Шляхи і методи удосконалення діяльності Рекламної групи "Телетиждень"

78

Шляху і методи удосконалення діяльності рекламної групи «Телетиждень»

Вступ

У сучасний період розвитку українського суспільства успішне рішення політичних, економічних і соціальних задач усе більше залежить від дій такого суб'єктивного фактора як соціальна активність особистості. Важливу роль у формуванні активності грають засоби масової інформації. Про зростаючу роль газет, журналів, радіо і телебачення в суспільному житті держави свідчить їхній бурхливий ріст, розширення й активність масової інформації. Друковане й усне слово, телевізійне зображення здатні в найкоротший термін досягти найбільш віддалених районів, проникнути в будь-яке соціальне середовище.

Широкі можливості засобів масової інформації викликають необхідність вивчати механізм їхнього функціонування і розвитку, ефективність їхнього впливу на аудиторію.

Сучасні ЗМІ неможливо собі уявити без реклами, що необхідна їм для рішення різних завдань - інформаційних, соціальних, іміджових, але, насамперед, економічних, тому що реклама є істотним фінансовим підживленням засобів масової інформації.

Так що ж таке реклама в нинішнім, сучасному розумінні? Реклама - це оголошення в різних ЗМІ за плату або по бартеру. Автор оголошення завжди відомий і він намагається переконати споживача у відмінні якості свого товару, чи послуги виділити свою чи компанію некомерційну організацію в цілому.

У даній роботі я постараюся розповісти про деякі моменти діяльності рекламної групи «Телетиждень», що є основним рекламним оператором одного з ведучих видавничих будинків України - Українського медіа холдингу.

Український Медіа Холдинг (УМХ) почав свою діяльність на ринку друкованих засобів масової інформації в 1995 році і в даний час є ведучим видавничим підприємством у країні. У структуру УМХ входить ряд компаній, що видають кілька десятків відомих в Україні газет і журналів як регіонального, так і загальнонаціонального масштабу. Серед них:

Суспільно-інформаційні:

«Комсомольська правда в Україні» (щоденна газета),

«Вісті в Україні» (щоденна газета),

«Аргументи і факти в Україні» (щотижнева газета),

«Аргументи і факти. Здоров'я в Україні» (щотижнева газета),

«Абсолютно секретно в Україні» (щомісячна газета).

Інформаційно-розважальні:

«Телетиждень» (щотижнева газета),

«Серіал» (щотижневий журнал)

«Телегід» (щотижнева газета, поширюється в Донецькій області),

«Телескоп» (щотижнева газета),

«Експрес-газета в Україні» (щотижнева газета),

«Історії з життя» (журнал виходить 2 рази на місяць),

«Успіхи і поразки» (журнал виходить 2 рази на місяць),

«Моя доля» (щомісячний журнал)

«Сім» (щотижнева газета Криму, Харківської, Полтавської і Сумської областей),

«Планета кросвордів» (щотижнева газета).

Спортивні видання:

«Футбол» (щотижневий журнал),

«Команда» (щоденна газета),

«Команда+» (щомісячний журнал).

Український Медіа Холдинг - одна із самих великих компаній на українському мас медійному просторі. Вона поєднує 57 підприємств по всій Україні і має представництва в багатьох великих містах і регіонах країни, таких як: Київ, Донецьк, Харків, Дніпропетровськ, Луганськ, Запоріжжя, Одеса, Львів, Мелітополь, АР Крим. За підсумками 2002 року сукупний тираж газет і журналів, що видаються в рамках Холдингу, склав 96 мільйонів екземплярів.

Паралельно з друкованим бізнесом УМХ є активним оператором на українському радіо ринку. Компанія віщає на таких відомим у країні радіостанциях, як «Шансон», «Радіо Мелодія» і «Радіо Європа», а також на ряді регіональних FM діапазонах.

Український Медіа Холдинг активно освоює не тільки основні, загальнодоступні ЗМІ, але й інтерактивні засоби комунікації, у результаті чого був заснований інтернет ресурс - інформаційний портал www.umh.com.ua.

Споконвічно усі видання УМХ розташовували власним рекламним відділом, що самостійно займався продажем рекламних площ на сторінках тих чи інших видань. Але згодом менеджмент корпорації прийшов до висновку, що буде набагато ефективніше, якщо об'єднати в рамках єдиної структури всі процеси, зв'язані зі збором реклами.

Було прийняте рішення здійснити дане нововведення на базі РГ «Телетиждень», що створювалася споконвічно як рекламний відділ (а потім переросла в самостійну компанію) для обслуговування рекламної діяльності щотижневика розважальної газети «Телетиждень». У підсумку була створена могутня рекламна структура РГ - «Телетиждень», що взяла на себе відповідальність за представлення цілого ряду газет і журналів: «Комсомольська правда в Україні», «Вісті в Україні», «Аргументи і факти в Україні», «Аргументи і факти. Здоров'я в Україні», «Абсолютно секретно в Україні». «Телетиждень», «Серіал» «Телегід», «Телескоп», «Експрес-газета в Україні», «Історії з життя», «Успіхи і поразки», «Футбол», «Команда», «Команда+») перед існуючими і потенційними рекламодавцями. Такий тактичний хід дав свої результати, у підсумку чого, обсяг реклами в рамках УМХ істотно виріс.

В даний час РГ «Телетиждень» представляє цілий спектр видань УМХ і планує згодом об'єднати під своїм рекламним менеджментом усі друковані проекти УМХ. Таке перегрупування сил (а саме - перехід від самостійної рекламної діяльності до об'єднане - замкнутому рекламному обслуговуванню УМХ зусиллями єдиного оператора) сприяє збільшенню економічних показників. Це досягається через:

· Можливість реалізації пакетних рекламних пропозицій, що підвищує рекламну ефективність для рекламодавців;

· Здатність проведення комплексних рекламних компаній, що збільшує доход від економічної діяльності;

· Одержання важеля висновку на ринок нових друкованих проектів Холдингу, що ще не одержали вдячності на ринку;

· Реальне зниження видаткових статей у повсякденній роботі (зменшується кількість працівників, підвищується віддача співробітників, прискорюються процеси прийняття рішень і т.д.)

· Одержання маневреності і «легкості» на ринку (особливо в боротьбі з конкуруючими організаціями).

У своїй роботі РГ «постійно намагається удосконалювати свої професійні навички і планує згодом стати єдиним рекламним оператором найбільшого видавничого холдингу в країні. Тільки пошук нових принципів у роботі, оригінальні маркетингові рішення і новації можуть допомогти в досягненні поставленої мети.

1. Теоретичні основи маркетингових досліджень друкованих змі

1.1 Загальна характеристика ЗМІ

Мільйони газетних смуг щодня попадають у руки читачів. Хвилі сотень радіостанцій пронизують сьогодні ефір, доносячи до слухачів новини з будь-якого куточка нашої планети. Тисячі телевеж, десятки космічних супутників роблять нас свідками подій у різних країнах світу.

Значення печатки, радіо і телебачення в сучасному світі переоцінити просто неможливо. Вони перетворилися в могутній інструмент впливу, охоплюючи своїм впливом безпрецедентне в історії число людей. З вище сказаного стає ясно, що соціологу - досліднику просто необхідно знати всі процеси, що зв'язують ЗМІ і їхню аудиторію, для того, щоб зрозуміти закономірності формування суспільної думки, ідеології.

ЗМІ це розвиті технічні засоби комунікації:

· преса - засіб поширення інформації за допомогою друкованого відтворення тексту і зображення;

· радіо - передачі звукової інформації за допомогою електромагнітних хвиль;

· телебачення - передачі звукової і відеоінформації також за допомогою електромагнітних хвиль. (для радіо і телебачення обов'язкове використання відповідного приймача).

Завдяки використанню цих комунікаційних засобів виникли три системи комунікації: печатка, радіо і телебачення, кожна з який складається з величезного числа каналів - окремих газет, журналів, альманахів, книжкової продукції, програм радіо і телебачення, здатних поширюватися як по усьому світі, так і в невеликих регіонах (областях, районах, округах). Кожна окрема система виконує свою функцію на основі використання своїх специфічних особливостей, що виявляються насамперед у способах фіксації і передачі інформації.

Печатка (газети, щотижневики, журнали, альманахи, книги) придбала особливе місце в системі ЗМІ в зв'язку з фіксацією інформації на паперовому листі (на тканині, полімерній полотнині і т.д., що не принципово) за допомогою типографської техніки відтворення текстів і зображень у чорно-білому чи кольоровому варіанті. Продукція, що вийшла з-під друкованого верстата, несе інформацію у виді надрукованого буквеного тексту, фотографій, малюнків, плакатів, схем, графіків і інших зображувально-графічних форм, що сприймаються читачем-глядачем без допомоги яких-небудь додаткових засобів (тоді як для одержання радіо - телевізійної інформації потрібні телевізор, радіоприймач, магнітофон і т.д.).

Це обставина (те, що інформація в пресі фіксується на паперовому листі і сприймається читачем «без посередників»), сприяє прояву ряду важливих властивостей взаємин преси й аудиторії.

По-перше, мається можливість швидкого, оглядового ознайомлення з усім «репертуаром» повідомлень, включених у чи номер книгу, що у свою чергу дає можливість одержати первинну цілісну орієнтацію у всьому обсязі і розмаїтості інформації (на основі місця добутку на сторінці, заголовків і підзаголовків, «лідів» і інших виділених частин добутків). Завдяки цьому можна скласти загальне враження про зміст випуску і, далі, вибравши цікавлячий матеріал, визначити характер «витягу» (перегляд, вибіркове ознайомлення, докладне читання, збереження чи номера вирізки з нього для збереження і повторного ознайомлення і т.д.).

По-друге, можна користатися можливостями «відкладеного читання» - після первинного ознайомлення залишити матеріал для уважного і докладного прочитання в зручний час і в придатному місці (допустимо, перенести знайомство з номером на вечір, перервати читання книги, щоб повернутися до нього пізніше і т.д.).

Усе це можливо тому, що друковані видання автономні завдяки способу фіксації. Їх легко мати «при собі» і звертатися до «витягу» інформації в зручний час, не заважаючи навколишнім, і в обставинах, що не дозволяють чи заважають слухати чи радіо дивитися телепередачі (у потязі, метро, автобусі, літаку і т.д.). Правда, можна використовувати переносної і постачений навушниками чи радіоприймач телевізор (у тому числі плеєр), але в цьому випадку виникають додаткові труднощі й обмеження (треба носити із собою техніку, можливі перешкоди і заборони, екранування, трансляція не цікавлячої передачі і т.д.). При цьому читання тексту і сприйняття образотворчого друкованого матеріалу проходить відповідно до бажання вибірково, у тім порядку, темпі і ритмі, що встановлює сам читач. Він може звертатися до тому самому добутку кілька разів, зберігати потрібне, підкреслювати, робити позначки на полях (маргіналії) і т.д. і т. п. Усе це визначає безліч ступенів волі при контакті з друкованими виданнями, що робить їх на доступний для огляду період незамінними і важливими носіями масової інформації.

Однак і в печатки є властивості, по яких вона програє іншим засобам комунікації. Якщо телебачення й особливе радіо здатні передавати інформацію практично безупинно і найвищою мірою оперативно, то печатка самою технологією приречена на дискретність випуску номерів і книг. В даний час частота випуску друкованої періодики коливається від щоденного (газета) до щорічного (альманах). Звичайно, можна робити випуски газет, особливо з екстреною інформацією, і кілька разів у добу (так часто случалося в умовах нерозвиненості аудіовізуальних засобів комунікацій), але це сполучено з труднощями печатки і доставки, і тому з повсюдним поширенням радіо і телебачення така практика майже припинилася.

Таким чином, преса програє в оперативності інформування. Адже неможливо уникнути значного розриву в часі між підготовкою номера, друкуванням тиражу, доставкою й одержанням його «споживачем». Це особливо стосується преси, розповсюджуваної по всій країні. Хоча багато видань друкуються на місцях (з отриманих по фототелеграфі оригіналів) практично одночасно з друкуванням їх в основному місці видання, проте, у зв'язку з різницею в годинних поясах між різними регіонами країни і необхідністю часу на доставку значна частина аудиторії одержує загальнонаціональні газети набагато пізніше місцевих, а часом і на втор-третій день.

Не можна не враховувати також, що печатка доступна тільки грамотній людині, що розташовує досить розвитими навичками читання, що дозволяють використовувати всі переваги цього комунікативного засобу: високий і в зв'язку з розвитком радіо і телебачення всі рівень, що підвищується, аналітичності і коментованості інформації; організованість газетних і журнальних добірок і сторінок по особливим «правилах»; систему підбору шрифтів, розміщення матеріалів по їхній значимості, різного роду виділення і т.д. Наприклад, відсутність навички переглядати видання по заголовками розташуванню матеріалів, визначаючи в такий спосіб об'єкти і характер читання, значно ускладнює контакти читача з пресою й обмежує можливості оптимального використання періодики для одержання «необхідної і достатньої» інформації.