Завданням законодавства про екологічну експертизу є регулювання суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян і держави.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.

Основними завданнями екологічної експертизи є:

1) визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

2) організація комплексної, науково обгрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

3) встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил;

4) оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, і якість природних ресурсів;

5) оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

6) підготовка об'єктивних, всебічно обгрунтованих висновків екологічної експертизи.

Основними принципами екологічної експертизи є:

1) гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного середовища;

2) збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;

3) наукова обгрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність;

4) екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності;

5) державне регулювання;

6) законність.

Об'єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

В Україні здійснюються державна, громадська та інші екологічні експертизи.

Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади.

Експертом екологічної експертизи може бути спеціаліст, який має вищу освіту, відповідну спеціальність, кваліфікацію і професійні знання, володіє навичками аналізу експертної інформації і методикою еколого-експертної оцінки, а також має практичний досвід у відповідній галузі не менше трьох років.

Експерт державної екологічної експертизи має право:

1) одержувати на свою вимогу відомості та матеріали, необхідні для проведення екологічної експертизи;

2) ставити питання про відхилення поданих на екологічну експертизу матеріалів, які не відповідають вимогам природоохоронного законодавства, екологічним стандартам і нормативам та врахування яких потребує додаткових досліджень, пошукових робіт чи виділення додаткових капіталовкладень;

3) вносити пропозиції про залучення до проведення екологічної експертизи висококваліфікованих спеціалістів, науковців, створення належної матеріально-технічної та інформаційної бази;

4) на викладення особистої думки щодо висновків проведеної екологічної експертизи.

Експерт екологічної експертизи зобов'язаний:

1) дотримувати встановлених строків та порядку здійснення екологічної експертизи, норм і вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки;

2) забезпечувати всебічне, комплексне, об'єктивне, якісне і ефективне проведення екологічної експертизи;

3) своєчасно готувати обгрунтовані та об'єктивні висновки;

4) обгрунтовувати пропозиції про повернення документації на об'єкти екологічної експертизи на доопрацювання;

5) вносити відповідні пропозиції щодо вдосконалення форм і методів проведення екологічної експертизи;

6) заявляти самовідвід за наявності особистої заінтересованості щодо конкретного об'єкта екологічної експертизи.

Процедура проведення екологічної експертизи передбачає вирішення еколого-експертними органами чи формуваннями завдань експертного дослідження і оцінку об'єктів екологічної експертизи, підготовку обгрунтованого об'єктивного еколого-експертного висновку.

Процедура проведення екологічної експертизи передбачає:

1) перевірку наявності та повноти необхідних матеріалів і реквізитів на об'єкти екологічної експертизи та створення еколого-експертних комісій (груп) відповідно до вимог законодавства (підготовча стадія);

2) аналітичне опрацювання матеріалів екологічної експертизи, в разі необхідності натурні обстеження і проведення на їх основі порівняльного аналізу і часткових оцінок ступеня екологічної безпеки, достатності та ефективності екологічних обгрунтувань діяльності об'єктів екологічної експертизи (основна стадія);

3) узагальнення окремих експертних досліджень одержаної інформації та наслідків діяльності об'єктів експертизи, підготовку висновку екологічної експертизи та подання його заінтересованим органам і особам [3].

Инструкция о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству № П-6 от 15.06.65г.

Інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технчіними вимогами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов'язковими правилами не встановлено іншого порядку проведення приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю.

Основні показники, що регламентує ця інструкція для збереження якості продукції під час приймання продукції є:

· Чітке виконання встановлених правил пакування та маркування продукції, опломбування окремих місць;

· Розвантаження продукції, що відповідає за якістю та комплектності вимогам, встановлених стандартами, технічними вимогами, зразками - еталонами тощо;

· Чітке та правильне оформлення документів, що регламентують якість та комплектність продукції, що поставляється ( технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість), розвантажувальних та розрахункових документів, відповідність вказаних в них даних про якість та комплектність продукції фактично [7].

Инструкция о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству № П-7 от 25.04.66г.

Інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними вимогами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов'язковими правилами не встановлено іншого порядку проведення приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за якістю та комплектністю, а також тари під продукцією та товарами [8].

Методика проведення товарознавчої експертизи експертами Торгово-промислової палати від 26.09.2005 року.

Ця методика призначена для забезпечення результативного та ефективного проведення товарознавчої експертизи і формулює вимоги та процедури щодо визначення кількості, якості й комплектності продукції (у тому числі експортної та імпортної), включаючи стан пакування, маркування, умов транспортування та зберігання, відбір зразків (проб) тощо, а також вимоги до оформлення акта експертизи за результатами перевірки. Вимоги цієї методики є обов'язковими для всіх учасників процесу проведення товарознавчої експертизи. Ця методика надає визначення всіх термінів та визначень, що застосовуються в експертизі, а саме:

· товарознавча експертиза - незалежне дослідження об'єкта експертизи, провадження компетентним спеціалістом (експертом) на підставі об'єктивних фактів із метою одержання достовірного рішення щодо поставленого завдання;

· замовник експертизи - суб'єкт господарської діяльності, який зацікавлений у проведенні експертизи та замовляє її проведення;

· суб'єкт господарської діяльності - підприємство, установа, організація ( їх філія, представництво, відділення) незалежно від форми власності, іноземна юридична особа (їх філія, представництво, відділення), фізична особа, що здійснює господарську діяльність на території України;

· організатор експертизи - палати, які на підставі заявки замовника організують проведення експертизи;

· експерт - компетентний спеціаліст, який безпосередньо здійснює експертизу, несе персональну відповідальність за достовірність і повноту результатів експертизи, обґрунтованість висновків відповідно до завдання на проведення експертизи, атестований в установленому порядку на проведення одного або декілька видів робіт з експертизи та/або сертифікований у Системі та занесений в Реєстр у Системі;

· реєстр - це система даних щодо атестованих експертів, викладачів, акредитованих учбових центрів, експертних організацій та експертів-аудиторів з акредитації експертних організацій;

· акт експертизи - акт експертизи або експертний висновок;

· журнал-журнал реєстрації документів із проведення експертизи (на паперовому носії та/або в електронному вигляді)[9](Додаток А).

Отже, правове регулювання проведення експертизи непродовольчих товарів регламентується в повному обсязі. Кожен поступовий крок процесу експертизи контролюється чинним законодавством України. Завдяки такій правовій базі наша держава має всі підстави для якісного контролю непродовольчих товарів, щодо різних показників та має змогу повного забезпечення відповідності товарів встановленим вимогам.

1.2 Аналіз нормативних документів, що регламентують якість зубних щіток

Основними нормативними документами, що регламентують якість зубних щіток є стандарти, які містять в собі загальні вимоги щодо показників якості, а також висновки державної санітарно - епідеміологічної експертизи, що безпосередньо дають гарантію безпечності зубних щіток для кінцевого споживача. Основними стандартами, що регламентують якість зубних щіток є :

1.ГОСТ 3688-91 «Щетки зубные. Общие технические условия»;

2.ГОСТ 28637 -90 «Изделия щетинно - щеточные. Методы контроля»;

3.ГОСТ 28660-90 « Изделия щетинно-щеточные. Маркировка, упаковка, транспортировка и хранение».

ГОСТ 3688-91 «Щетки зубные. Общие технические условия» розповсюджується на зубні щітки, що призначені для гігієни порожнини роту. Він не розповсюджується на зубні щітки, які мають механічні, електричні та інші приводи. Стандарт регламентує основні розміри зубних щіток, приймання, методи випробувань, транспортування та зберігання, технічні вимоги:

· характеристики основних видів;

· вимоги до матеріалів та комплектуючих виробів;

· комплектність;

· маркування та пакування[10].

ГОСТ 28637 -90 «Изделия щетинно - щеточные. Методы контроля».

Цей стандарт розповсюджується на щетинно - щіткові вироби та встановлює:

· методи контролю показників призначення (сутність методу, засоби, проведення контролю, оцінка результатів);

· методи контролю показників надійності (сутність методу, проведення контролю, оцінка результатів);

· методи контролю показників рівня надійності використання (проведення контролю, контроль якості обробки робочої частини)[11].

ГОСТ 28660-90 «Изделия щетинно-щеточные. Маркировка, упаковка, транспортировка и хранение».

Даний стандарт розповсюджується на щетинна - щіткові вироби призначені для потреб народного господарства та експорту, та встановлює правила їх маркування, пакування, транспортування та зберігання. В цьому стандарті висуваються основні вимоги щодо маркування та пакування товарів як в транспортну так і в споживчу тару, додаткові позначення та відомості про товар. Так як на якість товару впливають такі фактори, як транспортування та зберігання, то відомості щодо їх порядку та особливостей є також необхідними та регламентуються цим нормативним документом[12].

Страницы: 1, 2, 3, 4