає. Ситуація може бути виправлена лише шляхом узгодження обох кодексів, які по-різному регулюють питання щодо видів та організаційно-правових форм юридичних осіб.У порівнянні з господарськими товариствами до основних недоліків приватного підприємства слід віднести відсутність чітко визначеного механізму заміни власника, чітко встановленої процедури переходу зобов'язальних прав відносно підприємства до інших осіб.Правове положення приватних підприємств має певну специфіку, яка полягає в тому, що, хоча даний вид господарювання і залишається організаційно-правовою формою підприємств, проте має окремі ознаки, що притаманні і іншій організаційно-правовій формі, а саме товариству з одним учасником. Разом з тим між такими підприємствами є і певні відмінності, зокрема щодо ступеню майнової відокремленості, правового режиму майна, відповідальності за своїми зобов'язаннями тощо, що викликані лише загальним регулюванням правового статусу як приватних підприємств, так і товариств з одним учасником.Однак, „позитивний” момент приватного підприємства щодо мінімального розміру статутного фонду є, на нашу думку, його слабким місцем. Здійснення підприємницької діяльності повинно задовольняти інтереси не лише власника підприємства, а й його контрагентів. Ці інтереси, перш за все, стосуються взаємними зобов'язаннями щодо виконання умов будь-яких домовленостей, передбачених чинним цивільним та господарським законодавством, необхідних для досягнення цілей підприємницької діяльності. Встановлення мінімального статутного фонду для ТОВ є не якимсь обмеженням щодо середнього та малого бізнесу для провадження підприємницької діяльності, а гарантією з боку держави, що інтереси контрагентів (кредиторів) будуть також захищені. Статутний фонд створюється не тільки як фундамент для здійснення підприємницької діяльності (оренда або купівля офісу, необхідного обладнання, сировини), але й як гарант відповідальності підприємства за акцептовані зобов'язання. На нашу думку, слід підтримати науковців щодо доцільності відміни в Україні приватного підприємства як організаційно-правової форми. Навіть, якщо законодавець врахує всі побажання щодо удосконалення правового регулювання статусу приватного підприємства в Україні, то це ще більше наблизить його до статусу господарського товариства з обмеженою відповідальністю. Дійсно, вже зараз головною відмінністю між приватним підприємством і товариством з обмеженою відповідальністю є встановлений розмір статутного фонду. Тоді як переваги товариства з обмеженою відповідальністю як суб'єкта господарювання більш ніж переконливий аргумент. Тому, доцільним на нашу думку, приватне підприємство в Україні лише як форму власності. Для забезпечення повноцінної заміни приватного підприємства ТОВ, доцільним вбачається затвердження зразкових статутів для ТОВ на кшталт того, як це запроваджено у Великобританії. Із керівником підприємства укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади та інші умови найму за погодженням сторін. Урахування зазначених пропозицій дозволить не лише усунути явні недоліки правового регулювання господарських товариств в Україні, але й забезпечить реалізацію прав юридичних та фізичних осіб закріплених у Конституції України. Пропозиції внесення змін до законодавства: Для уточнення положень ч. 5 ст. 8 Закону про державну реєстрацію пропонуємо її доповнити наступними реченнями: «Якщо законом передбачено затвердження змін до установчих документів рішенням колегіального органу юридичної особи, то такі зміни завіряються підписом особи (осіб), що наділені правом підписувати протокол зборів (засідання, конференції тощо) цього колегіального органу та печаткою юридичної особи. Нотаріальне посвідчення підписів уповноважених осіб не вимагається». Відповідні зміни мають бути внесені й до ч. 1 ст. 87 ЦК. Виключити ст. 113 ГК України. ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛАНОРМАТИВНІ АКТИ1. КонецформыначалоформыКонституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. // Відомості Верховної ради України. - 1996. - №30. - Ст. 62.2. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст.144 (із змінами та доповненнями). 3. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 21-22, ст.135. 4. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356 (із змінаим та доповненнями). 5. Закон України „Про підприємництво” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 14, ст.168(втратив чинність, окрім ст. 4). 6. Закон України „Про підприємства” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 24, ст.272. 7. Закон України „Про власність” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 20, ст.249. 8. Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 9, ст. 79. 9. Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 31-32, ст.263. 10. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” // Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995, N 4, ст. 28. 11. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 37, ст.308. 12. Закон України „Про господарські товариства” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 49, ст.682. 13. Постанова КМУ № 740 від 25.05.1998 року „Про затвердження положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності" - Законодавство „Інфодиск”. 14. Закон України „Про нотаріат” від 02.09.1993 р. № 3425-ХП // Відомості Верховної Ради України. -- 1993. - № 39. -- Ст. 383 (із змінами та доповненнями). 15. Закон України „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 21, ст.103. 16. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 № 20/5 // Офіційний Вісник України. - 2004. - № 10. - Ст. 639. 17. Методика оцінки державних корпоративних прав, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1999 р. № 1406 - Законодавство „Інфодиск”. ЛІТЕРАТУРА 18. Асаулюк А. Державна реєстрація юридичний осіб та приватних підприємців - що нового? // Мала енциклопедія нотаріусів. - № 3 (15). - 2004. - С. 109-119. 19. Бондарєв Т. Трансформація законодавства України про господарські товариства // Юридична газета.- 2004.- № 19 (20 жовтня).- C.12. 20. Вінник О.М. Господарські товариства і виробничі кооперативи: правове становище. -- К.: Знання, 1998. - 294 с. 21. Вінник О.М. Публічні та приватні інтереси в господарських товариствах: проблеми правового забезпечення: Монографія. -- К.: Атіка, 2003. -- 384 с. 22. Гайбатова К.Д. Предприятие - объект гражданских прав. Автореф. канд. дис. М., 2002. - 26 с. 23. Галіахметов І.А. Підприємство як об'єкт цивільних прав. Автореф. дис. канд. наук. Одеса, 2005. - 20 с. 24. Гампер Л.Т. Купля-продажа предприятия в российском гражданском праве. Автореф. канд. дис., Екатеринбург. Уральская государственная юридическая академия, 2002. - 28 с. 25. Грибанов А.В. Предприятие как объект гражданско-правовых отношений (по праву России и Германии). Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - М., 2004. - 29 c. 26. Глусь Я. С. Корпорації та корпоративне право: поняття, основні ознаки та особливості захисту: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т імені Тараса Шевченка. -- К., 2000. -- 29 с. 27. Гойхбарг А.Г. Очерки хозяйственного права. - М., 1927. - 572с. 28. Гончарова Н.М. Господарське товариство з одним учасником - новела Цивільного кодексу України. - [Цит. 2006, 16 березня]. - http://www.minjust.gov.ua/?do=dr&did=3816&sid=comments. 29. Господарське право України: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / В.М. Гайворонський, В.П. Жушман, Н. В. Погорецька та ін.; За ред. В. М. Гайворонського та В.П. Жушмана. - Х.: Право, 2005. - 384 с. 30. Гук А. Органи господарських товариств з одним учасником // Юридичний журнал. - 2006. - № 8. - С. 98-103. 31. Гуржій І. Розклад феодально кріпосницької системи в сільському господарстві України першої половини XIX ст. - К.,1954. - 641 с. 32. Ісаков М.Г. Види та організаційні форми підприємств в Україні // Вісник Академії правових наук України. - 2004. - № 4 (39).- С. 224-230. 33. Ісаков М.Г. Щодо правового режиму майна унітарних підприємств // Підприємництво, господарство і право. - 2005.- №2. - С. 130 - 133. 34. Ісаков М.Г. Особенности юридических лиц как субъектов хозяйствования // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: Сб. науч. тр. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, Юго-Восток Лтд., 2005. - С. 218 - 223. 35. Ісаков М.Г. Правовий статус дочірніх підприємств за чинним законодавством України // Вісник Академії правових наук України. - 2005.- № 2 (41). - С. 229 - 237. 36. Ісаков М.Г. Деякі проблеми приватних підприємств // Підприємництво, господарство і право. - 2005.- № 3. - С. 109 - 111. 37. Ісаков М.Г. Правовий статус підприємства як суб'єкта господарювання. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 - господарське право, господарсько-процесуальне право. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2006. - 290 с. 38. Каминка А.И. Очерк торгового права. - СПб., 1912. - 378 с. 39. Кашанина Т. В. Корпоративное право (Право хозяйственных товариществ и обществ): Учебник. -- М.: НОРМА--ИНФРА, 1999. -- 815 с. 40. Кібенко О. Правовий режим майна приватного підприємства // Юридичний радник. - № 1 (3). - 2005. - С. 37-41. 41. Ковалева Наталия Николаевна. Административно-правовой статус предприятий : Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 : Саратов, 2001. - 199 с. 42. Корніюк О. Господарські товариства: перспективи розвитку // Бизнес. Збірник систематизованого законодавства..- 2004.- № 3 (Березень).- C.134-135 43. Кравченко С. Право участі, корпоративні права та підприємницька діяльність учасників товариств // Право України.- 2007.- № 2.- C.66-69. 44. Кравчук В.М. Засновник - підприємство: сутність взаємовідносин // Право України. - 1998. - № 8. - С. 103-108. 45. Кравчук В.М. Заміна власника (засновника) приватного підприємства // Підприємництво, господарство і право. - 2000. - № 1. - С. 50-53. 46. Кравчук В. Момент припинення корпоративних відносин у разі виходу з господарського товариства // Підприємництво, господарство і право.- 2007.- № 4.- C.102-103 47. Кравчук В. Правові наслідки виходу із господарського товариства // Підприємництво, господарство і право.- 2007.- № 5.- C.34-35 48. Кравчук В. Порядок та строки розрахунку з учасником у разі його виходу з господарського товариства // Підприємництво, господарство і право.- 2007.- № 7.- C.48-50 49. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу: Підручник / За ред. Б.Д. Лановика. -К.: Вікар,1999. - 921 с. 50. Мусин В.А. Одночленные корпорации в буржуазном праве // Правоведение. - 1981. - № 4. - С. 42-47. 51. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. / За відповід. ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Том І. - 791 с. 52. Полонська - Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т.1. До середини ХУ11 століття. - К.: Либідь, 1992. - 694 с. 53. Приступа С.Н. Типичные и нетипичные способы создания хозяйственных обществ // Сборник кратких тезисов и научных сообщений научно-практической конференции по итогам научно-исследовательских работ, выполненных профессорско-преподавательским составом Украинской государственной юридической академии в 2006 году: Материалы конф..- Х.: Укр. юрид. академия, 2006.- C.94-96. 54. Прутська О. Історичний досвід розвитку підприємництва в Україні /// Економіка, фінанси, право. - 2002. - № 9. - С. 32-37. 55. Спасибо-Фатеева И. В. Акционерные общества: корпоративные правоотношения. -- Харьков: Право, 1998. -- С. 59--68. 56. Стрижко Л. Товариство з обмеженою відповідальністю: свіжий погляд на створення та діяльність // Юридичний журнал.- 2003.- № 11.- C.81-83. 57. Белов В.А. Гражданское право: Общая и Особенная части: Учебник. - М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2003. - 960 с. 58. Татарская О.В. Правовые проблемы малого предпринимательства в Российской Федерации :Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Специальность 12 .00.03 -Гражданское право ; Предпринимательское право ; Семейное право ; Международное частное право /О. В. Татарская ; Науч. рук. Н. А. Машкин. -М.,2003. -20 с. 59. Теньков С. Проблемні питання створення і регулювання діяльності господарських товариств // Юридичний вісник України (Інформаційно-правовий банк).- 2003.- № 51 (20-26 грудня).- C.21-25 60. Труш І. Приватне підприємство як важливий чинник сприяння розвитку малого бізнесу // Право України. - № 10. - 2007. - С. 50-54. 61. Хахулина Ю.В. Ассоциированные предприятия и зависимые хозяйственные общества в двух новых кодексах // Нові Цивільний та Господарський кодекси України та проблеми їх застосування: Матеріали наук.-практ. семінару. Ч.2. (м. Харків, 23 квіт. 2003 р.: Материалы конф..- Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004.- C.66-68. 62. Харитонов Є.О., Старцев О.В. Цивільне право України: Підручник. - Вид. 2, перероб. і доп. - К.: Істина, 2007. - 639 с. 63. Хозяйственное право: Учебник/ В.К. Мамутов, Г.П. Знаменский, К.С. Хахулин и др.; Под ред. Мамутова В.К. - К.: Юринком Интер, 2002. - 912 с. 64. Цивільний кодекс України. Постатейний коментар у двох частинах. Частина 1. / За ред. А.С. Довгерта та Н.С. Кузнецової. - К.: Юстиніан, 2005. - 695 с. 65. Шевченко Я., Спасибо-Фатеева И. Частное предприятие - ошибка ХК? // Юридическая практика. - 2007. - № 8. - С. 1, 12-13. 66. Шершеневич Г. Ф. Учебник торгового права. 4е изд. - СПб., 1908. - 743 с. 67. Шуба Б. Вдосконалення законодавства про капіталізацію внесків у господарське товариство // Право України.- 2005.- № 4.- C.78-80 68. Шуба Б.В. Ответственность участников персональных хозяйственных обществ по обязательствам общества // Підприємництво, господарство і право.- 2004.- № 11.- C.128-131. 69. Янкова Е. Проблемы уменьшения уставного фонда хозяйственных обществ // Підприємництво, господарство і право.- 2002.- № 5.- C.3-5 70. Powell Duffryn PLC v. Petereit (Case C-214/89) (1992) ECR 1-1745. 71. Companies Act 1985 // Blackstone's Statutes on Company Law. 5th ed. / Edited by Derek French. -- London: Blackstone Press, 2002. -- P. 12 -- 331. 72. Welton v. Saffery (1897) AC 299. -- P. 315.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
|
