Розірвання договору свідчить про те, що земля використовувалася не за цільовим призначенням, а отже обґрунтування І. Колодія щодо малопридатності даної землі для вирощування сільськогосподарських культур на перший погляд можуть бути небезпідставними. Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» сільська рада мала попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди. Якщо, попередній користувач земельної ділянки використовував її для зберігання отрутохімікатів, а фермер Колодій не був попереджений про даний факт, то сільська рада допустила порушення його прав та інтересів. Крім того, сільська рада повинна була передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди (належну для вирощування сільгоспкультур) [2].

Після подання фермером І. Колодієм заяви про надання йому в короткостроку оренду земельної ділянки для вирощування нового сорту соняшника, відповідно до ст. 123 Земельного Кодексу України земельна ділянка яка була використана не за цільовим призначенням мала бути досліджена. Та відповідно до проекту землеустрою затвердженого Комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, результати надані сільській раді. Крім того, у разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи відповідно до закону. Отже, рішення, яке прийняла рада села Петриківці має бути прийнятим на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та на підставі технічної документації [4].

Крім того, відповідно до ст. 23 Земельного Кодексу України визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру. Якщо, дана земельна ділянка, згідно з даними державного земельного кадастру, належить до земель сільськогосподарського призначення, а сільська рада своїм рішенням задовольнила прохання І. Колодія про виділення земельної ділянки у короткострокову оренду для вирощування соняшника, суд мав належні підстави для відмови у задоволенні позову.

Щодо до питання врахування судом завдань адміністративного судочинства, то відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суспільні відносини у сфері здійснення правосуддя у адміністративних справах виникають з метою розгляду адміністративних справ за позовом зацікавленої особи та з метою захисту прав, свобод та охоронюваних правом інтересів фізичних юридичних осіб та прав і інтересів юридичних осіб. Таким чином, предметом адміністративного процесуального права у сфері здійснення адміністративного судочинства є правовідносини, що складаються у зв'язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист. Особливістю даних відносин є те, що вони пов'язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб'єктів у сфері публічно-правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.

Рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, яки оскаржуються перевіряються судами з метою виявлення обґрунтованості, неупередженості, добросовісності, достатності підстав і повноважень для їх прийняття у відповідності із законодавством України [11, с. 46]

У нашому випадку за наявності відповідного рішення органів виконавчої влади прийнятого на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (за умови зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону) або на підставі технічної документації із землеустрою (у разі надання у користування земельної ділянки без зміни її цільового призначення) та даних державного земельного кадастру, про те, що земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення, - суд прийняв виважене рішення.

Щодо дотримання критеріїв визначених у ч. 3 ст. 2 КАС України, я вважаю, що за даних умов суд дотримався визначеного переліку обставин, які підлягають перевірці з боку суду у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, а саме: чи ґрунтується правовий акт на законі; прийнятий уповноваженою особою; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; а також з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Крім того, предметом перевірки суду, є питання обґрунтованості рішень, дій чи бездіяльності: чи обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) прийнято акт, вчинено дію, прийняття рішень, вчинення дій органом публічної влади безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, на мою думку, за наявності документально підтверджених доказів, суд ухвалив правильне рішення.

Відповідно до ст. 185 КАС України Фермер Колодій має право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду (як повністю, так і частково). Апеляційне оскарження подається до адміністративного суду апеляційної інстанції шляхом подання через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або складанні її в повному обсязі - заяви про апеляційне оскарження, або відразу апеляційної скарги (якщо дотриманий десятиденний термін). Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження (якщо апеляційна скарга не була подана в десятиденний термін) [3].

Завдання 4

Поліна Савченко звернулася до районного суду з позовом про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради від 5 квітня 2006 р., за яким по вул. Новій, буд. № 45 було встановлено межу між її земельною ділянкою і ділянкою буд. № 47 на відстані 0,55 м. від її будівлі (хоча раніше вона дорівнювала 1 м.) і загальна площа земельної ділянки зменшилась на 14,7 кв. м. Спір з приводу користування земельною ділянкою виконком сільради вирішував за зверненням самої П. Савченко, яка вважала, що її частину ділянки сусід В. Петренко захопив самовільно. Районний суд відмовив П. Савченко у відкритті провадження в адміністративній справі, посилаючись на те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Чи правильною є відмова суду?

Надайте консультацію П. Савченко, як їй чинити далі.

Відповідь.

Я вважаю, що районний суд правомірно відмовив П. Савченко у відкритті провадження в адміністративній справі, посилаючись на те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує (в тому числі) чи належить розглядати позовну заяву в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна дана позовна заява даному адміністративному суду.

У разі відмови відкриття провадження в адміністративній справі на підставі того, що заява не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства (відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС), суддя виносить ухвалу, де зазначені підстави відмови відкриття провадження у даній справі [3].

У нашому випадку мотивація має бути викладена шляхом аналізу наступних правових норм:

1. Відповідно до ст. 6 КАС України: кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (ч. 1 ст. 6); ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена КАС України (ч. 2 ст. 6).

2. Відповідно до ст. 2 КАС України: завдання адміністративного судочинства та визначення обставин здійснення правосуддя у адміністративних справах та спрямованість на оптимізацію практики правосуддя шляхом визначення функцій адміністративного судового процесу та об'єктів судового захисту. Відповідно саме до ч. 2 ст. 2 КАС України суд має перевірити, чи відноситься позов Савченко про скасування рішення виконавчого комітету сільської ради від 5 квітня 2006 року до оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

3. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності [3].

4. Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства [6].

У нашому випадку позов П. Савченко за своєю суттю є справою про захист оспорюваних прав із земельних відносин, а отже даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного провадження.

Для того, щоб районний суд розглянув дану справу позивачці необхідно звернутися з позивною заявою с посиланням на норми цивільного судочинства.

Список використаної літератури

1. Закон України Про землеустрій (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 36, ст.282).

2. Закон України Про оренду землі (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 46-47, ст.280)

3. Кодекс адміністративного судочинства України: за станом на 1 вересня 2009 року. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. - 160 с.

4. Земельний кодекс України ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 3-4, ст.27).

5. Збірник Постанов Верховного Суду України (1972-2009). - Харків: Видавець ФО-П Вапнярчук Н. М., 2009. - 848 с

6. Цивільний процесуальний кодекс України: станом на 1 вересня 2009 року. - Х.: ТОВ «Одісей», 2009. - 176 с.

7. Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики: зб. матеріалів наук.-практ. конф. (Київ, 22 грудня 2006 р.) / Київський національний ун-т внутрішніх справ / О.М. Джужа (голова ред.кол.) - К., 2006. - 360с.

8. Бандурка О. М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник для вищ. навч. закладів. -- К. : Літера ЛТД, 2002. -- 287с.

9. Битяк Ю. П., Гаращук В. М., Дьяченко О. В., Зима О. Т., Зуй В. В. Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк (ред.). -- К. : Юрінком Інтер, 2005. -- 544с.

10. Комзюк А.Т. Адміністративний процес України: Навчальний посібник / А.Т. Комзюк, В.М. Бевзенко, Р.С. Мельник. - Київ: Прецедент, 2007. - 613 с.

11. Основи адміністративного судочинства в Україні: Навчальний посібник / [Рябченко О.П., Бутенко В.І., Ясинок М.М. та ін.]. - Суми: Видавництво „МакДен”, 2008. - 200 с.

12. http://apelyacia.org.ua

13. http://zakon1.rada.gov.ua

Страницы: 1, 2