Каталог Рефератов - Створення власних бібліотек компонентів в Protel 99

	Информационно-образоательный портал
	Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,



МЕНЮ\|

поиск

Створення власних бібліотек компонентів в Protel 99

кщо вбудовані креслення символів портів живлення користувача не влаштовують, то рекомендується використати спеціально розроблені для цього УГП, які компанія Электронтрейд поставляє своїм ліцензійним користувачам. На рис.3 зображені різні способи прорисовки символів живлення й заземлення.

Рис.3 Різні способи прорисовки портів живлення

Проблем не виникає, якщо потрібно просто накреслити принципову схему та вивести на друк.

Якщо ж для розробленої принципової схеми потрібно спроектувати друковану плату (а це і є головне призначення системи Protel), то необхідно виконати ряд операцій, які дозволять правильно згенерувати список з'єднань. По-перше, всім ланцюгам, з'єднаним з користувальницькими символами живлення й заземлення, необхідно привласнити ім'я, розмістивши поруч із провідником мітку ланцюга (Net Label). Щоб мітки ланцюгів не виводилися на друк, їх необхідно виділити за допомогою операції глобального редагування, видалити натисканням комбінації клавіш CTRL+DELETE. Далі варто настроїти й виконати друк, після чого повернути схему у вихідний стан двома послідовними запусками команди Edit " Undo. Для швидкої реалізації такої послідовності дій рекомендується написати відповідний макрос мовою Client Basic. По-друге, будь-який бібліотечний символ виводу живлення або заземлення буде занесений у список з'єднань, а значить, при завантаженні його в редактор друкованих плат зі списку у вікні Load/Forward Annotate Netlist варто виключити макроси, що додають ці компоненти на плату, а також їх виводи до відповідних ланцюгів.

Інший спосіб підготовки схеми до створення друкованої плати полягає в написанні макросу, що буде заміняти всі користувальницькі символи живлення й заземлення на вбудовані символи портів живлення, генерувати коректний список з'єднань, а потім повертати схему у вихідний стан, Цей спосіб може здатися занадто складним, але саме він дозволяє повністю вирішити проблеми не відповідності вимог оформлення схем за ДЕСТ і методики проектування в системі Protel.

Редактор бібліотек елементів принципових схем
Редактор бібліотек є другим редактором документів системи Protel 99, що включений у сервер роботи із принциповими схемами. Першим був редактор принципових схем, який використовується для їх розробки. Редактор ж бібліотек використовується для створення й зміни компонентів, що використовуються у цих схемах (рис.4)

Рис.4 Зовнішній вигляд редактора бібліотек системи Protel 99

В системі Protcl 99 бібліотеки елементів принципових схем містяться в спеціальних базах даних. Більшість із цих баз даних орієнтовані на конкретних виробників, тобто компанія розробляє єдині бібліотеки для мікросхем того або іншого виробника. Також існують спеціальні бази даних, наприклад, бібліотеки графічних елементів для проектування пристроїв на основі ПЛИС або схемотехнічного моделювання.

Робота з бібліотеками
У системі Protel 99 бібліотеки зберігаються всередині спеціальної бази даних аналогічно всім іншим документам проекту. Вони називаються бібліотечними базами даних (Library Databases), але насправді вони являють собою такі ж бази даних, що й звичайні документи (схеми, креслення плат) проекту.

Бібліотечні бази даних системи Proiel 99 містяться в папці \Program Files\Design Explorer 99\Library\Sch.

Перегляд існуючої бібліотеки
Бібліотеки в редакторі бібліотек відкриваються аналогічно всім іншим документам, що відкривають у середовищі проектування Design Explorer. Спочатку за допомогою команди меню File " Open відкривається потрібна бібліотечна база даних, після чого необхідна бібліотека елементів вибирається й відкривається для редагування.

Кожна бібліотека відкривається на новій вкладці у вікні проекту.

Створення нової бібліотеки
До створення нової бібліотеки необхідно відкрити проект, у якому потрібно зберегти нову бібліотеку, і відкрити папку там, де вона буде знаходитись.

Далі потрібно натиснути правою кнопкою миші у вікні обраної папки й у контекстному меню, що з'явилося, вибрати опцію New. У діалоговому вікні New Document, що з'явилося, варто виконати подвійний натиск лівою кнопкою миші на іконці SchLib (рис.5), після чого нова бібліотека буде створена.

Рис. 5 Створення нової бібліотеки елементів схем

Рис.6. Панель керування редактора бібліотек

За замовчуванням новим бібліотекам у системі Protel 99 привласнюється ім'я SchLib1. Для того щоб перейменувати бібліотеку, необхідно клацнути на ній мишею й нажати клавішу F2. Після цього підсвітиться рядок, у якому можна задати нове ім'я бібліотеки.

Після введення нового імені натисніть клавішу ENTER. Подвійним натиском на іконці відкрийте тільки що створену бібліотеку. Вид панелі керування редактора бібліотек показаний на Рис.6.

Компоненти та секції
Бібліотека складається з набору компонентів. Кожен компонент розглядається як реальний фізичний пристрій і може містити в собі одну або кілька секцій. Наприклад, компонент "резистор" являє собою всього 1 резистивний елемент, а компонент "матриця резисторів" може містити вісім резисторів як секції.

Поділ компонентів на елементи цілком лежить на розробнику. Він вправі вирішувати що буде представляти собою компонент. Наприклад, компонент "реле" можна представити як окремі елементи "контакти" й "котушка". Роз'єм із чотирма контактами можна представити як єдиний елемент, а можна як чотири різні секції. Кожна секція повинна бути накреслена на окремому аркуші. Для додавання нової секції до компонента використовується команда меню Tools " New Part.

Кожна секція компонента може бути представлена умовним графічним позначенням в трьох різних форматах: Normal, DeMorgan й IEEE. Кожне позначення рисується на окремому аркуші. Вибір накреслення вибирається при прорисовці принципової схеми. За замовчуванням встановлюється формат Normal, а значить, цей формат є обов'язковим, а два інших - додатковими.

Створення й редагування компонента
У меню Tools редактора бібліотек елементів принципових схем присутні всі інструменти, необхідні для створення й редагування компонентів.

1. Виконаєте команду меню Tools " New Component.

2. З'явиться чистий аркуш із ім'ям Component_1, на якому буде створюватися компонент. У центрі екрана буде присутня точка початку координат (Origin) позначена перехрестям.

3. Для зменшення масштабу аркуша послідовно натисніть клавішу PageDown до появи сітки. Якщо при зміні виду ви випадково втратили точку початку координат (Origin), до неї завжди можна повернутися за допомогою команди меню Edit "Jump " Origin.

4. Першим кроком у створенні нового компонента є прорисовка його тіла - головної частини умовного графічного позначення. Якщо передбачається компонент прямокутної форми, натисніть кнопку Rectangle на панелі інструментів або виконаєте команду меню Place "Rectangle. Інакше прямокутник можна накреслити за допомогою ліній.

5. Натиском миші задайте лівий верхній кут прямокутника. Координати вказівника миші наведені в рядку стану

Якщо користувач випадково втратив точку прив'язки на аркуші, у неї можна повернутися, натиснувши гарячі клавіші J, О.

6. Зсуваючи курсор вправо та вниз, задайте потрібні розміри прямокутника, як правило, вони залежать від кількості виводів. При кресленні тіла компонента рекомендується користуватися сіткою, що дозволяє проставляти виводи точно у вузлах із заданим кроком.

7. Другим натиском миші задайте правий нижній кут прямокутника.

Змінити розміри намальованого прямокутника можна в будь-який час. Достатньо клацнути по ньому мишкою, виділити фокусом, а потім потягнути за мітки маніпулятора, що з'явився. Для зняття виділення фокусом достатньо натиснути мишею поза об'єктом, що редагується.

8. Після розміщення тіла компонента необхідно розмістити його виводи. Для цього на панелі інструментів необхідно натиснути кнопку Place Pin, після чого до курсору неелектричним кінцем "приклеїться" вивід, який потрібно розмістити на одній зі сторін прямокутника. Натискання клавіші SPACEBAR дозволяє повертати вивід, що розміщається на кут, кратний 90°. Варто пам'ятати, що електричний кінець у виводі тільки один, і він повинен бути розташований поза тілом компонента. Неелектричний кінець легко визначити по розташуванню поряд із ним назви виводу.

Вже розміщений вивід можна легко перемістити, клацнувши й утримуючи ліву кнопку миші. Натискання клавіші SPACEBAR дозволяє повертати вивід який утримується.

9. Для задання атрибутів виводу перед його розміщенням на аркуші необхідно натиснути клавішу TAB. Якщо атрибути. виводу задати до його розміщення на аркуші, то зроблені користувачем установки будуть назначені за замовчуванням. Це означає, що числова частина назви виводу буде автоматично збільшуватися.

10. Решту виводів розміщаються аналогічно.

Виводи компонентів

Саме виводи надають компоненту електричні властивості. Виводи мають набір атрибутів, які встановлюються в діалоговому вікні Pin. Атрибути можна встановити як до, так і після розміщення виводу на аркуші. Щоб встановити атрибути виводу до розміщення на аркуші необхідно натиснути клавішу ТАВ у момент, коли він "приклеєний" до курсору. Установка атрибутів уже розміщеного виводу проводиться подвійним натиском по ньому або вибором потрібного виводу в списку виводів у браузері проектів. Ім'я виводу (Pin Name). Ім'я виводу вводити не обов'язково, крім тих випадків, коли вивід планується зробити схованим (hidden). Сховані виводи автоматично підключаються до однойменних схованих виводів і ланцюгів.

Номер виводу (Pin Number). Кожен вивід повинен мати свій унікальний номер. Символ заперечення (Dot Symbol). Атрибут додає маленький кружечок (символ заперечення) до виводу (Рис.7).

Рис.7. Виводи Dot i Clock

Символ синхронізації (Clock Symbol). Атрибут додає маленький трикутник (символ виводу синхронізації) до виводу.

Електричний тип виводу (Electrical Type). Цей атрибут використовується при підготовці до перевірки правил електричних з'єднань (Electrical Rule Check) у редакторі принципових схем. У загальному випадку цей атрибут встановлювати не обов'язково, але якщо ви маєте намір використати перевірку правил електричних з'єднань, його треба встановити коректно. Схований вивід (Hidden). Включення цієї опції робить вивід схованим. Схований вивід автоматично підключається до інших схованих виводів і ланцюгів з ідентичними іменами. Як правило, схованими визначають виводи живлення, щоб не переповнювати принципову схему. Включити сховані виводи на відображення можна за допомогою команди меню View " Show Hidden Pins. Показати ім'я (Show Name). Включає ім'я виводу на відображення на принциповій схемі. У редакторі бібліотек елементів ім'я завжди залишається видимим. Показати номер (Show Number). Включає номер виводу на відображення на принциповій схемі. У редакторі бібліотек елементів номер завжди залишається видимим.

Довжина виводу (Pin Length). Тут задається довжина виводу в сотих частках дюйма.

Опис компонентів
Крім умовного графічного позначення, кожен компонент має ряд асоційованих з ним текстових полів. Для їх перегляду й редагування користувач може за допомогою команди меню Tools " Description викликати діалогове вікно Component Text Fields.

Позначення, що привласнюється за замовчуванням (Default Designator). Для автоматичного проставляння позиційного позначення елемента використається певний префікс за замовчуванням, наприклад: R?, С?, U?.

Топологічне посадочне місце (Footprint). Для задання топологічних посадочних місць є чотири поля. Якщо ці поля не були визначені в редакторі бібліотек, то їхнє значення можна задати після розміщення елемента на аркуш принципової схеми. Вищевказані чотири поля дозволять вам призначити різні топологічні посадочні місця елемента для різних конструктивних виконань, наприклад, DIP або SMD.

Адреса підлеглого аркуша (Sheet Part Filename). Іноді буває корисно визначити елементи схеми не як компоненти, а як символи підлеглих аркушів. У цьому випадку провідники, з'єднані з виводами таких елементів, можуть бути пов'язані з портами на відповідних підлеглих аркушах. Щоб визначити елемент як символ аркуша, необхідно ввести ім'я підлеглого аркуша в поле Sheet Part Filename і включити опцію Descend into sheet parts в діалоговому вікні Net list Creation. Ім'я файлу елемента схеми можна ввести й після того, як елемент поміщений на принципову схему.

Текстові бібліотечні поля. Кожен бібліотечний елемент має вісім текстових полів довжиною 255 символів. Бібліотечні текстові поля не можуть бути відредаговані в редакторі принципових схем, але їх вміст може відображатися на схемі й у переліку елементів (Bill of Material).

Текстові поля елементів (Part Text Fields). На додаток до восьми текстових полів, які не редагуються існують шістнадцять текстових полів довжиною до 255 символів кожне. Ці поля можна включати й виключати, редагувати з індивідуальним настройками типу, розміру й кольору шрифтів, а також включати в перелік елементів. Є можливість задавати назви текстових полів елементів, які можуть мати довжину до 255 символів, але у вікні редагування будуть показані лише перші 14 символів.

Поле опису компонента (Description). У це поле вводиться текстовий опис компонента довжиною до 255 символів, що також можна використати при пошуку потрібного елемента в бібліотеках.

Група компонентів
Деякі компоненти використовують однакові корпуси. Вони мають ідентичні топологічні посадочні місця й розташування виводів, але в бібліотеках представлені з різними іменами. Це можуть бути як ідентичні пристрої від різних виробників, так і компоненти одного сімейства, що використовують один корпус, але мають різні електричні характеристики, наприклад мікросхеми пам'яті різних версій по швидкості: 80 нс і 120 нс. Дуже зручно викликати елемент із бібліотеки по його назві (опису), але малювати для однакових елементів своє графічне представлення було б неефективно.

Редактор принципових схем використовує принцип групування компонентів щоб зв'язати безліч імен компонентів з єдиним описом, що зберігається в бібліотеці. Цей принцип дозволяє ефективно використовувати й управляти бібліотеками. Наприклад, у бібліотеці ТТЛ міститься приблизно 1800 імен компонентів, але вони представлені всього лише 600 графічними представленнями та описами

Копіювання компонентів
Компоненти можуть бути скопійовані з активної бібліотеки або з інших бібліотек за допомогою команди меню Сopy "Component. У діалоговому вікні Destination Library вказується місце, куди буде копіюватися компонент. Це може бути та ж або інша бібліотека. Після вибору бібліотеки компонент по натиску кнопки ОК копіюється в зазначене місце. Помітимо, що дане діалогове вікно з'являється тільки тоді, коли в редакторі відкрито більше однієї бібліотеки.

При копіюванні компонента всередині однієї бібліотеки необхідно пам'ятати, що компонент з'явиться з тим же ім'ям. Новий компонент треба перейменувати за допомогою команди меню Toot " Rename Component.

Можна копіювати компоненти з однієї бібліотеки в іншу. Для цього в одній бібліотеці необхідно на панелі керування за допомогою миші вибрати потрібні компоненти (допускається використання стандартних для системи Windows комбінацій клавіш SHIFT й CTRL), натиснути праву кнопку миші та в меню, що з'явиться, вибрати команду Copy. Потім варто перейти в іншу бібліотеку, на панелі керування клацнути правою кнопкою миші й виконати команду Paste.

Страницы: 1, 2

© 2003-2013
Рефераты бесплатно, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.