Таблиця 2.2.8. «Процедуры»

Таблиця 2.2.9. «Ключевые слова»

Таблиця 2.2.10. «Рисунки»

Структура таблиць відноситься до 3 НФ:

1) кожен стовпець таблиці неподільний і в рамках однієї таблиці немає стовпців з однаковими за змістом значеннями.

2) первинні ключі таблиць однозначно визначають запис і не надмірні.

3) значення будь-якого поля не входить у первинний ключ, не залежить від значення іншого поля, що також не входить у первинний ключ.

2.3 Фізичне проектування інформаційних систем

Фізичний етап проектування полягає в реалізації створеного проекту на комп'ютері. Фізична модель бази даних визначає спосіб розміщення даних (файлів) на пристроях зовнішньої пам'яті ЕОМ, а також способи і засоби організації ефективного доступу до них. У цілому файлова структура та система управління є прерогативою операційної системи, тому по відношенню до баз даних, орієнтованих на роботу з елементами даних і високу інтенсивність обміну, ефективність введення / виводу, вона буде не оптимальна. Операційна система з завданнями баз даних справляється погано.

Система управління базами даних (СУБД), її мова, набагато більша, ніж набір файлової системи операційного середовища. Тобто СУБД бере на себе безпосередньо керування зовнішньою пам'яттю, мінімально використовуючи операційну систему.

Стадія фізичного проектування БД включає:

вибір способу організації БД;

розробку специфікації внутрішньої схеми БД засобами моделі даних;

опис відображення концептуальної схеми БД у внутрішній структурі управління файлами.

На відміну від ранніх СУБД багато сучасних системи, у тому числі і Access не надають розробнику будь-якого вибору на стадії фізичного проектування. На цій стадії можна говорити не про варіанти фізичного проектування, а про варіанти реалізації. Тобто, після створення даталогічної моделі фізичне проектування включає:

вибір СУБД;

оновлення структури таблиць;

призначення типів полів для розподілу атрибутів сутностей;

можливе створення таких додаткових об'єктів як індекси, тригери (обробники подій) і процедури, що зберігаються, що полегшують пошук в таблицях і обробку даних контролю цілісності [9].

Дана інформаційна система розроблена в СУБД Access, основною перевагою якої є можливість створення і експлуатації досить потужних баз даних без необхідності щось програмувати. Ще одне додаткова перевага Access - інтегрованість цієї програми з Excel, Word та іншими програмами пакета MS Office.

2.3.1 СУБД Access

Система управління базами даних (СУБД) -- спеціалізована програма (частіше комплекс програм), що призначена для організації і ведення бази даних. [10]

СУБД Access входить до складу широко розповсюдженого сімейства офісних додатків Microsoft Office. Microsoft Access на сьогоднішній день є одним з найпоширеніших настільних додатків для роботи з базами даних. Це пов'язано з тим, що Access володіє дуже широким діапазоном засобів для введення, аналізу та представлення даних. Ці кошти є не тільки простими і зручними, а й високопродуктивними, що забезпечує високу швидкість розробки додатків. Спочатку Access мала ряд унікальних можливостей, таких як вміння зводити воєдино інформацію з різних джерел (електронних таблиць, текстових файлів, інших баз даних), подання даних в зручному для користувача вигляді за допомогою таблиць, діаграм, звітів, інтеграція з іншими компонентами Microsoft Office. Вдосконалюючись від версії до версії, Access стала інструментом, який може задовольнити потреби самих різних категорій користувачів: від новачка, якому подобається дружній інтерфейс системи, що дозволяє йому впоратися із завданнями, до професійного розробника, який має весь необхідний інструментарій для побудови унікального рішення для конкретного підприємства середнього бізнесу.

2.3.2 Об'єкти Access

Таблиці -- це основні й найнеобхідніші об'єкти будь-якої БД. Саме в таблицях зберігаються всі дані. Реляційна БД може містити цілий набір взаємозв'язаних таблиць.

Запити -- це спеціалізовані структури, що створюються для здійснення обробки бази даних. За допомогою запитів можна упорядкувати дані, виконати їх фільтрацію, об'єднання, відбір або навіть зміну.

Форми -- це об'єкти, що дозволяють вводити в базу нові дані або переглядати вже існуючі у зручній для користувача формі (вигляді, поданні).

Звіти -- ці об'єкти говорять самі за себе. Вони видають дані на принтер або інший пристрій виводу (це може бути і монітор), у зручному та наочному вигляді. Наприклад, у вигляді бланку або рахунку.

Макроси -- це набір макрокоманд. Коли виникає необхідність частого виконання одних і тих же операцій з БД, є можливість згрупувати набір команд в один макрос. Після чого ініціалізацію його виконання закріплюють за певною комбінацією клавіш клавіатури. Простими словами, натискання цієї комбінації при роботі з базою призводить до виконання всієї послідовності дій, що записані у макрос.

Модулі -- це програми, що створені засобами мови Visual Basic. Вони дозволяють доповнити стандартні засоби Access, якщо наявних вже не вистачає для задоволення всіх вимог до роботи СУБД. Програміст може розширити можливості системи, дописавши необхідні модулі та додавши їх у БД [4].

2.3.3 Створення таблиць

У Microsoft Office Access дані організовуються в таблиці -- сукупності рядків і стовпців, аналогічні паперам бухгалтера або книзі Microsoft Office Excel. Визначення структури бази даних потрібно завжди починати зі створення її таблиць. Таблиці створюються раніше будь-яких інших об'єктів бази даних.

Проста база даних може складатися всього з однієї таблиці. Більшість баз даних включають декілька таблиць. Наприклад, в одній таблиці можуть зберігатися відомості про продукти, у другій -- відомості про замовлення, а в третьому -- відомості про клієнтів.

Усі таблиці бази даних «Теорія та практика прикладного програмування» були створені у режимі конструктора.

Рисунок 2.3.1 - Таблиця «Главы»

Рисунок 2.3.2 - Таблиця «Подглавы»

Рисунок 2.3.3 - Таблиця «Таблицы»

Рисунок 2.3.4 - Таблиця «Параграфы»

Рисунок 2.3.5 - Таблиця «Типы переменных»

Рисунок 2.3.6 - Таблиця «Фрагменты кода»

Рисунок 2.3.7 - Таблиця «Функции»

Рисунок 2.3.8 - Таблиця «Ключевые слова»

Рисунок 2.3.9 - Таблиця «Процедуры»

Рисунок 2.3.10 - Таблиця «Рисунки»

Так як дана база є реляційною, то вона містить не окремі таблиці, а групи взаємопов'язаних таблиць. Для створення зв'язків між таблицями використовувалася команда Схема даних меню Сервіс.

Рисунок 2.3.11 - Схема даних

2.3.4 Створення запитів

Запити створюються користувачем для вибірки потрібних даних з одної або декількох пов'язаних таблиць. Запит може формуватися за допомогою запитів за зразком QBE або за допомогою мови структурованих запитів SQL. З допомогою запиту можна також оновити, видалити, додати дані в таблиці або створити нові таблиці на основі вже існуючих [7].

QBE -- запит за зразком -- засіб для пошуку необхідної інформації в базі даних. Він формується не на спеціальній мові, а шляхом заповнення бланка запиту у вікні Конструктора запитів.

SQL-запити -- це запити, які складаються (програмістами) з послідовності SQL-інструкцій. Ці інструкції задають, що треба зробити з вхідним набором даних для генерації вихідного набору. Всі запити Access будує на основі SQL-запитів. Щоб побачити їх, необхідно в активному вікні проектування запиту виконати команду Вид / SQL.

Існує кілька типів запитів: на вибірку, на оновлення, на додавання, на видалення, перехресний запит, створення таблиць. Найбільш поширеним є запит на вибірку. Запити на вибірку використовуються для відбору потрібної користувачу інформації, що міститься в таблицях. Вони створюються тільки для пов'язаних таблиць [9]. Запит «Наличие таблиц» виводить інформацію про параграфи у яких присутні таблиці.

Рисунок 2.3.12 - Запит «Наличие таблиц» у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.13 - Робота запиту «Наличие таблиц»

Запит «Кол-во страниц в параграфах» дозволяє отримати інформацію про загальну кількість сторінок у параграфі. Для побудови цього використовувався будівник виразів, за допомогою якого було створено поле, що обчислюється, «Кол-во страниц: [Параграфы]![Конечная страница]-[Параграфы]![Начальная страница]»

Рисунок 2.3.14 - Запит «Кол-во страниц в параграфах» у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.15 - Робота запиту «Кол-во страниц в параграфах»

Запит «Кол-во определений» надає відомості про загальну кількість визначень у БД. Це груповий запит, в якому була використана функція COUNT().

Рисунок 2.3.16 - Запит «Кол-во определений» у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.17 - Робота запиту «Кол-во определений»

Запит «Поиск по фрагменту кода» є параметричним запитом, що дозволяє відобразити зазначений користувачем фрагменти коду.

Рисунок 2.3.18 - Запит «Поиск по фрагменту кода» у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.19 - Робота запиту «Поиск по фрагменту кода»

Запит «Поиск типа переменной» є запитом на відбірку, що дозволяє відобразити введений користувачем тип змінної.

Рисунок 2.3.20 - Запит «Поиск типа переменной» у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.21 - Робота запиту «Поиск типа переменной»

Запит «Поиск пустых полей» виконує пошук параграфів, в яких немає інформації про: определения, ключевые слова, функции, свойства компонентов, типы переменных.

Рисунок 2.3.22 - Запит «Поиск пустых полей» у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.23 - Робота запиту «Поиск пустых полей»

Запит «Без подчиненных» дозволяє побачити параграфи, яким не відповідає ні один запис у підпорядкованої таблиці "Типы переменных".

Рисунок 2.3.24- Запит «Без подчиненных» у режимі Конструктора

Рисунок 2.3.25 - Робота запиту «Без подчиненных»

2.3.5 Створення форм

Форми призначені для введення, перегляду та коректування взаємозв'язаних даних бази на екрані в зручному вигляді, який може відповідати звичному для користувача документу. Форми також можуть використовуватися для створення панелей управління в додатку користувача.

Зовнішній вигляд форми вибирається в залежності від того, з якою метою вона створюється. Форми Access дозволяють виконувати завдання, які не можна виконати в режимі таблиці. Форми дозволяють обчислювати значення і виводити на екран результат. Джерелом даних для форми є записи таблиці або запиту.

Всі форми БД «Теорія та практика прикладного програмування» були створені за допомогою Майстра. Відкриття форм здійснюється натисканням відповідних кнопок на кнопковій формі (Рисунок 2.3.26), яка створена за допомогою Диспетчеру кнопкових форм (меню Сервіс--Службові програми--Диспетчер кнопкових форм). При запуску БД кнопкова форма запускається автоматично.

Форма «Главы» (Рисунок 2.3.27) містить коротку інформацію про главу, початкову та кінцеву сторінку та інформацію про підглави.

Основною формою є форма «Параграфы» (Рисунок 2.3.28), так як вона містить інформацію про вміст параграфів посібника (її назву, початкову та кінцеву сторінки, функції, ключові слова, процедури, властивості компонентів, типи змінних, що згадуються; визначення; дані про таблиці, функції та фрагменти коду, що містяться).

Рисунок 2.3.27 - Форма «Главы»

Рисунок 2.3.28 - Форма «Параграфи»

Форма «Типы переменных» (Рисунок 2.3.29) відкривається натисканням кнопки «Типы переменных» у нижній правій частині форми «Параграфы» (Рисунок 2.3.28) і містить інформацію про типи змінних, що розглядаються у параграфах.

Рисунок 2.3.29 - Форма «Типы переменных»

Форма «Ключевые слова» (Рисунок 2.3.30) містить дані про ключовы слова, які приводяться у параграфах; формы «Таблицы» та «Рисунки» (Рисунок 2.3.32) (Рисунок 2.3.37) містять аналогічну інформацію щодо таблиць та рисунків; формы «Функции» та «Процедури» (Рисунок 2.3.33) (Рисунок 2.3.36) надають дані про функції та процедури, а форма «Фрагменты кода» (Рисунок 2.3.34) -- про фрагменти коду. Всі ці форми відкриваються натисканням відповідних кнопок у нижній частині форми «Параграфи» (Рисунок 2.3.28).

Рисунок 2.3.30 - Форма «Ключевые слова»

Рисунок 2.3.32 - Форма «Таблицы»

Рисунок 2.3.33 - Форма «Функции»

Рисунок 2.3.34 - Форма «Фрагменты кода»

Рисунок 2.3.35 - Форма «Типы переменных»

Рисунок 2.3.36 - Форма «Процедуры»

Рисунок 2.3.37 - Форма «Рисунки»

Форма «Запросы» (Рисунок 2.3.38) містить у собі кнопки виклику запитів, що маються у БД, та довідку про запити (Рисунок 2.3.39).

Рисунок 2.3.38 - Форма «Запросы»

Рисунок 2.3.39 - Форма «Запросы»

Форма «Об авторе» (Рисунок 2.3.40) надає свідоцтво про автора.

Рисунок 2.3.40 - Форма «Об авторе»

3. Інструкція користувача

Ласкаво просимо в довідкову систему бази даних «Теорія та практика прикладного програмування».

База даних «Теорія та практика прикладного програмування» призначена для зберігання довідкової інформації, що міститься у певних главах посібника з прикладного програмування (Бобровский С.И. Delphi 7. Учебный).

Після запуску БД автоматично запускається головна кнопкова форма (Рисунок 3.1).

Рисунок 3.1 - Інтерфейс головної кнопкової форми

Після натискання кнопки (1) відкриється форма «Главы» (Рисунок 3.2). При натисканні на кнопку (2) відкриється форма «Параграфы»( Рисунок 3.3), кнопка (3) відкриває форму для вибору запиту (результат запиту відображається у вигляді звіту), а кнопка (4) відомості про автора. При натисканні на гіперпосилання «Инструкция пользователя» (5) відкриється документ Word у якому приводиться довідка стосовно користування базою.

Рисунок 3.2 - Інтерфейс форми «Главы»

При натисканні на кнопку «Подглавы» відкриється форма «Подглавы».

Рисунок 3.3 - Інтерфейс форми «Параграфы»

Зміст полів відображається у (6), для відкриття форм «Тип переменных», «Ключевые слова», «Процедуры», «Функции», «Фрагменти кода», «Рисунки», «Таблицы» необхідно скористуватися кнопками (7). Навігация по базі данних відбувається за допомогою навігатора (8).

Висновки

У процесі даної курсової роботи була спроектована та реалізована в СУБД MS Access інформаційна система «Теорія та практика прикладного програмування».

У цій базі даних зберігається довідкова інформація, що міститься у певних главах посібника з прикладного програмування (Бобровский С.И. Delphi 7. Учебный). База містить запити, що дозволяють здійснювати пошук необхідних даних та відображати статистичну інформацію, як то: інформацію про те, які глави які підглави містять, та про початкову й кінцеву сторінки цих підглав; відомості про присутність у тій чи іншій главі рисунків; відображення зазначеного користувачем фрагменту коду та типу змінних; вивід результату розрахунку загальної кількості сторінок у підглавах; пошук пустих полів.

Дана система пройшла всі три етапи проектування. На інфологічному рівні структура бази даних була відображена у вигляді ER-діаграми, яка надалі була приведена до третьої нормальної форми. На даталогічному рівні -- представлена реляційною моделлю. У таблицях був усунений надлишок. Безпосередня робота з СУБД з формування таблиць і їх заповнення на комп'ютері була проведена на стадії фізичного проектування. Також було проведено тестування БД.

Таким чином, було створено 10 таблиць, 7 запитів, 14 форм, 8 макросів та 7 звітів. Розмір файлу БД -- 12,9 Мб.

Надалі дану систему можна вдосконалювати, відповідно до потреб користувачів.

Перелік використаних джерел

1. Кириллов В.В. Основы проектирования реляционных баз данных. Учебное пособие. -- СПб.: ИТМО, 1994. -- 90 с.

2. ГОСТ 34.003-90. Государственный стандарт Российской Федерации: «Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Автоматизированные системы. Термины и определения». -- М.: ИПК Издательство стандартов, 2002.

3. Дейт Д. Введение в систему баз данных. -- М., СПб.: BHV -- Санкт-Петербург, 1977. -- 312 с.

4. http://ru.wikipedia.org/ . -- Вільна енциклопедія.

5. Інформаційні системи і технології /Карпенко С.Г., Попов В.В., Тарнавський Ю.А. та ін. -- К.: МАУП, 2004. -- 192с.

6. Лук'янова В.В. Комп'ютерний аналіз даних: Посібник. -- К.: Академія, 2003. -- 344с.

7. Основи інформаційних систем: Навчальний посібник /Ситник В.Ф., Писаревська, Ерьоміна Н.В., Краєва О.С. Ред Ситник В.Ф. -- К.: КНЕУ, 1997. -- 252с.

8. Оскерко В.С., Пунчик З.В. Практикум по технологиям баз данных: Учебное пособие. -- Минск: БГЭУ, 2004. -- 170с.

9. Конспект лекций по дисциплине «Информационные системы в ПК»

10. http://www.lessons-tva.info/ . -- Безкоштовне дистанційне навчання інформатиці, телекомунікаціям та основам електронного бізнесу.

Страницы: 1, 2, 3