|
Найбільш впливовою та
авторитетною в світі міжнародною організацією з питань митного співробітництва
є Всесвітня митна організація (ВМО). Одним з найважливіших результатів її
діяльності в напрямку організації міжнародного співробітництва у боротьбі з
митними правопорушеннями є Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну
допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні митних правопорушень, яка
була підписана 9 червня 1977 р. в Найробі та набрала чинності 21 травня
1980 р. (Найробійська конвенція). Найробійська конвенція стала базовим
міжнародним документом з питань митного співробітництва у боротьбі з митними
правопорушеннями. Основною метою Конвенції є забезпечення правової основи для
надання митними адміністраціями договірних сторін допомоги у відверненні,
розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства. Україна не є
учасницею Наиробійської конвенції. Разом з тим відповідно до плану заходів щодо
забезпечення реалізації стратегії інтеграції України до Європейського Союзу та
пріоритетів Спільної робочої програми імплементації Угоди про партнерство і
співробітництво між Україною та Європейським Союзом протягом 1999 р.
Держмитслужба України повинна була вжити цілий ряд відповідних заходів,
зокрема, здійснити імплементацію концепції розвитку стосунків з ЄС у галузі
митної справи та підготувати приєднання до найважливіших митних конвенцій, до
яких відноситься і Найробійська.
З моменту проголошення
Україною незалежності було укладено низку міжнародних договорів та угод з
митних питань. Переважна більшість багатосторонніх міжурядових та міжвідомчих
угод з митних питань, учасницею яких є Україна, створені та діють в рамках СНД
Серед основних документів слід назвати такі:
1. Угода про
співробітництво та взаємодопомогу в митних справах від 15 квітня 1994 р.,
що набула чинності з 7 листопада 1994 р.
2. Угода про
взаємодопомогу та співробітництво митних служб у боротьбі з незаконним обігом
наркотичних засобів та психотропних речовин 1994 р.
3. Угода про спрощення та
уніфікацію процедур митного оформлення на митних кордонах від 8 липня 1994 р.
4. Угода про
співробітництво в галузі підготовки та підвищення кваліфікації митних
працівників від 23 листопада 1994 р.
5. Угода про Єдину
товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності СНД від 3 листопада 1995 р.
6. Угода про
співробітництво митних служб з питань затримання та повернення культурних
цінностей, що незаконно ввозяться та вивозяться від 15 квітня 1994 року. [29]
Згадані документи стали
правовою основою для взаємодії та співробітництва митних органів країн-учасниць
СНД у більшості сфер їх діяльності.
Серед багатосторонніх
міжнародно-правових документів, що створені та діють в рамках СНД, доцільно
також згадати «Міждержавну програму спільних заходів боротьби з організованою
злочинністю та іншими видами небезпечних злочинів на території держав-учасниць
Співдружності Незалежних Держав на період до 2000 року». Цю програму було
введено у дію рішенням Ради голів держав Співдружності Незалежних Держав від 17
травня 1996 р. Ряд пунктів даної програми передбачає вжиття заходів в
кримінально-правовій та адміністративно-правовій сферах, виконання яких
безпосередньо покладається на митні органи. Стосовно співробітництва нашої
Держави з країнами Європейського Союзу 16 червня 1994 р. була підписана
широкомасштабна Угода про партнерство та співробітництво між Європейськими
співтовариствами і Україною. Вона була ратифікована з боку України 10 листопада
1994 р. і набула чинності з 1 березня 1998 р. Угода охоплює також
питання співробітництва держав у митних справах. Зокрема, от. 76 визначено
порядок взаємодії держав-учасниць в митних питаннях. Так, у п. 1 ст. 76
зазначено, що: «Метою співробітництва є забезпечення виконання усіх положень,
що мають бути прийняті відносно торгівлі та торгівлі на основі взаємної вигоди
і досягнення зближення української митної системи з митною системою
Співтовариства». П. 2 ст. 76 передбачено, що: «Співробітництво,
зокрема, включає обмін інформацією; удосконалення методів роботи; запровадження
об'єднаної номенклатури та єдиного адміністративного документа, взаємозв'язок
між транзитними системами Співтовариства та України; спрощення перевірок та
формальностей, які стосуються перевезення товарів; підтримку введення сучасних
митних інформаційних систем; організацію семінарів і навчальних циклів». [30]
Безпосередньо ж
взаємодопомога між адміністративними органами у митних справах Сторін має
здійснюватись відповідно до положень Протоколу про надання адміністративним
органам взаємної допомоги у вирішенні митних питань, який відповідно до п. 3
ст. 76 додається до тексту Угоди.
Зараз існує також цілий
ряд багатосторонніх міжнародних угод про взаємодопомогу в кримінальних справах,
які можуть успішно використовуватись у боротьбі із контрабандою. Положеннями
цих угод передбачено, що взаємодопомога між договірними сторонами здійснюється
через уповноважені компетентні органи сторін. Уповноваженими компетентними
органами в більшості угод призначаються центральні установи прокуратури,
юстиції або міністерства внутрішніх справ. Безпосередньо взаємодопомога у
кримінальних справах про контрабанду здійснюється саме через ці установи.
Україна є договірною стороною декількох таких багатосторонніх угод. Так,
Законом України від 10 листопада 1994 р. було ратифіковано (із
застереженнями) Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних,
сімейних та кримінальних справах, яку було підписано у Мінську 22 січня 1993 р.
Договірними Сторонами
конвенції є держави-члени СНД. Договірні сторони внесли до Конвенції зміни та
доповнення Протоколом від 29 березня 1997 р., який Україною було
ратифіковано (із застереженнями) Законом України від 3 березня 1998 р.
Обов'язково треба згадати
ряд міжнародних конвенцій, положення яких виконуються українськими митними
органами. Вони беруть участь у боротьбі із кримінальними злочинами та
адміністративними правопорушеннями, що передбачено:
1. Міжнародною конвенцією
про припинення обігу порнографічних видань та торгівлі ними 1923 р.
2. Міжнародною конвенцією
по боротьбі з підробкою грошових знаків 1929 р.
3. Конвенцією про заходи,
спрямовані на заборону та упередження незаконного ввезення, вивезення та
передачу права власності на культурні цінності 1970 р.
Що стосується
двосторонніх міжнародних угод про взаємодопомогу та співробітництво в митних
справах, то більшість з них створена на базі Найробійської конвенції або моделі
двосторонньої Угоди про адміністративну взаємодопомогу у належному застосуванні
митного законодавства та у попередженні, розслідуванні і боротьбі з митними
правопорушеннями, яка була підготовлена і запропонована увазі країн-членів
Радою митного співробітництва. (Додаток 2) [31]
Як свідчить аналіз чинних
двосторонніх угод про взаємодопомога та співробітництво в митних справах,
учасницею яких є Україна, їхні тексти містять такі положення: сфера
застосування угоди; спрощення митних формальностей; надання свідчень; передача
відомостей; передача документів; розслідування; експерти і свідки; форма і
зміст запиту; порядок виконання запиту; документи. Двосторонні угоди про
співробітництво та допомогу в митних справах, крім вже згаданих розділів,
містять положення про:
– порядок
використання отриманих відомостей;
– підстави для
відмови у сприянні;
– перелік виключень
із зобов'язань про взаємодопомогу;
– порядок
відшкодування витрат, що завдані під час виконання дій, які передбачені угодою.
Необхідно також
зазначити, що до тексту двосторонніх угод про співробітництво та взаємодопомогу
в митних справах може включатись розділ, присвячений питанню боротьби із
незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин. Але наявність
такого розділу в тексті угоди не можна розглядати, як загальноприйняту
практику, тому що проблема боротьби з незаконним обігом наркотиків, у ряді
випадків, є предметом окремої угоди. [32]
Висновки
За час, що пройшов з
моменту створення української митниці, митна справа перетворилася на
повноцінний інститут державної влади, а митна діяльність стала важливим
джерелом поповнення державного бюджету.
Становлення митної
системи, яка б відповідала нормам Європейського співтовариства, вимагає
вироблення стратегії та тактики, співробітництва митних органів з іншими
державними службами, створення власної нормативно-правової бази.
Митні органи України у
своїй діяльності взаємодіють з іншими державними органами, підприємствами та
громадянами. Проблеми, які виникають у їх роботі, вирішуються згідно із
законодавством України. Всі факти, виявлення під час митного контролю порушень
та злочинів, які не являють собою контрабанду, митні органи повідомляють органам
попереднього слідства.
З іншого боку,
правоохоронні органи повідомляють митним органам України, маючи факти
правопорушень, що пов'язані з порушенням митних правил або контрабандою.
Взаємодія здійснюється на
державному рівні – між центральними апаратами Держкомкордону, Держмитслужбою,
МОЗ, Мінсільгосппроду, Мінприроди, Мінтрансу, МВС, СБУ; на обласному рівні – між
управліннями Прикордонних військ, прикордонними загонами, окремими
контрольно-пропускними пунктами (ОКПП), митними органами, МВС, обласними
управліннями внутрішніх справ та служби безпеки, УВС організації роботи на
транспорті, державними управліннями охорони навколишнього природного
середовища, управліннями МОЗ, Мінсільгосппроду; на районному рівні – між
прикордонними підрозділами (комендатурами, контрольно-пропускними пунктами
(КПП), митницями, міськими і районними відділами внутрішніх справ, відділами охорони
здоров'я, управліннями сільського господарства і продовольства, інспекціями
охорони навколишнього середовища, підрозділами дорожньої міліції, органами
внутрішніх справ на транспорті, міськими, районними і міжрайонними підрозділами
обласних управлінь Служби безпеки з іншими державними службами
Напрямками взаємодії є
розроблення та здійснення узгоджених заходів щодо запобігання, виявлення і
розкриття порушень чинного законодавства з прикордонних і митних питань,
протидії організованій нелегальній міграції, контрабандному та незаконному
переміщенню через кордон товарів та інших предметів; розслідування та розкриття
злочинів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, розшук та
затримання карних злочинців; обмін інформацією про наміри і спроби порушень
державного кордону, незаконному переміщенню через державний кордон валюти,
сировини, значних обсягів промислових виробів та сільськогосподарської
продукції, товарів народного вжитку, культурних та історичних цінностей,
крадених автомобілів; внесення до відповідних інстанцій, міністерств та
відомств пропозицій щодо усунення виявлених причин і умов, які сприятимуть
здійсненню порушень законодавства про державний кордон та митну справу, та
пропозицій щодо змін і доповнень до чинного законодавства України; узагальнення
підсумків та розробка нових форм взаємодії.
Основні форми взаємодії –
це проведення спільних засідань колегій міністерств та відомств, оперативних
нарад їх керівного складу; проведення спільних операцій за єдиним планом та
задумом з комплексним використанням сил і засобів; створення спільних
оперативних штабів (робочих груп) для координації дій (за необхідності);
оперативний обмін інформацією, що стосується спільної діяльності на кордоні (як
правило в письмовій формі), з дотриманням вимог конспірації та захисту
відомостей, що передаються.
Активним є міжнародне
співробітництво Державної митної служби України.
Державна митна служба
України на міжнародній арені проводить активну діяльність. За минулих шість
років (час існування митної служби України) встановлено зв'язки з багатьма
країнами, насамперед із сусідніми – Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Молдовою,
Російською Федерацією, Республікою Бєларусь, а також з деякими державами
Причорномор'я – Туреччиною, Грузією та Болгарією. Великі надії покладаються на
розвиток взаємовигідного партнерства з країнами Балтії, Західної Європи та
Північної Америки, які уже сьогодні надають допомогу у підготовці та
перепідготовці українських митників, технічному оснащенні Митної служби
України. Найвагомішу допомогу протягом останніх років Державній митній службі
України надали фахівці Сполучених Штатів Америки, Франції, Німеччини,
Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії. Співробітничає
Державна митна служба України також з митними органами багатьох держав у
боротьбі з контрабандою наркотиків, зброї, валюти, промислових і продовольчих
товарів, предметів старовини та іншими правопорушеннями.
Підписання міжурядових
угод щодо взаємної допомоги в митних справах зі згаданими державами сприятиме
обміну досвідом щодо нових методів боротьби з порушеннями митного
законодавства, наданню інформації з метою визначення митної вартості товарів та
країни їх походження, дотриманню встановлених заборон, обмежень і контролю.
Не зважаючи на те, що
Державна митна служба України є державним органом, який регулює та контролює
діяльність суб’єктів ЗЕД, є певні механізми взаємодії працівників митних
органів та працівників підприємств, установ і організацій, а також фізичних
осіб.
Перш за все ця взаємодія
виявляється і інформаційній сфері. Суб’єктам для здійснення
зовнішньоекономічної діяльності необхідна певна нормативно-правова інформація,
яка надається митними органами. Також митними органами надаються консультації з
проблемних питань регулювання зовнішньоекономічної діяльності. В свою чергу
суб’єктами ЗЕД може надаватися інформація щодо певних проблемних питань, які
потребують рішення, також спеціалістами певних підприємств може надаватися
інформація, яка може бути корисна при здійсненні митними органами своїх
функції.
Але успішна протидія спробам протиправного
переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України вимагає
нових форм і методів боротьби, об'єднання спільних зусиль митних і
правоохоронних органів. Для цього доцільно в новому Митному кодексі України та
в законодавчих актах, що регламентують діяльність відповідних правоохоронних
органів, закріпити обов'язковість взаємодії останніх із цих питань,
конкретизувати її напрями, форми й методи. Регулювання ж цих проблем відомчими
(міжвідомчими) нормативно-правовими актами, на мою думку, є недостатнім.
На сьогоднішній день, основним напрямком
вдосконалення взаємодії митних органів та інших державних органів є уніфікація
баз даних і інформаційних каналів обміну інформацією.
Щодо співпраці з суб’єктами ЗЕД та фізичними
особами, то тут основним напрямком вдосконалення, повинно стати формування
позитивного іміджу Державної митної служби України та довіри як до органу, який
стоїть на захисті економічних інтересів України, і кожного суб’єкта окремо.
І звичайно завжди є об’єктивні моменти
вдосконалення взаємодії – розробка стабільного, «прозорого» законодавства,
покращення економічної ситуації в країні, формування єдиної чіткої мети та
механізму взаємодії державних та недержавних органів.
Саме виконання зазначених заходів дасть змогу
посилити ефективність взаємодії між органами Державної митної служби України та
іншими державними органами, підприємствами, установами, організаціями та
фізичними особами.
Використана література
1. Конституція
України від 26 червня 1996 року
2. Конституція
Автономної Республіки Крим // Офіційний вісник України. – 1999. – №1
3. Митний кодекс
України. – К., 1999.
4. Закон України «Про
місцеві державні адміністрації» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. –
№20
5. Указ Президента
України «Про Державну митну службу України» від 29 листопада 1996 р. №1145/96
(В редакції Указу №216/98 від 23.03.98).
6. Указ Президента
від 24.08.2000 №1022/2000 «Питання Державної митної служби України»
7. «Положення про
Державну митну службу України», затверджене Указом Президента України від 24
серпня 2000 року №1022/2000.
8. Про затвердження
Типового положення про регіональну митницю та Типової структури регіональної
митниці, Наказ ДМСУ 28 січня 1997 р. №27
9. Про затвердження
Типового положення про митницю та Типової структури митниці, Наказ ДМСУ від 26
березня 1998 року №169
10.
Інструкція про взаємодію та розмежування функцій щодо здійснення
контролю на державному кордоні, затверджена Наказом ДМКУ №181 від 20.06.95
11.
Інструкція про порядок взаємодії структурних підрозділів
Держкомкордону України і підрозділів митної варти України, введена в дію наказом
Держкомкордону і Державної митної служби України від 24 лютого 1997 р., №74/83
12.
Про порядок взаємодії митних та залізничних органів України,
спільний Наказ Державної адміністрації Залізничного транспорту України та
Державної митної служби України від 8 квітня 1999 року №105-Ц/209
13.
Про взаємодію митних органів та органів державної податкової
служби при розгляді спорів в арбітражних судах, спільний Наказ ДПАУ та ДМСУ №589
від 01.12.98
14.
Порядок зберігання підприємствами товарів та інших предметів,
увезених на митну територію України, під митним контролем, затверджений Наказом
ДМСУ від 05.01.99 №4
15.
Угода про партнерство та співробітництво між Україною і
Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, ратифікована Законом
України №237 від 10.11.94
16.
Деркач Л. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра.
Видання друге. – К.: ДМСУ, 2000 с. – 542 с.
17.
Зенільченко О.І., Михайлов В.І., Тихонова Н.П. Митна
справа. – К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 2000. – 190 с.
18.
Інформаційно-аналітичні матеріали ДМСУ // www.customs.gov.ua
19.
Ківалов С.В., Кормич Б.А. Митна політика України. –
Одеса: Юридична література, 2001. – 256 с.
20.
Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве
самоврядування. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 304 с.
21.
Куркин М.В. Проблеми забезпечення безпеки суб'єктів
кримінального процесу. – Харків, 1999. – 211 с.
22.
Мазур А.В. Система митних органів України //
Проблеми законності. – №43. – 2000. – с. 102–108
23.
Основи митної справи / За ред. Ю.П. Соловкова, П.В. Пашка.
– Х.: РА-Каравелла, 2000. – 320 с.
24.
Письменний І. Взаємодія митних органів з місцевими органами влади //
Вісник АМСУ, №3, 1999, с. 24–27
25.
Сандоровский К.К. Таможенное право в Украине. – К.:
Вентури, 2000. – 208 с.
26.
Таможенное законодательство
Украины. Сборник нормативных актов. – Х.: ООО «Одиссей», 2000. – 608 с.
27.
Терещенко С. Основи митного законодавства в Україні. – К.: АТ «Август»,
2001. – 422 с.
28.
Федькін А. Міжнародне співробітництво у боротьбі з митними
правопорушеннями // Митна справа. – №1. – 2000. – с. 58–61
29.
Христенко С.Г. Деякі питання взаємодії митних органів з
іншими правоохоронними органами при здійсненні митної справи // Проблеми
законності. – №43. – 2000. – с. 108–112
[1] Указ Президента України "Про Державну митну службу
України" від 29 листопада 1996 р. № 1145/96 (В редакції Указу № 216/98
від 23.03.98).
[2] Указ Президента від 24.08.2000 № 1022/2000 “Питання
Державної митної служби України”
[3] “Положення
про Державну митну службу України”, затверджене Указом Президента України від
24 серпня 2000 року № 1022/2000.
[4] Про затвердження Типового положення про регіональну
митницю та Типової структури регіональної митниці, Наказ ДМСУ 28 січня 1997 р.
N 27
[5] Митний кодекс України. – К., 1999.
[6] “Положення
про Державну митну службу України”, затверджене Указом Президента України від
24 серпня 2000 року № 1022/2000.
[7] “Положення
про Державну митну службу України”, затверджене Указом Президента України від
24 серпня 2000 року № 1022/2000.
[8] “Положення
про Державну митну службу України”, затверджене Указом Президента України від
24 серпня 2000 року № 1022/2000.
[9] Зенільченко О.І., Михайлов В.І., Тихонова Н.П. Митна
справа. - К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 2000. – с. 28
[10] Митний кодекс України. – К., 1999.
[11] Інструкція про взаємодію та розмежування функцій щодо
здійснення контролю на державному кордоні, затверджена Наказом ДМКУ N 181 від
20.06.95
[12] Інструкція про взаємодію та розмежування функцій щодо
здійснення контролю на державному кордоні, затверджена Наказом ДМКУ N 181 від
20.06.95
[13] Зенільченко О.І., Михайлов В.І., Тихонова Н.П. Митна
справа. - К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 2000. – с. 32
[14] Інструкція про взаємодію та розмежування функцій щодо
здійснення контролю на державному кордоні, затверджена Наказом ДМКУ N 181 від
20.06.95
[15] Інструкція про взаємодію та розмежування функцій щодо
здійснення контролю на державному кордоні, затверджена Наказом ДМКУ N 181 від
20.06.95
[16] Інструкція про взаємодію та розмежування функцій щодо
здійснення контролю на державному кордоні, затверджена Наказом ДМКУ N 181 від
20.06.95
[17] Інструкція про взаємодію та розмежування функцій
щодо здійснення контролю на державному кордоні, затверджена Наказом ДМКУ N 181
від 20.06.95
[18] Інструкція про взаємодію та розмежування функцій щодо
здійснення контролю на державному кордоні, затверджена Наказом ДМКУ N 181 від
20.06.95
[19] «Інструкція про порядок взаємодії структурних
підрозділів Держкомкордону України і підрозділів митної варти України», введена
в дію наказом Держкомкордону і Державної митної служби України від 24 лютого
1997 р., № 74/83
[20] Христенко С.Г. Деякі питання взаємодії митних органів
з іншими правоохоронними органами при здійсненні митної справи // Проблеми
законності. - № 43. - 2000. - с. 110
[21] Про взаємодію митних органів та органів
державної податкової служби при розгляді спорів в арбітражних судах, спільний
Наказ ДПАУ та ДМСУ N 589 від 01.12.98
[22] Куркин М.В. Проблеми забезпечення безпеки суб'єктів
кримінального процесу. - Харків, 1999. - с. 154
[23] Конституція
Автономної Республіки Крим // Офіційний вісник України. - 1999. - № 1
[24] Про затвердження Типового положення про регіональну
митницю та Типової структури регіональної митниці, Наказ ДМСУ 28 січня 1997 р.
N 27
[25] Закон
України "Про місцеві державні адміністрації'" // Відомості Верховної
Ради України. - 1999.- №20
[26] Письменний
І. Взаємодія митних органів з місцевими органами влади // Вісник АМСУ. - № 3.
– 1999. - с. 27
[27] Порядок зберігання підприємствами товарів та інших
предметів, увезених на митну територію України, під митним контролем, затверджений
Наказом ДМСУ від 05.01.99 N 4
[28] Федькін
А. Міжнародне співробітництво у боротьбі з митними правопорушеннями // Митна
справа. - № 1. - 2000. - с. 58
[29] Федькін
А. Міжнародне співробітництво у боротьбі з митними правопорушеннями // Митна
справа. - № 1. - 2000. - с. 59
[30] Угода про партнерство та співробітництво між Україною
і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, ратифікована Законом
України N 237 від 10.11.94
[31] Інформаційно-аналітичні матеріали ДМСУ // www.customs.gov.ua
[32] Федькін
А. Міжнародне співробітництво у боротьбі з митними правопорушеннями // Митна
справа. - № 1. - 2000. - с. 61
|
