на тему рефераты Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
на тему рефераты
на тему рефераты
МЕНЮ|
на тему рефераты
поиск
Організаційно-правове забезпечення надання платних послуг оздоровчого характеру
.2.3 Спортивні клуби

Основною ланкою самодіяльного фізкультурного руху в нашій країні є колектив фізичної культури. Такі колективи створюються на заводах, фабриках, будівництвах, і установах, навчальних закладах.

Вищою формою організації колективу фізичної культури є спортивний клуб. Це звання привласнюється колективам рішенням ВДФСО профспілок за досягнуті показники в масовій оздоровчій, фізкультурній і спортивній роботі, до яких відносяться, зокрема, наявність спортивної бази, оздоровчо-спортивного табору, а також масове залучення молоді і трудящих до занять фізичною культурою і спортом. Колективи фізичної культури вузів мають високі показники в цій роботі, тому вони, як правило, носять звання "Спортивний клуб".

Спортивний клуб вищого навчального закладу є первинною організацією ВДФСО профспілок. Він здійснює всебічну діяльність по розвитку фізичної культури і спорту серед студентів, аспірантів, викладачів, співробітників вищого навчального закладу і членів їхніх родин на демократичній основі, в умовах широкої гласності, творчої ініціативи і самодіяльності, виборності його керівних органів і їхньої звітності перед колективом. У своїй практичній діяльності спортивний клуб керується постановам і нормативними документами.

Робота клуба по всіх розділах безпосередньо направляється і контролюється профспілковою організацією навчального закладу і відповідною радою ВДФСО профспілок.

Спортивний клуб активно бере участь у суспільно-політичному житті вузу, виховує в членів клуба відповідальне відношення й учбово-трудової діяльності.

Мета діяльності спортивного клубу - сприяння вихованню всебічно розвитих фахівців, готових до високопродуктивної праці по обраній професії, здатних використовувати і упроваджувати фізичну культуру і спорт в учбово-виробничу діяльність, організовувати здоровий спосіб життя.

Спортивний клуб вищого навчального закладу вирішує наступні задачі:

залучення студентської молоді, аспірантів, викладачів, співробітників вищого навчального закладу і членів їхніх родин у систематичні заняття фізичною культурою і спортом;

виховання фізичних і морально-вольових якостей, зміцнення здоров`я і зниження захворюваності, підвищення рівня професійної готовності, соціальної активності всіх членів колективу вищого навчального закладу;

взаємодія з ректоратом, деканатами факультетів і громадських організацій вищого навчального закладу по формуванню в студентів необхідних професійних

знань, умінь, навичок і якостей, високої моральності;

організація і проведення масових оздоровчих, фізкультурних і спортивних заходів;

створення спортивних аматорських об'єднань, клубів, секцій і команд по видах спорту;

пропаганда фізичної культури і спорту, здорового способу життя, організація змістовного дозвілля, залучення широких мас фізкультурників і спортсменів вищого навчального закладу до масових суспільно-політичних заходів.

Спортивний клуб здійснює свою роботу в безпосередньому контакті з ректоратом, деканатами факультетів і громадських організацій, комітетом ДТСААФУ, кафедрою фізичного виховання вищого навчального закладу і виконує наступні функції:

здійснює упровадження фізичної культури і спорту в навчальну і трудову діяльність, побут і відпочинок студентів, викладачів і співробітників вузу; пропагує здоровий спосіб життя, формує знання і навички особистої і суспільної гігієни, самоконтролю, надання першої допомоги; веде боротьбу по подоланню шкідливих звичок;

створює необхідні організаційно-методичні умови для занять різними формами і видами фізичної культури і спорту у відповідності зі сформованими у вищому навчальному закладі традиціями, профілем підготовки фахівців, інтересами членів колективу; упроваджує нові форми і методи фізичного виховання, передовий досвід і досягнення науки; раціонально й ефективно використовує матеріальну базу;

веде підготовку членів клуба до виконання нормативів комплексу "Готовий до праці й оборони України", масових спортивних розрядів;

проводить роботу з фізичній реабілітації студентів, що має відхилення в стані здоров'я, залучає них до участі і проведення масових фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів;

усіляко розвиває суспільні початки в масовій фізкультурно-оздоровчій і спортивній роботі; організує навчання, підвищення кваліфікації і використання в практичній діяльності суспільних фізкультурних кадрів: фізкультурних організаторів, голів курсових і факультетських рад, спортивних суддів, суспільних інструкторів і тренерів, голів бюро спортивних секцій і ін.;

сприяє створенню аматорських об'єднань за спортивними інтересами, спортивних шкіл;

допомагає загальноосвітнім школах, профтехучилищам, сільським колективам фізкультури в організації масової оздоровчої, фізкультурної і спортивної роботи;

бере безпосередню участь в організації роботи літніх і зимових оздоровчо-спортивних таборів і розподілі путівок у них;

організує і проводить учбово-тренувальний процес і спортивні секції, групах, збірних командах, клубах по спортивних інтересах;

розробляє і реалізує календарні плани масових оздоровчих, фізкультурних і спортивних заходів, забезпечує безпека їхнього проведення;

забезпечує контроль за тренувальним процесом у секціях спортивного клуба по підготовці студентів-спортсменів вищої спортивної кваліфікації, сприяє створенню необхідних умов для росту їхньої спортивної майстерності;

реєструє, веде облік рекордів і спортивних досягнень, формує збірні команди по видах спорту вищого навчального закладу і забезпечує їхня участь у спортивних змаганнях;

бере участь у підготовці допризовної і закличної молоді до військової служби;

організує разом з органами охорони здоров'я медичний контроль за станом здоров'я людей фізичною культурою і спортом у секціях і групах спортивного клуба;

забезпечує раціональне й ефективне використання матеріально-технічної бази - спортивних споруджень, інвентарю й устаткування, заміських оздоровчо-спортивних таборів, зон відпочинку; силами членів клуба організує будівництво і ремонт найпростіших споруджень, куточків і кімнат здоров'я; організує роботу баз і пунктів прокату спортивного інвентарю;

організує і проводить масові спортивні змагання, огляди-конкурси на кращу постановку фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи серед навчальних груп, факультетів, курсів, кафедр і інших підрозділів вузу; усіляко сприяє розвиткові самодіяльності і самоврядування у фізкультурному русі;

заохочує тренерів, викладачів і фізкультурний актив, що домоглися високих показників у роботі;

готує пропозиції по розвитку фізичної культури і спорту для комплексного плану соціального розвитку вищого навчального закладу;

залучає нових членів профспілок, організує і веде збір членських внесків;

веде діловодство, у встановленому порядку доповідає у відповідні організації необхідну інформацію про розвиток і стан фізичної культури і спорту у вищому навчальному закладі;

складає поточні і перспективні плани розвитку масової фізкультурно-оздоровчої й учбово-спортивної роботи, кошторису витрат клуба.

Метою створення асоціації є об'єднання можливостей спортивних клубів вузів для виконання їхніх статутних функцій.

Головними задачами визначене:

створення сприятливих можливостей для задоволення різноманітних інтересів студентства і колективів вузів в області фізичної культури і спорту;

організація й удосконалювання системи проведення студентських змагань;

розвиток інфраструктури в сфері фізичної культури і спорту (спортивні спорудження, центри, табори, профілакторії і т.д. );

представництво і захист інтересів радянського студентського спорту в міжнародних, радянських, державних, партійних і громадських організаціях, подальший розвиток співробітництва зі студентськими спортивними союзами закордонних країн;

підготовка і підвищення кваліфікації вузівського фізкультурно-спортивного активу, працівників спортклубів з метою подальшого розвитку студентського самоврядування.

2.3 Принципи організації роботи з клієнтами оздоровчих центрів

Людині притаманні вікові та статеві відмінності. Більше того, люди одного віку та статі мають piзні здібності, які необхідно враховувати у процесі оздоровлення, знайти підхід до кожної людини, своєчасно виявити і допомогти перебороти тимчасові труднощі, сприяти подальшому розвитку їх здібностей.

Проте єдність поглядів щодо важливості врахування індивідуальних особливостей у оздоровленні далеко не завжди реалізується. Для цього є певні причини: велика наповнюваність груп, коротка тривалість занять, методи організації діяльності, єдині вимоги, однакова мета, завдання, терміни оздоровчого заняття.

Нейтралізувати викладені перепони на шляху реалізації індивідуальних можливостей дозволяє диференційований підхід.

Правильно організований процес тренування (з позицій принципу доступності й індивідуалізації) повинен мобілізувати резерви розвитку організму, змусити їх працювати з таким розрахунком, щоб завтра вони стали основою самостійної діяльності. Так розширюються кордони досягнутого, і відбувається ріст фізичних і психічних можливостей людини. Такий процес повинен здійснюватись постійно. Отже, визначення індивідуальної міри доступного і пошук шляхів її реалізації треба розглядати як систему роботи тренера, а не як епізодичну форму вирівнювання можливостей людей, які тренуються.

Конкретне визначення міри доступного -- одна із найскладніших проблем фізичного тренування. Оптимальна міра доступного в навантаженнях, яка визначає його верхню (адаптаційну) межу, визначає повну відповідність між можливостями і трудністю поставлених завдань.

Освітні, оздоровчі та виховні завдання фізичного виховання вирішуються протягом всього часу оздоровлення. Для їх успішного розв'язання необхідні цілеспрямовані і тривалі зусилля учнів. Тривалий характер розв'язання цих стратегічних завдань обумовлює необхідність організації безперервної ("ланцюгової"") рухової діяльності організму. Звідси випливає одна із умов забезпечення ефективності тренувальної роботи з оздоровчого напрямку, що полягає в необхідності тісного взаємозв'язку між заняттями, наступності їх змісту. Ця закономірність лежить в основі принципу систематичності.

Принцип безперервності і поступовості зумовлений умовно-рефлекторними закономірностями розвитку тренованості. Коли юні спортсмени систематично повторюють фізичні вправи, то тимчасові зв'язки закріплюються, а рухові якості і рухові навички при цьому стають постійними і міцними. Тривалі перерви в тренуваннях призводять до згасання тимчасових зв'язків і ослаблення рухових навичок і рухових якостей. Раніше інших згасають ті тимчасові зв'язки, які утворилися пізніше і тонко спеціалізовані. Інтервали відпочинку між фізичними вправами або двома заняттями повинні бути такими, щоб на «сліди» попередньої роботи накладався ефект наступної. Як правило, повторну роботу потрібно проводити у відновному періоді в фазі підвищеної працездатності (фаза суперкомпенсації), але для розвитку всіх видів витривалості повторне виконання фізичних вправ слід проводити в фазі неповного відновлення працездатності. Це забезпечує адаптацію організму до діяльності в умовах зміненого внутрішнього середовища (кисневе голодування, зміни рН крові, підвищення температури тіла та ін.).

Сама назва передбачає безперервну діяльність без інтервалів відпочинку. Це може бути високоінтенсивна безперервна діяльність середньої тривалості або тренувального навантаження невеликої інтенсивності протягом тривалого часу. Розглянемо два види.

Інтенсивність роботи при такому тренуванні складає 85-95% максимальної ЧСС спортсмена.

Високоінтенсивне безперервне тренування дуже ефективне для підготовки спортсменів, які займаються видами спорту, що вимагають витривалості при виконанні невеликого обсягу роботи. Тренування з постійною, близькою до змагань інтенсивністю підвищує спроможність спортсмена підтримувати однаковий темп під час забігу і, як правило, веде до покращення результату. Крім того, регулярні тренувальні навантаження або забіги з інтенсивністю, близькою до змагальної, підвищують швидкість ніг, їх силу і м'язову витривалість. Але така тренувальна програма висуває спортсмену екстраординарні вимоги, особливо якщо вона розрахована на декілька тижнів або місяців. Рекомендується періодично вводити варіанти з нижчою інтенсивністю (1 - 2 рази на тиждень), щоб дати можливість спортсмену відпочити після виснажливих високоінтенсивних безперервних тренувань.

Цей метод тренування найчастіше використовується для розвитку витривалості тими, хто хоче "бути у формі", а також спортсменами, які займаються командними видами спорту і використовують тренування на розвиток витривалості для загально фізичної підготовки і бажаючими зберегти високий рівень витривалості.

Слід зазначити, щоденний метод дуже ефективний для розвитку загальної витривалості, оскільки дозволяє виконати роботу з найбільшою інтенсивністю. Для людей середнього і старшого віку, які хочуть досягти і зберегти рівень фізичної підготовки, цей метод найкращий і безпечний.

Вправи високої інтенсивності потенційно небезпечні для людей старшого віку, їм також не рекомендується займатись спринтерськими або "взривними" видами фізичної діяльності.

Головним фактором впливу на розвиток фізичних якостей є фізичне навантаження.

Фізичне навантаження -- це певна міра впливу рухової активності людини на організм, що супроводжується підвищенням (відносно стану спокою) рівнем його функціонування.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.