Саме для усунення цієї проблеми створений та функціонує суд України, що у своїй діяльності керується розділом ХІІ Конституції України, законом «про Конституційний Суд України» та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 147 Конституції зазначає, що «Конституційний суд є єдиним органом Конституційної юрисдикції в Україні» Конституція України від 28 червня 1996р.//Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - С. 176.. А пункт 2 статті 150 говорить про те, що Конституційний суд дає офіційне тлумачення Конституції України. Також він може перевіряти відповідність різних актів органів державної влади Конституції України.

Що ж до судів загальної юрисдикції, то відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначається, що так як Конституція має найвищу юридичну силу а її норми є нормами прямої дії, суди можуть в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії, а судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Слід зауважити, що реалізація Конституції Судами знаходиться на незадовільному рівні. Це відображується у винесенні незаконних і необґрунтованих судових рішень. Ці порушення у багатьох випадках відбуваються через те, що суди невірно трактують положення Конституції і переносять їх на ті правовідносини, яких вона не регулює.

Ця проблема переходить в іншу - це відсутність ґрунтовних наукових досліджень питань проблем реалізації конституції як судами, так і іншими органами державної влади та в інших сферах життя суспільства.

Виходячи з усього вище сказаного можна зробити висновок, що для подолання перешкод у реалізації Конституції України судами необхідно створити чітку систему законодавства, виробити чітке тлумачення норм Конституції для їх однозначного та точного застосування, розробити наукові аспекти питання реалізації конституції судами України а також створити інші необхідні умови для її реалізації.

Отже, реалізація конституційних норм судами України є ще одним аспектом поняття реалізації основного закону держави, який потребує подальшої розробки та вивчення.

1.3Реалізація Конституції в повсякденному житті.

Прийняття Конституції України зумовила виникнення абсолютно нових суспільних відносин та внесло суттєві зміни в існуючі. Це, у свою чергу, вимагає змін у правовому регулюванні суспільних відносин, ще глибшого проникнення прав у суспільне і державне життя.

У повсякденному житті Конституція України реалізується головним чином через правовий зв'язок держави та населення, тобто через їх взаємні права та обов'язки. Основні з цих прав, свобод та обов'язків виписані в розділі ІІ Конституції України, але згідно зі статтею 22 вони не є вичерпними та їх зміст не може бути звуженим.

Держава для реалізації конституції в повсякденному житті створила відповідні органи, чим започаткували розвиток України як самостійної, соціальної, правової держави (стаття 1 Конституції), а також створила умови для розвитку Української нації (стаття 11 Конституції). Цими органами є : суди, місцеве самоврядування, державні адміністрації тощо.

Населення реалізує Конституцію України користуючись своїми основними правами та виконуючи обов'язки перед Українською державою.

Так, згідно статті 27, «кожен невід'ємне має право на життя. Обов'язок держави - захищати життя людини» Конституція України від 28 червня 1996р.//Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - С.146.. Для захисту цього права особа, при його порушенні звертається до суду, який створений державою з цією метою, і суд призначає відповідальність за порушення цього права.

Стаття 36 Конституції України гарантує свободу об'єднання в політичні партії. Ця норма реалізується тим, що прийнятий закон «Про політичні партії», який регламентує порядок та умови створення політичної партії. А громадяни, вступаючи у політичні партії реалізують своє право на здійснення безпосередньо через органи державної влади управління державою (стаття 5), право брати участь в управлінні державними справами (стаття 38) та право бути обраним (стаття 38).

Статті 43, 44 та 45 передбачають право на працю, відпочинок та страйк. Так, право на працю здійснюється при вільному виборі виду та місця роботи. З іншого боку, роботодавець забезпечує гідні умови праці та відпочинку, адже при незадоволеності робітників вони реалізують своє право на страйк.

Право на відпочинок реалізується державою, коли вона закріпила його у трудовому законодавстві, визначила строки відпочинку, тривалість робочого часу, святкові дні тощо. Громадяни ж реалізують це право безперешкодно використовуючи час відпочинку на свій розсуд.

Інше право - право на житло. Це право здійснюється як державою так і громадянами України та іншими особами, які проживають на її території держави. з боку держави воно реалізується у тому, що вона надає соціальне житло, а також створює умови для будування громадянами собі житла, та будування такого житла для людей, яке потім придбається ними. Таким чином це право реалізується громадянами при придбанні житла або при будуванні його.

Інше право, це право людини обирати та бути обраними. Право обирати зазначене в Розділі ІІІ Конституції України «Вибори. Референдуми», де воно визначене як безпосередня демократія. Це право здійснюється під час виборів та референдумів, виражаючи свою волю під час голосування. Це право також виражається у можливості бути обраним. Воно регулюється Конституцією України - розділом ІV та V; Законом України «Про вибори президента», Законом України «Про вибори народних депутатів України», Законом України про вибори народних депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських, селищних, сільських голів.

Інші права також зазначені в Конституції і реалізуються громадянами у повсякденному житті громадянами, при здійсненні правочинів та повсякденних справ.

Що ж до обов'язків, які зазначені в статтях 65, 66, 67, 68 Конституції України. Цими обов'язками є: захист Вітчизни, сплата податків, дотримання Конституції та законів, не заподіяння шкоди природі. Ці обов'язки здійснюються на вимогу держави і мають виконуватись неухильно.

Проте не можна говорити, що всі права та обов'язки та права, які визначені в Конституції виконуються беззаперечно. При їх виконанні існують проблеми як з боку держави так і з боку суспільства. З боку держави не виконуються певні обов'язки щодо забезпечення виконання прав особи, а суспільство не виконує свої обов'язки. Наприклад, щодо сплати податку або дотримання Конституції та інших законів держави. Тож для того щоб повністю реалізувати положення конституції необхідно забезпечити умови для ї реалізації, підготувати суспільство до вимог, що поставить перед ним держава при реалізації Конституції, для реалізації їх взаємних прав свобод та обов'язків.

Досвід зарубіжних країн показує, що найефективніше ця взаємодія відбувається між правовою державою та громадянським суспільством. Тобто такою державою, яка створена для суспільства, для захисту його інтересів прав та свобод; і такого суспільства, яке здатне ефективно взаємодіяти з органами державної влади, впливати на їх рішення, здійснювати покладені на нього державою функції.

В Українській державі норми, які регулюють розвиток цих явищ закладені в Конституції, але не практиці ще майже не реалізуються через знову ж таки неготовність влади віддати свої певні повноваження народу, та неготовність суспільства прийняти та виконувати ці повноваження, впливати на рішення державної влади.

2.Суть реалізації Конституції України;

2.1Механізм та форми реалізації Конституції України;

Як вже зазначалося, реалізація Конституції - це втілення на практиці закладених у ній демократичних цінностей. Цей процес здійснюється за допомогою механізму та форм реалізації Конституції.

«Механізм реалізації конституційних норм -- це сукупність правових і інституційних елементів, з допомогою яких забезпечується на практиці втілення конституційних приписів». Погорілко В.Ф. Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика. - К.:НАНУ, 2003. - С. 84

Цей механізм реалізації Конституції залежить не лише від юридичних засобів, за допомогою яких він діє. Він також має враховувати рівень політичної свідомості, культури населення; історію розвитку держави, настрої в суспільстві та інші чинники, які формуються серед населення держави. без врахування перекислених факторів механізм не буде дієвим, адже не можна втілити норму конституції в життя населення, якщо ця норма не відповідає дійсності, яка склалася в суспільстві. Важливим елементом механізму реалізації Конституції є державні структури, які забезпечують дотримання конституційних приписів.

За формою реалізація Конституції - це додержання всіх її положень, принципів і норм всіма органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими особами та громадянами; забезпечення повної реалізації прав та свобод людини і громадянина; незалежне застосування положень Конституції при здійсненні своїх функцій і повноважень органами державної влади шляхом прийняття законів, актів Президента, Актів Уряду тощо. Отже, основними формами реалізації конституції України є: додержання, використання, виконання і застосування. Кожне з цих поняттями розглянемо нижче.

Так, дотримання конституційних норм - це така форма реалізації, за якої суб'єкти державно-правових відносин утримуються від вчинення дій, що суперечать нормам Конституції. Ця форма притаманна як державним інститутам, так і населенню. За приклад пасивної поведінки можна привести статтю 68 конституції України, в якій говориться, що «кожен має неухильно додержуватись конституції та законів України…»Конституція України від 28 червня 1996р.//Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - С. 153..

Другою формою реалізації конституції є виконання конституційних норм - тобто це активна поведінка суб'єктів правовідносин, яка випливає із конституційних приписів. В Конституції України встановлені такі способи виконання норм:

- Суб'єкти права мають виконувати положення конституції та законів України;

- Держава зобов'язана виконувати міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України

- Громадяни повинні виконувати свої обов'язки.

Така форма реалізації Конституції притаманна як суспільству так і державі, її уповноваженим органам.

Третьою формою реалізації є застосування конституційних норм - це така владна організуюча діяльність державних та інших органів, осіб, яка має своєю метою забезпечити адресатам цих норм реалізацію їх прав і обов'язків, а також гарантувати контроль за даним процесом. Цей вид реалізації притаманний виключно державним органам влади та особам, які представляють ці органи.

Для застосування характерна така ознака як використання статті 8 Конституції, у якій сказано, що норми Конституції є нормами прямої дії, тобто, це означає, що немає сенсу звертатися до інших законів для реалізації певного положення Конституції.

І, насамкінець, останньою формою реалізації конституційних приписів є їх використання. Використання - це форма реалізації конституційних норм уповноваженими суб'єктами шляхом наданих їм прав у вигляді дозволу або правомочностей. Прикладом використання конституційних норм можуть бути реалізація права на освіту, на працю, на відпочинок використовуючи відповідні статті Конституції.

Всі ці чотири форми реалізації конституції повинні застосовуватись, та ефективно взаємодіяти між собою для повної та всебічної реалізації основного закону держави.

2.2 Вплив Конституції на діяльність вищих державних органів;

Конституція відіграє велику роль не лише у діяльності державних органів, але й у їх формуванні. Так, саме Конституцією України визначені основні органи держави. Ними є: Верховна Рада України - єдиний законодавчий орган (стаття 85); Кабінет Міністрів України - центральний орган виконавчої влади; Президент України - глава держави; Судові органи, які поділяються на суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.

При реалізації своїх повноважень органи державної влади діють на основі та у межах визначених Конституцією України і відповідають таким положенням:

- стаття 5 Конституції - органи державної влади представляють інтереси народу;

- стаття 6 - «державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову» Конституція України від 28 червня 1996р.//Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - С. 142.. Ці органи здійснюють свої повноваження у встановлених законом межах.

діяльність Верховної Ради України регламентується розділом ІV Конституції України. Стаття 85 визначає її як єдиний орган законодавчої влади; статті 76 - 84, 86 - 101 регламентують основні засади діяльності Верховної Ради та осіб, які можуть бути народними депутатами; стаття 85 визначає основні повноваження Верховної Ради України. У статті 91 також зазначено, що Верховна Рада приймає закони, постанови та інші нормативно - правові акти, тобто бере участь у законодавчій діяльності, а отже і в реалізації конституції.

Страницы: 1, 2, 3