Реферат: Прокурорський нагляд за законністю та обґрунтованістю проведення слідчих дій в кримінальному процесі

Прокурорський нагляд за законністю та обґрунтованістю проведення слідчих дій в кримінальному процесі

прокурорський нагляд законність слідчий

Як вже неодноразово зазначалось, слідчі дії, пов’язані з обмеженням конституційних прав та свобод особи, можуть бути проведені лише на підставі судового рішення. Незважаючи на це, прокурорський нагляд за законністю та обґрунтованістю проведення слідчих дій залишається одним з важливих засобів забезпечення допустимості доказів, з метою отримання яких вони провадяться, а також забезпечення законних прав та свобод учасників кримінального судочинства.

У ст. 121 Конституції України визначено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами [9].

Згідно з п. 9 Розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію досудового слідства – до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Хоча у вітчизняному кримінально-процесуальному законодавстві не вживається термін «кримінальне переслідування», вчені зазначають, що прокурор на стадії досудового слідства виконує подвійну функцію: «з одного боку, він є охоронцем законності, а з іншого – органом кримінального переслідування осіб, які вчинили злочин» [6, с. 19].

Залишаючи без детального розгляду питання співвідношення функції кримінального переслідування та нагляду, оскільки воно не охоплюється предметом нашого дослідження, зазначимо, що в літературних джерелах зустрічаються різні думки щодо здійснення прокурором кримінального переслідування на стадії дізнання і досудового слідства. Одні автори стверджують, що досудове слідство і нагляд прокурора за додержанням вимог закону органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, за своєю природою є складовими основної функції прокуратури – здійснення кримінального переслідування [17, с. 58-59]. Такий підхід реалізується, зокрема, у проекті КПК України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 31 прокурор здійснює кримінальне переслідування у досудовому провадженні при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які провадять дізнання чи досудове слідство, та при участі у розгляді справ судом, а також наглядає за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах і при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних із обмеженням особистої свободи громадян. У Концепції реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів спостерігається дещо інше розуміння цієї функції прокуратури. Так, кримінальне переслідування визначається як виключна процесуальна функція прокурора, яка полягає у висуненні від імені держави обвинувачення, направленні кримінальної справи до суду, підтриманні державного обвинувачення в суді, участі у перегляді судових рішень у кримінальних справах в апеляційній та касаційній інстанціях [1].

Інші науковці обґрунтовують висновок, що між прокурором і слідчим повинен діяти принцип розподілу функцій переслідування і розслідування [198, с. 54], або, що функція кримінального переслідування на досудовому слідстві не сумісна з наглядовою [8, с. 4].

Ми поділяємо останню позицію і вважаємо, що повноваження прокурора у стадії досудового розслідування полягають, насамперед, у тому, що він слідкує за суворим дотриманням органами дізнання і досудового слідства всіх вимог закону, що регламентують доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про прокуратуру» завданнями нагляду прокурора за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство є сприяння: 1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань; 2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин; 3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності; 4) охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством; 5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню [19].

Завдання і функції органів прокуратури реалізуються через надані їм повноваження. У ч. 2 ст. 30 Закону України «Про Прокуратуру» зазначено, що повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами досудового слідства і дізнання визначаються кримінально-процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 227 КПК України, здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, прокурор у межах своєї компетенції: вимагає від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини; перевіряє не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини; скасовує незаконні і необгрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання; дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини; доручає органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшуку осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури; бере участь у провадженні дізнання і досудового слідства і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному обсязі по будь-якій справі; санкціонує проведення обшуку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених цим Кодексом; продовжує строк розслідування у випадках і порядку, встановлених цим Кодексом; дає згоду або подає до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання під вартою в порядку, встановленому цим Кодексом; повертає кримінальні справи органам досудового слідства з своїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування; вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органу досудового слідства іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного і об’єктивного розслідування; усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від дальшого ведення дізнання або досудового слідства, якщо вони допустили порушення закону при розслідуванні справи; порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні; закриває або зупиняє провадження в кримінальних справах; дає згоду на закриття кримінальної справи слідчим в тих випадках, коли це передбачено цим Кодексом; затверджує обвинувальні висновки (постанови); направляє кримінальні справи до суду; вирішує питання про допущення захисника до участі в справі.

Вказівки прокурора органам дізнання і досудового слідства у зв'язку з порушенням і розслідуванням ними кримінальних справ, дані у порядку, передбаченому цим Кодексом, є для цих органів обов'язковими. Оскарження одержаних вказівок вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 114 КПК України.

У літературі зазначається, що повноваження прокурора на стадії досудового розслідування реалізуються не лише у формі нагляду за законністю, а й у формі процесуального керівництва. На думку деяких авторів, специфіка прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство полягає у тому, що цей нагляд включає в себе процесуальне керівництво розслідуванням, яке здійснюють ці органи [7, с. 25].

«Занадто «щільний» прокурорський нагляд за досудовим слідством, максимальне використання при цьому прокурором своїх імперативних повноважень може перетворити цей нагляд прокуратури на так зване процесуальне керівництво досудовим розслідуванням з боку прокурора» [3, с. 63].

У Концепції реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів процесуальне керівництво прокурора визначається як організація процесу досудового розслідування, визначення напрямів розслідування, координація процесуальних дій, сприяння створенню умов для нормального функціонування слідчих, забезпечення дотримання у процесі розслідування вимог законів України [1].

М. І. Мичко виділяє адміністративне керівництво, яке здійснюється стосовно слідчих того ж відомства, та процесуальне, яке поширюється на слідчих ОВС, Служби безпеки України, податкової міліції та органи дізнання. Сутність такого керівництва полягає в тому, що прокурор слідкує за тим, щоб посадові особи даних органів діяли в рамках дозволеного, та сприяє розкриттю злочинів, виконанню вимог закону про всебічне, повне та об’єктивне дослідження обставин справи [6, с. 114].

Однак концепція процесуального керівництва зазнає й справедливого заперечення. Так, чимало вчених вважають, що прокурор здійснює лише нагляд за законністю розслідування злочинів, а керівництво з його боку обмежує процесуальну самостійність слідчого [2, с. 82-83]. Ми підтримуємо зазначену позицію і вважаємо, що прокурор є органом нагляду, основне призначення якого в кримінальному судочинстві – забезпечити законність та обґрунтованість провадження процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, реалізацію прав та свобод учасників кримінального судочинства. Як правильно зазначає О. В.Хімічева, здійснення прокурором процесуального керівництва розслідуванням не лише обмежує процесуальну самостійність слідчого, а й загрожує об’єктивному виконанню ним функції нагляду за додержанням законів органами досудового слідства і дізнання [2, с. 161]. І хоча окремі повноваження прокурора, зокрема ті, що спрямовані на усунення порушень законності (право скасовувати незаконні і необґрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання, усувати суб’єктів розслідування від провадження у справі в разі допущення порушень закону, вилучати від органу дізнання і передавати слідчому будь-яку справу, передавати справу від одного органу досудового розслідування іншому, а також від одного слідчого іншому з метою найбільш повного та об’єктивного розслідування) мають розпорядчий характер, вони безпосередньо випливають із функції процесуального нагляду.

Повноваження прокурора традиційно поділяються на: а) повноваження з попередження порушень законності (відвід слідчого, відмова від санкціонування слідчих дій та ін.); б) повноваження з виявлення порушень законності (перевірка прокурором матеріалів кримінальних справ, розгляд заяв, скарг учасників процесу, участь у слідчих діях та ін.); в) повноваження, пов’язані з корегуванням, тобто відновленням порушеного права (скасування незаконних постанов слідчого, дача вказівок про проведення повторних чи додаткових слідчих дій та ін.) [8, с. 118].

Як вже зазначалось, закон передбачає декілька форм участі прокурора у проведенні слідчих дій: надання письмових вказівок про проведення окремих слідчих дій; доручення органам дізнання виконання постанов про затримання, проведення обшуку, виїмки та інших слідчих дій, участь у провадженні дізнання та досудового слідства і, в необхідних випадках, особисте провадження окремих слідчих дій; санкціонування проведення обшуку та інших дій слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених КПК України.

Р. А. Трагнюк, проаналізувавши повноваження прокурора, передбачені КПК України, дійшов висновку, що крім нагляду (пп. 1, 2, 8, 9, 10) переважна більшість з них спрямована на здійснення функції кримінального переслідування (пп. 3, 4, 5, 6, 7, 7-1, 11) [8, с. 60].

Видається, що позиція автора не повною мірою відповідає дійсності. На нашу думку, надання письмових вказівок про проведення окремих слідчих дій, участь у провадженні дізнання та досудового слідства і, в необхідних випадках, особисте провадження окремих слідчих дій та санкціонування прокурором проведення обшуку та інших дій слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених КПК України, належить саме до наглядових повноважень.

Страницы: 1, 2