Сутність, стадії та логіка розробки бізнес-плану

Київський Національний Економічний Університет

ім. В. Гетьмана

Реферат

на тему:

Сутність, стадії та логіка розробки бізнес-плану

Студентки 2 курсу

6508 спец., 15 гр.,

Одноралової Валерії

Київ 2010

Зміст

Вступ

1. Поняття бізнес-плану і сфера його застосування

1.1 Сутність бізнес-плану

1.2 Цілі і завдання бізнес- планування

1.3 Принципи складання бізнес- плану

1.4 Структура і зміст бізнес- плану

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Впорядковану схему дій по досягненню певної мети називають «планом», отже, планування є безперервний процес пошуку нових шляхів і методів оптимізації цільових дій за рахунок нових можливостей. Так, керівництво будь-якого підприємства весь час відчуває необхідність вибору. Воно повинне здійснити вибір оптимальної ціни реалізації, величини серії продукції, що випускається, приймати рішення в область кредитної і інвестиційної політики і багато що інше. Щоб забезпечити можливість ухвалення економічно обґрунтованих рішень, на підприємствах проводяться і аналізуються розрахунки альтернативних пропозицій і описуються очікувані результати економічної діяльності. Що правда, керівники багатьох підприємств (особливо невеликих) схильні вважати, що не слід витрачати час на так зване «формальне планування» (тобто детально фіксувати на папері всю схему дій), оскільки економічна ситуація так швидко міняється, що доводиться постійно вносити зміни і доповнення до первинної схеми. Отже, ця частина керівників вважає, що у швидкозмінних економічних умовах достатньо неформального планування, тобто такого планування, при якому все тримається в думці і немає необхідності витрачати час на фіксацію (запис) своїх дій. Проте учені, а також керівники крупних підприємств відносять планування до діяльності вищого порядку і вважають, що формальне планування надає багато користі:

џ допомагає керівництву підприємства мислити перспективно;

џ сприяє чіткій координації зусиль, що робляться підприємством;

џ формує систему цільових показників діяльності для подальшого контролю;

џ готує підприємство до можливих раптових ринкових змін;

џ демонструє взаємозв'язок обов'язків всіх посадовців.

Отже, є сенс розробляти план навіть тоді, коли весь час змінюються не тільки зовнішні, але і внутрішні умови реалізації плану, а саме планування перетворюється на безперервне коректування. Планування необхідне, якщо ми хочемо, щоб нормальна діяльність підприємства не була порушена ходом майбутніх подій. Можливість коректування планів повинна поєднуватися з необхідністю адаптації. Адаптація - безперервне пристосування підприємства до умов, що змінюються, - є ключовою проблемою планування.

Бізнес-план це елемент іміджу підприємства. Значно переконливіше виглядає компанія, про яку відомо, як вона розвиватиметься протягом найближчих років. Бізнес-план є невід'ємним елементом існування будь-якого підприємства, більш того, він не існує формально, над цим документом йде постійна робота. Бізнес-планування це творчий процес, що вимагає професіоналізму і мистецтва. Саме сам зміст і характер процесу бізнес-планування створює передумови для ефективної роботи підприємства (організації) і зменшує можливість негативних фінансових результатів.

У більшості економічно розвинених країн само собою зрозуміло, що у кожного підприємства (компанії) повинен бути бізнес-план. Це свідчить про те, що в країнах з ринковою економікою прийнято мати бізнес-план, тому відсутність такого у українських підприємств є в очах іноземних партнерів істотним недоліком, що відображає слабкий рівень менеджменту.

1. Поняття бізнес-плану і сфера його застосування

1.1 Суть бізнес-плану

Бізнес-план -- це документ, в якому дається опис основних розділів розвитку організації на конкурентному ринку з урахуванням власних і позикових фінансових джерел, матеріальних і кадрових можливостей і передбачуваних ризиків, що виникають в процесі реалізації підприємницьких проектів[1].

У плані характеризуються основні аспекти комерційного підприємства, аналізуються проблеми, з якими воно стикається, і визначаються шляхи і методи їх рішення. Тому бізнес-план виступає одночасно як пошукова, науково-дослідна і проектна робота.

Бізнес-план допомагає вирішувати наступні основні проблеми, що виникають при створенні власної справи:

џ визначити конкретні напрями діяльності підприємства, його цільові ринки і місце на цих ринках;

џ сформулювати довготривалі і короткострокові цілі бізнесу, стратегію і тактику їх досягнення, а також визначити коло осіб, відповідальних за реалізацію наміченого;

џ зафіксувати склад і показники товарів і послуг, які будуть запропоновані споживачам, оцінити відповідні виробничі і торгові витрати;

џ виявити відповідність наявного персоналу підприємства і умов в мотивації його праці вимогам, що пред'являються;

џ визначити систему маркетингових заходів щодо дослідження ринку, реклами, стимулювання продажів, ціноутворення, каналам збуту і інше;

џ оптимізувати організуючу структуру управління;

џ оцінити фінансове положення підприємства і відповідність наявних фінансових і матеріальних ресурсів, можливості досягнення поставленої мети;

џ виявити ті труднощі, які здатні перешкодити виконанню бізнес-плану, і накреслити заходи по їх усуненню [3,4].

Отже, бізнес-план -- це економічно обґрунтований аналітичний документ, що показує реальність планованої справи. При цьому масштаби планування можуть бути різні: розвиток підприємства, напряму діяльності, нового виду продукції, нової системи оплати праці і т.д.

Бізнес-план є і багатоплановим управлінським інструментом. Він передбачає рішення стратегічних і тактичних задач, що стоять перед підприємством, незалежно від його функціональної орієнтації, зокрема: організаційно-управлінська і фінансово-економічна оцінка стану підприємства; виявлення потенційних можливостей бізнесу, аналіз сильних і слабких його сторін; формування інвестиційних цілей на планований період.

У бізнес-плані обґрунтовуються загальні і специфічні елементи функціонування підприємства в умовах ринку, вибір стратегії і тактики конкуренції, проводиться оцінка фінансових, матеріальних, трудових ресурсів, необхідних для досягнення мети підприємства.

Бізнес-план забезпечує об'єктивне уявлення про можливості розвитку виробництва, способи просування товару на ринок, ціни, можливий прибуток, основні фінансово-економічні результати діяльності підприємства, виявляє зони небезпек, пропонує шляхи їх обмеження. Подібний план використовується незалежно від сфери діяльності, масштабів, виду власності, організаційно-правової форми компанії. У ньому знаходять своє рішення як внутрішні завдання, пов'язані з управлінням підприємством, так і зовнішні, обумовлені, зокрема, взаєминами з іншими фірмами і організаціями.

Завдяки бізнес-плану з'являється можливість поглянути на роботу підприємства як би з боку. Сам процес розробки бізнес-плану, що включає детальний аналіз економічних і організаційних питань, постійно спонукає мобілізуватися.

У ринковій економіці бізнес-план є виключно ефективним робочим інструментом як для новостворюваних, так і для діючих компаній у всіх сферах підприємництва. Бізнес-план спонукає ретельно вивчити кожен елемент передбачуваного ризикового ринкового заходу. Практично завжди в цьому процесі виявиться немало слабких місць і пропусків, усуненню яких не можна не приділити уваги[2].

Бізнес-планування займає все більш істотну частку у веденні підприємництва на сучасному рівні. У діловому світі, що постійно перетворюється, для бізнесу відкривається зараз безліч нових можливостей. Бізнес-планування допомагає не втратити їх і використовувати для перетворення і підвищення ефективності діяльності на ринку.

1.2 Цілі і завдання бізнес-плану

Бізнес-план став принципово новим для української економіки документом. Основною метою його розробки виступає планування господарської діяльності підприємства на найближчий і віддалені періоди відповідно до потреб ринку і наявності необхідних ресурсів. До інших цілей відносяться:

- визначення бізнес-планом ступеня життєздатності і майбутньої стійкості підприємства, зниження ризику підприємницької діяльності;

- конкретизація перспектив бізнесу у вигляді системи кількісних і якісних показників;

- забезпечення зовнішніх інвестицій.

Бізнес-план враховує не тільки внутрішні цілі підприємства, але і зовнішні цілі осіб, зацікавленість в участі яких є у підприємця. Головним чином це інвестори. Бізнес-план є документом, що дозволяє оцінити доцільність вкладення грошових коштів (капітал) в проект, що розробляється. Науково обґрунтований бізнес-план є кількісним і якісним орієнтиром як для самого підприємця, так і для його партнерів і кредиторів. Багато банків не говорять про умови кредитування без наявності бізнес-плану [9].

У сучасній практиці бізнес-план виконує наступні функції:

- служить основою для розробки стратегії і тактики бізнесу;

- дозволяє проводити формування і реалізація планових програм для оцінки потенціалу розвитку нового напряму діяльності, контролювати процеси, що протікають в рамках бізнесу;

- привертає ззовні грошові кошти для розвитку або реінжиніринга бізнесу;

- привертає до реалізації планів бізнесу партнерів, які здатні вкласти в нього власний капітал або технологію, що є у них.

Бізнес-план, будучи невід'ємною частиною системи планування на підприємстві, є її окремою ланкою і не обмежується яким-небудь одним видом планування. Проте, йому все ж таки властиві у достатній мірі стійкі ознаки відповідно до завдань, що стоять перед ним:

- бізнес-план не може включати весь комплекс загальних цілей підприємства, а лише одну з них, ту, яка пов'язана з інвестиційним процесом (внутрішнім або зовнішнім). Бізнес-план - це завжди інвестиції (розвиток). Немає інвестицій - не може бути і бізнес-плану (на відміну від інших видів планування, наприклад стратегічного);

- на відміну від стратегічного і тактичного плану, бізнес-план має чітко обкреслені тимчасові рамки, після закінчення яких окреслені планом мета і завдання повинні бути виконані;

- у бізнес-плані функціональні складові (план маркетингу, план виробництва та інше) на відміну від всіх інших видів планів, є повноправними, рівноважними частинами структури [11].

1.3 Принципи складання бізнес-плану

Бізнес-план -- це документ, на підставі якого інвестор або кредитор складають свою думку про фірму і ухвалюють рішення про надання їй засобів. Тому при складанні бізнес-плану треба, перш за все, уявляти, кому він буде адресований: кредиторові або інвесторові, оскільки у цих двох груп кредиторів різні цілі, а отже, і різні принципи оцінки бізнес-плану. Кредитор, що надає позикові засоби на певний термін, хоче переконатися в тому, що фірма, що кредитується ним, достатньо надійна і він зможе вчасно отримати борг і відсотки, що належать по ньому. Його мало цікавить, які розміри прибутку фірми в цілому, оскільки він зацікавлений лише в тому, щоб отримуваний фірмою прибуток дозволяв їй виплатити основний борг і відсотки по ньому. Крім того, його інтереси охороняє кредитний договір, який гарантує кредиторові першочергове відшкодування позики навіть у разі банкрутства фірми-боржника. Ризики інвестора набагато вищі. У багатьох випадках він навіть ризикує втратити весь свій вкладений капітал. Тому для того, щоб зважитися на такий ризик, інвестор повинен мати перспективу отримання високої норми прибули [16].

Отже, при оцінці бізнес-плану кредитор аналізуватиме діяльність підприємства, перш за все, з погляду його надійності і стійкості, а інвестор -- з погляду його прибутковості.

Проте на кого б не був орієнтований план, він повинен легко читатися і бути добре оформленим. Рекомендується, щоб його розміри не перевищували в середньому 40 сторінок, а якщо матеріалів набагато більше, то слід подумати, що винести в додаток. В той же час якщо об'єм бізнес-плану виходить набагато менше 40 сторінок, значить, його укладачі погано знайомі з принципами і технікою підготовки цього документа [21].

Конкуренція між охочими отримати кредит, характерна для сучасної епохи бізнесу, примушує підприємців подумати і про презентабельність документа: зовнішньому вигляді, обкладинці, малюнках, фотографіях і інше. Бізнес-плани підприємств, для опису діяльності яких використовуються складні технічні терміни, повинні включати глосарій термінів для необізнаного читача. Одним з найважливіших принципів складання бізнес-плану є вимога, згідно якій його укладачі повинні орієнтуватися не на товар або послугу, вироблювані їх підприємством, а на вибраний ними ринок і задоволення потреби споживача. Що, наприклад, набуває споживач, купуючи підручники? Він набуває не товар «книги», а знання або шлях до знань. Саме на цьому слід сфокусувати увагу в бізнес-плані. При цьому треба підкреслити, які переваги отримає споживач, набуваючи даного товару або послугу, в порівнянні з придбанням товарів або послуг конкурентів. Чи буде це виграш в часі або в грошах, або потреба буде задоволена більш повно, користуватися товаром буде зручніше або економніше, а надана послуга буде більш комплексною? Якщо є можливість, треба обов'язково підкреслити унікальність, але знову ж таки не товару, а підприємства: володіння патентами і секретами виробництва, наявність на підприємстві людей рідкісних професій або талантів, унікальну вигідність місцеположення і т.п. Принципи оцінки підприємства, що дісталися нам від планової економіки, на перше місце ставили основні фонди: насиченість технікою, її новизну і інше. У ринковій же економіці при оцінці підприємства найпильніша увага приділяється людському чиннику: хто є власником підприємства, з кого складається команда менеджерів, який їх професійний рівень, яка мотивація їх діяльності і чому, нарешті, вони зібралися разом на даному підприємстві. Це і є ті питання, які потенційний інвестор в першу чергу задає собі, починаючи працювати з бізнес-планом, що зацікавив його. Прямі і непрямі вказівки на високу ефективність персоналу менеджерів підприємства повинні з'являтися не тільки в спеціальному розділі, але і, в міру можливості, в інших розділах бізнес-плану. Якщо підприємець береться за складання бізнес-плану, то він зобов'язаний показати в нім реалістичну, підкріплену розрахунками картину того, чого може досягти підприємство при відповідному фінансування. Бізнес-план повинен переконати кредиторів в поворотності кредитів, виплаті відсотків в необхідні терміни і обіцяти їм першокласні гарантії, а інвестора -- переконати у високому прибутку на вкладений капітал і її отриманні в можливо короткі терміни [8].

Страницы: 1, 2