Метод загального стану велосипедистів.

Методика підготовки складається з наступних основних напрямів: розвиток спеціальної витривалості, запасної швидкості, дистанційної витривалості техніко-тактичної підготовки.

Характерною тенденцією розвитку сучасного спорту вищих досягнень є об'єм змагання на шосе, збільшення загальної кількості змагань в річному циклі, сприяє розвитку швидкісно-силових якостей, в одному макроциклі тренування виділяються етапи ранніх і основних змагань, для підготовки до основних змагань використовується ціла серія стартів.

Календар змагань має бути підпорядкований цілям підготовки з врахуванням необхідної кількості стартів, кваліфікованим спортсменам велосипедистам рекомендовані для освоєння сучасні об'єми навантажень змагань, для тих, що спеціалізуються в індивідуальній гонці переслідування - 7000 км.; з них 5500 км. в змаганнях на шосе і 1500 км. в змаганнях на треку, загальна кількість стартів для тих, що спеціалізуються в індивідуальній гонці переслідування - 105: у тому числі 45 стартів на основній дистанції.

Аналіз літературних джерел, методичних матеріалів показав, що в даний час на 1 етапі підготовчого періоду використовується час, тренувальні навантаження різні за об'ємом, так в планах сильних спортсменів зустрічаються навантаження в діапазоні від 2800 до 4500 км. в місяць.

Знаходження кількісних величин загального об'єму навантаження в місячному циклі тренування була присвячена 1-я завдання дослідження. /Нижегородцев А.Д. 1971/. Зміст її полягав в тому, що велосипедисти 3-х груп виконали різний об'єм навантаження і засобів загальної фізичної підготовки. Перша група спортсменів виконувала навантаження загальним об'ємом 1800, а друга - 2700 км.

На підставі результатів експерименту був зроблений висновок про те, що на першому етапі підготовчого періоду загальний об'єм навантаження є чинником, що надає позитивну дію на рівень спеціальної витривалості. Спортсмени високого класу здатні виконувати загальний об'єм навантаження в місяць, рівний 5000 км., що більшою мірою сприяє спеціальній витривалості.

У другому експерименті визначалася дія загального об'єму інтенсивного навантаження на спеціальну витривалість і швидкісні можливості велосипедистів на 2 етапі підготовчого періоду.

Дані експерименту дозволили зробити висновок про те, що збільшення об'єму інтенсивних вправ на 2 етапі підготовчого періоду до 65% від загального об'єму навантаження позитивно впливає на рівень спеціальної витривалості велосипедистів.

Слід зазначити, що рівень швидкісних можливостей певною мірою відображає виконану величину навантаження. Якщо швидкісні можливості спортсменів впродовж декількох мікроциклів знаходяться на високому рівні, то показник спеціальної витривалості залишається без змін або навіть знижується. Особливо явно виявляється в періоді змагання. Можна передбачити, що рівень швидкісних можливостей є одним з основних критеріїв оцінки стану спортсменів.

При підведенні підсумків можна зробити висновок про те, що у велосипедному спорті доцільно збільшувати об'єм інтенсивного навантаження на другому етапі підготовчого періоду до 75%.

Іншим чинником, який впливає на рівень спеціальної витривалості є співвідношення навантажень силового і швидкісного характеру, в загальному об'ємі інтенсивного навантаження. Не слід забувати про постійне спостереження за частотою сердечних скорочень, враховуючи індивідуальні здібності кожного гонщика, що представляє можливість простежити за індивідуальною можливістю спортсмена переносити навантаження, якісним виконанням даної роботи і своєчасним попередженням надмірною пері навантаження.

Таким чином, ефективність розвитку спеціальної витривалості на 2 етапі підготовчого періоду залежить від питомої ваги інтенсивної роботи швидкісної і силової спрямованості. Рівномірне співвідношення об'ємів тренувальних навантажень швидкісного і силового характеру більшою мірою сприяє вихованню спеціальної витривалості, чим переважне виховання одне з них. Наступним етапом дослідження було вивчення дії на спортсмена інтенсивного навантаження, виконаного з різною швидкістю на 2 етапі підготовчого періоду.

Вживання підвищеного об'єму тренувального навантаження із швидкістю 90-95% від максимального, переважного в даних відрізках дистанції на 2 етапі підготовчого періоду сприяють ефективнішому зростанню спеціальної витривалості.

Проте отриманий висновок правомірний лише при арифметиці рівня розвитку спеціальної витривалості. У подальших дослідженнях було виявлено, що при високому вихідному рівні спеціальної витривалості цей висновок втрачає своє значення.

Велосипедисти з експериментальної групи на початку 1 етапу підготовчого періоду мали високий рівень спеціальної витривалості оскільки в грудні вони вже мали об'єм 50 км. з них 5 км. змаганнях в одноденних гонках, і відповідно, були добре підготовлені. Останнє навантаження планувалося так, щоб спортсмени на 1 етапі підготовчого періоду мали хороший фундамент для підготовки до основних змагань сезону. Проте вживання на 2 етапі підготовчого періоду інтенсивних навантажень, що виконуються переважно в даних відрізках дистанції із швидкістю 90-95%, не дало очікуваного збільшення спеціальної витривалості, хоча рівень загальної витривалості значно виріс. І лише включення в періоді змагання вправ, що виконуються на середніх відрізках дистанції з швидкістю змагання сприяло зростанню спеціальної витривалості.

Наступне завдання дослідження передбачало вивчення двох варіантів навантаження спортсменів до відповідальних змагань сезоні.

Велосипедисти були розділені на дослідні групи. Кожен варіант навантаження складався з 7 денних мікроциклів, що входить в один передзмагання мезоцикл. Об'єми тренувальних навантажень в мезоциклі були також об'єми навантажень третього мезоциклу, оскільки істотних змін при виконанні їх спортсменами на протязі спортивних семи днів не спостерігалося. Об'єми навантажень в сумі за два перші мікроцикли в обох групах також були рівними і наголошувалися лише розподілом швидкісного навантаження при подоланні спортсменами середніх відрізань дистанції на цьому етапі підготовки були такими, що визначає і складала 60% всієї швидкісної роботи. Тому основна увага була направлена на визначення, в якому з двох мікроциклів навантаження має бути інтенсивним.

Другим не маловажним чинником в підготовці є викочування, вихід на необхідну швидкість і освоєння дороги протягом 10 денного мікроциклу.

Викочування в командах в 3 тренувальних заняттях 2 рази по 20 хвилин по чорній лінії і 2 рази по 10 хвилин під бортом з відпочинком по 10 хвилин. Всі роботи необхідно виконувати не перевищуючи аеробний поріг на ЧСС 120 - 140 уд\хв.

У другий день вже можна починати відпрацьовувати старт 1-го круга з місця 2 рази.

Увечері обов'язкове загортання 5 км. на малій і середній передачі.

В наступні дні слід проводити на всіх тренувальних заняттях розминки по 20 хвилин в гуркіт з кожним днем збільшуючи швидкість до змагання.

Четвертий день проводиться 20-ти хвилинна робота під бортом не перевищуючи аеробний поріг на частоті 150 - 160 уд\хв і 4 рази по 4 кілометри в командах на тих же пульсових режимах (розгін з синьої лінії).

З 5-го дня можна застосувати 5-ти кілометрові відрізки (80-90% зусиль) на шосе в ранішній час. Вечірньої пори це накладення сили варто перетворити в швидкість.

День відпочинку з 2-ма тренуваннями 5 і 4 км. на малій передачі.

7-й день 5 відрізків по 1 км. за машиною на малих передачах, але з 120 зворотами ноги в хвилину, не перевищуючи аеробного порогу.

8-й день трек: 20 хв. розминка до майже максимальної швидкості, відпочинок 7 хв і 2 роботи по 5 км. У колоні з просвітами 5 - 7 м на 95% від максимальної швидкості (розгін з під борти). Відпочинок між роботами 10 хвилин.

Організація дослідження.

Вся програма досліджень була виконана в три етапи. Перший етап проводився з 01.09.2009 р. по 01.10 2009 р... Основною метою досліджень було вивчення різних методів виховання педалюванні у дітей молодшого шкільного віку.

Другий етап (01.10 2009 р. по 01.11.2009 р.) передбачав проведення порівняльного педагогічного експерименту. Для вирішення поставлених завдань були вивчені 2 групи юнаків (середній вік - 14-15 років) гімназії № 82 міста Дніпропетровська. Під спостереженням знаходилися 18 юнаків. З них 11 склали контрольну групу, 7 - експериментальну групу. Контрольна група займалася за шкільною програмою. Експериментальна група займалася по спеціально розробленому комплексу вправ, направлених на виховання фізичних здібностей юнаків-велосипедистів. Віковий і статевий склад юнаків в обох групах був ідентичним.

Третій етап (02.11 2009 р. по 01.12.2009 р.) передбачав виконання статистичної обробки отриманих даних педагогічного експерименту, їх інтерпретацію і оформлення результатів дослідження.

Страницы: 1, 2, 3, 4