ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність дисертаційної роботи, сформульовані мета і завдання дослідження, доведена наукова новизна тематики та визначена її практична цінність. Подається інформація про апробації роботи і використання результатів проведених досліджень в системі вищої освіти в Україні, наукових установах і промислових підприємствах.

Перший розділ узагальнює результати аналізу стану питання експертизи в Україні та за кордоном. Розглядається стан розробленості проблеми. Відмічені автори і літературні джерела, що внесли значний внесок у розробку вказаного питання. Проаналізована роль експертних оцінок у розвитку й управлінні суспільством. Визначена актуальність застосування експертних методів для оцінки стану суспільства і динаміки його змін.

Порівняльний аналіз існуючих сучасних підходів і методів проведення експертизи показав особливості та складності проведення експертизи соціальних систем. Виявлено, що основна увага науковців приділяється проведенню експертизи, а питанню формування експертних груп приділяється недостатньо уваги. На основі результатів аналізу розроблено логіко-функціональну схему проведення експертизи у соціологічних дослідженнях (рис. 1), запропонована класифікація форм експертного опитування, яка відмінна від усталеної комбінованими формами і використанням технічних засобів.

Представлені засади необхідності створення нової методології на основі декількох методів, що доповнюють і врівноважують один одного. Запропоновано алгоритм автоматизованого збору й обробки експертної інформації, що складається з чотирьох етапів. На підставі проведених досліджень і порівняльного аналізу сформульована задача розробки методології формування експертних груп, що базується на багатокритеріальному експертному виборі альтернатив. Головними питаннями вирішення такої задачі є: обґрунтований відбір експертів, правильне визначення їх кількості, оптимальна організація їх роботи, науково обґрунтована процедура обробки результатів опитування. Зроблено аналіз застосування інформаційних систем в соціології. Виявлена недостатня інформаційна підтримка в процесі проведення соціологічних досліджень (0,4% з трьохсот досліджених ІС).

Результати досліджень, викладені у першому розділі, дозволили зробити висновок про необхідність розробки методології для формування експертної групи, що ґрунтується на комбінованому використанні декількох методів і підходів та

багатокритеріальному відбору. Також виявлена необхідність розробки автоматизованої інформаційної технології для підтримки нової методики.

Другий розділ присвячений питанням побудови методології комбінованого багатокритеріального експертного оцінювання альтернатив (КБЕОА). У цьому розділі на основі системного підходу представлена методологія формування експертної групи. Виконана декомпозиція, виділені підсистеми і зв'язки між ними. У системі виділені 4 модулі (організація експертизи, оцінка альтернатив, обробка інформації, формування групи експертів). Запропоновано організаційну структуру системи проведення експертиз.

Символьний запис системи формування експертної групи

=,

де - технічні засоби;

- діяльність людини;

- решта елементів в системі;

- зв'язки між людиною і технікою;

- функція системи.

Розроблена концепція системи багатокритеріального відбору для соціальної експертизи. Згідно з концепцією дослідження, запропоновані такі процедури: а) декомпозиція критеріїв на групи, які зручні для порівняння; б) ранжирування груп і критеріїв в межах груп за важливістю; в) вибір кількісних характеристик критеріїв; г) розробка методів оцінки; д) оцінка альтернатив; е) вибір методів агрегації; ж) остаточне рішення (вибір альтернатив).

За основу нової методології експертної оцінки пропонується використовувати поєднання прийомів і алгоритмів декількох базових методів, що наведені в розділі 1. Це обумовлено наявністю у кожного окремого базового методу недоліків і обмежень, які враховуються під час їх комплексного використання. Кожний з них використовується як інструмент додаткового контролю результатів, одержаних іншими методами. Таким чином, досягається максимальна можливість об'єктивізації оцінки, що характеризує даного експерта. Для побудови комбінованої методики використані 30 базових методів, 6 основних методик і 3 психологічні тести. В розробленій методиці для складної соціальної системи використовуються статистичні, евристичні, математичні методи.

Математична модель комбінованої методики складається з таких моделей: модель збору вхідних даних, модель визначення кількості експертів в групі, модель самооцінки, модель взаємооцінки, модель соціометричної оцінки, модель документальної оцінки, модель тестової оцінки, модель оцінки за об'єктивними показниками, модель агрегації результату, модель прийняття рішення. Кожна модель використовує свій математичний апарат. Запропоновано схему процесу формування експертної групи для соціального дослідження (рис. 2).

Модель визначення кількості експертів N із заданою довірчою вірогідністю і погрішністю має вигляд

,

де - середнє квадратичне відхилення оцінки;

- аргумент, значення якого подано в статистичних таблицях.

На чисельність експертної групи можуть впливати такі чинники: припустима трудомісткість опитування (), можливість управління експертною групою (), спроможності організаторів експертизи ().

Отже, в загальному вигляді модель виглядає таким чином:

= (,,,,).

У роботі визначені показники, за якими виконується документальна експертна оцінка. Розроблена анкета експерта, яка містить 29 пунктів.

Рис. 1. Схема процесу формування експертної групи для соціального дослідження

За показниками розраховується коефіцієнт професійної перспективності за формулою

,

де - оцінка рівня освіти;

- стаж роботи за фахом;

- вік.

Документальні оцінки лише доповнюють інші групи оцінок якості експерта і не виконують самостійної ролі. Пов'язано це з тим, що частина чинників, що впливають на документальну оцінку, в тому або іншому ступені враховується при взаємооцінці.

Модель самооцінки і взаємооцінки. Згідно цій моделі, експерти за вербально-числовою шкалою оцінюють себе і колег за запропонованими критеріями. Одержавши дані про індивідуальну самооцінку, розрахуємо середню групову самооцінку

=; =,

де - середнє значення самооцінки за кожним критерієм;

- середнє значення самооцінки за всіма критеріями;

- кількість експертів;

- кількість критеріїв, i= (1, k).

Коефіцієнт значущості експерта при взаємооцінці обчислюємо за формулою

,

де - ваговий коефіцієнт - експерта;

- результати взаємооцінки - того експерта - им експертом.

Для отримання групової оцінки альтернатив скористуємося середнім значенням оцінки для кожної альтернативи

,

де - коефіцієнти ваги -го критерію.

Дев'ять варіантів відповідей шкали дозволяють виміряти ступінь інтенсивності критеріальної властивості, що має суб'єктивний характер. Потім визначається середня за всіма критеріями оцінка кожного експерта, з урахуванням ваги думки експерта, що робить оцінку.

Модель соціометричного опитування є найефективнішим способом групової оцінки кожного кандидата в експерти. Це своєрідний спосіб кількісної оцінки міжособистісних стосунків в групі. Позитивним є те, що соціометричне дослідження дає результати у формі кількісних індексів у сфері, що традиційно вважалася не здатною до формалізації. За підсумками соціометричного опитування складається матриця. Одержані дані дають достатню підставу вважати, що використання соціометричних методів в поєднанні з іншими методами істотно підвищить об'єктивність вибору експертів.

На основі результату соціометричного методу застосуємо ефективну методику оцінки компетентності експертів, засновану на відносних коефіцієнтах компетентності за наслідками опитування групи експертів.

У матриці змінна дорівнює

Використовуючи алгоритм задачі про лідера, відносний коефіцієнт компетентності - го порядку для кожного експерта розраховується за формулою

,

де - кількість експертів у групі;

- елементи матриці ;

- номер порядку коефіцієнта компетентності.

Модель тестової оцінки. Тестовий метод у соціології полягає в проведенні випробувань, в процесі яких оцінюються деякі психофізіологічні особливості, від яких залежить якість експерта. Тест дозволяє стандартизувати умови й результати діагностичного обстеження, забезпечує його надійність, оперативність, економічність, а також можливість комп'ютеризації. Для складання тестів використовуємо "Большую энциклопедию психологических тестов" А. Кареліна (Москва: Эксмо, 2006. 630 c.). Такий підхід спирається на вже апробовану вихідну структуру відомих тестів.

Модель формування оцінної системи. Сформована оцінна система складається з: 26 критеріїв, що характеризують альтернативи; шкали для оцінки порівняльної важливості критеріїв; шкали для оцінки порівняльної важливості

5-ти груп критеріїв; вербально-числової шкали для оцінки альтернатив за критеріями. Виконуючи декомпозицію і класифікацію критеріїв, сформували такі агреговані групи: професійної ознаки; творчої ознаки; емоційної ознаки; вольових ознак; евристичної ознаки.

Запропоноване і обґрунтоване використання шкал якісних ознак: порядкової шкали та шкали найменувань. Розроблені процедури визначення вагових коефіцієнтів критеріїв для відбору альтернатив. Використання ваги груп та критеріїв в групах дозволяє створити модель близьку до реальності. Для призначення коефіцієнтів вагомості застосовуємо експертні методи з груповим опитуванням. Коефіцієнти вагомості груп та критеріїв в групах сумуємо. Середній коефіцієнт ваги -го показника рівний

,

де - коефіцієнт ваги -го критерію, що дається - м експертом;

- вага -го експерта.

Якщо думки узгоджені, ранжуємо та обчислюємо середній ранг для кожного критерію

=,

де - ранг - го критерію, привласнений - им експертом;

- кількість експертів.

Для врахування переваг ЛПР можливе використання в багатокритеріальній соціальній експертизі підходу аналітичної ієрархії.

Модель визначення агрегованого результату. Запропоновано алгоритм обробки експертних оцінок з урахуванням ступеня узгодженості думок експертів, ваги критеріїв, ваги груп критеріїв, ваги думок експертів і обліку результатів усіх шести способів експертного оцінювання. Визначаємо середню оцінку кожного кандидата за кожним критерієм з урахуванням ваги експерта

, , ,

де - оцінка i - го кандидата, - им експертом за - м критерієм;

- вага - го експерта.

Аналізуючи 30 експертів за 26 критеріями шістьма методами, одержимо вхідні дані. Застосовуючи метод середніх арифметичних рангів визначаємо середній арифметичний ранг даного експерта за конкретним критерієм

=,

де - сума оцінок експертів за конкретним критерієм при оцінці однієї альтернативи;

- кількість експертів.

Згідно середнім рангам будуємо підсумкове ранжування за принципом: чим менший середній ранг, тим краща альтернатива. Далі застосовуємо метод медіан рангів. Якщо враховується компетентність експертів, то медіана і середнє ранжування визначаються за умов

,

де - коефіцієнти компетентності експертів.

Якщо ранжування об'єктів проводиться за декількома критеріями, то визначення медіани спочатку проводиться для кожного експерта за всіма критеріями, а потім обчислюється медіана за множиною експертів

; ,

де - коефіцієнти ваги показників, ().

Передбачається сумісне використовування методу середніх арифметичних рангів та методу медіан рангів.

Для побудови узагальненого ранжування використовуємо спосіб сум рангів. Після визначення узагальненого ранжування за кожним критерієм для всіх альтернатив з урахуванням думки всіх експертів необхідно виконати багатокритеріальний вибір альтернативи. Виконані розрахунки дозволяють запропонувати використати алгоритм, що є комбінацією трьох методів: TOPSIS, SAW, ELECTRE. Для кожної альтернативи визначається відстань від найкращого за -м критерієм рішення і відстань від найгіршого за j-м критерієм рішення

; .

Альтернатива з найменшим відношенням визнається найкращою. Результати відносин ранжуються, найменше значення одержує ранг 1 і т.д. Далі альтернативи ранжуються відповідно зростання сум оцінок альтернатив за критеріями, що зважені коефіцієнтами відносної важливості цих критеріїв

Страницы: 1, 2, 3