Робота з записами мови ассемблера
17 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ” Кафедра "Обчислювальної техніки та програмування" АЛЬБОМ ДОКУМЕНТІВ до курсового проекту з курсу “Системне програмування” Тема: “ Робота з записами мови ассемблера ” Харків 2005 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ” Кафедра"Обчислювальної техніки та програмування" Затверджую __________________________ _________________/ / “___” ________________2005 р. Робота з записами мови ассемблера Специфікація Лист затвердження xxxxxxxxxxxxxx Виконав ст. гр xxxx xxxxxxxxxxxxxxx “___” ________________2005 р. Перевірив xxxxxx. “___” ________________2005 р. Харків 2005 ЗАТВЕРДЖЕНО xxxxxxxxxxxx Робота з записами мови ассемблера Специфікація xxxxxxxxxxxxxxxx |
Код | Найменування | Примітки | | xxxxxx - 00 00-01 | Специфікація | | | xxxxxx. 03011 - 13 00-01 | Опис пргограми | | | xxxxxxx. 03011 - 12 00-01 | Текст програми | | | |
Харків 2005 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ” Кафедра"Обчислювальної техніки та програмування" Затверджую __________________________ _________________/ / “___” ________________2005 р. Робота з записами мови ассемблера Опис програми Лист затвердження xxxxxxxxxxxxx Виконав ст. гр xxxxxx xxxxxxxx. “___” ________________2005 р. Перевірив xxxxxxxxx. “___” ________________2005 р. Харків 2005 ЗАТВЕРДЖЕНО xxxxxxxxxxx Робота з записами мови ассемблера Опис програми xxxxxxxxxxx Харків 2005 Зміст Вступ Загальні відомості Функціональне призначення Опис логічної структури Використовувані технічні засоби Виклик і завантаження Вхідні дані Вихідні дані Висновки Література Вступ Запис -- структурний тип даних, що складається з фіксованого числа елементів завдовжки від одного до декількох біт. При описі запису для кожного елементу вказується його довжина в бітах і, що необов'язкове, деяке значення. 8, 16 або 32 біт. Якщо сумарний розмір запису менше вказаних значень, то всі поля запису “притискаються” до молодших розрядів. Використовування записів в програмі, так само, як і структур, організовується в три етапи: Задання шаблона запису, тобто визначення набору бітових полів, їх довжин і, при необхідності, ініціалізація полів. Визначення екземпляру запису. Так само, як і для структур, цей етап має на увазі ініціалізацію конкретної змінної типом наперед визначеної за допомогою шаблона запису. Організація звертання до элементів запису. Компілятор TASM, крім стандартних засобів обробки записів, підтримує також і деякі додаткові можливості їх обробки. Опис запису Опис шаблона запису має наступний синтаксис (мал. 6): Имя_записи RECORD <описание элементов> Тут: <описание элементов> є послідовністю описів окремих елементів запису згідно синтаксичній діаграмі (див. мал. 6): Мал.1. Синтаксис опису шаблона запису При описі шаблона пам'ять не виділяється, оскільки це всього лише інформація для транслятора асемблера про структуру запису.
Так само, як і для структур, місцеположення шаблона в програмі може бути будь-ким, але при цьому необхідно враховувати логіку роботи однопрохідного транслятора. Визначення екземпляру запису Для використовування шаблона запису в програмі необхідно визначити змінну з типом даного запису, для чого застосовується наступна синтаксична конструкція (мал. 7): Мал.2. Синтаксис опису екземпляру запису Аналізуючи цю синтаксичну діаграму, можна зробити висновок, що ініціалізація елементів запису здійснюється достатньо гнучко. Розглянемо декілька варіантів ініціалізації. Якщо ініціалізувати поля не потрібен, то достатньо вказати ? при визначенні екземпляру запису: ... iotest record i1:1,i2:2=11,i3:1,i4:2=11,i5:2=00 ... flag iotest ? Якщо ви складете і дослідите у відладчику тестовий приклад з даним визначенням запису, то побачите, що всі поля змінної типу запис flag обнуляються. Це відбувається не дивлячись на те, що у визначенні запису задані початкові значення полів. Якщо потрібна часткова ініціалізація елементів, то вони полягають в кутові (< і >) або фігурні ({ і }) дужки.
Відмінність тут в тому, що в кутових дужках елементи повинні бути задані в тому ж порядку, що і у визначенні запису. Якщо значення деякого елементу спывпадає з початковим, то його можна не вказувати, але обов'язково позначити його комі. Для останніх елементів коми, що йдуть підряд, можна опустити. Наприклад, згодитися із значеннями за умовчанням можна так: iotest record i1:1,i2:2=11,i3:1,i4:2=11,i5:2=00 ... flag iotest <> ;согласились со значением по умолчанию Змінити значення поля i2 можна так: iotest record i1:1,i2:2=11,i3:1,i4:2=11,i5:2=00 ... flag iotest <,10,> ; перевизначили i2 Застосовуючи фігурні дужки, також можна вказати вибіркову ініціалізацію полів,але при цьому необов'язково позачити комами поля, із значеннями за умовчанням яких ми згодні: iotest record i1:1,i2:2=11,i3:1,i4:2=11,i5:2=00 ... flag iotest {i2=10} ; переопределили i2, не обращая внимания на порядок;следования других компонентов записи 1.Загальні відомості Проект написан на мові TASM, реалізовано у трьох файлах: main.asm, defs.inc, funcs.inc, record.inc. Під час компіляції усі файли об'єднуються в один. Для своєї роботи проект може використовувати операційні системи MS Dos версії 1.0, або вище, а також операційні системи MS WINDOWS 95/98/Me/2000/XP. Не виключається робота проекту під усіма іншими операційними системами, що якимсь чином можуть емулювати сеанси роботи під операційною системою MS DOS. 2. Функціональне призначення Проект може слугувати в якості навчального посібника для розуміння роботи записів та в якості прикладу одного з варіантів, такого як створення масиву, добавлення елемента, видалення елемента, змінення поля, очищення поля. Також у проекті можна наглядно побачити ввод з клавіатури і вивід результатів на екран. Програма написана на мові ассемблера з використовуванням процедур. Функціональне обмеження програми є те, що вона може бути реалізована тільки у файлі з розширенням COM, якщо розширення буде EXE програма працювати не буде. Більше функціональних обмежень немає. 3. Опис логічної структури ні так 4.Використовувані технічні записи Проект має нормально працювати на комп'ютерах IBM PC із процесорами і8086, або більш старших моделях. Програма потребує оперативної пам'яті не більше 6 Кб, до цього треба додати пам'ять, яку займає операційна система MS DOS чи WINDOWS. Потрібен також відеоадаптер VGA, для організації діалогу з користувачем. При написанні проекту використовувався комп'ютер з процесором AMD Athlon XP 1700+, оперативною пам'ятю 256 Мб та операційною системою Windows XP у середовищі TASM. 5. Виклик і завантаження Основним є файл main.com з його допомогою працює проект. Запускається він з будь-якого носія. Перед користувачем на синьому фоні з'являється меню, в якому він спочатку може виконати наступні дії, за допомогою функціональних клавіш: F2 - створити масив, або F10 - залишити програму. Далі, користувачеві пропонується додати елемент, клавішею F3, або залишити програму. При додаванні елемента, пропонується ввести прізвищє, вік, місто. Потім, користувач може додати новий елемент, змінити елемент, видалити його, а також переміщуватись серед елементів, і звичайно вийти з програми. 6. Вхідні дані Вхідними даними програми компілятора є файли main.asm, defs.inc, funcs.inc, record.inc, що розташовані в одному каталозі. Зкомпільований виконуючий файл main.com запускається і користувач працює з інформацією. 7.Вихідні дані Вихідні дані програми з'являються на дисплеї в ході роботи програми. Вихідними даними програми проекту є створення масиву, додавання елемента, видалення елемента, зміна поля та очистка поля. Висновки У ході розробки курсового проекту були вивчені навички роботи з записами мови ассемблера, зокрема, створення масивів записів, доступу до них, створення в них записів, з можливістю управління елементами і очищення поля. Розроблена програма дозволяє ввести з клавіатури запис, представлений у вигляді прізвища, імені, по батькові, назва міста і дати народження, а потім за допомогою функціональних клавіш дозволяючих: -додати запис; -видалити запис; -змінити поле; -очистити поле. Література 1. Финагенов К.Г. “Основы системного программирования” изд.”Радио и Связь”2001 год. 2. Питер Абель “Ассемблер- язык и программирование для IBM PC” изд. Киев “HTИ” 2003 год. 3. Зубков С.В.”Ассемблер для DOS,WINDOWS И UNIX ” Москва 2004г. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ” Кафедра"Обчислювальної техніки та програмування" Затверджую __________________________ _________________/ / “___” ________________2005 р. Робота з записами мови ассемблера Текст програми Лист затвердження xxxxxxxxxxxx Виконав ст. гр xxxxxx xxxxxxx “___” ________________2005 р. Перевірив xxxxxxxxxx. “___” ________________2005 р. Харків 2005 ЗАТВЕРДЖЕНО xxxxxxxxxxxx Робота з записами мови ассемблера Текст програми xxxxxxxxx - 12 00-01 Харків 2005 РАЗРАБОТКА ТЕКСТА ПРОГРАММЫ
Страницы: 1, 2
| 
