на тему рефераты Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
на тему рефераты
на тему рефераты
МЕНЮ|
на тему рефераты
поиск
Операційна система LINUX. Команди
kdir [-опції] [<Каталог1> <…>]

Основні опції:

m <права> - задання прав доступу для створюваного каталога (в символьному вигляді або у вигляді числа у восьмеричній системі числення).

Приклад 1. Створити каталог mydir1 із наданням прав доступу за замовчуванням:

mkdir mydir1

Приклад 2. Створити каталог mydir2 із забороною запису та вилучення із нього файлів для всіх, за винятком користувача-власника:

mkdir -m 755 mydir2

4.3. Зміна поточного каталогу

Для переходу із поточного каталогу в інший каталог використовується команда cd. Формат команди:

cd [<Каталог>]

Приклад 1. Перейти в каталог /home/user/dir1/mydir:

cd /home/user/dir1/mydir

Приклад 2. Перейти у батьківський каталог, тобто на один рівень вище по ієрархії каталогів:

cd. .

Приклад 3. Перейти у домашній каталог користувача із будь-якого каталога:

cd

4.4. Знищення каталогу

Для знищення каталогів (підкаталогів) використовується команда rmdir. Формат команди:

rmdir [-опції] [<Каталог1> <…>]

За замовчуванням знищуються лише пусті каталоги та підкаталоги.

Основні опції:

p - знищення всіх підкаталогів того каталога, який ліквідовується.

Приклад 1. Знищити каталог mydir:

rmdir mydir

Приклад 2. Знищити каталог mydir та його пусті підкаталоги mydir1 та mydir2:

rmdir - p mydir/mydir1 mydir/mydir2

4.5. Створення файла

Створити файл можна за допомогою багатофункціональної команди cat. Формат команди для виконання цієї задачі:

cat > <file>

Приклад 1. Для створення нового текстового файла необхідно спочатку виконати команду

cat > file1. txt

Далі вводиться необхідний текст.д.ля повернення в командний режим необхідно натиснути клавіші <Ctrl><d>.

Для додання нових даних в кінець цього файла треба виконати аналогічні дії, але з іншою командою:

cat >> file1. txt

4.6. Копіювання файлів

Для копіювання файлів використовується команда cp. Формат команди:

cp [-опції] <Файл1> … < ФайлN> <Файл>|<Каталог>

В результаті виконання команди відбувається копіювання одного файла <Файл1> у новий файл <Файл> або кількох файлів <Файл1> … < ФайлN> в каталог <Каталог>.

Основні опції:

i - видача запиту на підтвердження заміни існуючого файла.

Приклад 1. Створити у поточному каталозі копію файла file1. txt:

cp file1. txt file2. txt

Приклад 2. Скопіювати із поточного каталогу файли file1. txt і file2. txt у каталог /home/user/work:

cp file1. txt file2. txt /home/user/work

4.7. Переміщення (перейменування) файлів

Для переміщення файлів між різними каталогами використовується команда mv. Формат команди:

mv [-опції] <Файл1> … < ФайлN> <Каталог>

В результаті виконання команди відбувається переміщення одного або кількох файлів <Файл1> … < ФайлN> в каталог <Каталог>. Початкові файли Файл1> … < ФайлN> при цьому знищуються.

Основні опції:

i - видача запиту на підтвердження заміни існуючого файла.

f - знищення файлів призначення, якщо вони існують, без запиту.

Приклад 1.

Перемістити із поточного каталогу /home/user файли file. txt і tom. txt у каталог /home/user/work:

mv file. txt tom. txt /home/user/work

Для перейменування файлів в межах одного каталогу використовується команда mv у форматі:

mv [-опції] <Файл1> < Файл2>

де <Файл1> - старе імя файла;

< Файл2> - нове імя файла.

Звичайно, можна переміщати файли в інші каталоги із одночасним їх перейменуванням.

4.8. Знищення файлів

Для переміщення файлів між різними каталогами використовується команда rm. Формат команди:

rm [-опції] <Файл1> … < ФайлN>

За замовчуванням знищуються лише файли і без попереднього запиту на знищення.

Основні опції:

i - видача запиту на підтвердження знищення файла.

f - знищення каталогу і всіх його підкаталогів, в тому числі і непустих.

Приклад 1. Знищити всі текстові файли із запитом на підтвердження для кожного файла:

rm -i *. txt

4.9. Об'єднання файлів

Для об'єднання файлів використовується багатофункціональна команда cat. Формат команди для виконання цієї задачі:

cat [-опції] <Файл1> … < ФайлN>

За замовчуванням файли <Файл1> … < ФайлN> об'єднуються один за другим в порядку їх запису в команді і результат видається на стандартний пристрій виведення, тобто на екран дисплея.

Основні опції:

n - здійснити нумерацію рядків об'єднаного файла.

e(E) - показати кінець кожного рядка за допомогою символу $.

Приклад 1. До файла file1. txt дописати файл file2. txt:

cat file1. txt file2. txt

Приклад 2. Об'єднати файли file1. txt і file2. txt у файл common. txt:

cat file1. txt file2. txt > common. txt

4.10. Сортування файлів

Для сортування вмісту текстових файлів використовується команда sort. Формат команди:

sort [-опції] <Файл1> … < ФайлN>

За замовчуванням вміст файлів <Файл1> … < ФайлN> відсортовується за алфавітом і результат видається на стандартний пристрій виведення, тобто на екран дисплея.

Основні опції:

r - відсортувати в оберненому порядку.

o <File> - результат сортування записати у файл <File>.

r - розглядати бінарні файли як текстові.

Приклад 1. Відсортувати вміст файла file1. txt в оберненому порядку і результат записати у файл result. txt:

sort -r -o result. txt file1. txt

4.11. Пошук відмінностей між файлами

Для знаходження відмінностей між файлами використовується команда diff. Формат команди:

diff [-опції] <Файл1> < Файл2>

Порівнюються між собою по рядках <Файл1> і < Файл2> і видаються ті рядки обох файлів, які не однакові.

Основні опції:

a - вважати всі файли текстовими і порівнювати їх по рядках.

b - ігнорувати відмінності в кількості пропусків, табуляції і т.п.

i - ігнорувати відмінності в регістрах.

q - повідомляти лише про сам факт відмінностей без подробиць.

Приклад 1. Визначити відмінності між файлами file1. txt і file2. txt:

diff file1. txt file2. txt

4.12. Пошук у файлі за зразком

Пошук у файлі заданих ключових слів чи текстових фраз здійснюється командою grep. Формат команди:

grep [-опції] <зразок> [<файл>]

Результатом виконання команди є всі рядки із <файл>, які містять заданий <зразок>.

Основні опції:

f FILE - зразок для пошуку береться у першому рядку із файла FILE;

a - розглядати бінарні файли як текстові;

r - ігнорувати відмінності в регістрах.

Приклад 1. Знайти всі рядки у file1. txt, які містять слово “display” або “Display”:

grep -r “display” file1. txt

4.13. Пошук файлів

Для пошуку файлів використовується команда find. Формат команди:

find [<місце пошуку>] [<вираз>]

Здійснюється пошук файла із каталогів, заданих в <місце пошуку>, згідно з критерієм, що визначається у <вираз>. Можна виконувати пошук файлів за різними критеріями:

за іменем (-name <ім'я файла>);

за датою або часом створення (-atime n, mtime n);

за розміром (-size n);

за типом (-type t);

за іменем користувача-власника (-user <ім'я власника>);

за іменем групи користувачів (-group <ім'я групи>).

Можна шукати один конкретний файл або сукупність однотипних файлів, які можна задати одним іменем із символами підстановки. Якщо не вказано <місце пошуку>, тоді пошук здійснюється у поточному каталозі.

Приклад 1. Здійснити пошук файла inittab за всіма каталогами:

find / -name inittab

4.14 Перегляд файлів

Існує декілька команд для перегляду вмісту файла на екрані дисплея. Для малих за розміром файлів можна скористатись багатофункціональною командою cat. Вміст файла file1. txt на екрані дисплея можна побачити після виконання команди

cat file1. txt

Якщо вміст файла не поміщається повністю на екрані, тоді знадобиться команда more. За командою

more file1. txt

на екран дисплея буде виведено першу сторінку цього файла. Натискуючи клавішу <Enter>, можна переглянути посторінково весь вміст файла.

Переглянути посторінково текст файла можна також і за командою

less file1. txt

Важливою перевагою цієї команди є те, що можна рухатись не тільки вниз по тексту, але і повертатись назад.

За допомогою команди

head [-опції] <файл>

можна переглянути лише початок файла, а за допомогою команди

tail [-опції] <файл>

можна переглянути лише кінець цього файла.

Основні опції команд head і tail:

n c - видати на екран n символів;

n l - видати на екран n рядків;

n d - видати на екран n блоків.

Приклад 1. Видати на екран перші 5 рядків файла file1. txt:

head -5l file1. txt

Приклад 2. Видати на екран останні 40 символів файла file1. txt:

tail -40c file1. txt

4.15 Статистичні дані про файл

Для отримання статистичних даних про розмір файла використовується команда wc. Формат команди:

wc [-опції] <файл>

За замовчуванням видається інформація про кількість рядків, слів та символів (саме в такому порядку) у <файл>. За допомогою опцій можна отримати цю інформацію вибірково:

l - видати кількість рядків;

w - видати кількість слів;

с - видати кількість символів.

Приклад. Видати на екран кількість рядків файла file1. txt:

wc -l file1. txt

4.16. Переадресація введення-виведення

За замовчуванням як пристрій введення використовується стандартний пристрій введення, тобто клавіатура, а як пристрій виведення використовується стандартний пристрій виведення, тобто екран дисплея. Для більшості команд можна зробити так, щоб команда отримувала дані із файла, а не з клавіатури, і виводила свої результати на інший дисплей або у файл. Для позначення переадресації введення-виведення в командному рядку використовуються символ < або символ >. Можна розглядати напрям стрілки як напрям передачі даних.

Наприклад, якщо за командою ls ми отримаємо список файлів каталога на екрані, то за допомогою команди

ls > dir. txt

цей список поміщається у файл dir. txt.

Якщо необхідно дописати нові дані у існуючий файл, тоді використовується символ переадресації >>. Приклад такої переадресацїї для команди cat був наведений раніше.

Якщо файл не існує, тоді використання символів переадресацїї > і >> викликає створення відповідного файла.

Крім переадресації існує ще один спосіб зміни стандартного виконання введення і виведення - це використання конвеєра, коли вихід від однієї команди стає входом для іншої команди. Конвейер позначається вертикальною лінією. Наприклад, за допомогою команди

ls - l | wc

можна підрахувати кількість файлів і підкаталогів у поточному каталозі.

5. Доступ до файлів і каталогів

Оскільки Linux - система для багатьох користувачів, тому для захисту файлів кожного користувача від неправильної дії інших користувачів, підтримується механізм прав доступу до файлів і каталогів. Цей механізм дозволяє кожному файлу або каталогу призначити конкретного власника.

Linux дозволяє також спільно використовувати файли кількома користувачами, які можуть об'єднатись в окрему групу користувачів. Кожен користувач є членом як мінімум однієї групи користувачів.

Права доступу до каталогів і файлів розподіляються на три типи: читання (read), запис (write), і виконання (execute). Ці типи прав доступу можуть бути надані трьом категоріям користувачів: власникові файла, групі користувачів або всім іншим користувачам.

Дозвіл на читання дає можливість читати вміст файлів, а у випадку каталогів - переглядати перелік імен файлів в каталозі (використовуючи, наприклад, команду 1s). Дозвіл на запис дає можливість записувати в файл і змінювати його. Для каталогів це дає право створювати в каталозі нові файли і каталоги або вилучати файли в цьому каталозі. А дозвіл на виконання надає користувачеві можливість виконати файл (як бінарні програми, так і командні файли). Дозвіл на виконання стосовно каталогів визначає можливість виконувати команди для роботи із каталогами.

Для того, щоб отримати повну інформацію про файл <file. txt>, потрібно виконати команду

ls - l file1. txt

На екрані дисплея отримаємо такий результат

- rw - r - r - 1 user1 505 Mar 13 19: 05 file1. txt

Перший символ дозволяє розрізнити між собою файли і каталоги: для файлів записується “-“, а для каталогів “d”. Далі йде рядок прав доступу до цього файла з боку різноманітних категорій користувачів. Потім виводиться кількість (1) синонімів, під якими даний файл відомий системі. Третє поле - ім'я власника файла (user1) і четверте - група (505), до якої належить власник файла. Очевидно, що останнє поле містить ім'я файла (file1. txt), а інші поля означають дату та час створення файла.

Розглянемо детальніше права доступу до файла. В рядку rw - r - r - перші три символи показують права доступу для власника файла, такі три символи - права групи користувачів, і останні три символи - права всіх інших користувачів. В даному випадку власник user1 файла file1. txt може читати (r - read) свій файл і записувати (w - write) в нього нові дані, а всі інші категорії користувачів можуть лише читати цей файл. Жодний із користувачів не має прав на виконання (x - executive) файла file1. txt, оскільки в третій, шостій та девятій позиціях є знак заборони “-“.

За замовчуванням файлам надається захист - rw - r - r - , який дозволяє іншим користувачам читати файли, але ніяким чином їх не змі-нювати. Каталогам за замовчуванням дається право доступу d rwx r-x r-x, що дозволяє іншим користувачам заходити з правами екскурсантів у каталог власника. Проте багато користувачів хоче тримати інших користувачів подалі від своїх файлів. Встановивши права доступу файла, d rw - ви нікому не покажете цей файл, і не дозволите записати в нього. Також добре захищає файли від всіх захист відповідного каталогу d rwx.

Для зміни прав доступу до файлів і каталогів використовується команда

chmod {a,u,g,o} {+, - ,} {r, w, x} <filename>

Спочатку необхідно вказати категорію користувача (a - всі користу-вачі; u - користувач-власник; g - група користувачів; o - всі інші). Далі по-трібно вказати, чи додається відповідне право доступу (+), чи забирається право (-). І на завершення вказується конкретне право доступу: r - read, w - write, x - execute.

Приклад 1. Надати власнику файла file5. txt право на виконання свого файла:

chmod u+x file5. txt

Страницы: 1, 2


© 2003-2013
Рефераты бесплатно, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.