Каталог Рефератов - Комерційна діяльність торговельного підприємства

	Информационно-образоательный портал
	Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,



МЕНЮ\|

поиск

Комерційна діяльність торговельного підприємства

4 Функції і організаційна структура комерційної служби торговельного підприємства

Комерційна діяльність підприємства пов'язана з купівлею-продажем товарів. При цьому як товари можуть виступати не тільки товари як такі, але й різні види робіт, послуг, продуктів інтелектуальної діяльності, предмети оренди, лізингу і т.д.

Структура комерційних служб та її особливості залежать від основного виду діяльності підприємства, тобто від того, чи здійснює підприємство оптову або роздрібну торгівлю товарами, або є виробником продукції, або надає послуги (аудиторські, маркетингові, сервісні, туристські та ін.), або виконує роботи (будівельні, науково-дослідні та ін.).

Керування комерційною діяльністю включає такі елементи:

-- завдання;

-- види функцій (робіт) в окремих ланках відповідно до завдань;

-- побудова організаційної структури, що забезпечує здатність адаптуватися до зміни умов виробництва і комерції;

-- розподіл відповідальності за комерційну діяльність;

-- створення системи передачі інформації, що забезпечує ефективність прийняття рішень, контролю і координації.

Структура -- конструкція організації, на основі якої відбуваються керування комерційною діяльністю, а також стійкі зв'язки між ланками організації.

Структура організації може бути визначена як сукупність способів розподілу праці між різними завданнями і координація виконання цих завдань.

В основу побудови організаційних структур комерційних служб покладені такі принципи:

-- наявність чітко сформульованої мети;

-- малоланковість у керуванні комерційною діяльністю;

-- ефективна система зв'язку, що забезпечує передачу інформації і має зворотний зв'язок;

-- принципи єдиного підпорядкування;

-- чітке розмежування функцій між окремими ланками в керуванні;

-- координація діяльності.

У кожнім випадку комерційні служби можуть вибрати один чи кілька способів координації діяльності.

Дуже важливим для функціонування організаційної структури керування комерційною діяльністю на підприємстві є визначення важелів, за допомогою яких здійснюється розподіл праці. Як такі важелі можна використовувати:

1) спеціалізацію робочого місця (посадової позиції);

2) формалізацію поводження;

3) утворення і спеціалізацію.

Поряд зі спеціалізацією робочих місць важливу роль відіграє спеціалізація відділів (підрозділів) і визначення розмірів відділів. На сьогодні існують такі підходи до спеціалізації комерційних підрозділів підприємства:

-- функціональне спеціалізоване групування підрозділів (груп, бюро і відділів) здійснюється за виконуваними функціями;

-- товарна спеціалізація, коли підрозділи згруповані по продуктах чи товарах.

Кожний з підходів має свої переваги і недоліки. Переваги функціональної спеціалізації полягають у звільненні керівників від виконання ряду спеціальних питань, а також зниження потреби у фахівцях широкого профілю, а недоліки -- у зосередженні працівників на своїх конкретних функціях, що приводить до звуження ведення перспектив функціонування підприємства в цілому. Тому потрібна координація діяльності окремих підрозділів.

Переваги товарної спеціалізації -- істотно полегшується узгодження діяльності всередині підрозділу, оцінювання результатів роботи, недоліки -- збільшується споживання фінансових і трудових ресурсів.

При визначенні розмірів підрозділів комерційних служб варто враховувати, що стандартизація процесів праці, результатів праці, відсутність взаємозв'язку між співробітниками збільшують розміри структурних підрозділів. У той же час необхідність безпосереднього контролю з боку керівника, а також постійного узгодження діяльності з керівником сприяє зменшенню розмірів структурних підрозділів комерційних служб.

Зі збільшенням розмірів підприємства створюються умови для розвитку комерційних служб, поглиблюється спеціалізація роботи цих служб, диференціюються підрозділи. Поглиблення спеціалізації веде до росту обсягу однорідних робіт і можливості стандартизувати роботу в комерційних службах.

Ведучим принципом керування комерційної служби є принцип делегування повноважень і відповідальності. Керівник не має права втручатися в ту сферу діяльності, у рамках якої співробітник діє і приймає рішення самостійно. Він тільки здійснює контроль.

Комерційна служба формується за рішенням вищого керівництва.

Формування організаційної структури комерційних служб підприємства повинне включати два аспекти: визначення місця в структурі керування підприємства -- встановлення співпідпорядкованості і функцій; розподіл функції між окремими групами і працівниками.

На побудову організаційної структури комерційних служб впливає ряд факторів, що групуються по наступних напрямках:

1) технічні;

2) економічні.

Технічні фактори визначають вплив техніки, технології і галузевої структури, призначення і кількість продукції, що випускається, і споживаних матеріально-технічних ресурсів. Як відомо, розширення номенклатури продукції, що випускається, відбувається під впливом науково-технічного прогресу і стану ринкової кон'юнктури. Збільшення номенклатури продукції, що випускається, приводить до росту числа споживачів. Технічними факторами також є: призначення і складність виготовленої продукції, оснащеність транспортно-складського господарства.

До економічних факторів, що впливають на організаційну структуру комерційних служб підприємства, відносяться: рівень попиту на продукцію, що випускається, обсяг виробництва, форма розрахунку за продукцію, що постачається, і закуповувані матеріально-технічні ресурси, частка дрібних відправлень нетранзитних партій відвантаження, частка постачань на експорт.

Для досягнення головної мети, здійснення комерційної діяльності підприємство чи організація пропонує населенню визначений асортимент товарів і стимулює споживача здійснити покупку. Це складний багаторівневий процес, що вимагає взаємодії окремих підрозділів, які відповідають вимогам ринкового суб'єкта. Для кожного такого суб'єкта, необхідне існування форм впливу країни в керуванні всією господарською діяльністю.

Головними відмінностями в керуванні фірм Європейського зразка є те, що велику роль відіграє служба НУОКР. До основних функцій відносять:

-- аналіз потенційних потреб фірми у випуску і реалізації нових товарів до надання сфери нових послуг, безпосередня розробка нової технології і прийняття рішень щодо її впровадження в господарську діяльність фірми;

-- частка у введенні нових товарів на споживчий ринок і їх комерційної реалізації;

-- аналіз передових досягнень і технологій, що існують у сфері діяльності фірми;

-- співробітництво з науковими структурами, що пропонують нововведення, які їх цікавлять;

-- координація зусиль усіх підрозділів фірми в частині розробки і впровадження нових високоефективних технологій і просування нових товарів.

Європейські фірми, як правило, поєднують функції виробництва і збуту продукції в єдиний комплекс по найбільш раціональній і ефективній формі здійснення господарської діяльності.

В Україні нові комерційні підприємства на споживчому ринку виконують тільки збутові чи посередницькі функції.

* У підприємствах Європейських країн операції комерційного обслуговування і збуту, хоча і тісно пов'язані, але функціонально представлені різними структурними одиницями. Підприємства України у своїй країні поєднують збутові і комерційні функції в єдиній системі.

* Комерційні служби фірм держав з ринковою економікою являють собою єдиний комплекс з організаційною структурою керуючої і керованих підсистем, зв'язаних зі спільним вирішенням стратегічних і тактичних завдань.

Вітчизняні комерційні служби являють собою сукупність основних відділів, кожний з яких вирішує спектр властивих їм завдань.

Спеціальні комерційні служби на першій стадії:

* Комерційний відділ -- організує і керує оперативною діяльністю по експортній і внутрішній реалізації політики.

* Відділ кон'юнктури і цін -- вивчає ринки збуту, аналіз рухів цін.

* Відділ по рекламі -- комплексна комунікаційна політика.

На другій стадії:

* Окрема ланка по маркетингу -- замість відділів кон'юнктури і цін, -- відділ по рекламі.

* Комерційний відділ підсилюється.

На третій стадії:

* Відділ по маркетингу -- здобуває статус керування і включає підвідділи:

-- комплексних ринкових досліджень;

-- вивчення окремих сегментів ринку;

-- маркетингового планування;

-- збутових територій і ринкових квот;

-- контроль за рухом товарів;

-- реклама і стимулювання продажу і т.д.

* Комерційний відділ -- підготовка, висновок і реалізація контрактів, організація техобслуговування, контроль за документообігом і т.д.

Вимоги до побудови комерційних служб

* Гнучкість, мобільність, адаптивність системи.

* Відносна простота структури.

* Відповідність масштабів комерційних служб ступеню їх ефективності й обсягу фірми (підприємства).

* Централізація стратегічного керування спеціалізованих підрозділів на вищому рівні керівництва;

Залежно від виконання різних функцій, наведених нижче, підприємство вибирає організаційну структуру, наприклад, в ОАО «Шахтарський хліб» структура комерційної служби являє собою:

Функції комерційних служб

У цілому характеристика основних напрямків діяльності комерційної служби складається з:

* Вивчення ринку, на якому діє підприємство.

* Дослідження комерційної діяльності основних конкурентів.

* Розвиток і підвищення ефективності комерційної діяльності фірми.

* Планування аналізу комерційної діяльності фірми.

* Здійснення рекламних заходів.

* Частка в ціноутворенні.

* У прогнозуванні й у розрахунку доходів і витрат фірми.

З перелічених напрямків діяльності комерційної служби найменший розвиток одержали маркетингові аспекти (3 останніх).

1. Рекламні заходи. Дотепер рекламні заходи проводилися за заявкою підприємств спеціалізованими рекламними стендами. Нині частиною великих ринкових суб'єктів, рекламні підприємства (передаються) комерційній службі.

З огляду на досить дорогу ціну рекламних організацій, особливо телевізійну, її використовувати можуть, тільки підприємства, що мають постійний і досить великий дохід. Це приводить до того, що питому вагу внутрішнього ринку посіла реклама імпортної продукції, однак з розвитком ринкових відносин найбільший обсяг в рекламних заходах посідатимуть займати товари і фірми, представлені вітчизняними виробниками.

2. Частка у встановленні цін. До останнього часу комерційні відділи не беруть участі у ціноутворенні. Воно було функцією керівників підприємства і держави.

В умовах ринку ціна установлюється вільно і на її розмір, насамперед, впливає ступінь ефективності комерційної діяльності, особливо раціональність установлення господарських зв'язків, а також рівень прибутковості і рентабельності господарської діяльності.

У комерційній діяльності розрізняють три основні види прибутку:

1. Операційний прибуток.

2. Балансовий прибуток.

3. Чистий прибуток.

Для операційної

Для балансової

До планованих витрат насамперед відносяться усі види оплати кредитів, дебіторських заборгованостей. До непланових витрат відносяться: неустойка, пеня.

До планованих доходів відносяться усі види прибутків неторговельної діяльності.

До непланованих доходів відносяться штрафи.

Для чистої

Чистий прибуток є кошти, що встановлюються розпорядженням підприємства після відрахувань у бюджет.

Рівень прибутку визначається рентабельністю і дає можливість оцінити ефективність комерційної діяльності різних господарських суб'єктів.

5 Шляхи підвищення ефективності комерційної діяльності торгового підприємства

Важливу роль в ефективній організації роботи торговельних мереж відіграє вдалий вибір типового формату. Під, роздрібним форматом у практиці торгівлі розуміють пакет товарів і послуг, що надається покупцеві в магазині. Роздрібні формати можуть визначатися в залежності від місця розташування, розміру, ціни, сервісу, мерчандайзингу тощо. З погляду покупця об'єднання магазинів в формати на основі їхніх індивідуальних характеристик визначає комерційну привабливість певного магазину, що пов'язана зі способом здійснення продажу.

Серед роздрібних форматів, які широко представлені у Великобританії та країнах Західної Європи, виділяють наступні типи магазинів.

1. Формат магазинів "усі покупки одразу" охоплює мережу магазинів, які забезпечують повний закупівельний сервіс для основної частини покупців.

До них належать:

-- супермаркети -- магазини площею від 400 до 1500 кв. м, розміщені в мікрорайонах міста, які здійснюють торгівлю на основі самообслуговування і можуть надавати послуги вдома в покупця; торгують зазвичай бакалійними товарами, в деяких випадках -- одягом та товарами для дому;

-- суперетта -- різновид супермаркету площею від 120 до 200 кв. м; розміщені в спальних районах і в центрах міст; асортимент товарів обмежений продовольчими та деякими супутніми непродовольчими товарами; продаж товарів здійснюється на основі самообслуговування та традиційними методами;

-- універмаги -- відкриваються у престижних дорогих будівлях крупних міст; площа -- понад 10 000 кв. м., розміщені на декількох поверхах; здійснюють торгівлю як традиційним методом, так і самообслуговуванням; поступово мережа універмагів витісняється більш сучасними типами підприємств: дискаунтерами, торговими центрами та ін.;

-- гіпермаркети -- формати на основі французького стандарту, розташовані поза містом, площею від 2500 до 10 000 кв. м; оснащені найсучаснішим торговельно-технологічним обладнанням, великою кількістю кас; мають великі парковки для автомобілів, працюють без вихідних, до останнього клієнта;

-- суперстор -- формат на основі американського стандарту з аналогічними гіпермаркету характеристиками; забезпечує покупцеві можливість здійснювати всі покупки під одним дахом.

2. Формат "спеціалізовані магазини" -- розташовані в приміських чи відносно віддалених від центру міських районах з нижчою орендною платою, у приміщеннях торговельною площею до 1000 кв. м, розміщених на декількох поверхах; використовується самообслуговування та традиційні методи продажу (це можуть бути магазини комп'ютерної техніки, магазини з торгівлі товарами окремих груп чи підгруп).

3. Формат "економічні магазини" -- об'єднує магазини-дискаунтери, магазини знижених цін, оптові клуби, "Кеш енд керрі" та ін.

Дискаунтер -- це торговий формат, магазини якого реалізують товари за цінами, які майже дорівнюють оптовим.

Зростанню мережі дискаунтерів у всьому світі (до середини 90-х років XX ст. вони функціонували лише в Німеччині, Північній і Центральній Європі) сприяли певні економічні труднощі та пов'язана з ними сегментація споживчого ринку. Опорою дискаунтерів стали споживачі, які надають перевагу ціні, а не асортименту. Цей формат магазинів об'єднує невеликі за площею підприємства роздрібної торгівлі (до 800--1000 кв. м) з асортиментом

продовольчих (в основному) товарів до 1000--1200 найменувань. Розрізняють жорсткий (hard) і м'який (soft) різновиди дискаунтерів у залежності від площі та чисельності видів товарів, що реалізуються в магазинах. Відносно низькі ціни в магазинах-дискаунтерах зумовлені незначною чисельністю обслуговуючого персоналу, розміщенням наявного асортименту товарів на торгово-технологічному обладнані в оригінальній упаковці, відсутністю національних і міжнародних брендів, асортиментною політикою, орієнтованою на покупців з низькими і середніми доходами, та відносно невеликим числом асортиментних позицій.

Інтенсивного розвитку в західній роздрібній торгівлі набули дискаунтери в середині 90-х років минулого століття. Якщо у 1993 р. мережа дискаунтерів торговельної групи Wal-Mart контролювала до 4 % ринку продовольчих товарів ПИТА, то у 2004 р. -- 18 %, а обсяг реалізації становив 95 млрд дол. У деяких штатах їх частка в загальному роздрібному товарообороті продовольчих товарів перевищила 20--25 %. Мережа магазинів формату дискаунтер налічувала понад 1400 суперцентрів, 1400 дискаунт-магазинів, 540 клубів Сема і 60 місцевих ринків.

Значних успіхів у розвитку дискаунтних магазинів досягла торговельна мережа Target, яка об'єднує понад 1200 магазинів. Загальна торгова площа магазинів-дискаунтерів мережі Target щорічно зростає в середньому на 8--10%.

Ситуація на продовольчих ринках Канади, Західної Європи аналогічна ситуації в США. У Німеччині на частку чотирьох провідних мереж дискаунтерів, передусім ALDI i LIDL, припадало 30% у товарообороті 2003 р. (10 % у 1981 p., 20 % у 1992 р.) за рахунок відповідного скорочення частки ринку, яку займали супермаркети і гіпермаркети.

Ринкова частка дискаунтерів у продовольчій торгівлі Франції зросла з 3% у 1991 р. до 12% у 2003 р. Приблизно такі ж темпи розвитку характерні для дискаунтерів Голландії, Ірландії та інших країн Західної Європи.

Аналогічним шляхом розвивається торгівля в Східній Європі. Так, у Чеській Республіці, Словаччині, Угорщині, Польщі в середині 90-х років минулого століття швидкими темпами розвивалися гіпермаркети (крупні формати). Однак в останні роки найбільші темпи зростання продажу були характерними саме для дискаунтерів. У результаті в Чехії мережа магазинів-дискаунтерів LIDL, PLUS i Pennj контролює 15 % ринку.

До основних причин, що спонукали до швидкого розвитку мережі магазинів-дискаунтерів на продовольчих ринках цих країн, слід віднести інфляцію та підняття цін на продовольчі товари у зв'язку з введенням в обіг єдиної валюти -- евро (2000--2002 pp.).

Магазини знижених цін -- реалізують товари, що вийшли із моди, зняті з виробництва тощо; розташовані поза містом чи на окраїнах, у передмісті; асортимент формується в залежності від надходження товарів, ціни -- у відповідності до можливостей покупців.

Оптові клуби -- розташовані у передмістях (низька орендна плата), можуть використовуватися не пристосовані для торгівлі будівлі; асортимент товарів вузький, однак досить глибокий -- з великою кількістю різновидів; реалізують товари за низькими цінами.

Магазини "Кеш енд керрі" відкриваються в промзонах, на відстані 10--15 км від центру міста; торгують широким асортиментом товарів, за низькими цінами, методом самообслуговування; займають великі площі.

Досить широкого розповсюдження набули й інші роздрібні формати: торгові центри, масові мерчандайзери, суперцентри, загальні магазини та ін.

Широкий розвиток західних торговельних мереж вцлинув на тенденції розвитку ритейлу і в Україні. Наприкінці 2004 р. лише в Києві успішно функціонували 17 роздрібних торговельних мереж, які об'єднували понад 100 магазинів різних форматів.

Висновки і пропозиції

В даній курсовій роботі опрацьовані такі питання як:

- роль, функції і завдання комерційної діяльності на торговельному підприємстві;

- аналіз комерційної діяльності у роздрібній торгівлі;

- функції і організаційна структура комерційної служби торговельного підприємства;

- шляхи підвищення ефективності комерційної діяльності на роздрібному торговельному підприємстві.

Размещено на Allbest.ru

Страницы: 1, 2, 3, 4

© 2003-2013
Рефераты бесплатно, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.