З мікробіологічних показників органи санепідемслужби визначають у консервах наявність збудників ботулізму, термофільних та деяких інших бактерій.

2.3. Дефекти рибних консервів.

Дефекти рибних консервів поділяються умовно на такі: тари, органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні.

Найбільш поширеним дефектом металевих банок є іржавіння. Розрізняють три ступені цього дефекту: перша - іржа легко видаляється при протиранні банок ганчіркою; друга - іржа порушила шар полуди (після протирання залишилися темні плями); третя - іржа утворила раковини у жерсті. При наявності на банках іржі другого і третього ступеня консерви можна реалізовувати тільки з дозволу органів санепідемслужби. До дефектів тари належать також забруднення банок та етикеток, неправильне наклеювання та пошкодження етикеток, патьоки, деформація банок, потемніння внутрішньої поверхні банок, бомбаж, сходження полуди. Відрізняють три види бомбажу: фізичний, хімічний і мікробіологічний.

Фізичний бомбаж буває двох різновидів: термічний і несправжній.

Термічний бомбаж - це наслідок заморожування консервів, недостатнього вакуумування, виділення адсорбованих газів з напівфабрикату при стерилізації.

Несправжній бомбаж виникає при переповненні банок і неправильному їх закупорюванні.

Хімічний бомбаж виникає при тривалому зберіганні консервів, внаслідок виділення водню при взаємодії речовин продукту, насамперед органічних кислот, з поверхнею банок (металом).

Мікробіологічний бомбаж утворюється при життєдіяльності термофільних газоутворюючих мікроорганізмів, спори яких збереглися при стерилізації. Консерви з мікробіологічним бомбажем надзвичайно небезпечні у санітарному відношенні, вони можуть стати причиною важких харчових отруєнь.

Торгувати консервами, які мають бомбаж категорично заборонено. Питання про використання консервів з фізичним бомбажем, сходом полуди, з різкою деформацією банок вирішують органи санепідемслужби. Консерви з хімічним і мікробіологічним бомбажем, патьоками у реалізацію не допускаються і повинні бути знищені.

Дефектом консервів є потемніння внутрішньої поверхні банок («мармуровість»). Це потемніння називається сульфідним. Воно виникає внаслідок реакції між сірчистими сполуками, що утворилися при розкладі білків у процесі стерилізації, з оловом. Консерви з таким дефектом у реалізацію допускаються.

До дефектів органолептичних показників консервів належать: нехарактерний колір продукту, зміна консистенції, наявність тріснутого черевця (у консервах «Шпроти в олії» і «Сардини в олії»), зміна смаку та запаху, неправильне укладання риби, більша кількість шматків і доважок у банці та інші.

Дефектами фізико-хімічних показників є відхилення маси нетто від встановлених норм, невідповідність співвідношення маси риби і заливки, вмісту кухонної солі, оцтової кислоти. Консерви з названими дефектами у реалізацію не допускаються. Вони можуть бути використані у громадському харчуванні.

2.4. Пакування, маркування і зберігання рибних консервів.

Основними видами тари для пакування рибних консервів є металеві (жерстяні, алюмінієві) банки. Вони поділяються на збірні та суцільноштамповані. Для банок збірних використовують луджену жерсть, а для суцільноштампованих, крім того, алюмінієву стрічку. Збірні банки мають округлу форму. Залежно від діаметру і висоти вони бувають десяти розмірів.

Суцільноштамповані банки складаються з двох частин: корпусу і кришки. Налічується вісім номерів суцільноштампованих жерстяних банок. Їх вмістимість складає від 95 до 353 см3. Суцільноштампованих банок з алюмінієвої стрічки нараховується 12 номерів, з них вісім - круглих і 4 - фігурних (три прямокутних, один овальний). Вмістимість від 86 до 353 см3. Крім цих банок для упаковки рибних консервів використовують банки з алюмінієвої лакованої ламінованої фольги. Скляні банки для рибних консервів використовують рідко. Вмістимість скляних банок складає від 38 до 300 см3. Для паштетів і паст використовують також туби (алюмінієві і з полімерних матеріалів).

Металеві банки повинні бути художньо оформлені шляхом літографування або наклеюванням етикеток. На етикетку наносяться такі маркувальні дані: назва організації, у систему якої входить підприємство-виробник, назва та місцезнаходження підприємства-виробника, товарний знак підприємства, назва консервів, їх сорт (за наявності сортів), маса нетто, інформація про харчову та енергетичну цінність консервів, позначення нормативно-технічної документації. На етикетках деяких консервів позначають рецептурний склад, спосіб споживання, умови і термін зберігання. На металевих банках наносять також маркування шляхом виштамповування умовних позначень. Згідно з стандартом умовні позначення наносяться у три ряди. У першому ряді позначається число і місяць двома цифрами (до дев'ятого включно спереду ставиться нуль), рік - двома цифрами. У другому ряді позначається асортиментний номер і номер підприємства-виробника (від одного до трьох знаків цифрами або буквами.

3. Технологія продажу товару.

3.1. Приймання товарів за кількістю.

Приймання товару починається з ознайомлення із супровідними документами і закінчується зіставленням кількості, вказаної в супровідних документах з фактичною кількістю товару, що надійшов. Супровідні документи бувають основні і допоміжні. До основних відносять рахунок-фактуру і накладну, яка містить інформацію про те, від кого, кому й коли надійшов товар, його назву, ґатунок із зазначенням кількості, ціни, суми та інших реквізитів. На документах повинні бути підписи відповідальних осіб та печатка постачальника. Допоміжними документами є ярлики, описи тощо. Приймання товару за кількістю умовно поділяють на два етапи.

Перший - приймання за кількістю товарних місць, масою брутто, а якщо продукція не затарена - за кількістю товарних місць, одиниць.

Другий етап - це приймання за кількістю товарних одиниць, масою нетто, яка перевіряється одночасно з відкриванням тари, але не пізніше 24 годин для товарів, що швидко псуються, і 10 діб для всіх інших товарів (термін установлюється з моменту надходження товару в магазин).

Перший етап: починають приймати рибні товари, перевіривши насамперед стан тари, упакування, наявність та правильність маркування, цілісність пломб, оскільки якість і стан тари мають велике значення для збереження якості продовольчих товарів. Цей етап полягає в прийманні за кількістю товарних місць. Закінчується перший етап приймання підписанням супровідних документів. На них має бути підпис матеріально відповідальної особи, штамп магазину, зазначено час прибуття і відбуття транспорту.

Другий етап: приймання за кількістю товарних одиниць і масою нетто. Якщо порушені терміни приймання, магазин втрачає право на висунення претензій постачальникові в разі недостачі чи пересортування. Весь товар рибних консервів за кількістю перевіряється суцільним методом. Якщо такий акт складено, то в ньому зазначається назва товару, обсяг недостачі, вартість та причини недостачі. До акта також додаються документи, передбачені інструкцією про приймання рибних консервів за кількістю. Підписують його всі особи, які брали участь у прийманні.

Рекламація - комерційний документ, котрий являє собою претензії до сторони, яка порушила зобов'язання, взяті на себе згідно з договором, і вимогу відшкодувати збитки, тобто це претензії, які можуть бути висунуті стосовно якості, кількості рибних консервів, термінів поставки, маркування тощо.

3.2. Приймання товарів за якістю.

Приймаючи рибні консерви за якістю, магазин відіграє важливу роль у посиленні контролю за якістю і впливу на виробників продукції. Якість консервів, які надходять повинна відповідати державним стандартам, технічним умовам, укладеним договорам, одноразовим угодам.

Перевірка якості рибних консервів, які надійшли, проводиться в терміни, визначені стандартами, технічними умовами чи договорами. перевіряти якість рибних консервів можна суцільним і вибірковим методом. Суцільний метод забезпечує перевірку всього товару, що надійшов. Вибірковий - перевірку частини (наприклад 10 ящиків) усієї партії рибних консервів, і результати поширюються на всю партію. Вибіркова перевірка допускається лише у випадках, передбачених стандартами, особливими умовами постачання чи договорами. у разі виявлення неякісних товарів викликається представник постачальника, за участі якого складається двосторонній акт. У телеграмі, якою викликається постачальник, указують назви товарів, дату і номер рахунку, згідно з яким доставлено вантаж, або номер транспортної накладної, недоліки, які виявлені в товарі під час приймання, час, на який призначено приймання.

Претензії постачальнику додаються в установлені інструкцією чи договором терміни. До претензії додаються усі підтверджувальні документи та копії акта. Постачальник, отримавши претензію, зобов'язаний задовольнити її або у визначений термін повідомити мотивовану відмову.

Процес продажу.

Процес продажу - це завершальний етап проходження товарів від виробника до споживача. Він складається із сукупності операцій, що виконують працівники магазину в момент обслуговування покупців. Він залежить від форм та методів продажу, асортименту рибних консервів та споживчого попиту.

Під час продажу рибних консервів обов'язково необхідно дотримуватися високого рівня культури праці й обслуговування покупців.

Культура торгівлі - це ступінь досконалості працівника під час виконання своїх функціональних обов'язків у процесі реалізації рибних консервів. Це також комплекс організаційних, технічних, технологічних, санітарно-гігієнічних, естетичних заходів, спрямованих на підвищення рівня обслуговування покупців, на задоволення їхніх не тільки матеріальних, але й моральних потреб. В основі культури торгівлі повинна бути всебічна турбота про покупця.

Суть усіх вимог споживачів зводиться до того, щоб з найменшими витратами часу і найбільшими зручностями купити необхідні рибні консерви високої якості. Високий рівень торгового обслуговування впливає на рішення покупців під час вибору покупки. працівники торгівлі мають бути обізнані з основами психології, підходити до кожного покупця індивідуально і в жодному разі не принижувати гідності покупця. Щоб успішно виконувати свої функціональні обов'язки, працівники торгівлі мають досконало володіти елементами культури торгівлі.

Розглянемо складові культури торгівлі:

Ш наявність широкого і стійкого асортименту товарів високої якості

Ш запровадження сучасних форм і методів продажу різних рибних консервів

Ш досконалість торгового процесу і розширення та надання додаткових послуг споживачам

Ш господарське, зразкове ведення всіх справ, економні витрати коштів, боротьба зі збитками, отримання прибутків

Ш впровадження досягнень науково-технічного прогресу

Ш забезпечення магазинів новим сучасним обладнанням (ЕККА, електронними вагами, комп'ютерною технікою, підйомно-транспортним обладнанням, засобами автоматики тощо)

Ш раціональне розміщення рибних консервів, естетична наочна викладка рибних консервів, правильна організація робочих місць

Ш зовнішнє оформлення магазинів та відповідне оформлення інтер'єрів торгових залів, їх санітарний стан

Ш добре поставлена реклама, всебічне інформування покупців про рибні консерви, торгові послуги тощо

Ш під час обслуговування покупців важливу роль відіграють ділові якості працівників торгівлі, продавець зобов'язаний знати властивості товарів та їхнє призначення, способи кулінарної обробки продуктів, уміти запропонувати покупцеві, підкреслити позитивні характеристики рибних консервів

Ш мова продавця має бути грамотною, спокійною, рухи - спокійними, ритмічними

Ш дотримання продавцями правил особистої гігієни, охайний зовнішній вигляд.

У працівників торгівлі не повинно бути таких якостей, як бездушність, пасивність, черствість, грубість, нетактовність.

Продавець має постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, підвищувати культуру торгівлі, намагатися обслуговувати покупців на високому професійному рівні.

Процес продажу рибних консервів повсякденного попиту простий. Якщо ж асортимент рибних консервів збільшується, і покупцю доводиться вибирати рибні консерви, порівнювати сорт, найменування, то, відповідно, ускладнюється процес продажу рибних консервів.

Розглянемо елементи процесу продажу рибних консервів з індивідуальним обслуговуванням:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5