У структурі активу балансу на кінець аналізованого періоду довгострокові активи склали 69,28%, а поточні активи - 30,72%.

Валюта балансу підприємства за аналізований період збільшилася на 969 696,00 грн. або на 3,86%, що побічно може свідчити про розширення господарського звороту.

На зміну структури активу балансу вплинуло зростання суми довгострокових активів на 213 841,00 грн. або на 1,20% і зростання суми поточних активів на 755 855,00 грн. або на 10,41%. З фінансової точки зору це свідчить про позитивні результати, оскільки майно стає мобільнішим.

На зміну структури активу балансу вплинула, головним чином, зміна суми поточних активів.

Зміни у складі довгострокових активів в аналізованому періоді пов'язані із зміною наступних складових:

— сума основних коштів в аналізованому періоді зменшилася на 14 319,00 грн., або на 0,09%;

— сума довгострокових інвестицій збільшилася на 35 451,00 грн. або на 70,69%;

— сума незавершених інвестицій збільшилася на 375 506,00 грн. або на 23,40%.

У складі поточних активів сталися наступні зміни:

— сума грошових коштів збільшилася в даному періоді на 463 509,00 грн. або на 155,10%;

— сума короткострокових інвестицій збільшилася на 112 661,00 грн. або на 73,72%;

— величина короткострокової дебіторської заборгованості зменшилася на 1 105 711,00 грн. або на 28,11%;

— величина товарно-матеріальних запасів збільшилася на 1 285 396,00 грн. або на 44,67%;

Доля оборотних активів в структурі майна підприємства змінилася в даному періоді на 1,82% і склала 30,72%.

Збільшилися залишки грошових коштів, що може свідчити про нераціональну фінансову політику підприємства.

Збільшення суми короткострокових інвестицій в структурі майна говорить про підвищення ділової активності підприємства.

На кінець аналізованого періоду частка власного капіталу, основного джерела формування майна підприємства, в структурі пасивів зменшилася і склала 46,08%. При цьому коефіцієнт співвідношення сумарних зобов'язань і власного капіталу впродовж аналізованого періоду мав тенденцію до зростання і збільшився на 0,17, склавши 1,00.

Це може свідчити про відносне падіння фінансової незалежності підприємства, і, отже, про підвищення фінансового ризику, оскільки основним джерелом формування майна є позикові засоби.

Проаналізуємо, які складові власного капіталу вплинули на цю зміну:

— додатковий капітал зменшився на 241 858,00 грн., або на 6,35%;

— нерозподілений прибуток зменшився на 1 504 137,00 грн., або на 49,15%;.

У структурі власного капіталу на кінець аналізованого періоду питома вага:

— акціонерного капіталу склав 106,67%;

— додаткового капіталу склав 29,63%;

— резервів і фондів склав 1,64%;

— нерозподіленому прибутку склав -37,95%;

Сума довгострокових зобов'язань на кінець аналізованого періоду зменшилася на 74,48% і склала 1 500 000,00 грн.

Величина поточних зобов'язань в аналізованому періоді склала 12 573 572,00 грн. і збільшилася на 129,39%.

Збільшення поточних зобов'язань пов'язане із зміною наступних складових:

— сума кредиторської заборгованості склала 3 548 042,00 грн. і зменшилася на 12,08%;

— доходи майбутніх періодів склали 2437605,00 грн. і збільшилися на 43718,17%;.

Аналіз структури фінансових зобов'язань говорить про переважання короткострокових джерел в структурі позикових засобів, що є негативним чинником, який характеризує неефективну структуру балансу і високий ризик втрати фінансової стійкості.

Таблиця 2. Звіт про прибутки і збитки

Чистий виторг від реалізації за аналізований період зменшився з 16474932,00 грн. і до 16125450,00 грн. або зменшилася на 2,12%. Величина собівартості змінилася з 14009078,00 грн. і до 14123230,00 грн. або на 0,81%.

Питома вага собівартості в загальному об'ємі виручки виросла з 85,03% і до 87,58%.

Порівняння темпів зміни абсолютних величин виручки і собівартості свідчить про зниження ефективності основної діяльності.

Операційний прибуток зменшився в аналізованому періоді з 2453816,00 і до 1306960,00 грн. або на 46,74%.

Прибуток від фінансової діяльності підприємства зменшилися в аналізованому періоді з 2453816,00 до 1156400,00 грн. або на 52,87%. На кінець аналізованого періоду фінансова діяльність компанії була прибутковою.

На кінець аналізованого періоду підприємство мало чистий прибуток в розмірі -786568,00 грн., яка мала тенденцію до зниження, тобто власні засоби, отримані в результаті фінансово-господарської діяльності зменшилися.

У структурі доходів підприємства найбільшу долю складає прибуток від основної діяльності, що свідчить про нормальну комерційну діяльність підприємства.

В цілому, фінансовий стан підприємства можна охарактеризувати і проаналізувати за допомогою ряду показників ліквідності, фінансової стійкості, платоспроможності і рентабельності.

Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт поточної ліквідності), що характеризує загальну забезпеченість підприємства оборотними коштами для ведення господарської діяльності і своєчасного погашення термінових (поточних) зобов'язань підприємства, зменшився в даному періоді з 1,325 і до 0,591 або на 55,38%.

Значення показника говорить про недостатній рівень покриття поточних зобов'язань оборотними активами і загальної низької ліквідності, оскільки нормативне його значення знаходиться в інтервалі від 1,0 до 2,0. Це може свідчити про скруту в збуті продукції і проблемах, пов'язаних з організацією постачання.

Негативна тенденція зміни цього показника за аналізований період зменшила вірогідність погашення поточних зобов'язань за рахунок виробничих запасів, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості і інших оборотних активів.

Коефіцієнт термінової ліквідності (коефіцієнт швидкої ліквідності), що відображає долю поточних зобов'язань, що покриваються за рахунок грошових коштів і реалізації короткострокових коштовних паперів, зменшився в аналізованому періоді з 0,121 і до 0,086 (інтервал значень, що рекомендується, від 0,70 до 0,80) або на 28,80%.

Низьке значення коефіцієнта є показником високого фінансового ризику і поганих можливостей для залучення додаткових засобів з боку із-за виникаючої скрути з погашенням поточних заборгованостей.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності, що відображає долю поточних зобов'язань, що покриваються виключно за рахунок грошових коштів, зменшився в аналізованому періоді з 0,0824 і до 0,0679 (при значенні, що рекомендується, від 0,2 до 0,5) або на 17,59%. Таким чином, за аналізований період підприємство втрачає здібність до негайного погашення поточних зобов'язань за рахунок грошових коштів.

Валюта балансу підприємства за аналізований період збільшилася на 969 696,00 грн. або на 3,86%, що побічно може свідчити про розширення господарського звороту.

В кінці аналізованого періоду підприємство отримало збиток, що свідчить про відсутність основного джерела поповнення оборотних коштів. Величина чистого прибутку має несприятливу тенденцію до зменшення.

Зменшуються терміни погашення дебіторської заборгованості, тобто покращується ділова активність підприємства. Зростають товарно-матеріальні запаси, зменшується їх оборотність, а це, швидше за все, свідчить про нераціональну фінансово-економічну політику керівництва підприємства.

Керівникам фінансових служб підприємства слід прийняти заходи до збільшення рентабельності його власного капіталу, оскільки в кінці аналізованого періоду цей показник знаходиться на рівні нижче нормативного. Недолік власного капіталу підвищує ризик неплатоспроможності компанії. Рівень позикового капіталу знаходиться на прийнятному рівні, що свідчить про нормальну фінансову стійкість підприємства.

Можна зробити вивід про те, що платоспроможність підприємства знаходиться на рівні вище задовільного, а тенденція останніх змін свідчить про вірогідне зростання платоспроможності в майбутньому.

3. Організація торгово-технологічного процесу

3.1 Приймання товарів за кількістю та якістю

Приймання товарів ведеться матеріально відповідальними особами по кількості і якості (завідуючим складом) на підставі супровідних документів (рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних). Якщо товари прибули без супровідних документів, приймання проводиться по акту, в якому вказують фактичну наявність товару і відзначають відсутність документів. Особливості приймання окремих товарів визначаються особливими умовами постачання, стандартами, технічними умовами, договорами постачання і ін.

Приймання товарів по кількості полягає в звірці маси, числа місць, одиниць товарів, що фактично поступили, з показниками рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних і інших супровідних документів.

Терміни приймання залежать від:

- фізико-хімічних властивостей товару;

- вигляду тари, в якій доставлений товар.

При виявленні недостачі, приймання товарів припиняється, і для подальшого приймання і складання двостороннього акту викликається представник постачальника. Представник постачальника повинен з'явитися протягом доби, а представник іногороднього постачальника - протягом трьох діб не рахуючи часу проїзду.

В разі нез'явлення представника постачальника приймання може бути однобічним, якщо на це дана згода постачальника.

У організації приймання товарів велике значення має попереднє встановлення часу прибуття і кількість товарів, що поступають на склад, що дозволяє своєчасно підготуватися до приймання.

До підготовчих заходів щодо приймання вантажів на складі відносяться:

- встановлення місця розвантаження транспортних засобів, максимально наближеного до приміщення для зберігання;

- визначення необхідної кількості вантажників і розподіл роботи між ними;

- завчасне визначення місць зберігання для товарів, що прибувають на склад;

- підготовка документації, пов'язаної з оформленням приймання-здачі товарів.

Приймання товарів за якістю проводиться відповідно до вимог, передбачених стандартів, технічних умов, а також по супровідних документах (сертифікатам, посвідченням про якість) і, як правило, шляхом суцільної перевірки. Вибіркове приймання допускається лише у випадках, передбачених стандартами, технічними умовами, умовами договору. Одночасно виробляється приймання тари по кількості, перевіряється комплексність товару, маркіровка.

При виявленні невідповідності якості, маркіровки продукції, що поступила, і тари встановленим вимогам одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання товарів в умовах, що запобігають подальшому погіршенню їх, викликати для участі в продовженні приймання і складання акту представника постачальника. Терміни явки представника такі ж, як і по прийманню товарів по кількості.

Забраковані товари приймаються на тимчасове зберігання до вирішення постачальника про їх подальше використання. Акти про кількісне і якісне приймання служать документами для пред'явлення претензій постачальникові.

3.2 Зберігання товарів

При організації зберігання основна увага має бути приділена боротьбі з товарними втратами. Розрізняють наступні види втрат:

- природний спад товарів;

- бій, лом, псування товарів.

Недопустимими в нормальних умовах роботи є втрати в результаті безгосподарного відношення до зберігання товарів або недбалого відношення з ними. Ці види втрат оформляються актом, складеним керівництвом за участю матеріальний відповідальної особи. Керівник торгівельної організації при затвердженні актів на бій, лом, псування товарів визначає за чий рахунок має бути віднесене списання втрат.

3.3 Підготовка до продажу

Найважливішою операцією технологічного процесу є підготовка товарів до продажу, який сприяє звільненню працівників від зайвих витрат часу і праці в процесі обслуговування, швидкої відпустки товарів і збільшення пропускної спроможності відвантаження, скорочує товарні втрати і підвищує коефіцієнт використання складу. Операції по підготовці товарів до продажу діляться на: розпаковування, сортування, перевірка правильності позначення.

Продаж товарів є завершальним етапом технологічного процесу на торгівельному підприємстві.

3.4 Організація продажу товарів

Реалізацію товарів покупцям з оптових складів виробляють на підставі ув'язнених з ними договорів по заздалегідь представлених замовленнях і заявках торгівельні представники.

Товари відвантажують на роздрібні торгівельні організації власним автомобільним транспортом.

При відборі товарів завідувач складом оформляє і вкладає в кожне тарне місце пакувальний ярлик або специфікацію. У них за підписом матеріальний відповідальної особи вказують всі відомості про товари і тару. Кожне тарне місце пломбують і маркірують. В разі встановлення покупцем розбіжностей при прийманні товарів по кількості і якості він може встановити винних осіб, недостачу, що допустили, або пересортицю товарів при їх упаковці і відправці.

На фактично відпущені із складу товари і тару оператор виписує товарно-транспортну накладну форми в чотирьох екземплярах. Другий екземпляр залишається у вантажовідправника і призначається для списання товарно-матеріальних цінностей. Перший, третій і четвертий екземпляри, завірені підписами (штампами) вантажовідправника, вручаються водієві. Перший екземпляр задається експедитором вантажоодержувачеві і призначається для оприбутковування товарно-матеріальних цінностей у одержувача вантажу. Третій і четвертий екземпляри задаються перевізникові.

Обробка товарно-транспортних накладних виробляється автоматизованим способом. Комп'ютерна програма автоматизації обліку дозволяє оперативно вносити дані про реалізацію: оператор виписує товарно-транспортну накладну і автоматично відбивається сума товарів, що реалізовуються, і відповідна сума заборгованості покупця, тобто виручка від реалізації. Таким чином, оперативно отримана інформація про реалізацію може бути застосована для ухвалення відповідних управлінських рішень.

Важливим питанням є визначення підкупних цін. ТОВ "Албо" реалізує товари за цінами, погодженими з покупцями і що включають оптову надбавку в розмірах, що не перевищують встановлені граничні рівні. На деякі товари покупцям надаються знижки з сформованої відпускної ціни.

4. Організація реклами

Рекламна діяльність ТОВ "Албо" як така не ведеться. Унаслідок того, що вона є лише посередником. Рекламу замовляє і проводить сам виробник товару, якою також користується і оптовик (див. додаток).

Наприклад, лідер продажів міцного алкоголю в регіоні - торгівельна марка «Хортиця», ввела додаткову інновацію в системі захисту якості продукції - гарантований захист від фальсифікації забезпечуватиме нова етикетка, підроблювати яку неможливо. При створенні нової системи захисту була використана ексклюзивна технологія мікродруку, аналогічна тій, яку застосовують при виготовленні грошових знаків. На зворотну сторону центральної етикетки тепер нанесені голографічні зображення логотипу «Хортиця», а етикетка, розташована на зворотному боці пляшки стала прозорою. Таке поєднання створює неповторний візуальний ефект: логотипи «Хортиця» переливаються барвами веселки, створюючи об'ємне свічення.

Рисунок 3. Захист якості пляшки "Хортиця"

Таким чином, дана інформація використовується торгівельними представниками на крапках у вигляді плакатів (див. додаток).

Висновки та пропозиції

Валюта балансу підприємства за аналізований період збільшилася на 969696,00 грн. або на 3,86%, що побічно може свідчити про розширення господарського звороту.

На кінець аналізованого періоду частка власного капіталу, основного джерела формування майна підприємства, в структурі пасивів зменшилася і склала 46,08%. При цьому коефіцієнт співвідношення сумарних зобов'язань і власного капіталу впродовж аналізованого періоду мав тенденцію до зростання і збільшився на 0,17, склавши 1,00.

Це може свідчити про відносне падіння фінансової незалежності підприємства і про підвищення фінансового ризику, оскільки основним джерелом формування майна є позикові засоби.

Аналіз структури фінансових зобов'язань говорить про переважання короткострокових джерел в структурі позикових засобів, що є негативним чинником, який характеризує неефективну структуру балансу і високий ризик втрати фінансової стійкості.

Прибуток від фінансової діяльності підприємства зменшилися в аналізованому періоді з 2453816,00 до 1156400,00 грн. або на 52,87%. На кінець аналізованого періоду фінансова діяльність компанії була прибутковою.

На підприємстві недостатній рівень покриття поточних зобов'язань оборотними активами і загальної низької ліквідності. Це свідчить про скруту в збуті продукції і проблемах, пов'язаних з організацією постачання.

В кінці аналізованого періоду підприємство отримало збиток, що свідчить про відсутність основного джерела поповнення оборотних коштів. Величина чистого прибутку має несприятливу тенденцію до зменшення.

Керівникам слід прийняти заходи до збільшення рентабельності власного капіталу. Недолік власного капіталу підвищує ризик неплатоспроможності компанії. Можна зробити вивід про те, що платоспроможність підприємства знаходиться на рівні вище задовільного, а тенденція останніх змін свідчить про вірогідне зростання платоспроможності в майбутньому.

Список літератури

1. Панкратов Ф.Г. Коммерческая деятельность. М.: ИВЦ "Маркетинг", 2003.

2. Чернов В.А. Экономический анализ: торговля, общественное питание, туристический бизнес. М.: ЮНИТИ, 2003. 686 с.

3. Чечевицына Л.Н., Чуев И.Н. Анализ финансово-хозяйственной деятельности: Учебник. 3-е изд. М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2003. 352 с.

4. Анисимовец Т.П. Методики анализа товарообменных операций // Бухгалтерский учёт и анализ. 2001. №5. С. 26-31.

5. Гринь Т. Оптовый товарооборот//Всё для бухгалтера. 2006. №31. С. 13.

6. Гринь Т. Оптовый товарооборот//Всё для бухгалтера. 2006. №33. С. 4-5

7. Завилейский Г.Г., Мартынов Н.В. Бухгалтерский учёт в торговле: Пособие/ Завилейский Г.Г., Мартынов Н.В. Мн.: Амалфея, 2004. 132 с.

8. Парасоцкая Н.С. Аудит и анализ оптового товарооборота // Экономический анализ: теория и практика. 2004. №5. С. 40-44.