на тему рефераты Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
на тему рефераты
на тему рефераты
МЕНЮ|
на тему рефераты
поиск
Логістичне управління складуванням на підриємств
p align="left">- прийняття обґрунтованих управлінських рішень для здійснення інвестиційної політики.

Також необхідно знати групи показників для оцінки фінансового стану підприємства (рис. 2.1).

Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками - прибутком і рентабельністю. Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показником рентабельності.

Рентабельність - це відносний показник ефективності роботи підприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів). Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках.

Передусім виокремлюють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) і рентабельність продукції. Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) обчислюється в кількох модифікаціях: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу.

Рис. 2.1. Групи розрахункових показників для оцінки фінансового стану підприємства

Рентабельність активів (РА) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства та обчислюється за формулою:

, (2.4)

де ПЗ(Ч) - загальний (чистий) прибуток підприємства;

КА - середня сума активів за річним балансом.

Розрахуємо цей показник для ТОВ «Комплекс. Дах».

Для розрахунку використовуємо дані фінансового звіту за 2008 рік (початок і кінець періоду):

РАпп

РАкп

Показники рентабельності активів збільшуються протягом року, але в кінці звітного періоду цей показник зменшується за рахунок зменшення чистого прибутку підприємства. Взагалі, ефективність використання всього власного майна підприємства у 2007 році є нормальною.

Обчислюючи цей показник, виходять як із загального (до оподаткування), так і з чистого (після оподаткування) прибутку. Єдиного методичного підходу тут не існує. Тому треба обов'язково зазначити, який саме прибуток узято.

Показник рентабельності сукупних активів може бути дезагрегований, якщо підприємство здійснює різні види діяльності (за її диверсифікації). У цьому разі поряд із рентабельністю всіх активів визначається рентабельність за окремими видами діяльності (рентабельність виробництва, сервісного обслуговування, комерційної діяльності).

Рентабельність власного капіталу (РВК) відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

(2.5)

де ПЧ - чистий прибуток підприємства; КВ - власний капітал підприємства.

Розрахуємо цей показник виходячи з даних ТОВ «Комплекс Дах» на початок і кінець року:

РВКпп;

РВКкп.

Величина власного капіталу береться за даними балансу підприємства або його звіту про власний капітал на певну дату (після 1 січня).

Як бачимо з розрахунків, показники рентабельності власного капіталу зростають.

За рік цей чистий прибуток збільшився на 7,44, тому характеризується середньою ефективністю використання активів, створених за рахунок власних коштів підприємства.

Рентабельність продукції (РП) характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Вона визначається за формулою:

РП = , (2.6)

де ПРП - прибуток від реалізації продукції за певний період;

СРП - певна собівартість реалізованої продукції.

Розрахуємо цей показник виходячи з даних ТОВ «Комплекс Дах» на початок і кінець року:

РПпп = ;

РПкп = .

Показники рентабельності продукції ТОВ «Комплекс Дах» зросли протягом досліджуваного періоду на 0,05,

В цілому ж на підприємстві рентабельність продукції має середній рівень ефективності.

Рентабельність продукції можна обчислювати також як відношення прибутку до обсягу реалізованої продукції. Саме в такому вигляді цей показник використовується в зарубіжній практиці.

Ділова активність підприємства є досить широким поняттям і включає практично всі аспекти його роботи. Специфічними показниками тут є оборотність активів і товарно-матеріальних запасів, величини дебіторської та кредиторської заборгованості.

Оборотність активів (nА) - це показник кількості оборотів активів підприємства за певний період (переважно за рік), тобто:

nA =, (2.7)

де В-виручка від усіх видів діяльності підприємства за певний період;

КА - середня величина активів за той самий період.

Розрахуємо цей показник виходячи з даних ТОВ «Комплекс Дах» за кожен квартал:

nAпп =;

nAкп =.

Як бачимо із зроблених розрахунків, показники оборотності активів постійно збільшуються, що є позитивним для підприємства. За рік цей показник збільшився на 0,35 і показує кількість оборотів, що здійснюють оборотні кошти.

За цих умов середня тривалість одного обороту (tА) становитиме:

tА = ДК/nА, (2.8)

де Д - кількість календарних днів у періоді

Розрахуємо цей показник виходячи з даних ТОВ «Комплекс Дах» за рік

tAпп =;

tAкп =.

Розрахувавши показники середньої тривалості одного обороту, можна побачити його постійне скорочення, що є позитивним для нашого підприємства і не є перешкодою нормальному ходу реалізації продукції.

Фінансова стійкість підприємства характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу. Для цього використовуються коефіцієнти автономії та забезпечення боргів. З-поміж них найбільш поширеними є коефіцієнт автономії та забезпечення боргів.

Коефіцієнт автономії (kA) обчислюється як відношення власного капіталу до підсумку балансу підприємства:

KA = , (2.9)

де КВ - власний капітал підприємства;

КБ - підсумок балансу (сума всіх джерел фінансування).

Розрахуємо цей показник виходячи з даних ТОВ «Комплекс Дах» за рік:

kAпп = ;

kAкп = .

Якщо kА < 0,5, то зростає ризик не сплати боргів, а відтак і занепокоєння кредиторів. Збільшення значення коефіцієнту автономії зумовлює підвищення фінансової незалежності та зменшення ризику порушення фінансової стійкості підприємства.

Як бачимо з отриманих результатів, коефіцієнт автономії ТОВ «Комплекс Дах» менше 0,5, що говорить про ризик несплати боргів підприємства, а також показує залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, тому треба збільшувати власний капітал.

Коефіцієнт забезпечення боргів (kЗБ) визначається як співвідношення власного та залученого капіталу:

kЗБ = , (2.10)

де КЗ - боргові зобов'язання підприємства (залучений капітал).

Розрахуємо цей показник виходячи з даних ТОВ «Комплекс Дах» за рік:

kЗБпп =;

kЗБкп =.

Нормальною вважають ситуацію, коли kЗБ1. На жаль, аналітична оцінка фінансового стану підприємства на базі таких коефіцієнтів не завжди є однозначною.

Розрахувавши коефіцієнт забезпечення боргів для ТОВ «Комплекс Дах» можна побачити, що збільшення частки боргів у сукупному капіталі зводить нанівець фінансову незалежність підприємства. Проте водночас збільшуються джерела фінансування та можливості підвищення ефективності його діяльності.

Кредити вигідно брати за певних умов. Тут проявляється ефект так званого фінансового важеля (левериджу), який виражають через відношення заборгованості до власного капіталу.

Коли плата за кредит є меншою за рентабельність активів з урахуванням оподаткування, збільшення заборгованості (збільшення відношення ) веде до зростання рентабельності власного капіталу. Отже, залучення кредиту у цьому випадку є фінансовим важелем (левериджем) підвищення ефективності діяльності підприємства.

Платоспроможність підприємства, тобто його здатність вчасно розраховуватися з боргами, визначається за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Вони показують, наскільки короткострокові зобов'язання покриваються ліквідними активами. А оскільки поточні активи мають різну ліквідність, то й обчислюється кілька коефіцієнтів ліквідності - загальної, термінової та абсолютної.

Коефіцієнт загальної ліквідності (kЛЗ) - це відношення оборотних активів до короткострокових пасивів:

kЛЗ = , (2.11)

де КОА - оборотні активи підприємства;

КЗК - короткострокова заборгованість підприємства.

Беручи до уваги звітність підприємства, розрахуємо коефіцієнт загальної ліквідності:

kЛЗпп =;

kЛЗкп =.

Якщо kЛЗ <2, то платоспроможність підприємства вважається низькою. За надто високого його значення (kЛЗ >3-4), може виникнути сумнів в ефективності використання оборотних активів. На оптимальну величину kЛЗ помітно впливає частка товарно-матеріальних запасів у оборотних активах. Для підприємств з невеликими товарно-матеріальними запасами та оперативно оплачуваними дебіторськими зобов'язаннями є прийнятими нижчий рівень співвідношення оборотних активів і короткострокової заборгованості (kЛЗ <2), і навпаки, на підприємствах, в оборотних активах яких велика частка належить товарно-матеріальним запасам, це співвідношення треба підтримувати на більш високому рівні.

Для ТОВ «Комплекс Дах» коефіцієнт загальної ліквідності менше 2, що говорить про низьку платоспроможність підприємства у середньостроковому періоді.

Коефіцієнт термінової ліквідності (kЛТ) обчислюється як відношення оборотних активів високої (термінової) ліквідності до короткострокових пасивів, тобто

kЛТ = , (2.12)

де КТЛ - оборотні активи високої (термінової) ліквідності, до яких відносять оборотні активи за мінусом товарно-матеріальних запасів (запасів і витрат).

Розрахуємо коефіцієнт термінової ліквідності, підставивши у формулу базові дані:

kЛТпп = ;

kЛТкп =.

Зробивши розрахунки коефіцієнту термінової ліквідності для нашого підприємства, можна побачити, що ТОВ «Комплекс Дах» характеризується низькою платоспроможністю у короткостроковому періоді.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (kЛА) - це відношення абсолютно ліквідних активів до короткострокових пасивів:

kЛА = , (2.13)

де КАЛ - абсолютно ліквідні активи підприємства, до яких належать гроші та короткострокові фінансові вкладення (ліквідні цінні папери). Підставимо у формулу дані з фінансових звітів за рік:

kЛАпп =;

kЛАкп =.

Нормальною можна вважати ситуацію, коли kЛА 0,5.

Коефіцієнти абсолютної ліквідності ТОВ «Комплекс Дах» протягом року зменшується, що говорить про не зовсім нормальний стан цього коефіцієнту і миттєву платоспроможність підприємства.

Рівень ліквідності підприємства залежить від його прибутковості, але однозначний зв'язок між цими показниками простежується тільки в перспективному періоді. У перспективі висока прибутковість є передумовою належної ліквідності. У короткостроковому періоді такого прямого зв'язку немає. Підприємство з непоганою прибутковістю може мати низьку ліквідність унаслідок великих виплат власникам, ненадійності дебіторів. Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження. Отже, забезпечення задовільної ліквідності потребує певних управлінських зусиль та оптимізації фінансово-економічних рішень. Фінансовий стан підприємства тісно пов'язаний із перспективною його платоспроможністю. Її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Оцінка фінансового стану ТОВ «Комплекс Дах» має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів та пасивів підприємства і визначення рівня його фінансової стабільності.

Прийняті нормативно-правові акти не врегульовували законодавче поле діяльності малого й середнього підприємництва та не містили реальних і дієвих механізмів його фінансово-кредитної підтримки. Водночас спостерігалися інвестиційна криза; нерозвинутість ринку; фіскальний характер податкової політики з надмірним тиском, з одного боку, і відсутність у держави бюджетної можливості компенсувати це пільговим наданням позикового капіталу для здійснення прибуткового малого бізнесу, з другого.

Однією з найпопулярніших форм підтримки підприємництва за кордоном є гарантія. Проте Кредитно-гарантійній установі, створеній Указом Президента України від 20.05.99 р., реалізувати в цьому аспекті наміри поки що не вдалося через відсутність інституту гарантій і достатніх коштів у державному бюджеті.

Функціонування суб'єктів малого підприємництва свідчить теж про існування низки проблем - нестачу стартового капіталу, власних фінансових ресурсів і заставного майна. Підприємці просто неспроможні витримати вимоги банків щодо забезпечення кредитів або гарантій їх повернення з високими відсотками. Тому банки неохоче працюють із малими і середніми підприємствами і віддають перевагу кредитуванню тих підприємств, де прибуток порівняно з мікрокредитуванням малого бізнесу значно більший. Воднораз, як переконує досвід, переважна більшість суб'єктів малого і середнього бізнесу відчуває гострий «інвестиційний голод», потребу в пільговому кредитуванні для поповнення обігових коштів і капітальних вкладень, у майновій підтримці, участі у реалізації державних і регіональних замовлень та доступі до участі у конкурсах високоефективних інвестиційних проектів, які фінансуються з бюджету.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.