Основними завданнями та напрямами експертної профілактики є:

1. Розробка і вдосконалення методів і прийомів виявлення причин злочинів і сприяючих їм умов з урахуванням їх особливостей.

2. Виявлення і дослідження особливостей типових результатів експертного дослідження, надання на їх основі рекомендацій по попередженню злочинів;

3. Визначення комплексу профілактичних заходів по захисту різного роду об'єктів від злочинного посягання, найбільш дієвих в кожній з виділених ситуацій.

4. Розробка заходів попередження певного виду злочинів.

Саме комплекс даних завдань, які можуть бути вирішені специфічними експертними методами і засобами, визначає предмет експертної діяльності по попередженню злочинів.

Основними принципами організації профілактичної діяльності є:

ь Плановість - планова, послідовна розробка профілактичних пропозицій.

ь Забезпечення контролю за здійсненням профілактичних заходів: повідомлення в компетентні органи, установи щодо запропонованих профілактичних заходів, відстежування їх подальшої долі та їх дієвості.

ь Налагодження взаємодії експертних установ із слідчими і оперативними службами при здійсненні профілактичної діяльності, яка проводиться через них.

ь Доцільність і прийнятність (перш за все з економічної точки зору) профілактичних рекомендацій та пропозицій, тобто можливість втілення в життя профілактичних рекомендацій, які принесуть прогнозовані результати.

3 Форми і стадії методики експертної профілактики

Більшість дослідників одностайна у думці, що експертна профілактика має дві форми:

ь процесуальну, коли відповідний документ (висновок, повідомлення) надсилається слідчому (суду),

ь непроцесуальну, коли у конкретній справі чи в результаті узагальнення експертної практики повідомлення (довідка) надсилається безпосередньо відомству, організації чи підприємству, від яких залежить вжиття відповідних профілактичних заходів.

До непроцесуальної форми експертної профілактики належить також надання практичної допомоги у здійсненні профілактичних заходів в органах нотаріату, соціальної допомоги населенню, в автогосподарствах, у проведенні роз'яснювальної роботи (лекції, семінари, інструктаж) для певної аудиторії чи широких кіл громадськості.

Суб'єктом процесуальної профілактичної діяльності виступає не будь-який експерт, а судово-експертний заклад, від імені якого виступає наділений відповідними процесуальними повноваженнями його керівник. Спрямування документа від імені експертного закладу підвищує його значимість, ефективність, і певним чином сприяє більш оперативній реалізації пропозицій, які в ньому містяться та отриманню судово-експертним закладом відповіді про реалізацію. Правильність оцінки процесуальної профілактичної діяльності підтверджується і аналізом Інструкції про організацію і проведення профілактичної роботи судово-експертних закладів системи Міністерства юстиції. Так, у п. 6 Інструкції зазначено, що у випадках, коли встановлені експертом обставини і запропоновані організаційно-технічні заходи недоцільно розголошувати, наводячи їх у висновку, вони викладаються в спеціальному повідомленні, який направляється за підписом керівника експертного закладу особі (органу), яка призначила експертизу.

У додатку 1 Інструкції подано приблизну форму повідомлення, яке направляється щодо конкретної справи слідчому або в суд, в якому викладаються результати профілактичної роботи, проведеної в процесуальній формі.

У законі і в нормативних актах не згадуються не тільки терміни розгляду документів з профілактики правопорушень, які надсилаються експертними закладами, але і обов'язок органів дізнання, слідчо-експертних органів повідомляти про реалізацію профілактичних рекомендацій, які в них містяться. Листи, які надсилаються щодо конкретних експертиз (запити, нагадування) підписуються керівником експертного закладу, а не експертом, у висновку (повідомленні) якого була викладена відповідна інформація з питань профілактичного характеру. Процесуальна форма проведеної профілактичної роботи від цього не змінюється.

Оцінка проведеної профілактичної роботи як процесуальної так і непроцесуальної не змінюється залежно від того, чи говориться про встановлення відповідних криміногенних факторів або розробку профілактичних рекомендацій щодо їх усунення. У випадках, коли у слідчого (суду) виникли будь-які неясності, пов'язані з запропонованими профілактичними рекомендаціями, необхідні додаткові роз'яснення чи уточнення (так, як і для оцінки криміногенних факторів, для усунення яких розроблені ці рекомендації), може бути проведений допит експерта (спеціаліста). Дані, викладені в межах цієї процесуальної дії, можуть бути використані для подальшого усунення виявлених недоліків.

Організація управління профілактичних рекомендацій у галузі експертної профілактики передбачає обґрунтовану систему зв'язків, які забезпечують координацію суб'єкта і об'єкта управління попереджувальних заходів.

Щодо криміналістичної профілактики В. Ф. Зудін зазначав, що “в теорії наукового управління суб'єктами управління в криміналістичній профілактиці можуть виступати як окремі адміністративно-уповноважені особи (оперативний працівник, слідчий, прокурор, суддя), так і відповідна ланка державного управління (МВС, прокуратура, суд), представники громадськості, які виконують функції з попередження злочинів” [ Зудин В.Ф. Социалистическая профилактика преступлений. - М., 1983. - С. 140. 140]. Висловлені В. Ф. Зудіним думки повністю відносяться і до експертної профілактики.

Успіх різних напрямів профілактичної роботи базується на її правильній науковій організації, яка передбачає:

ь планування всіх напрямків профілактичної діяльності, які здійснюються в експертному закладі;

ь попереднє вивчення отриманих експертним закладом матеріалів з метою визначення можливостей встановлення обставин (умов), які сприяли правопорушенням;

ь виявлення обставин (умов), які мають значення для попередження правопорушень у процесі експертизи, участі співробітників експертного закладу в слідчих діях;

ь створення умов, які б забезпечували проведення при необхідності досліджень і експериментів, вивчення нормативних актів і літератури, консультації зі спеціалістами або вирішення питання про комплексні дослідження;

ь фіксацію в структурних підрозділах кримінальних фактів, які через ті чи інші причини не відображені у висновку або в іншому документі;

ь контроль за здійсненням усіх форм профілактичної роботи з боку керівника структурного підрозділу;

ь облік усіх форм проведеної в експертному закладі профілактичної роботи;

ь контроль за реалізацією внесених пропозицій;

ь забезпечення взаємодії експертних закладів з судово-слідчими органами щодо реалізації профілактичних пропозицій;

ь систематичне проведення наукових досліджень і узагальнень експертної практики з питань експертної профілактики;

ь надання методичної допомоги співробітникам податкової міліції, МВС, прокуратури щодо використання спеціальних знань для виявлення обставин (умов), які сприяли правопорушенням;

ь координацію профілактичної роботи з судово-слідчими органами, іншими закладами, в першу чергу експертними;

ь відображення питань експертної профілактики при проведенні правової роботи (питання лекцій, виступи у пресі, по телебаченню тощо).

Для цього необхідно вивчити і узагальнити практику проведення експертиз, особливо судово-бухгалтерських, економічних, які найчастіше призначаються податковими органами.

Маючи кваліфікованих спеціалістів, такий структурний підрозділ, крім перерахованої роботи, з метою профілактики проводив би:

ь вивчення всіх вхідних і вихідних матеріалів експертного закладу, орієнтуючи виконавців конкретних експертиз на встановлення обставин (умов), які сприяли вчиненню злочинів,

ь правильне визначення документу, в якому потрібно відобразити встановлені обставини (умови), і адресата, якому необхідно направити цей документ,

ь здійснення обміну досвідом і інформацією,

ь проведення контролю за впровадженням пропозицій.

У такому структурному підрозділі проводились би спеціальні профілактичні експертизи щодо встановлення та усунення обставин (умов), які сприяли відповідним правопорушенням.

Проведення таких експертиз дозволило б використовувати комплексні знання для встановлення обставин, які сприяли скоєнню злочинів і інших правопорушень, найбільш об'ємно, в узагальненому вигляді, встановити їх разом з тим, щоб виключити дублювання, яке часто має місце, якщо профілактична робота по одній справі здійснюється представниками суміжних видів судових експертиз. Направленість роботи експерта на вирішення питань саме профілактичного характеру при проведенні такого виду експертиз дозволить здійснити цю діяльність більш якісно, з використанням усіх можливостей судової експертизи не лише для виявлення криміногенних факторів, але й для опрацювання рекомендацій щодо їх усунення. При проведенні спеціальних експертиз з питань профілактики, як правило, здійснюється безпосередній контакт слідчих органів з особою, яка проводить експертизу.

Правильна організація профілактичної роботи експертних закладів важлива не лише при проведенні експертиз з конкретних кримінальних і цивільних справ, але і щодо узагальнень експертної практики та інших форм діяльності експертів з попередження злочинів і інших правопорушень.

Удосконалення організації профілактичної роботи експертних закладів можливе лише при чіткому плануванні всіх її сторін, систематичному проведенні цієї роботи і здійсненні постійного контролю за її перебігом. Систематичність, плановість і контроль потрібні при проведенні узагальнень експертної практики, виконанні наукової тематики і здійсненні інших форм експертної профілактики. У планах роботи інститутів і лабораторій необхідно передбачити конкретні заходи по всіх напрямках профілактичної діяльності. Наприклад, відповідно до такого плану в Азербайджанському НДІСЕ було підготовлено в свій час узагальнення практики призначення, проведення, використання висновків судової експертизи спиртовмісної рідини, за результатами якого сформульовані пропозиції щодо підвищення ефективності цього виду досліджень і підготовлені профілактичні рекомендації. Разом з Верховним Судом ними підготовлені дані судової практики у справах про злочини, які скоювалися в стані алкогольного сп'яніння. Згідно з планом було прочитано 87 лекцій з питань профілактики алкоголізму перед трудовими колективами, учнями шкіл, технікумів.

Необхідно приділяти більше уваги плануванню науково-дослідних тем з профілактики, зокрема, таких, які ставлять за мету розробку конкретних пропозицій щодо попередження правопорушень. До їх виконання доцільно залучати різних спеціалістів, які працюють як у експертному, так і в інших закладах.

Профілактична робота може мати позитивний результат при проведенні експертиз з кримінальних і цивільних справ лише при такій організації роботи, за якої відсутній будь-який ”самоплив” осіб, причетних до проведення профілактичної роботи, де на всіх її етапах чітко і плідно виконують свої обов'язки, керуючись таким алгоритмом:

1.При надходженні матеріалів на експертизу керівник експертного закладу (його заступник, керівник структурного підрозділу) вивчає їх з метою визначення можливостей для проведення профілактичної роботи. У деяких випадках бажано залучати спеціалістів в сфері експертної профілактики, особливо, коли в судово-експертному закладі є спеціальний структурний підрозділ. По можливості повинні бути вирішені питання про тих експертів, яких доцільно залучати для виявлення обставин (умов), які сприяли скоєнню правопорушень, про необхідність проведення комплексного дослідження, залучення кримінологів тощо. Якщо за попереднім вивченням матеріалів, які поступили для дослідження (речових доказів, зразків, інших матеріалів справ) є можливість (підстави) виявити криміногенні факти і розробити профілактичні рекомендації щодо їх усунення, справа береться на контроль.

2.Якщо особа, яка призначила експертизу особисто здає матеріали керівнику експертного закладу (структурного підрозділу) або черговому експерту зі спеціальності і встановлює, що є можливість для використання спеціальних знань з метою виявлення криміногенних факторів, то повинна бути надана методична допомога для правильного формулювання питань профілактичного характеру, а при необхідності, підбір додаткових матеріалів для їх вирішення.

3.Експерт (співробітник експертного закладу), якому поступили матеріали, встановивши при їх вивченні, що є можливість для виявлення обставин (умов), які сприяли скоєнню правопорушень, повинний визначити, чи потрібні для цього якісь консультації, додаткові матеріали (нормативні акти, література тощо), чи є вони в експертному закладі або ж повинні бути витребувані, чи необхідно проводити додаткові дослідження і експерименти тощо.

4. Використовуючи свій досвід у сфері відповідного виду експертних досліджень, необхідні додаткові матеріали, експерт (співробітник) повинен отримати максимальну інформацію профілактичного характеру.

Страницы: 1, 2, 3