- кваліфікація персоналу;

- якість обслуговування (комфортність, етику спілкування, естетику і так далі);

- номенклатуру що надаються споживачам послуг.

Ресторани і бари по рівню обслуговування і номенклатури послуг, що надаються, підрозділяються на три класи - люкс, вищий і перший (див. Додаток А, табл.1.2.1), які повинні відповідати наступним вимогам:

- "люкс" - вишуканість інтер'єру, високий рівень комфортності, широкий вибір послуг, асортимент оригінальних, вишуканих замовлених і фірмових страв, виробів для ресторанів, широкий вибір замовлених і фірмових напоїв, коктейлів - для барів;

- "вищий" - оригінальність інтер'єру, вибір послуг, комфортність, різноманітний асортимент оригінальних, вишуканих замовлених і фірмових страв і виробів для ресторанів, широкий вибір замовлених і фірмових напоїв, коктейлів - для барів;

- "перший" - гармонійність, комфортність і вибір послуг, різноманітний асортимент фірмових страв і виробів і напоїв складного приготування для ресторанів, набір напоїв, коктейлів нескладного приготування, в т.ч. замовлених і фірмових - для барів.

Кафе, їдальні і закусочні на класи не підрозділяють.

Ресторани розрізняють:

- по асортименту продукції, що реалізовується, - рибний, пивній; з національною кухнею або кухнею іноземних країн;

- по місцю розташування - ресторан при готелі, вокзалі, в зоні відпочинку, вагон-ресторан і ін.

Повносервісними ресторанами називаються такі, де дуже широкий вибір страв, особливо порційних (принаймні, 15), і де майже все, що подається до столу, вирощено тут же, при ресторані. Повносервісні ресторани можуть бути формальними або неформальними, їх можна класифікувати по цінах, атмосфері і пропонованих меню. Більшість повносервісних ресторанів потрапляють також в інші категорії, якщо класифікувати по інших ознаках[3, c.22].

Страви, які готуються в більшості цих ресторанів, потрапляють в розряд високої кухні. Найчастіше там процвітають традиції французької і італійської кулінарії, які, на думку західних гурманів, є кращими в світі.

Більшість повносервісних ресторанів знаходяться в приватному володінні, і керівництво ними здійснює керівник або рада директорів. За останній час з'явилися дуже багато ресторанів цього типу.

Наступний тип - спеціалізовані ресторани. Спеціалізація ресторанів може бути найрізноманітнішою: швидке обслуговування, сімейне, повсякденне. Ресторани можуть також спеціалізуватися на приготуванні національних страв, вечерь, сніданків і так далі Як вже казалось, ця класифікація перетинається з іншими, і один і той же ресторан може бути одночасно і спеціалізованим, і повносервісним.

Важливим нормативним документом, що визначає якість послуг, є ГОСТ 50764-95 «Послуги громадського харчування. Загальні вимоги.» Цей стандарт встановлює класифікацію послуг громадського харчування, загальні вимоги до якості послуг і обов'язкові вимоги по безпеці послуг, що надаються у сфері громадського харчування. Цей стандарт розповсюджується на підприємства громадського харчування всіх форм власності, різних типів і класів, а також підприємців, що здійснюють діяльність у сфері громадського харчування[2, c.15].

Розділ 2.Вплив індустрії гостинності на Євро 2012 в контексті розвитку туризму

2.1 Організація проведення Євро 2012 в Україні

Не можна залишити без уваги такий важливий процес, як організація проведення Євро-2012 в Україні та Польщі (див.Додаток Б, рис. 2.1.1), вірніше формування списку пріоритетних інвестиційних проектів і моніторинг процесу будівництва нових готелів. Саме за наполяганням професійних організацій після проведення Форуму «Індустрія гостинності 2007», в скоректовану державну цільову програму підготовки до Євро-2012 ввели конкретні готельні об'єкти[11, c.23].

На вимогу УЄФА для кожного з проектів, що увійшли до переліку пріоритетних, був розписаний робочий план, де інвестори і органи влади брали на себе чіткі обов'язки одні по просуванню засобів, інші - по прискоренню узгодження паперів. На жаль, папери узгоджувалися не так швидко, а засоби знайшлися далеко не у всіх. Але, не дивлячись на це, створена система моніторингу інвестиційних проектів все-таки здатна надати певну конкретну допомогу реальним інвесторам в пробитті бюрократичних заторів. Навіть якщо буде реалізований варіант зменшення кількості приймаючих міст до двох - європейці вже достатньо втомилися від наших обіцянок, робота по підтримці інвестицій не повинна припинятися (див. Додаток В, табл. 2.1.2).

Депутатом Юрієм Кармазиновим осінню 2008 року був внесений законопроект 3004, пов'язаний із спрощенням інвестування в готельну сферу, основні ідеї якого були запропоновані законодавцем Раді з питань туризму і курортів. Цей закон необхідний не тільки для готелів, які повинні бути побудовані в рамках «вимог УЄФА», але і в цілому для модернізації і поліпшення конкурентоспроможності всього готельного сектора країни. Зокрема, до нього внесені норми про встановлення ПДВ на готельні послуги на рівні 10%.

До кінця першого півріччя 2009 року КМУ скоригує плани реалізації об'єктів підготовки України до Євро-2012.

Про це під час парламентських слухань щодо підготовки до Євро-2012, заявив віце-прем'єр-міністр України Іван Васюник.

Для цього уряд за сприяння Світового банку має намір провести інвестиційну зустріч з міжнародними фінансовими організаціями.

Васюник зауважив, що для фінансування більшої частини заходів державної цільової програми визначені кошти приватних інвесторів.

"Хоча всі ми прекрасно розуміємо, що світова криза створила проблеми не тільки для державного бюджету, але й обмежила можливість приватних інвесторів приходити в такого року проекти, як Євро-2012", - сказав він.

Васюник зауважив, що головною проблемою залишається питання інфраструктури розміщення, підготовку якої планується практично здійснити майже на 100% за приватний кошт[12].

Віце-прем'єр-міністр зауважив, що для стимулювання підготовки готельної інфраструктури в умовах фінансової кризи уряд ухвалив розпорядження про першочергові заходи з будівництва, реконструкції та переоснащення об'єктів розміщення. Зокрема, планується побудувати, реконструювати чи переоснастити 300 готелів.

Окрім того, урядом проведені консультації зі Світовим банком, міжнародними фінансовими інституціями щодо кредитування реалізації інвестиційних проектів.

Голова Комітету Верховної Ради з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму Павло Костенко вважає за необхідне під час проведення Євро-2012 зафіксувати ціни на проживання у готелях на рівні початку 2008 року.

За його словами, на сьогодні вкрай загрозливою є ситуація на ринку житлово-комунальних послуг. Зокрема, за останні роки загальний приріст туристів у Києві становить 15-20%.

При цьому готелі столиці в основному за власний кошт ведуть підготовку до зустрічі уболівальників. Він зауважив, що намагання підвищити тарифи на комунальні послуги для цієї категорії підприємств, звичайно, підніме ціни на послуги готелів на 25-30%, і ціни на проживання будуть у 2-3 рази більші, ніж у Європі. При цьому активізуються нелегальні готельні заклади та окремі громадяни, що здають квартири в оренду.

"Найкращий вихід - зафіксувати ціни в готелях на рівні початку 2008 року. Ми не можемо допустити, щоб готелі та інші суб'єкти господарської діяльності у сфері туризму опинилися на межі банкрутства", - сказав голова комітету.

Принаймні, у державі визріло розуміння того, що в 2009 році Україна або створить ефективний економічний механізм для залучення інвестицій в будівництво і модернізацію готелів, або просто ганьбитиметься перед Європою і всім світом, як країна, яка не змогла осилити проведення навіть частини футбольного чемпіонату.

2.2 Вимоги щодо проведення Чемпіонату Євро 2012

Однією з найважливіших формальних вимог УЄФА до України є наявність достатньої кількості готелів певного класу - як для потреб організаторів, так і для прийому уболівальників. Ці жорсткі і дуже конкретні вимоги, нарешті, збудили інтерес на вищому рівні влади до питань розвитку готельної індустрії.

Ще раз хочеться відзначити, що сам факт проведення Чемпіонату Європи по футболу в Україні, по нашому якнайглибшому переконанню, важливий для туризму не стільки як окремий захід, але, перш за все, як загальний каталізатор процесів розвитку туріндустрії в цілому.

Керівники країни сьогодні говорять про підготовку до Євро-2012 як про національну програму розвитку країни - тут стратегічне бачення проблем владою і турбізнесом цілком співпадають. Звичайно, про слова і справи влади варто говорити з поправкою на сьогоднішні політичні реалії.

Але дані УЄФА державні гарантії зобов'язують владу виконувати, принаймні, той мінімум, який на думку організаторів Чемпіонату, просто необхідний для нормального проведення Євро-2012. Здавалося б, основні вимоги не так вже і складні - футбольну асоціацію цікавлять, перш за все, стадіони для офіційних ігор і для тренувань, якісне розміщення організаторів, команд, спонсорів і преси, зручне транспортне сполучення[12].

Статус Києва як міста-господаря матчів Чемпіонату Європи, затверджено, тоді як Донецьку, Львову та Харкову ще доведеться серйозно попрацювати, аби затвердити такі ж повноваження. Три згадані українські міста не викинуті з числа претендентів на господарський статус, на їхні місця вже ніхто крім них самих не претендує - справа лише у здатності міських громад вивести темпи підготовки інфраструктури на рівень, що відповідає стандартам УЄФА. 13 травня президент УЄФА Мішель Платіні на прес-конференції, яка відбулася після засідання виконкому цієї організації сказав чітко: «Фінальною датою для Донецька, Львова і Донецька є 30 листопада 2009 року: до цього часу міста мають виконати всі вимоги УЄФА щодо будівництва стадіонів, реконструкції та розбудови аеропортів, громадського транспорту і готельної системи. Якщо цього не буде зроблено до зазначеної дати - найгірші міста не отримають підтвердження статусу господарів «Євро-2012».

Або «4 на 4», або «4 на 2»

Насправді ситуація зараз виглядає таким чином, що належну підготовку мають показати всі три міста, бо якщо бодай хтось один із трійки не забезпечить належної динаміки у виконанні вимог УЄФА, то неодмінно «потягне донизу» ще одне місто. Союз європейських футбольних асоціацій чітко заявив: або буде формула «4 на 4» або «4 на 2», але аж ніяк не «4 на 3». Так само відтепер неможливою є заміна українських міст, які можуть вибути, польськими: Краків і Хожув втратили статус претендентів на «Євро» так само, як і Дніпропетровськ та Одеса(див.Додаток Д, рис. 2.2.1).

Проведення Чемпіонату також пов'язане з вирішенням цілого ряду інших проблем - нормальній концепції роботи з уболівальниками, їх розміщення, організації дозвілля, вирішення питань безпеки і медичного обслуговування, організації транспортних потоків усередині приймаючих міст, роботи волонтерів і так далі.

І, не можна не визнати, що, виконуючи ці вимоги, Україна якісно покращує стан спортивної, транспортної, туристичної інфраструктури, що виключно важливе для країни навіть поза контекстом УЄФА[13].

Варто відзначити, що один з важливих інтересів УЄФА - комерційний ефект від проведення заходу. Це можливість мінімізувати податки від продажу квитків, отримати максимум грошей від спонсорів, створивши механізм жорсткого просування ряду питань у всіх «офіційних» зонах-на стадіонах, фан-зонах і навіть в приймаючих готелях, контролювати продаж сувенірній продукції. І, звичайно ж, продаж права телетрансляції і реклами. Великі гроші давно вже прийшли і у вітчизняний футбол, тому, по суті, в цій частині вимог УЄФА немає нічого дивовижного.

Прийнятий Кабміном в лютому 2008 року другий варіант Державної цільової програми підготовки до Євро-2012 виписує в деталях заходи щодо основних напрямів діяльності, серед яких:

- Будівництво або реконструкція стадіонів для проведення матчів Чемпіонату.

- Будівництво або реконструкція тренувальних полів.

- Будівництво, реконструкція і ремонт аеропортів в приймаючих містах.

- Будівництво готелів (див. Додаток Е, табл. 2.2.2).

- Будівництво, реконструкція і ремонт залізниць.

- Будівництво, реконструкція і ремонт автомобільних доріг.

- Устаткування прикордонних переходів і митниць.

- Формування сучасних транспортних систем в приймаючих містах.

- Будівництво, реконструкція і модернізація готелів, що діють, і студентських гуртожитків.

- Забезпечення громадського порядку і безпеки. Створення сучасних систем надання допомоги у разі надзвичайних ситуацій.

- Забезпечення захисту інтелектуальних прав УЄФА і комерційних партнерів Чемпіонату. Забезпечення надання гостям якісної медичної допомоги.

- Будівництво, реконструкція і ремонт ліній електропередач.

- Створення оптимальних умови для роботи ЗМІ.

- Створення необхідної турінфраструктури.

- Проведення реставрації і ремонту театрів, музеїв, пам'ятників архітектури і так далі.

- Забезпечення випуску сувенірної продукції з національною символікою.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5