Організаційна структура реалізації алгоритму розробки програми схематично зображена на Рисунку 14:

Рисунок 14 - Структурна схема реалізації алгоритму програми

5.3 Структура взаємозв'язку компонентів

6. Опис інтерфейсу з екранними копіями

6.1 Інтерфейс проекту

Запуск програми здійснюється подвійним натисканням на файл Project_LSpir.exe. При запуску програми перше, що відбувається, -- це презентація екранної заставки (Рисунок 15).

Рисунок 15 - Екранна заставка

Після завершення часу трансляції з'явиться головна форма (Рисунок 16).

Рисунок 16 - Головна форма додатку

Перш за все, щоб розпочати роботу програми, слід ввести початкові дані, на підставі яких буде будуватися спіраль. Вводяться вони у поля редагування поля «Дано» (Рисунок 17).

Рисунок 17 - Панель "Дано"

Введення цих даних обов'язково, бо без них неможливо розпочати роботу програми, т. я. від них залежить обчислення спіралі.

Після заповнення цих полів можна розпочати власне саму побудову. Здійснюється це за допомогою кнопки «Рисовать» на панелі «Выполнить». Нижче знаходиться кнопка «Стереть», за допомогою якої виконується стирання спіралі. При натисканні на кнопку «Рисовать» програма на основі введених даних обчислює формули, за якими будується спіраль, та виводить результат у вигляді графічного зображення спіралі на панель малювання. При натисканні на кнопку «Стереть» відбувається видалення результату (Рисунок 18). За допомогою індикатору «Показать/Скрыть сетку» користувач регулює, відображати сітку на панелі малювання, чи ні.

Рисунок 18 - Панель "Выполнить"

Повзунок, що знаходиться нижче панелі малювання, регулює масштаб, а індикатори «+» та «-» -- регулюють параметри масштабу: при увімкненому індикатору «+» регулюється збільшення; при «-» -- зменшення зображення (Рисунок 19).

Рисунок 19 - Панель масштабування

Ознайомитися з програмою користувач може через підменю «Вызвать справку», яке знаходиться в меню «Справка», або за допомогою «гарячих» клавіш Ctrl-S (Рисунок 20).

Рисунок 20 - Виклик довідки

Після чого з'явиться форма з інструкцією користувача (Рисунок 21).

Рисунок 21 - Інструкція користувача

Також користувач має можливість ознайомитись з теоретичними відомостями про логарифмічну спіраль, скориставшись підменю «Аналитическое решение» у тому ж меню «Справка», або за допомогою комбінації клавіш Ctrl-A (Рисунок 22).

Рисунок 22 - Аналітичне рішення

Після натискання на підменю з'явиться форма з аналітичним рішенням Рисунок 23). Користуючись кнопками «Вперёд» та «Назад» користувач може перегортувати сторінки форм вперед або назад відповідно. Кнопка «Закрыть» здійснює закриття форми з аналітичним рішенням та повернення до головного меню.

Рисунок 23 - Аналітичне рішення

За допомогою підменю «Вызвать консольное приложение» меню «Сервис» (Рисунок 24) відбувається виклик консольного додатку. Здійснити цю процедуру можна також натисканням «гарячих» клавіш: Ctrl-K.

Рисунок 24 - Виклик консольного додатку

Відомості про автора та програму можна побачити, натиснувши на меню «О программе» (Рисунок 25).

Рисунок 25 - Про програму

Завершує роботу з додатком натискання на кнопку «Закрыть», що знаходиться на головній формі (Рисунок 25).

Рисунок 26 - Вихід із програми

6.2 Тестування проекту для тих даних, що використовувалися в консольному режимі

Рисунок 27 - Приклад роботи програми (при q>1)

Рисунок 28 - Приклад роботи програми (при q<1)

Рисунок 29 - Приклад роботи програми (при q=1)

Висновки

Даний курсовий проект полягав у розробці дидактичного ілюстративного матеріалу для побудови логарифмічних спіралей в Delphi. Під час розробки додатку були вивчені теоретичні відомості з аналітичної геометрії, які згодом були застосовані у розробці. Отже, «поведінка» спіралі, що будується додатком, цілком відповідає теоретичним свідоцтвам про неї. Для цього був створений проект, що містить різноманітні форми, перелік файлів який приведений у Таблиці 1.

Аналізуючи отриманий результат, до переваг можна віднести зручність програми у використанні, зручний та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс додатку, приємне графічне оформлення вікон та наявність функцій, які користувач може налаштувати під себе: ввімкнення та відключення відображення сітки, зміна умов масштабування.

До недостатків можна віднести деякі можливі помилки програми, що можуть виникнути із-за властивостей персональних систем як-то: повідомлення о помилці при спробі визвати Word-додаток через компонент OLE у підменю «Аналитическое решение», або повідомлення про помилку та неможливість, через це, побудови спіралі при введенні у поле для введення плаваючої коми. Ці недоліки аналізуються та зрештою будуть усунені.

Загалом же результат розробки можна вважати позитивним.

Таблица 1 - Файли проекту

Список використаних джерел

1. Інтернет-ресурс: http://ru.wikipedia.org/ (онлайн енциклопедія).

2. Інтернет-ресурс: http://expert.Delphi.int.ru/ (онлайн довідник по Delphi).

3. Выгодский М. Я. Справочник по высшей математике -- М.: АСТ: Астрель, 2006. -- 991 с.: ил.

4. Конопка Р. Создание оригинальных компонент в среде Delphi: пер. с англ. -- К.: НИПФ -- «ДиаСофт Лтд.», 1996. -- 512 с.

5. Сухарёв М. В. Основы Delphi. Профессиональный подход -- СПб.: Наука и Техника, 2004. -- 600 с.: ил.

6. Бондаренко, М.А. Программирование в Delphi -- Харьков : б.н., 2005.

7. Маркушевич А.И., Замечательные кривые -- М., 1978 г., 48 с.: ил.

8. Бобровский С. Delphi 5 -- М.: Питер, 2002. -- 346 с.: ил.

9. Гаевский А. Разработка программных приложений на Delphi 6 - М.: Киев, 2000. -- 457 с.

10. Коцюбинский А.О., Грошев С.В. Язык программирования Delphi 5 -- М.: «Издательство Триумф», 1999. -- 288 с.

11. Леонтьев В. Delphi 5 -- М.: Москва «Олма-Пресс», 1999. -- 446 с.

12. Ильина Т.А. Программирование на Delphi 6 -- М.: Питер, 2000. -- 318 с.

13. Шапошников И. Delphi 5 -- М.: Санкт-Петербург, 2001. -- 203 с.

14. Інтернет-ресурс: http://beluch.ru/progr/100comp/index.htm (онлайн довідник о компонентах Delphi).

Додаток 1

Програмний код додатку

Головна форма:

unit LSpir;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6