Каталог Рефератов - Законодавство в сфері соціальної роботи з дітьми сиротами

	Информационно-образоательный портал
	Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,



МЕНЮ\|

поиск

Законодавство в сфері соціальної роботи з дітьми сиротами

аходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:

мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;

мінімального стандарту щодо забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку такої роботи, а в разі неможливості надання такого робочого місця - встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується особі з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування таких дітей у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;

мінімального стандарту щомісячного утримання таких дітей та осіб із їх числа за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку або до закінчення відповідних навчальних закладів;

мінімального стандарту медичного обслуговування;

мінімального стандарту забезпечення дитини до надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

мінімального стандарту грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші додаткові мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Домінуюче положення серед правових норм, покликаних захистити сім'ю, займають норми сімейного законодавства. В даний час воно істотно оновлене. У Сімейному кодексі є спеціальний розділ "Форми виховання дітей, що залишилися без піклування батьків", в якому указується, що захист інтересів дітей у випадках смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, визнання батьків недієздатними, а також в інших випадках відсутності батьківського піклування покладається на органи опіки і опікування. На органи опіки і опікування покладаються обов'язки по виявленню, обліку і обранню форм пристрою дітей, що залишилися без піклування батьків, а також по контролю за умовами їх змісту, виховання і освіти. Вони зобов'язані в триденний термін з дня отримання повідомлення провести огляд умов життя дитини і забезпечити його захист і оформлення.

Діти, що залишилися без піклування батьків, підлягають передачі на виховання в сім'ю (на усиновлення/удочеріння, під опіку/опікування або в приймальню сім'ю), а за відсутності такої можливості до відповідних установ для детей-сирот або дітей, що залишилися без піклування батьків. Законодавство, таким чином, віддає пріоритет саме сімейним формам пристрою дітей як потребам дитини, що найбільш відповідають, і що створює оптимальні умови для його виховання і розвитку. Органи опіки і опікування є органами місцевого самоврядування, їх діяльність регламентується наступними документами: Конституція України, іншими правовими актами. Органи опіки та піклування керуються наступними в основному керуються наступними статтями закону:

Стаття 11. Органи опіки та піклування

Органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо: надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;

забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини;

надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;

подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Соціальний захист та захист прав дітей у межах своєї компетенції здійснюють державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих органів міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Присутність представника органів опіки та піклування на судових засіданнях є обов'язковою в разі, якщо розглядається справа стосовно дитини або з питань, що зачіпають права дитини.

Стаття 12. Функції служби у справах дітей щодо опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування

Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей.

бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів;

оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом;

оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

здійснює контроль за умовами влаштування і утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Для здійснення функцій щодо опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, у складі служби у справах дітей створюється окремий підрозділ, діяльність якого визначається в установленому порядку. Штатна чисельність такого підрозділу встановлюється залежно від кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, але має становити не менше двох осіб.

Закон України Стаття 15. Соціальний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа

Соціальний супровід здійснюється стосовно дітей, які перебувають на вихованні в сім'ях опікунів, піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, а також щодо осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Соціальний супровід дієздатних осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюється за їх письмовою заявою.

Соціальний супровід може здійснюватися стосовно усиновленої дитини, якщо ця діяльність не порушує таємницю усиновлення і виконується за згодою або на прохання усиновлювача або дитини.

Завдання соціального супроводу - сприяти адаптації дитини в новій сім'ї, створенню позитивного психологічного клімату в сім'ї, умов розвитку дітей з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини, забезпеченню оптимальних умов життя дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, та особи із їх числа та захисту їх прав.

Соціальний супровід дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, та особи із їх числа здійснюється за спеціальним планом, який складається для кожної дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, та особи із їх числа і коригується раз на рік.

Соціальна підтримка, що надається цим Законом дітям-сиротам і дітям, що залишилися без піклування батьків практично стосуються всіх сторін їх життя, що особливо важливе в сучасних економічних умовах, коли забезпечити права таких дітей стає все складнішим. Додаткові гарантії по соціальній підтримці - це законодавчо закріплені додаткові заходи по соціальній підтримці дітей-сирот і дітей, що залишилися без піклування батьків, надавалися відповідно до чинного законодавства, забезпечуються і охороняються державою. Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з наданням і забезпеченням органами державної влади додаткових гарантій по соціальній підтримці прав дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків.

А також з виходом цього Закону діти-сироти і діти, що залишилися без піклування батьків отримали право на безкоштовну освіту, на медичне обслуговування дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, на майно і житлове приміщення, право на працю. Так згідно Закону особи з числа дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, має право здобувати безкоштовно другу професійну початкову освіту. Дітям до закінчення навчання виплачується щорічна допомога на придбання учбової літератури і письмового приладдя. У Законі дітям-сиротам і дітям, що залишилися без піклування батьків надається безкоштовне медичне обслуговування і безкоштовні путівки в спортивно-оздоровчі табори. Закон указує на додаткові гарантії прав на житлове приміщення: Стаття 32. Збереження права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа на житло

За дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами із їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади.

Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування (за місцем проживання дітей до їх влаштування у відповідні заклади) несуть відповідальність за збереження зазначеного житла і повернення його дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам із їх числа після завершення їх перебування у відповідному закладі для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, мають право проживати в дитячих будинках сімейного типу до повернення їм зазначеного житла або надання житла місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

До працевлаштування випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, квартирна плата та плата за комунальні послуги здійснюються органами праці та соціального захисту населення за місцезнаходженням житла.

Статтею 23. Регулюється працевлаштування дітей сиріт

Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад згідно із законодавством бронюють робочі місця для працевлаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа, забезпечують їх першочергове працевлаштування на наявні вакантні робочі місця.

Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за участю центрів зайнятості населення для забезпечення тимчасової зайнятості залучають дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа до оплачуваних громадських робіт на підприємствах, в установах і організаціях комунальної власності та за договорами - на інших підприємствах, в установах і організаціях.

Відповідальність за працевлаштування вихованців закладів для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа покладається на органи праці та соціальної політики і на керівника закладу, де перебувала дитина.

Держава забезпечує працевлаштування осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, надання їм першого робочого місця, інформації, професійної консультації, послуг з професійної підготовки і перепідготовки відповідно до законодавства.

Також законами регулюється і профілактика бездоглядності і правопорушень, неповнолітніх, - це система соціальних, правових, педагогічних і інших мерів, направлених на виявлення і усунення причин і умов, сприяючих бездоглядності, безпритульності, правопорушенням і антигромадським діям неповнолітніх, здійснюваних в сукупності з індивідуальною профілактичною роботою з недосконало літніми і сім'ями, що знаходяться в соціально небезпечному положенні. Діяльність по профілактиці бездоглядності і правопорушень неповнолітніх грунтується на принципах законності, демократизму, гуманного поводження з неповнолітніми, підтримка сім'ї і взаємодії з нею, індивідуального підходу до виправлення неповнолітніх з дотриманням конфіденційності отриманої інформації, державної підтримки діяльності органів місцевого самоврядування і суспільних об'єднань по профілактиці бездоглядності і правопорушень неповнолітніх, забезпечення відповідальності посадових осіб і громадян за порушення має рацію і законних інтересів неповнолітніх.

У систему профілактики бездоглядності, безпритульності і правопорушень серед неповнолітніх увійшли органи управління соціального захисту населення, освіти, опіки і опікування, охорона здоров'я, комітети у справах молоді, служби зайнятості, внутрішніх справ, комісії у справах неповнолітніх. Згідно Закону органи і установи системи профілактики бездоглядності і правопорушень, неповнолітніх в межах своєї компетенції зобов'язані забезпечувати дотримання законних інтересів неповнолітніх, здійснювати їх захист від всіх форм дискримінації, фізичного або психічного насильства, образи, грубого поводження, сексуальною і іншій експлуатації, виявляти неповнолітніх і сім'ї, що знаходяться в соціально небезпечному положенні.

Ухвалою Уряду України затверджена низка програм щодо профілактики правопорушень бездоглядними дітьми. Реалізація даної програми дозволить частково зменшити гостроту проблем дитячої бездоглядності і соціального сиротіння. Результатом реалізації Програми повинне стати збільшення числа спеціалізованих установ для неповнолітніх, таких, що потребують соціальної реабілітації. Метою Програми визначається подальше комплексне вирішення проблем профілактики бездоглядності, безпритульності і правопорушень неповнолітніх, захисту їх прав, соціальної адаптації, поліпшення якості життя і здоров'я дітей, проведення досліджень проблем і прогнозу безпритульності, розробка і апробація нових коректувально-реабілітаційних технологій і програм соціальної, медичної, психолого-педагогической, трудової реабілітації; зміцнення матеріально-технічної бази спеціалізованих установ. Планується проведення заходів щодо організації перепідготовки фахівців різного профілю, що працюють з бездоглядними дітьми і підлітками-правопорушниками. Державна підтримка установ по профілактиці безпритульності дозволить розширити їх мережу, оснастити необхідним устаткуванням, автотранспортом; в результаті прийнятих мерів умови мешкання вихованців ефективніше здійснюватимуться їх соціальна адаптація. Передбачається, що реалізація Програми дозволить стабілізувати показник кількості безпритульних дітей і підлітків на рівні, що не перевищує показника минулих років.

Ухвалою Уряду також затверджена програма метою якої є попередження соціального сиротіння, створення умов для повноцінного розвитку дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, і забезпечення умов для їх інтеграції в суспільство, соціальній і особовій самореалізації. Програма передбачає формування системи державної підтримки дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків; реформування системи забезпечення життєдіяльності, виховання і навчання дітей; ресурсне забезпечення нових технологій і підтримка регіональних проектів.

На основі програми вже почала розвиватися мережа служб по попередженню соціального сиротіння, розроблено методичне забезпечення цих служб. Створений і ведеться державний банк даних про дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, в даний час діяльність банку регулюється Статтею 14. Банк даних про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах сім'ї, дітей та молоді координує діяльність щодо виявлення громадян України, які згодні і можуть взяти на виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Ведення банку даних про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів покладається на відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Потенційні опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі в разі необхідності зобов'язані пройти курс підготовки з проблем виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за програмою, затвердженою центральним органом виконавчої влади у справах сім'ї, дітей та молоді, до моменту передачі їм дітей на виховання та для спільного проживання. Розвивається нова форма пристрою дітей-сирот - приміщення дитини на виховання в сім'ї громадян.

Намічається впровадження системи обліку дітей-сиріт, розробка критеріїв відбору сімей, які можуть прийняти дитину на виховання, забезпечення психолого-педагогічного супроводу таких сімей, соціальній захищеності в ній дитину, вдосконалення оплати праці прийомних батьків.

Уряд утвердив зразкові положення про спеціалізовані установи для неповнолітніх, таких, що потребують соціальної реабілітації. У своїй діяльності центр керується федеральними законами, указами і розпорядженнями Уряду, нормативними правовими актами суб'єктів України, Зразковим положенням і своїм статутом. Центр бере участь у виявленні і усуненні причин і умов, сприяючій бездоглядності і безпритульності неповнолітніх, сприяє поверненню дітей в сім'ї; розробляє і реалізує програми соціальної реабілітації неповнолітніх, направлених на вихід з важкої життєвої ситуації; забезпечує захист має рацію і законних інтересів дітей.

Ухвалою Уряду затверджений План першочергових заходів щодо посилення профілактики безпритульності і бездоглядності неповнолітніх. Урядом прийняті вирішення про створення банку даних про безпритульних і бездоглядних неповнолітніх, правопорушниках, дітях, що зловживають психоактивними речовинами, алкоголем і наркотиками; про сім'ї, що знаходяться в соціально небезпечному положенні. Підготовлені пропозиції про посилення відповідальності батьків (законних представників) неповнолітніх за невиконання обов'язків по вихованню, змісту, навчанню неповнолітніх. У федеральних органах виконавчої влади України організовані "гарячі лінії" (телефони довіри) для оперативного вирішення питань по наданню допомоги безпритульним і бездоглядним неповнолітнім. Розробляються програми взаємодії державних органів виконавчої влади з суспільними об'єднаннями і релігійними організаціями при вирішенні питань профілактики безпритульності і бездоглядності неповнолітніх. Ведеться робота по організації пристрою на виховання в сім'ї дітей, позбавлених батьківського піклування. Проблеми профілактики дитячої безпритульності, відповідальність дорослих, що не виконуючих батьківські обов'язки, залучають дітей до протиправної діяльності, якнайгірші форми дитячої праці в рамках даного Плану глибоко освітлюють. Створюється соціальна реклама, що пропагує здоровий спосіб життя, законослухняну поведінку, духовно-моральні цінності сім'ї, залучення дітей і підлітків до праці і занять спортом.

Виходячи з вище переліченого, можна стверджувати, що державою створена нормативно-правова база по профілактиці і боротьбі з безпритульністю і бездоглядністю неповнолітніх, а також соціальній допомозі, але необхідна підтримка всіх відомств, які несуть відповідальність за благополуччя і інтереси дітей. Необхідні матеріально-технічне забезпечення і фінансування заходів для виконання законів на державному рівні.

Список використаної літератури
1. Законі України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

2. Концепція соціального забезпечення населення України від 21 грудня 1993 р. // Голос України. - 19 січня 1994 р. - №10.

3. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. / Упоряд. Ю.К. Качуренко-2-е вид. - К.: Юрінформ, 1992.

4. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання, 2004.

5. Большой экономический словарь. / Под ред. А.Н. Азрилияна. - М., 1994.

6. Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми. Монографія. - Донецьк: Янтар, 2001.

7. Головатий М.Ф. Соціальна політика і соціальна робота: Термінол.-понятійн. слов. / Головатий М.Ф., Панасик М.Б. - К.: МАУП, 2005.

Страницы: 1, 2

© 2003-2013
Рефераты бесплатно, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.