- Ліцензія за своєю суттю є дозвіл (право), надається за винагороду власником (ліцензіаром) іншій стороні (ліцензіату) на використання винаходу, який захищений патентом. Відрізняють ліцензії прості, виняткові і повні.

Проста ліцензія характерна тим, що ліцензіар реалізує право не одній, а багатьом фізичним і юридичним особам, зацікавлених у винаході. Виняткова ліцензія забезпечує право ліцензіату монопольне використовувати винахід на визначеній території країни. Повна ліцензія дає ліцензіату виняткове право на використання винаходу без будь-яких обмежень в межах терміну дії угоди.

"Ноу-хау" (буквально "знаю як робити") - багатогранне поняття, яке об'єднує знання і досвід науково-технологічного, виробничного, управлінського, організаційного, фінансово-економічного характеру. Характерні риси "ноу-хау": науково-технічна і економічна цінність і практична застосовуваність, незахищеність у правовому плані; конфіденційність. Об'єкт "ноу-хау" може бути представлений у вигляді документа (інструкції, схеми) або реального досвіду тобто «живого спеціаліста".

Товарний знак - це зареєстроване у встановленому порядку позначення, символіка, які дозволяють знак відрізняти товар даної фірми від інших. Товарний знак є промисловою власністю і охороняється законом. Товарні знаки можуть бути текстовими, у вигляді зображень або комбінованими.Багато фірм, особливо торговельні, викупляють право на використання товарного знаку відомих товаровиробників (Аоіааз, Зітепз) для реклами і закріплення на ринку, посилання конкурентних позицій, залучення покупців. Право на використання товарного знаку забезпечує куплена відповідна ліцензія.

Тема 2. Сутність і значення товарної політики підприємства

Товаропросування його суть і значення

Кожний вироблений товар повинен бути доставлений до місця продажу і запропонований покупцеві. Реалізація цього завдання передбачає систему певних дій із застосуванням відповідних інструментів, що одержало назву * дистрибуції товарів або (у вітчизняній науці і практиці) товаропросування.

Товаропросуванням називають систему заходів, що забезпечує постачання товарів до місць продажу у визначеній кількості і часі з максимально високим рівнем обслуговування покупців. Товаропросування -- це своєрідна діяльність з планування, перетворення в життя і контролю за фізичним переміщенням продукції від місць її виробництва до місць продажу з метою задоволення потреб споживачів із вигодою для виробників.

Система товаропросування включає такі маркетингові заходи як транспортування, складування товарів, зберігання за відповідним терміном, приймання та обробку замовлень. Тому суть системи товаропросування полягає у координованому переміщенні товарів через перелічені елементи, ефективному виконанні завдань і функцій ними.

Для того щоб вироблений продукт міг задовольнити будь-яку або будь-чию потребу, він має бути доставлений від виробника до споживача, причому з певними властивостями, в певній кількості і в певне місце. Саме в цьому і полягає суть організації товароруху. Тут перед фірмою-зкробником постають закономірні питання: кому ж займатися товарорухом, якими мусять бути канали розподілу.-Під каналом розподілу розуміють сукупність фірм або окремих осіб, які займаються передачею власності на конкретний товар або послугу під час їхнього руху від виробника до споживача.

Продаж товару гарантує покриття всіх витрат на виробництво, доставку, задоволення потреб споживача. Саме у сфері збуту і визначається врешті-решт результативність усіх дій фірми.

Зусилля всіх учасників товароруху об'єднані загальним прагненням:

1) зробити максимально можливим доступ до продукції та послуг;

2) домогтися якомога ефективнішого розподілу та збуту;

3) заручитися лояльністю споживача;

4) завжди мати прибутковість У процесі досягнення спільної мети важливо

І уникнути або звести до мінімуму розриви в часі, місці, а також праві на власність під час руху товару до споживача.

Серед першорядних функцій каналів товароруху, можна виділити:

1) дослідницьку роботу, пов'язану із збиранням інформації, необхідної для планування організації товароруху;

2) стимулювання збуту, тобто створення і розповсюдження засобів стимулюючої дії, які. мають посилити реакцію споживача на товари та послуги, що пропонуються;

3) встановлення контактів - налагодження та підтримку відносин з потенційними споживачами;

4) пристосування товару до вимог споживачів;

5) організацію та проведення переговорів з метою здійснення передачі товару від виробника споживачеві;

6) організацію товароруху, пов'язану з транспортуванням і складуванням товару;

7) фінансування, тобто виділення необхідних коштів для забезпечення функціонування каналів;

8) перебирання на себе ризику, а отже, відповідальності за всі процеси, що відбуваються в каналах.

Якщо перші п'ять функцій стосуються допочаткових стадій укладання угод, то інші три пов'язані з реалізацією їх.

2. До загальних цілей системи товаропросування входять:

· вільний доступ споживачів до продукції;

· лояльне ставлення до фірми і товарів;

· налагодження високоефективної системи розподілу;

· досягнення міцних позицій в умовах конкуренції;

· отримання високих прибутків діяльності системи.

Тема 3. Ціна і якість об`єктів товарного пропонування

Значення ціни та її класифікація

Ціна є важливим фактором, який визначає стратегію поведінки фірми на ринку. Різне ставлення до ціни пов'язане з різними завданнями, що розв'язуються фірмою, а саме:

1) забезпечення виживання;

2) максимізація поточного прибутку;

3) завоювання лідерства за показниками якості товару;

4) завоювання лідерства за показниками частки ринку.

У процесі встановлення цін на нові товари підприємства, крім названих методів, використовують такі підходи до формування ціни в залежності від попиту та ЖЦТ:

· Стандартні ціни встановлюються на товари, які надходять на ринок за стабільними домовленостями з часі, кількості та якості.

· Змінну ціну використовують при зміні ситуації на ринку товарної конкуренції, сезоні використання та при якісних змінах у технології та експлуатації.

· Неокруглені ціни є психологічним впливом на покупця з точки зору приваблення і піднесення іміджу, який полягає у обмеженні інтересів виробника до покупця.

В практиці класифікацію цін здійснюють, як правило, за наступними принципами внутрішньої структури ціни та призначення:

· Ціна виробника: прейскурантна, контрактна, розрахунково-договірна, виробнича.

· Ціна для покупців: оптова, роздрібна, споживча, фермерська, відпускна, довідкова.

· Ринкова ціна: світова, монопольна, картельна, корпоративна, пропозиції, попиту, купівлі-продажу (тверда, змінна).

· Статистична ціна: середньостатистична, експортна, імпортна,

поточна, базова, довідкова.

Зниження ціни здійснюється у випадках:

1. необхідність функціональних знижок;

2. сезонних особливостей;

3. за гуртовий розпродаж;

4. за своєчасний розрахунок.

Отже, на зміну ціни, крім вищеназваних впливають наступні фактори: собівартість, рівень конкуренції, величина попиту, транспортні витрати, надбавки та знижки, мито та збори імпортно-експортних операцій, реклама та додаткові заходи стимулювання збуту.

В практиці

· Прейскурантні ціни використовуються як стабільні ціни, встановлені державою на відповідні товари, як правило, у виробництві засобів виробництва та засобів виробничо-технічного обслуговування.

· Контрактна ціна встановлюється у контракті між двома сторонами на виконання робіт, послуг чи продажу у загальних цифрах.

· Розрахунково-договірна ціна встановлюється на основі попередніх економічних розрахунків, основні елементи якої включені у договорі.

· Виробнича ціна -- це ціна, яка вміщує основні витрати, що пов 'язані з виробництвом, без надбавок плюс середній прибуток.

· Гуртова ціна -- це ціна, з допомогою якої фірма здійснює продаж

товарів великими партіями для реалізації торговельним організаціям.

· Роздрібна ціна -- це ціна, з допомогою якої здійснюється продаж одиницями товарів конкретним покупцям.

· Споживча ціна включає крім виробничої ціни і надбавок витрати з додаткових затратних елементів щодо використання та споживання.

· Відпускна ціна -- це ціна, за якою здійснюється продаж окремих товарів та їх партій на основі врахування собівартості товарів.

· Світова ціна -- це ціна, яка визначається на базі врахування цін країн-експортерів, встановлених на аукціонах, біржах.

· Монопольна ціна -- це ціна, яку встановлюють великі підприємства-монополісти окремих видів товарів.

· Картельна, корпоративна ціна -- це ціни, встановлені на основі договору між учасниками картелів, директоратом міжнародних корпорацій.

· Пропозиції -- це ціна, яка пропонується продавцем, як правило, без надбавок.

· Попиту -- це ціна, яка склалась на ринку серед покупців на окремий товар і визначений ринок.

· Купівлі-продажу -- це ціна, що визначається у договорі на доставку товарів. Її різновидності: сіф, фоб, фар та франка.

· Середньостатистична -- це середня ціна за відповідний термін на окремий товар.

· Експортна -- це ціна на товари, які реалізуються за рубіж.

· Імпортна -- це ціна на товари, які ввозяться на внутрішній ринок з-за кордону.

· Поточна -- це ціна на товар на дату маркетингового дослідження.

· Базова -- це ціна, якою користуються з метою порівняння якості товарів, виходячи із сорту, поживної та конструктивної властивостей.

· Довідкова -- це ціна, яка вміщує рівень фактичних витрат за минулий період і використовується для порівняння або як вихідна ціна.

Якість продукції і розвиток економіки. Основні фактори, що визначають якість товарів

Термін «якість» (від латинського) означає «властивість». Ще в глибоку давнину вчені намагались визначити поняття якості. Стародавній грецький філософ Платон (427--348 рр. до н. е.) вважав, що якість -- це сума певних властивостей, які відрізняють один предмет від інших предметів того ж виду.

Якістю продукції розуміється сукупність характеристик товару,

які визначають ступінь його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби.

При визначенні якості товару в кожному окремому випадку треба зазначити, які саме властивості необхідно враховувати.

Від якості товарів народного споживання безпосередньо залежить життєвий рівень населення, оскільки поліпшення якості товарів означає відносне збільшення реальних прибутків населення.

Якість продовольчих товарів залежить від багатьох факторів. Головні з них такі: якість нормативно-технічної документації, сировини, технології виробництва та обладнання, праці, зберігання, транспортування і реалізації, використання.

Процес формування якості товарів починається з підготовки (нормативно-технічної документації, яка має відповідати сучасним вимогам.

Показники якості товарів

Щоб оцінити якість продукції використовують показники якості, які виражають кількісну характеристику властивостей даної продукції.)

Властивість товару -- це об'єктивна особливість товару, яка проявляється у сфері товарного обігу, споживання або експлуатації.

Простими називають властивості, які для конкретних умов оцінки рівня якості не діляться на дрібніші. До них належать, наприклад, вологість, кислотність, смак.

Складними називають властивості, які можна поділити на прості. Наприклад, зовнішній вигляд яблука-- це властивість, яка включає кольори шкірки і м'якоті, форму і розмір плоду.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5