Технологія продажу меблевих товарів

Реферат

Тема: Технологія продажу меблевих товарів

План

1. Особливості виробництва та перспективи випуску меблевих товарів

2. Груповий огляд асортименту меблів

2.1 Короткі відомості про сировину та виробництва меблів

2.2 Класифікація меблів

2.3 Асортимент меблів для зберігання різних речей

2.4 Асортимент меблів для відпочинку

2.5 Меблі для роботи та прийому їжі

2.6 Меблі для різних цілей

2.7 Короткі відомості про вимоги до якості пакування, маркування, збереження меблів

3. Технологія продажу

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

1. Особливості виробництва та перспективи випуску меблевих товарів

Український меблевий ринок у 2009 році зріс не менше, ніж на 12%, і у найближчі 3-4 роки динамка росту залишиться стабільно високою. У останні кілька років на українському меблевому ринку почала помітно змінюватися структура споживання. Активізувались покупці меблів середнього сегменту і саме цей перспективний для виробників сегмент буде рости найдинамічніше. Звичайно, ринок, що має настільки великий потенціал, приваблює все більше гравців, в тому числі великих закордонних виробників меблів и постачальників матеріалів. Простий приклад. У минулорічній міжнародній виставці Київ Експо Меблі брали участь не більше десяти турецьких компаній, у більшості своїй добре відомих в Україні. Цього року, за інформацією, яку надали нам організатори, з Туреччини приїхало вже понад тридцять експонентів, серед яких більшість тільки починають експансію на український меблевий ринок. Збільшення уваги до нашого внутрішнього ринку з боку турецьких та східноазійських, передусім китайських, компаній пояснюється тим, що незабаром Україна стане членом СОТ. Про те, що це станеться у найближчий час, свідчить хоча б той факт, що США нарешті надали Україні статус країни з ринковою економікою. Це вірна ознака закінчення підготовчого до вступу у СОТ етапу. Що станеться відразу після вступу до СОТ, розуміє кожен бізнесмен. Нас очікує засилля іноземного, власне китайського, товару. Китайські меблі значно дешевші за українські при більш-менш нормальній якості матеріалів і високому рівні меблевого дизайну. Надто вже велика маржа очікує на торгівців китайськими меблями. Тому багатьом меблевикам доведеться або робити свій продукт більш конкурентноздатним, або іти з ринку. Це об'єктивні закони розвитку ринку, орієнтованого на споживача. Але навала імпортних продуктів після вступу до СОТ не є новиною для наших бізнесменів. І запас міцності вітчизняних виробників меблів достатньо великий для того, щоб не просто вижити, а перемогти у конкурентній боротьбі з імпортною продукцією. Звичайно, щоб зберегти капітал і виробництво, доведеться приділити більше уваги торгівлі меблями, в тому числі і китайськими. Гроші треба заробляти, не пропускаючи жодної сприятливої нагоди. Тим більше, коли це відповідає нашим майбутнім стратегічним планам.

Мине деякий час, і на українському ринку залишиться тільки той невеликий процент імпортних меблів, які не матимуть українських аналогів.

Якщо казати про український меблевий ринок взагалі, то можна назвати ряд конкурентних переваг, використавши які ми можемо вигравати і на внутрішньому і на зовнішньому ринках. Це і сировинні ресурси, і більш-менш дешева енергія, розвинені транспортні комунікації. Але найбільшими потенційними перевагами є високий інженерний потенціал України і, як не дивно, великі можливості оптимізації виробничих і бізнесових процесів, а також покращення законодавчого і інвестиційного клімату у галузі. У китайців, як і європейців, все максимально раціоналізовано, схематизовано, підприємства і торгові організації працюють з найбільшим можливим за даних умов КПД. А у нас бізнес, навіть великий, досі справа наполовину інтуїтивна. І якщо придивитись до лідерів галузі, видно, що ними стали ті, хто взяв на озброєння європейську модель менеджменту і клієнтоорієнтовану систему маркетингу.

Загалом в Україні працюють близько 7 тис. виробників і роздрібних продавців меблів. За даними управління деревообробної і меблевої промисловості Мінпромполітики, 80% вітчизняного виробництва забезпечує 21 велике підприємство (з обсягами продажу від $200 тис.), решту 20% -- близько 1000 середніх і дрібних виробників. З-поміж іноземних виробників конкурентів українському ринку -- близько 60 компаній.

На ринку офісних меблів, як свідчать оператори та фінансові показники компаній, погоду роблять ДП "Меркс Меблі" (найбільший експортер українських дерев'яних офісних меблів), ЗАТ "Енран" (торгові марки "Енран-Акрос" та "Акрос"), фабрика "Классум", ПП "Ірма" (ТМ "Аматі"), ТОВ "Снайт" (щойно перейменоване ТОВ "Інтехсервіс"), ТМ "Ліга-Нова", ТОВ "Арт Метал Фурнітура", ВАТ "Спецмеблі", ТОВ "Конус", ЗАТ "Лагода", ЗАТ ВБФ "Берест", ВАТ "Меблева фабрика ім. Боженка", АТЗТ "Новий стиль-Україна", ТОВ "Олісма", ТОВ "L-майстер" тощо.

2. Груповий огляд асортименту меблів

2.1 Короткі відомості про сировину та виробництво меблів

2.2 Класифікація меблів

2.3 Асортимент меблів для зберігання різних речей

ШАФИ:

ДЛЯ ОДЯГУ ТА БІЛИЗНИ:

З дзеркалом;

1,2,3-дверні

ДЛЯ ПОСУДУ ТА ПРОДУКТІВ

Буфети - столові, кухонні

Серванти

Пенал - кухонний, вузький

Стіл - кухонний

ДЛЯ КНИЖОК

Шафи - скляні дверцята

Шафи - полиці

2.4 Асортимент меблів для відпочинку

СТІЛЬЦІ:

для відпочинку

для кухні

шкільні

офісні

2.5 Меблі для роботи та прийому їжі

КРІСЛА

Для дому та офісу

Для кухні

ЛІЖКА

Двоспальні

Дитячі

ДИВАНИ

2.6 Меблі для різних цілей

2.7 Короткі відомості про вимоги до якості пакування, маркування, збереження меблів

Парламенту та Ради 2001/95/ЄС від 3 грудня 2001 року про загальну безпеку продукції, Закону України про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності (документ 3164-15, Відомості Верховної Ради України, 2006, №12, ст.101; статті 1, 5, 6, 13, 14, 20, 21) та на основі міжнародних, європейських та регіональних стандартів.

У Регламенті основні терміни використовуються у значеннях, наведених у Законі України “Про захист прав споживачів” (стаття 1) та у Законі України про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності (стаття 1).

Модулі оцінки відповідності, що наводяться у цьому Регламенті, відповідають вимогам Технічного регламенту модулів оцінки відповідності” та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності,” постанова Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 року № 1585.

У Регламенті під поняттям “меблі” розуміють продукцію, призначену для умеблювання побутових та громадських приміщень. Перелік меблів, що підпадають під дію Регламенту, наведений у додатку 3.

Дія Регламенту поширюється на виробників, уповноважених ними осіб або осіб, які займаються введенням меблів в обіг (у разі, якщо виробник чи його уповноважена особа не провадять діяльність на території України), центральні органи виконавчої влади, на які покладено функції технічного регулювання та нагляду за якістю та безпекою меблів (далі - органи виконавчої влади), а також на уповноважені органи із сертифікації меблів (далі - уповноважені органи). Додаткові вимоги, яким повинні відповідати уповноважені органи, наведені в додатку 1 Регламенту. Показники якості та безпеки меблів та їх регламентація щодо безпечного для здоров'я споживачів використання визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я (далі - центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров'я).

2. Введення меблів в обіг на території України, як імпортованих так і вітчизняного виробництва, дозволяється тільки у разі підтвердження їх належної якості та безпеки для життя та здоров'я споживачів за умови використання за призначенням згідно даного регламенту.

Будь-яке рішення, що приймається на підставі цього Регламенту і сто-сується обмеження введення меблів в о біг з обгрунтуванням його причин, доводиться до споживача з одночасним повідомленням про заходи захисту, передбачені законодавством, та про граничні терміни їх здійснення.

Основні вимоги до безпеки виробів меблів

3. Згідно з вимогами пункту 2 Регламенту споживачі, а також треті особи у разі використання виробів меблів за своїм призначенням і в передбачений спосіб з урахуванням звичайної їх поведінки (особливо дітей) повинні бути захищені від небезпеки для життя та здоров'я і ризику фізичної травми. Є такі види небезпеки фізичної травми:

пов'язаної з конструюванням, виготовленням та складанням окремих виробів, наборів (гарнітурів) меблів;

пов'язаної з перевезенням, збиранням та (або) установленням меблів в житловому приміщенні, експлуатації виробів меблів.

Небезпека, якою супроводжується користування (експлуатація) меблів повинна бути такою, щоб користувачі (споживачі) мали змогу усувати цю небезпеку.

Безпека меблів підтверджується результатами фізико-механічних випробувань у відповідності з міждержавними ГОСТ 16371-93, ГОСТ 19917-93, ДСТУ ГОСТ 22046:2005.

4. На упаковці та (або) етикетках, в експлуатаційних документах до меблів повинно зазначатися:

чітка інформація про небезпеку, пов'язану з експлуатацією конкретного виробу, способи її усунення;

для виробів меблів, призначених для дітей, обов'язково повинно бути зазначено за допомогою дробу: в чисельнику - ростовий номер, в знаменнику - середній зріст дітей;

на упаковці (тарі) меблів та тарі для деталей зі скла повинно бути нанесено транспортне маркування та маніпуляційні знаки, що мають значення: “Крихке-обережно” , “Верх”, “Низ”, “Берегти від вологи”.

Ризик, пов'язаний з фізичними та механічними властивостями

5. Вироби меблів, їх деталі та з'єднання (кріплення) повинні мати необхідну механічну міцність, стійкість до навантажень під час користування ними з тим, щоб не спричинити небезпеку одержання фізичної травми.

6. Конструкція виробів меблів та їх доступні частини, крайки, виступи та засоби кріплення повинні бути такими, щоб під час користування ними унеможливити небезпеку одержання фізичної травми.

7. Конструкція меблів та їх рухомі частини ( двері, шухляди, механізми трансформації меблів для сидіння та лежання та інше ) повинні бути такими, щоб унеможливити небезпеку одержання фізичної травми під час пересування або розкладання цих частин.

8. Висувні, розсувні елементи виробів меблів та елементи, що трансформуються, повинні мати вільний хід без заїдань та перекосів.

9. Вкладні та накладні елементи (дена шухляд, скло, дзеркала, декоративні елементи та інше) повинні бути закріплені нерухомо.

10. Фурнітура, що виходить на поверхню виробів, не повинна мати заусенців; ребра торців погонажних деталей повинні бути притуплені.

11. Двері виробів без замків повинні мати пристрої або петлі, що попереджують їх самостійне відкривання.

12. Номінальна товщина полиць із скла та розсувних скляних дверей встановлюється в залежності від їх довжини і повинна відповідати вимогам ГОСТ 16371-93.

13. Конструкція виробів меблів з відділеннями для збереження постільної білизни повинні забезпечувати вільний доступ до неї та провітрювання. Вироби повинні мати пристосування для фіксації м'яких елементів в піднятому положенні.

14. При експлуатації трансформуємих меблів для відпочинку повинна бути забезпечена їх безпека для життя та здоров'я споживача, при умові додержання правил експлуатації.

15. Стопорні пристосування трансформуємих столів, дитячих парт та стільців, а також пристосування для установки кришок столів та парт горизонтально і з нахилом повинні забезпечувати надійну фіксацію рухомих елементів.

Ризик, пов'язаний із займистістю

16. Вироби меблів не повинні містити в собі небезпечних займистих елементів, що становлять небезпеку для споживача, а виготовлятись з матеріалів тільки таких типів:вони повинні бути важкозаймистими (полум'я загасає після усунення його причини); у разі займання вони горять повільно, а полум'я поширюється з незначною швидкістю.

17. Матеріали, що використовуються при виготовленні меблів, вважаються не схильними до займання від полум'я сірника та сигарети, що горить, якщо за результатами випробовувань вони обвуглюються в радіусі 100 мм і менше від місця розташування джерела запалювання, а час самостійного горіння матеріалу не перевищує 120с.

Ризик, пов'язаний з хімічними властивостями та із недотриманням санітарно-гігієнічних вимог

18. Матеріали для виготовлення виробів меблів або їх складових частин не повинні негативно впливати на організм людини. У разі, якщо обмежена кількість небезпечних речовин чи сполук є необхідною при виготовленні меблів, концентрація їх не повинна перевищувати максимально допустимої, визначеної для кожної речовини чи сполуки центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Страницы: 1, 2