Найбільш перспективні регіони України для розвитку ностальгічного туризму

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з предмету: «СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ТУРИЗМ»

План

1. Охарактеризуйте найбільш перспективні регіони України для розвитку ностальгічного туризму

2. Дайте характеристику змісту та особливостей програми обслуговування туристів на археологічному спеціалізованому турі та представте авторський програмний продукт з вище означеної тематики

Список використаної літератури

1. Охарактеризуйте найбільш перспективні регіони України для розвитку ностальгічного туризму

Наша країна мало додає особливих зусиль для того, щоб до нас приїжджали іноземні гості. Мало намагається спеціальними програмами залучити закордонних туристів. Іноземці прибувають до нас самопливом, малими партіями, з різними цілями,що часто не піддаються статистичному обліку.

Державна програма розвитку туризму не дає чітких пріоритетів. Та й необхідної для прориву державної підтримки туризму в даний час очікувати не приходиться. Але ніхто не заважає обговорювати різні варіанти з прицілом на майбутнє.

Україна багато кількість разів була військовим плацдармом. Але по суті саме одна з воєн - остання - довгі роки була нашим головним туристичним символом. У нас уже є відповідний досвід. Вдивимось в Україну: Бабій Яр, Курган слави, Львів, Київ, стела на площі Слави, погруддя генералів і маршалів, музеї ВВВ, партизанські "куточки" у лісах, катакомби Одеси. По всій республіці - монументи у виді танків і літаків часів Другої світової війни. Саме на ці об'єкти і їхню пропаганду направлялися державні засоби. Про інші сторони військового минулого України говорити було не прийняте. В ті роки зовсім чітка, полярна, чорно-біла радянська ідеологія не могла сполучитися із широтою поглядів і дбайливим далекоглядним відношенням до всієї історичної спадщини. Гуманність до колишніх супротивників - не схвалювалися. Про відновлення могил шведів, французів, тим більше недавніх ворогів - німців - не могло бути і мови. Але ж це теж своєрідні пам'ятники. Тим більше, що час змінює акценти, і вчені часом переписують історію. Тому зберігати потрібно усе. І віднестися по-людськи до самих різних, часто суперечливим явищам нашої нелегкої історії необхідно в будь-якому випадку. Нас цікавлять більш практичні питання.

Чи користується в даний час попитом такий скорботно-ностальгічний вид туризму, як відвідування іноземцями поховань предків? Можливо, щоб меморіали, цвинтарі, могили та інші сумні місця коли-небудь у майбутньому залучили відчутні туристичні потоки в Україну.

Масовим попитом такі поїздки, звичайно, не користуються. Іноді бувають запити на спеціальні маршрути - по місцях боїв, по конкретних операціях конкретних підрозділів. Зокрема деякі туристичні фірми готують такі тури для групи німецьких туристів. Але часто це люди, причетні до наукових вишукувань. Також як і раніше хвилюють закордонних дослідників такі теми, як французький похід, із древньої історії - шведи і Карл XII. Легендарний шлях "з варяг у греки" - також предмет інтересу іноземних наукових експедицій. Відомо, що ностальгічний туризм залучає в Україну чимало поляків, але вони, як правило, не користуються послугами турфірм, а вдаються до допомоги знайомих, друзів, родичів, що можуть направити, дати рекомендації, найчастіше вони відвідують Західну Україну, Львів.

Узагалі туристичним пріоритетом можуть бути будь-які напрямки і маршрути. Потрібні лише рекламні вкладення. А якщо говорити про такий вузький напрямок, як поїздки по місцях поховань, то тут є один цікавий нюанс, на який варто звернути увагу. Для нього не потрібно ніякої особливої інфраструктури. Люди приїхали, вийшли з автобуса, їм показали поховання, потім повезли далі, сказали, що геть за тим пагорбом стояли війська, а от у цієї річки відбулася битва. Такі автобусні маршрути не вимагають інфраструктури біля самих об'єктів ностальгічного туру. По суті, потрібна тільки реклама і дуже чітке пророблення маршруту - уміле сполучення візуальної інформації з образними розповідями й обов'язково - зміна вражень". Саме тому визначити саме яке місце буде в Україні більш перспективним для розвитку ностальгічного туризмові досить складно.

Алі нинішні одиничні випадки поїздок родичів по місцях поховання своїх предків коли-небудь, чи навряд переростуть у дійсний туристичний бум. Так, були, є і будуть люди, що цікавляться своїми коренями, частками предків - або народжених, або убитих на території інших країн, чи своєї. Досить відчутна частина подібних туристів - це вихідці з України, що хотіли б побачити, як сьогодні живуть люди в тихнув селах і містах, де ніколи проживали їхні предки. Що стало з цими місцями? Що залишилося від минулого?

Самим яскравим проявом ностальгічного туризмові є так називані єврейські тури - євреї приїжджають шукати свої корені, хочуть побачити школи, синагоги, у яких училися і молилися їхні предки. Такі запити надходять до туристичних фірм України досить часто. Спеціальної статистики, скільки людей звертаються з тими або іншими цілями туристичної ностальгічної поїздки німа. Точність такої статистики гарантувати важко.

Також в Україну з Канади приїжджає досить багато канадців: шукають і живих родичів, і могили покійних.

Трохи раніше німці набагато активніше подорожували по місцях колишніх боїв. Алі спеціальні поїздки в пункти військових поховань - це рідкі приклади. Кількість цих туристів зненацька чи навряд виросте.

Хоча, можливо, ситуація зміниться, коли напрямок потрапить у державну програму розвитку туризмові і держава визначить його одним із пріоритетних.

Розглянемо самі перспективні регіони з погляду ностальгічного туризму. По-перше це Закарпаття. Розробити стратегію розвитку туризму в древньому Львові допомагає місцева влади, група міжнародних експертів і консультантів. Вона почала роботи в рамках нового проекту Британського Фонду Ноу-Хау, що передбачає як узагальнення колишніх наробітків, так і пошук принципово нових підходів до розвитку прибуткової і перспективної галузі. Як базову модель сподіваються використовувати досвід подібних проектів у Великобританії і Польщі, де вони дали прекрасні результати. Зокрема в Польщі, завдяки розвиткові зеленого, ностальгічного, сентиментального, аграрного й іншого нетрадиційного видів туризмові приплив засобів у цю галузь збільшився в сотні разів і зараз складає чи навряд не саму вагому статтю бюджетних надходжень. Крім цього створені тисячі високооплачуваних робочих місць, оживилася діяльність супутніх галузей.

Через неповних два роки у Львові буде втілено програми, що стануть фундаментом для нової структури ностальгічного туризмові у Львові, сформують сприятливе середовище для процвітання вигідної справи.

Природний, історичний і культурний потенціал Криму здатний залучити 3-5 мільйонів туристів у передгірну і степову частини півострова. Цей регіон також перспективний для ностальгічного туризмові, багато туристів, що приїжджали до Криму раніше повертаються сюди знов і знов, в одні і ті ж місця, відчуваючи потребу повернутися в цей чудовий край, де змолоду переживали приємні хвилини.

У сучасних економічних умовах ностальгічний туризм послужив фактором, що буде сприяти розвиткові інфраструктури сервісу, побутового обслуговування, соціальної сфери.

Ця обставина дозволяє розглядати національні особливості і традиції населення як важливий ресурс туристичної діяльності, а для цього варто об'єктивно оцінити ремесла, промисли й у цілому національна майстерність українців, кримських татар, греків, німців, вірменів, болгар. Історичні факти свідчать про ті, що кожна етнічна спільність характеризується своєю самобутньою майстерністю, що в міру розвитку культури знаходить оригінальні і неповторні форми і методи відображення й осмислення об'єктивної дійсності.

У комплексі з приведеними вище природними, історичними, культурними і господарськими можливостями, свідчить про те, що відвідування Криму буде досить привабливим для жителів інших регіонів і держав і створює сприятливу основу для розвитку ностальгічного туризму в Криму.

Науковий зміст його можуть розробити Кримські вузи. Наукова підтримка ностальгічного туризмові буде полягати в розробці маршрутів, заснованих на використанні історичних, ландшафтних, археологічних і інших пам'ятників, створенні маршрутів наукового, історичного, ностальгічного й іншого цільового туризмові.

Так наприклад Крим є одним із пріоритетних регіонів для розвитку співробітництва з іншими країнами та народами. Особливо цікавить курортно-туристична сфера півострова. Усі пам'ятники національного й етнічного характерові, могли б статі об'єктами ностальгічного туризмові.

Туристичний бізнес може статі головною сполучною ланкою між іншими народами та українцями. У багатьох регіонах України проживають численні громади інших народів, а також переселенці.

За останні 30 років Дніпропетровську область покинули десятки сотень сімей, переїхавши на постійне місце проживання до Ізраїлю, США, Німеччині, Австралії, Росії, Польщі. За кордоном люди досягли певного рівню добробуту. Тут же залишилися друзі, родичі, і є цілком природним їхнє бажання побачити рідний край, показати визначні пам'ятки своїм дітям і онукам, новим закордонним родичам. Такий вид відпочинку має бути елітарним. “Ностальгічний туризм” варто розвивати за умов надання гостям області опорядженого житла з можливістю оренди автотранспорту і, звичайно, забезпеченням високої якості екскурсійного обслуговування.

Сучасний “туристичний бум”, виражений у створенні численних туристичних фірм (більше 200), що займаються головним чином шоп-турами, породив неправильне уявлення про те, що організацією туризму можуть займатися всі енергійні люди. Але тільки ініціативи і бажання для організації наукового і освітнього туризму недостатньо. Звідси виникла необхідність підготовки висококваліфікованих кадрів, що і зроблено в Дніпропетровському національному університеті за спеціалізацією “Організація краєзнавчо-туристської роботи” на основі фаху «Географія» та у Криворізькому педагогічному університеті.

У сучасних політичних і економічних реаліях варто шукати додаткові можливості і напрямки використання території з метою розвитку туризму. Це актуально ще й з тих позицій, що туризм є не лише прибутковою галуззю економіки, але і джерелом для створення нових робочих місць.

На державному рівні законодавчо визначено туризм одним з пріоритетних напрямків розвитку економіки та культури. Такий підхід забезпечує перетворення курортної і туристичної сфери в один з пріоритетних напрямів регіонального розвитку та структурної розбудови економіки, культури, створенню сучасної та високоефективної туристичної та курортно-рекреаційної індустрії.

Дніпропетровська область має достатньо великий туристично-рекреаційний потенціал, крім того існують передумови для його розвитку: природні особливості регіону, який знаходиться на кордоні змішаних лісів та степової зони, унікальні водні ресурси; культурно-історична спадщина; етнографічно-культурний потенціал (народні промисли та ремесла). Туристична галузь області усе впевненіше заявляє про себе, як дійсно конкурентно спроможна індустрія, що відчутно сприяє економічному розвиткові Дніпропетровщини та зростанню добробуту громадян.

На Дніпропетровщині знаходиться 114 природно-заповідних територій і об'єктів, у тому числі 15 заказників державного значення та 33 - місцевого значення, 51 пам'ятка природи, 8 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, 3 заповідних урочища.

До рекреаційних ресурсів області належать м'який клімат, мінеральні джерела, лікувальні грязі. Справжньою перлиною Придніпров'я є курорт "Солоний лиман" у Новомосковському районі. Тут природа вміло розташувала рідкісне родовище лікувальних грязей в сукупності з мінеральними водами, які варто використати для лікування і профілактики різних захворювань, загартування і тренування організму.

Найвідомішими туристичними об'єктами є культурно-архітектурні пам'ятки в с. Старі Кодаки, місця боїв козацьких військ з польською шляхтою під м. Жовті Води та с. Княжі Байраки, історико-культурні пам'ятки Дніпропетровська, садиба-музей Д.І. Яворницького; місця, пов'язані з форсуванням Дніпра в роки другої світової війни, скіфські кургани IV ст. до н.е., місця розташування козацьких січей, музей ужиткового мистецтва Петриківського художнього орнаменту в смт Петриківка та ін.

Туристичний сектор області налічує 340 суб'єктів туристичної діяльності. Обсяг наданих туристичних послуг за 2007 рік склав 273,38 млн. грн., з них іноземним туристам - 6,6 млн. грн., туристам, що виїжджали за кордон України - 214,3 млн. грн.

Протягом 2007 року область відвідало 15676 іноземних та 71235 внутрішніх туристів; кількість екскурсантів склала 27291 осіб.

Серед туристичних організацій, які надають перевагу роботі на внутрішньому туристичному ринку та розвиткові екскурсійної діяльності у регіоні, слід відзначити: Дніпропетровське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Дніпротурист", товариство з обмеженою відповідальністю "Кривбастур", "Сентоза тур", "Караван", "Експрес тур", "Ласпі", "ЯРД", "Сервіс тур", "Глобал тур", "Вам", "Вояж сервіс" та ін.

Старосамбірський район має значний природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал для розвитку туризму.

На Старосамбірщині налічується 18 об'єктів та територій природно-заповідного фонду різних рангів і категорій заповідання загальною площею 8643,96 га, що становить 6,94% від площі району, зокрема: 1 регіональний ландшафтний парк, 10 пам'яток природи, 4 заповідні урочища, 3 парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва. У ряду природоохоронних об'єктів (регіональний ландшафтний парк “Верхньодністровські Бескиди”, пам'ятка садово-паркового мистецтва ХVІІІ ст. загальнодержавного значення “Міженецький парк”) існують передумови для розвитку широкого спектру форм екологічного туризму. Базовою формою екотуризму повинен стати пізнавальний природничий туризм, що має опиратися на розвинену мережу еколого-пізнавальних стежок та екологічних туристських маршрутів різної протяжності та рівня складності.

Страницы: 1, 2