Робота з програмами-архіваторами
32 ЗМІСТ - ВСТУП
- РОЗДІЛ І. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧ
- РОЗДІЛ ІІ. ІНСТРУКЦІЯ ПО ЕКСПЛУАТАЦІЇ
- 2.1 Запуск програми, введення початкових даних
- Функція
- Меню “Команди”
- Меню “Вибране”
- Меню “Параметри”
- Меню “Довідка”
- 2.2 Робота з програмою
- 2.3 Додаткова інформація
- ВИСНОВКИ
- СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУППеріод кінця 80-х - початку 90-х років характеризується бурхливим розвитком комп'ютерної техніки і широким застосуванням її в усіх галузях людської діяльності. Цей процес вимагає великої кількості користувачів персональних комп'ютерів, які мусять бути добре підготовленими. Технологи, основним компонентом яких є комп'ютер, проникають практично в усі сфери людської діяльності. Те, що ще недавно вважалось фантастикою тепер, завдяки науково-технічному прогресу, особливо прогресу в області комп'ютерних технологій, стало реальністю.Комп'ютерні технології застосовують у видавництвах і великих бібліотеках, у парламентах і міністерствах, у банках і на складах, у системах зв'язку і системах управління транспортом, у податкових інспекціях і у сфері розваг тощо. Тепер практично неможливо уявити сучасний офіс без повсякденного і широкого застосування комп'ютерних технологій. Комп'ютер став неодмінним атрибутом робочого місця працівників багатьох професій. У цих умовах продовжує зростати попит на комп'ютерних спеціалістів, особливо на молодих спеціалістів високої кваліфікації. Великою популярністю користуються спеціалісти з комп'ютерної верстки та макетування, комп'ютерні художники і дизайнери, спеціалісти з банківських та бухгалтерських комп'ютерних систем, спеціалісти з комп'ютерних мереж та ряд інших. Досить актуальним на сьогоднішній час постало питання збереження, захисту та архівування інформації. Найбільш поширеними програмами даного типу на світовому ринку програмного забезпечення вважаються WinRar і WinZip. Дані програми-архіватори дозволяють за рахунок застосування спеціальних методів “упакування” інформації стискати її на дисках, тобто створювати копії файлів меншого розміру, а також об'єднувати копії декількох файлів в один архівний файл.Застосування програм-архіваторів досить корисно при передачі інформації по телефонних лініях (через модеми); при створенні дистрибутивів програмних комплексів та при створенні архівних файлів. У даній дипломній роботі ми зупинимося на програмі WinRar версії 3.10 і програмі WinZip версії 7.0. РОЗДІЛ І. ПОСТАНОВКА ЗАДАЧ
1.1 Вхідна інформаціяСучасні програми і самі займають багато місця, і створювані ними файли нерідко виявляються дуже об'ємистими.Формати текстових файлів і малюнків створюються не стільки з міркувань компактного їхнього представлення, скільки для швидкої і зручної обробки програмними засобами.Можна запропонувати ефективний спосіб збереження інформації і перетворення файлу або відразу декількох файлів у більш компактну форму. Існують алгоритмічні прийоми «упакування». Наприклад, картинку з зображенням екрана можна представити у виді байтів, що кодують колір крапки. Якщо всього на екрані 1024Ч768 точок, неважко порахувати, якого розміру виявиться файл. Звичайно, на звичайну дискету він не поміститься, та й по мережі буде передаватися довго. До того ж розмір поштових скриньок невеликий. А якщо файл великий, з відсканованими картинками, звуками, анімацією, він займає набагато більше місця. Можна представити графічну інформацію й в іншому виді, вказуючи не колір кожної точки, а колір цілої прямокутної області, заданої чотирма координатами. Для картинки, де такі області великі, виграш виявиться істотним. Згадаємо ще й те, що файли записуються по секторах розміром у 512 байт. Які порожні «хвости» при цьому залишаються? А якщо об'єднати кілька файлів, то за рахунок ліквідації «хвостів» порожніх місць залишиться менше. Є алгоритми архівації, зв'язані з коротким кодуванням символів, які часто зустрічаються і довгим -- рідко зустрічаються. Існують методи використання посилань на повторювані ланцюжки.Узагалі методи стиску інформації звичайно засновані і на значно більш складних математичних перетвореннях, що включають ймовірнісні механізми. Користувач у них може і не вникати. Йому надається готовий інструмент стиску (архівації) і відновлення (розархівації) даних. Процес архівування чи розархівування інформації здійснюється спеціальними програмами, що називаються архіваторами.Архіватор - це спеціальна програма, яка здійснює процес архівування інформації або розархівування заархівованої інформації.Архіватори бувають двох типів:а) парні - коли одна і та ж програма здійснює архівування та розархівовування інформації;б) непарні- коли одна програма архівує, а інша розархівовує файли.Перший архіватор створено фірмою SEA, ще в 1985 році. Це був парний архіватор ARC, який створював архівні файли з розширенням arc. В 1986 році фірмою PKWARE створено перший непарний архіватор, в якому програма PKARC заархівовувала інформацію, a PKXARC розархівовувала. Архівний файл отримував розширення arc. Оскільки це розширення було таке ж, як і в архіватора-попередника ARC, то фірма SEA мала певні претензії до PKWARE з цього приводу. Тому, цього ж 1986 року PKWARE випускає інший архіватор - РАК. Це також непарний архіватор, в якому для заархівовування використовувалась програма РКРАК, а для розархівовування - PKUNPAK. В кінці 80- х років створено цілий ряд різних архіваторів. Так в 1988 році створене такі архіватори-близнюки, як LHA та LHARC. Вони відносяться до парних архіваторів: дають архівним файлам розширення lzh. 1989 рік ознаменувався створенням популярного сьогодні архіватора ZIP. Це непарний архіватор, в якому інформація заархівовується файлом PKZIP.EXE. і розархівовується файлом PKUNZIР.ЕХЕ. Архівні файли отримують при цьому розширенню zip. Архіватор ZIP характеризується досить високим ступенем стискування інформації особливо малюнків та виконуючих файлів. Осибливим можна вважати 1990 рік, коли створено парний архіватор ARJ. Цей архіватор був найпопулярнішим в світі архіватором початку - середини 90-х років. Він втримав таку популярність через дуже високі компресійні можливості та досить високу швидкодію. При архівуванні утворюються архівні файли з розширенням arj, можуть утворюватись саморозархівовні файли з розширенням ехе. Розглянуті раніше архіватори працюють в режимі задання параметрів (ключів) в командній стрічці. Існують архіватори, що працюють в оболонці. Завдяки цьому з ними значно простіше та легше працювати. Найбільш відомий з них, це архіватор RAR. Він розроблений в 1993 році відомим програмістом Євгенієм Рошалом. Інформацію RAR архівує у файли з розширенням .гаг, та можна створювати саморозархівовні .ехе файли. Архіватор RAR характеризується досить високою швидкодією та високим процентом стискування, особливо малюнків, тут рівних йому практично не мас. Ще однією особливістю архіватора є здатність розархівовувати файли створенні архіваторами ARJ, ZIP, LHA, LHARC, AIN, ICE, РАК, HA, PKARC та цілим рядом інших. Останнім часом на базі попередніх програм створено архіватори для роботи в операційній системі Windows - це WinZIP та WinRAR. Перш ніж користуватися цими програмами, потрібно усвідомити, що заархівовані файли не можуть бути відразу оброблені: якщо ми заархівували документи, створені в текстовому процесорі Word, а потім цей архів намагаємося цим текстовим редактором обробити, нічого не вийде. Зрозуміло, адже формат архівного файлу -- це зовсім не формат файлу, що розуміє текстовий редактор. Тому алгоритм такий: створити файл або декілька файлів; заархівувати їх для тривалого збереження в компактному виді; перед використанням (переглядом або редагуванням) помістити на вінчестер і разархівувати. Як уже було сказано вище, архіваторів багато. Який вибрати? Це справа смаку і звички. Сучасні архіватори мають зручний інтерфейс і розраховані для застосування в середовищі Windows. Більш того, багато які з них «розуміють» формат «колег», тобто файли, заархівовані в Zip, можуть бути розкриті програмою Rar, і навпаки.РОЗДІЛ ІІ. ІНСТРУКЦІЯ ПО ЕКСПЛУАТАЦІЇ
2.1 Запуск програми, введення початкових данихПерш ніж приступити до роботи з програмою WinRar чи WinZip слід встановити їх на комп'ютері. Для цього необхідно оптичний диск із дистрибутивом програм вставити у пристрій читання дисків (CDROM). Натиснути кнопку Пуск на Панели Задач і вибрати пункт Настройка/Панель управления. Двічі натиснути на іконку Установка и удаление программ. Вибрати закладку Установка и удаление і натиснути кнопку Установить... Після цього потрібно діяти за вказівками програми встановлення.Після того, як програма встановлення перевірить систему, слід набрати своє ім'я і вказати, куди потрібно встановити WinRar або WinZip.Після встановлення певної програми-архіватора необхідно її запустити. Щоб запустити програму потрібно вибрати пункт WinRar або WinZip у меню Пуск/Програми/WinRar чи, відповідно, Пуск/Програми/WinZip. Програма-архіватор WinRar версії 3.10 WinRAR - це 32-бітна Windows-версія архіватора RAR - потужного засобу, який дозволяє створювати та контролювати архіви. Існує декілька різних версій RAR для різних операційних систем: Windows, Linux, FreeBSD, DOS, OS/2, MacOS X. RAR для Windows випускається у двох варіантах: § Версія з графічним інтерфейсом користувача - WinRAR.exe; § Консольна версія командного рядка - Rar.exe. Це також 32-розрядна версія RAR для Windows, але вона підтримує лише інтерфейс командного рядка і працює в текстовому режимі. Консольну версію RAR зручно використовувати для виклику з пакетних файлів (.bat і .cmd), для запуску з командного рядка тощо. Вона підтримує більше команд та ключів у командному рядку, ніж WinRAR. Якщо при встановленні програми параметр "Асоціювати WinRAR з архівами" не був дезактивований, легко відкрити архів WinRAR з Провідника чи Робочого столу, для цього достатньо двічі клацнути на іконці архіву. Також можна асоціювати WinRAR з архівами після встановлення за допомогою діалогу Інтеграція. Після запуску програми на екрані з'являється її головне вікно (мал. 1). У верхній частині вікна програми знаходиться стрічка заголовку, на якій зліва міститься піктограма програма та назва відкритого архіву, справа - кнопки управління вікном. Нижче стрічки заголовку знаходиться рядок меню. WinRAR має наступні меню: Файл, Команди, Вибране, Параметри і Довідка. Мал. 1. Ще один елемент інтерфейсу -- панель інструментів (мал. 2). Вона знаходиться нижче від меню і вище від списку файлів. Кнопки на панелі інструментів повторюють пункти з меню Команди (причому у всіх пунктів у цьому меню є "гарячі клавіші" для швидкого доступу). Деякі кнопки доступні тільки при перегляді вмісту папки, деякі -- при перегляді архіву, а деякі -- в обох режимах. Під час перегляду вмісту архіву деякі кнопки можуть бути відсутні, якщо їх функції не підтримуються форматом поточного архіву. При бажанні можна вибрати кнопки, що відображуються, забрати текст із кнопок або зменшити їх розмір у діалозі Загальні параметри чи клацнувши правою кнопкою миші на панелі інструментів. Під панеллю інструментів знаходиться маленька кнопка зі стрілкою вверх і рядок списку дисків. При натисканні кнопки "Вверх" відбувається перехід до батьківського каталогу. Список дисків необхідний для вибору поточного диска. Цей список також можна відкрити натисканням клавіші F4. При бажанні кнопку "Вверх” і список дисків можна перетягнути в правий кут панелі інструментів. Поточний диск також можна змінити натисканням клавіш Ctrl+D, чи клацанням миші на маленькому значку диска в рядку стану. Нижче від панелі інструментів розташоване файлове вікно. У ньому відображається вміст поточного каталогу або, якщо в WinRAR відкрито архів, вміст архіву. Ці режими називаються режимами управління файлами та архівами. Для кожного файлу виводиться наступна інформація: ім'я, розмір, тип і дата зміни. Файли в архіві мають ще два додаткові параметри -- розмір в архіві та CRC32. CRC32 - це спеціальна контрольна сума, яка обраховується на основі даних файлу і може допомогти визначити, чи два файли в архіві є однакові, без їх розпакування. Однакові файли завжди мають однакові значення CRC32.Усі параметри зображені у вигляді стовпчиків. Порядок сортування файлів можна змінити клацанням на заголовку стовпчика (блакитна стрілка вказує напрямок сортування). Крім того, можна змінити ширину стовпців, перетягуючи мишею розділювачі заголовків колонок. Кілька додаткових параметрів списку можна змінити в діалозі Список файлів. Перед обробкою файлів їх необхідно виділити. Крім стандартних способів виділення Windows у WinRAR для тієї ж мети використовує кілька додаткових клавіш: Space>, Ins, + і - на цифровій клавіатурі. Наступні комбінації клавіш можна використовувати для навігації по списку файлів: Ctrl+PgUp чи подвійне клацання мишею на каталозі ".." у списку файлів. Якщо це зробити в кореневому каталозі архіву, архів закриється і відобразиться батьківський каталог. Для переходу до іншого каталогу можна натиснути Enter, Ctrl+PgDn чи двічі клацнути мишею на цьому каталогу. Та ж дія на файлі архіву призведе до відкривання. Для переходу до кореневого каталогу використовується Ctrl+\. Якщо клацнути правою кнопкою миші на списку файлів, то з'явиться меню з командами управління файлами та інтерфейсу. Ці команди доступні також зі звичайних меню WinRAR, з панелі інструментів та з клавіатури, тому можна вибрати найбільш зручний спосіб.
Страницы: 1, 2, 3
|
