на тему рефераты Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
на тему рефераты
на тему рефераты
МЕНЮ|
на тему рефераты
поиск
Моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку банку в СЕП - переваги і недоліки
p align="left">Уповноважена установа має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Модель 2. Консолідований кореспондентський рахунок уповноваженої установи без відкриття технічних рахунків філіям.

Уповноважена установа має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. її філії не мають кореспондентських рахунків у територіальному управлінні.

Уповноважена установа має власну ВПС для виконання внутрішньобанківського переказу.

Філії уповноваженої установи не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС через АРМ-НБУ уповноваженої установи з відображенням результатів розрахунків на її технічному рахунку.

Модель 3. Консолідований кореспондентський рахунок банку без відкриття технічних рахунків філіям.

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Філії банку можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.

Банк має власну ВПС для виконання внутрішньобанківського переказу.

Філії банку не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС через АРМ-НБУ банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.

Модель 4. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків філіям.

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.

Філіям відкриваються технічні рахунки в тій РП, у якій відкрито технічний рахунок банку.

Банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії та банку.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Модель 5. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків уповноваженим установам.

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.

Уповноваженим установам відкриваються технічні рахунки в тій РП, у якій відкрито технічний рахунок банку, І на кожному з них відображаються розрахунки як уповноваженої установи, так і її філій.

Уповноважені установи мають власні ВПС для виконання внутрішньобанківського переказу.

Банк та уповноважені установи мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.

Філії уповноваженої установи не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС через АРМ-НБУ уповноваженої установи.

Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках уповноваженої установи і банку. Розрахунки уповноваженої установи відображаються на її технічному рахунку і на технічному рахунку банку.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для уповноважених установ, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Модель 6. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків уповноваженим установам та їх філіям.

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Філії банку можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.

Уповноваженим установам та філіям відкриваються технічні рахунки в тій РП, де відкрито технічний рахунок банку.

Банк, уповноважені установи та філії мають програмно-технічні комплекси ЛРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.

Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії, уповноваженої установи, банку. Розрахунки уповноваженої установи відображаються на її технічному рахунку і на технічному рахунку банку.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для уповноважених установ, а уповноважені установи - для своїх філій.

Банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу уповноважених установ та філій, а уповноважені установи - про роботу своїх філій.

Модель 7. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків філіям.

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.

Філіям відкриваються технічні рахунки в тій РП, у якій відкрито технічний рахунок банку.

Банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії та банку.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Характерним для моделі 7 є те, що банк має змогу обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій за допомогою операційних правил, які є додатковим механізмом, органічно вбудованим у САБ.

Під час роботи за моделлю 7 банк може використовувати програмно-технічні засоби, що забезпечують обмін внутрішньобанківськими повідомленнями між ним та його філіями без виходу в СЕП. Структура і зміст внутрішньобанківських повідомлень визначаються банком,

Модель 8. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків філіям.

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.

Філіям відкриваються технічні рахунки в РП за місцем розташування філій.

Банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії та банку.

Характерним для моделі 8 є те, що банк має бути учасником СТП. Ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій у СМТР банк установлює засобами СТП протягом банківського дня та отримує від СМТР підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Якщо учасник СЕП порушує технологію роботи, не виконує вимоги щодо захисту банківської інформації, то Національний банк зупиняє початкові платежі цього учасника в СЕП. Учасник СЕП продовжує роботу в системі після службового розслідування, проведеного Національним банком у максимально короткий строк. Учасник СЕП зобов'язаний усунути недоліки, виявлені в ході службового розслідування.

Висновок

Послуги банківським установам щодо інформації за електронними банківськими документами в разі виникнення спорів надає Національний банк.

Комплексом апаратно-програмних засобів криптографічного захисту інформаційної мережі передбачено формування шифрованого архіву, у якому зберігаються всі зашифровані та надіслані, а також одержані та дешифровані електронні банківські документи. Дешифрування повідомлень архіву можливе лише за наявності ключа, який зберігається в службі захисту інформації Національного банку.

Арбітражна версія апаратно-програмного комплексу криптографічного захисту дає змогу службі захисту за наявності копій шифрованого архіву банківської установи - учасника інформаційної мережі дешифрувати всі повідомлення з цього архіву та з абсолютною достовірністю визначати:

§ ідентифікатор банку - учасника СЕП, який надіслав (зашифрував) електронний банківський документ;

§ ідентифікатор банку - учасника СЕП, якому адресовано електронний банківський документ;

§ дату, годину та хвилину виконання шифрування електронного банківського документа;

§ дату, годину та хвилину виконання, а також абонента, що виконав дешифрування електронного банківського документа;

§ відповідність усіх електронних цифрових підписів, якими був захищений від модифікації електронний банківський документ.

Під час використання апаратних засобів захисту додатково визначаються:

§ номер апаратури захисту, на якій виконувалося шифрування (дешифрування) електронного банківського документа;

§ номер електронної картки, якою користувалися під час шифрування (дешифрування) електронного банківського документа.

АРМ-НБУ та АРМ-СТП ведуть захищені від модифікації протоколи роботи, у яких фіксуються всі критичні моменти їх роботи, а також порядок оброблення файлів та пакетів із зазначенням дати та часу їх оброблення. Служба захисту має змогу робити перевірку протоколів роботи АРМ-НБУ та АРМ-СТП з метою виявлення спроб модифікації протоколів роботи (тобто спроб вилучити або змінити частину інформації з цих протоколів) з наданням Інформації про місце модифікацій протоколів.

Журнали реєстрації надходжень від системи ЕП містять докладну інформацію про проходження електронного банківського документа від однієї банківської установи до іншої через інформаційну мережу.

Служба захисту надає послуги з арбітражної інформації за електронними банківськими документами, якщо банківські установи - учасники СЕП:

§ кожного робочого дня формують і надійно зберігають архіви роботи АРМ-НБУ та АРМ-СТП, до яких мають входити арбітражні журнали (програмного та апаратного шифрування) та захищені від модифікації протоколи роботи АРМ-НБУ та АРМ-СТП;

§ надають копії архівів АРМ-НБУ та АРМ-СТП за відповідний день.

Якщо між банківськими установами - учасниками СЕП виникли спори з питань, пов'язаних з електронними банківськими документами, то служба захисту надає послуги в разі:

§ невиконання автентифікації або дешифрування електронного банківського документа;

§ відмови від факту одержання електронного банківського документа, який насправді був отриманий;

§ відмови від факту формування та надсилання електронного банківського документа;

§ ствердження, що одержувачу в певний час надійшов електронний банківський документ, а фактично він не надсилався або був підроблений на місці;

§ ствердження, що електронний банківський документ був сформований та надісланий, а фактично він не формувався або було надіслане інше повідомлення;

§ виникнення спору щодо змісту одного й того самого електронного банківського документа, сформованого та надісланого відправником і одержаного та правильно автентифікованого одержувачем;

§ роботи з архівом абонента під час проведення ревізій тощо.

Національний банк надає банківським установам - учасникам інформаційної мережі відповіді (на паперових носіях), які пов'язані із зазначеними вище спірними питаннями. Ці паперові документи мають засвідчуватися підписом уповноваженої особи Національного банку та відбитком печатки Національного банку.

Список використаної літератури

1. А.Н.Романов, Б.Е.Одинцов „Советующие информационные системы в экономике „ ЮНИТИ, Москва, 2000 г.

2. В.М.Гужва „Інформаційні системи і технології на підприємствах”, навчальний посібник, Київ, 2001 р.

3. В.Ф.Ситник, Т.А.Писаревська, Н.В.Єрьоміна, О.С.Краєва „Основи інформаційних систем”, навчальний посібник, Київ, 2001 р.

4. Єрьоміна Н.В., Банківські інформаційні системи.-К.: КНЕУ, 2000.-220с.

5. І.Ф.Рогач, М.А.Сендзюк, В.А.Антонюк „Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах”, навчальний посібник, Київ, 1999 р.

6. Маслов В.П. Інформаційні системи і технології в економіці: Навч.посібник-Київ: „Слово”, 2003.-264с.

7. Міщенко В.І. та ін. Електронний бізнес на ринку фінансових послуг: Практ.посібник. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2003. - 278с.

8. Персональні ЕОМ в інженерній практиці. Т.З.Кренкель, А.Г.Коган, А.М.Тараторин, вид. Москва "Радіо і звязок", 1989р.

9. Под ред. Д.є.н. професора В.В.Евдокимова «Экономическая информатика», Учебник для вузов, Питер, 1997, - 592 с.

10. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А., Інформаційні системи у фінансово- кредитних установах. - К.: ІСНЕУ, 2001.-239с.

11. Система автоматизации банковской деятельности ProFIX/BANK - http://www.profix.com.ua

Страницы: 1, 2



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.