Для усунення цього недоліку використовується комплексний метод оцінки конкурентоспроможності. Він ґрунтується на застосуванні комплексних показників чи зіставленні питомих корисних ефектів аналізованої продукції і гіпотетичного зразка.

Розрахунок групового показника конкурентоспроможності за нормативними параметрами (ІНП) здійснюється за формулою:

(1.5)

де qні - одиничний показник конкурентоспроможності за і-м нормативним параметром, що розраховується за попередньою формулою.

Особливістю розрахунку даного показника є те, що якщо хоча б один з одиничних показників конкурентоспроможності дорівнює 0 (тобто не відповідає обов'язковій нормі), то груповий показник також дорівнює 0. Очевидно, що оцінюваний товар є не конкурентоспроможним.

Розрахунок групового показника конкурентоспроможності за технічними параметрами (ІТП) здійснюється за формулою:

, (1.6)

де qТі - одиничний показник конкурентоспроможності за і-м параметром;

бі - вагомість (значимість) і-го параметра в загальному наборі з n технічних параметрів, що характеризують потребу. Або маємо ще один вигляд формули:

(1.7)

де GТП - груповий показник конкурентноздатності по технічних параметрах;

qi - одиничний показник конкурентноздатності по і-ому технічному параметру;

аі - ваговий коефіцієнт і-того технічного параметра;

n - число технічних параметрів, що підлягають розгляду.

Отриманий груповий показник (ІТП) характеризує ступінь відповідності даного товару існуючій потребі в ньому за сукупністю технічних параметрів. Чим він більший, тим повніше задовольняються потреби споживачів. Основою для визначення вагомості (значимості) кожного технічного параметра в загальному їх наборі є експертні оцінки, засновані на результатах маркетингових досліджень.

Номенклатура економічних параметрів характеризується структурою повних витрат споживача з придбання і споживання продукції.

Розрахунок групового показника за економічними параметрами здійснюється на основі визначення повних витрат споживача на придбання і споживання (експлуатацію) продукції (В), які визначаються за формулою:

(1.8)

де ЦПР - одноразові витрати на придбання продукції (купівельна ціна продукції);

ВЕКСПЛ - середні сумарні витрати на експлуатацію продукції, що відносяться до і-го року її служби і обчислюються за кожною статтею виникнення витрат;

Т - загальний термін служби продукції.

Отже, розрахунок групового показника за економічними параметрами (ІЕП) здійснюється за формулою:

, (1.9)

де В, ВО - повні витрати споживача на придбання та споживання відповідно за оцінюваною продукцією і за зразком. Або такий вид формули:

(1.10)

де Зпн - повні витрати покупця, що купує дану продукцію;

Зпк - повні витрати покупця, що купує продукцію конкурента.

На практиці може виникнути нагальна потреба в приведенні експлуатаційних витрат до періоду розрахункового року. В цьому разі не6обхідно буде застосувати коефіцієнта приведення експлуатаційних витрат, тоді попередня формула набуде такого вигляду:

, (1.11)

де ЦПР, ЦПРО - одноразові витрати на придбання відповідно оцінюваної продукції і зразка;

ВЕКСПЛі, ВЕКСПЛіО - сумарні витрати на споживання (експлуатацію) відповідно оцінюваної продукції і зразка в і-му році;

бі - коефіцієнт приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року.

Термін служби для виробів промислового призначення дорівнює їх амортизаційному періоду. Для продукції споживчого призначення оцінка терміну її служби повинна здійснюватися на основі відомостей про фактичні терміни служби аналогійних виробів, а також швидкості морального старіння товарів даного класу. [4, c. 469]

Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності (КС або J) здійснюється за формулою:

або (1.12)

Змістом показник (КС) відбиває розходження між порівнюваною продукцією в споживчому ефекті, що припадає на одиницю витрат покупця на придбання і споживання виробу. Якщо КС < 1, то розглянутий товар поступається зразку за показником конкурентоспроможності, а якщо КС > 1, то перевершує його КС.

Якщо J< 1, то аналізований виріб уступає зразкові, а якщо J > 1, то воно перевершує виріб-зразок або виріб конкурента за своїми параметрами.

Якщо аналіз здійснюється за декількома зразками, інтегральний показник конкурентоспроможності продукції за обраною групою аналогів може бути розрахований як сума середньозважених показників за кожним окремим зразком за формулою:

, (1.13)

де КСі - показник конкурентоспроможності і-го зразка;

ві - вагомість (значимість) і-го зразка в групі аналогів;

N - кількість порівнюваних аналогів.

Охарактеризований підхід до оцінки конкурентоспроможності продукції є загальновживаним. Однак, слід зазначити, що його істотним недоліком є визначення споживчих властивостей товару без урахування думки самих споживачів. До того ж, поліпшення характеристик оцінюваного товару в порівнянні з базовим зразком зовсім не гарантує появу додаткових конкурентних переваг.

Додаток А

Блок-схема аналізу конкурентноздатності продукції.

Висновок

Розглянувши тему оцінки конкурентоспроможності продукції, а точніше методику оцінки та засоби, можемо зробити висновок, що ця тема є невід'ємною частиною підприємницької діяльності.

Саме завдяки вдалому аналізу конкурентоспроможності базується подальша розробка нових товарів, вдосконалення вже вироблених товарів, та подальшого розвитку підприємства-виробника та його успішна діяльність, а як наслідок достатній прибуток.

Щодо торгівельних підприємств, то саме від оцінки залежатиме вибір сфери діяльності, вдалі капіталовкладення, вибір асортименту продукції та ринкової ніши, яку торгівельне підприємство обирає для своєї діяльності.

Саме визначення споживчих властивостей, які повністю задовольняють потреби споживача, є складовою частиною маркетингової діяльності. Навколо цього і завдяки цьому базується подальша робота спеціаліста з маркетингу, який прагне гарних результатів роботи підприємства.

За часів занепаду економічної діяльності в Україні та за часів перебудови, питання конкурентоспроможності не дуже розглядалося підприємцями при прийнятті своїх бізнесових рішень.

Але на сьогоднішній день Україна переходе до європейського стилю життя, таким чином і сфера бізнесу також переходить ближче до стилю європейських відносин. Тому у сучасних умовах, коли складаються відносини досить високої конкуренції практично в усіх бізнесових нішах, тема конкурентоспроможності продукції, або підприємства, або країни має досить важливе значення і заслуговує на достатньо пильну увагу з боку підприємців. Саме тому на кожному підприємстві досить важливо мати висококваліфікованого фахівця-маркетолога.

Задача

Відомі технічні та економічні параметри вантажівок фірм «Фіат» (Італія) і «Мерседес» (Німеччина) За даними таблиці визначити конкурентноздатність вантажівки «Фіат» щодо вантажівки «Мерседес».

Відомо, що обидві вантажівки відповідають установленим міжнародним стандартам і належать до одного класу.

Вихідні дані.

Розв'язання.

Вантажівка «Мерседес» за завданням приймається як виріб-показник.

По-перше, визначаємо одиничні показники технічних параметрів за формулою:

1.

2.

3.

4.

Таким чином після розрахунків ми бачимо, що тільки один показник (максимальна швидкість) має результат порівняння, який дорівнює 0,99.

Також нам відомо, що обидві вантажівки відповідають установленим міжнародним стандартам і належать до одного класу. Це означає, що груповий показник по нормативним параметрам дорівнюватиме 1.

Далі розраховуємо груповий показник по економічних параметрах за формулою:

Розраховуємо повні витрати для «Фіат»:

1200 + 2475 + 297 + 540 + 2054,5 + 495 = 17861,5

Розраховуємо повні витрати для «Мерседес»:

12600 + 3000 + 350 + 545 + 23759 +500 = 19370

Далі розраховуємо інтегральний показник за наведеними розрахунками:

GТП матиме значення 0,99, бо це єдиний показник порівняння з технічних параметрів.

Виходячи з цього ми можемо сказати, що J > 1 і це означає, що аналізований виріб (Фіат) перевершує виріб-зразок за своїми параметрами.

Перелік використаної літератури

1. Андреева О.Д. Технология бизнеса. Маркетинг: Учебное пособие. - М.: Дело, 2000. - 224с.

2. Балабанова Л.В. Маркетинг: Підручник. - Донецьк: РВЦ Дон дует, 2002. - 562с.

3. Бєлєвцев М.І., Іваненко Л.М., Маркетинг. Навчальний посібник. - К.; Центр навчальної літератури, 2005. - 328с.

4. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Київ, Центр навчальної літератури, 2006. - 488с.

5. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - М.: Издательство «Финпресс», 2000. - 464с.

Страницы: 1, 2