Потреби туризму, як правило, в рамках процесу планування або ігноруються, або розглядаються як другорядні. Тому перед регіональними плановими органами постає важливе завдання, яке полягає у приділенні уваги туристській індустрії в планах розвитку і надання останній пріоритетного значення. Дія цього органам планування єврорегіону "Буг" необхідно:

- визначити напрямки туристської діяльності в районах відвідування і спостерігати за ходом їх здійснення, особливо в секторі неорганізованого туризму, який, хоч і менше помітний, проте є значним компонентом галузі туризму єврорегіону;

- здійснити кількісну та якісну оцінку впливу туристської діяльності на наявні ресурси й інфраструктуру районів відвідування, включаючи розробку необхідних показників для оцінки стійкості туристської індустрії;

- врахувати в планах розвитку єврорегіону "Буг" аспекти господарської діяльності, пов'язані з туризмом, щоб туристська індустрія гармонійно поєднувалася з іншими формами соціального й економічного розвитку в єврорегіоні "Буг".

Поряд із цим, управлінські органи єврорегіону повинні відіграти важливу роль щодо узгодження цілей політики в галузі туризму. Практичне застосування нестійкої політики в суміжних економічних секторах обмежить можливості туристської індустрії в єврорегіоні "Буг" з точки зору надання останній більш стійкого розвитку. Аналогічно, стійкість у галузі туризму не повинна досягатися за рахунок стійкості в інших секторах економіки.

З метою уникнення вищеназваних диспропорцій у розвитку туристської індустрії в єврорегіоні "Буг " доцільним є застосування на практиці таких заходів:

- забезпечити дотримання усіх екологічних норм і заходів у рамках екологічної політики в секторі туризму, незалежно від розмірів конкретного підприємства чи виду туристсько-рекреаційної діяльності;

- забезпечити належне управління діяльністю в секторі туризму та рекреації в таких охоронних районах, як природні національні, ландшафтні та народові парки, а також на інших територіях, взятих під охорону;

- доцільно планувати розвиток інших видів економічної діяльності (наприклад сільського господарства) таким чином, щоб вони не призводили до винищення й деградації туристсько-рекреаційних ресурсів, які мають важливе значення для туристської індустрії (скажімо, для розвитку сільського зеленого туризму, який має пріоритетне значення в єврорегіоні "Буг");

- забезпечити, щоб розвиток таких основних об'єктів інфраструктури, як мережа автомобіль-них шляхів або система водопостачання, сприяв задоволенню потреб не лише туристської індустрії, а й інших галузей єврорегіону "Буг" [14, 6];

- уживати заходи щодо пом'якшення наслідків сезонного характеру туристської діяльності шляхом створення можливостей для забезпечення зайнятості населення в періоди малої активності в місцях відвідування, які значно залежать від туризму;

- розробити ефективну ї справедливу стратегію оподаткування в секторі туризму, яка сприятиме стійкому розвитку туристської індустрії в єврорегіоні "Буг";

- забезпечити широке розповсюдження економічних вигод від туризму серед місцевого населення з тим, щоб жителі були "Глибоко зацікавлені у збережені ресурсної бази індустрії туризму.

У транскордонному регіоні запропоновано виділити такі охоронні території, головними функціями яких є передусім туристська, дидактична й охоронна:

- "Західне Полісся " на українсько-польському кордоні, що є однією з найбільших охоронних територій єврорегіону "Буг", до складу якої входять Шацький національний природний парк (ШНПП), проектовані Любомльський, Луківський і Надбужанський ландшафтні парки в українській частині єврорегіону, а також Поліський парк народовий, Холмський, Стрілецький і Поліський ландшафтні парки польської частини [3,170-172]. Існують можливості щодо збільшення площі цієї території шляхом включення до її складу природних парків білоруської частини;

- "Розточчя " на українсько-польському кордоні включно з одноіменними заповідником і проектованими Потелецьким і Немирівським ландшафтними парками з української частини єврорегіону "Буг" та Розточанським парком народовим, Щебжешинським, Сольської Пущі, Краснобродським, Південно-Розточанським ландшафтними парками з польської частини [3, 72-173]. У межах окресленої території знаходяться історико-культурні пам'ятки світового значення міст Жовкви і Замостя, які є особливо привабливими для туристів;

- "Біловезька Пуща" на польсько-білоруському кордоні, у т. ч. одноіменний національний природний парк. У межах охоронної території планується також утворити міжнародний біосферний резерват з метою збільшення туристських потоків у даний регіон;

- "Перелом Бугу" на польсько-білоруському кордоні, включно з частиною р. Буг між містами Брест і Дрогичин із прилеглими прикордонними територіями з перспективою розширення площі на всю долину р. Буг.

У рамках опрацювання просторового загосподарювання в транскордонних охоронних територіях єврорегіону "Буг" доцільно виділити такі зони: посиленої охорони навколишнього середовища із забороненою господарською діяльністю, де єдиною дозволеною формою туризму повинен бути спеціалізований науковий туризм: подорожі по визначених дидактичних екостежинах для груп туристів із екскурсоводом і для індивідуальних туристів за пред'явленням відповідного дозволу чи перепустки; охорони ландшафтів із розвинутим кваліфікованим туризмом (пішохідним, водним, велосипедним, лижним, а також агротуризмом), із дозволеним лісництвом і традиційними формами сільського господарства; рекреаційно-господарська зона, на території якої дозволено займатися різними видами господарської діяльності відповідно до концепції екорозвитку, за винятком промисловості та інтенсивного землеробства, з розвинутим побутовим туризмом (невеликі готелі і осередки для відпочинку, центри туристської інформації, прокат туристського оснащення) [3,175-177].

З метою планового розвитку туризму на проектованих охоронних територіях повинна бути створена Міжнародна Рада транскордонних охоронних територій, до якої ввійшли б науковці, представники дирекцій природних парків і заповідників, а також локальних управлінь з питань охорони природи, молодіжної політики, туризму і спорту з України, Польщі та Білорусі. Для збільшення туристських потоків і координації останніх доцільно створити на території єврорегіону "Буг" спеціальні бюро туристських агенцій, до компетенції яких належала б організація та реклама екотуризму, облаштування готелей, агроквартир, прокат туристського оснащення, надання послуг кваліфікованих екскурсоводів, видання карт, путівників тощо. Прибутки таких бюро туристських агенцій поповнять місцеві бюджети сіл і гмін у межах транскордонних охоронних територій [3,177-180].

Отже, головні напрями розвитку екотуризму в межах транскордонних охоронних територій єврорегіону "Буг" охоплюють найважливіші напрямки, які сприяють ефективній оптимізації розвитку туристської сфери як однієї з найбільш пріоитетних для досягнення сталого економічного зростання. Вони передбачають різноманітні переваги особливостей туристсько-рекреаційного потенціалу єврорегіону "Буг".

Висновки

Як відомо, Волинська область багата на розвідані і нерозвідані рекреаційно-туристичні ресурси. В області проведена оцінка туристично-екскурсійних об'єктів за методикою, яка дозволяє поділити їх на три категорії важливості. До 1-ї категорії відносяться об'єкти особливо цінні, до 2-ї - об'єкти, що мають значний інтерес для туристів, інші віднесені до 3-ї категорії.

Захоплюючими є екскурсійні маршрути Волині: Луцький замок; тисячолітній Володимир-Волинський; Зимненський монастир, заснований Володимиром Великим за часів Київської Русі; на Берестечківське поле козацької слави; численні собори та церкви стародавньої доби та середньовіччя, молитовні будинки іновірців і т.д.

Значного розвитку набуває «зелений» (агротуризм, сільський) туризм, який впроваджений на подолання безробіття серед жінок Волинської області за програмою «Волинські перспективи» (існує 22 облаштовані агрооселі для іноземних та вітчизняних туристів). Є можливості щодо створення маршрутів з включенням територій сусідніх держав - Хелмського повіту Люблінського воєводства Республіки Польща та Брестської області Республіки Білорусь, розроблення спільного міжнародного туристичного продукту.

Яскраві регіональні особливості Волинської області, поряд з багатим природно-ресурсним та історико-архітектурним потенціалом, створюють всі передумови для організації сучасної туристичної інфраструктури і розвитку вітчизняного та міжнародного туризму на її території.

Поряд із позитивними зрушеннями, пов'язаними з розвитком туризму, у туристській сфері прикордонної Волинської області існує чимало проблем: відсутність науково обґрунтованих рекомендацій щодо раціонального використання природних терніарій області; розрив між існуючими вимогами туристів і кваліфікацією працівників туристських, санаторно-курортних територій області; відсутність підрозділів з питань туризму в структурі виконкомів міських (міст обласного значення) рад, райдержадміністрацій; невідповідність якісних характеристик та організаційно-економічних механізмів функціонування рекреаційної і транспортної інфраструктури; незадовільний стан під'їзних шляхів до об'єктів туристських відвідувань; відсутність державного фінансування заходів, спрямованих на популяризацію туристського продукту області на внутрішньому та міжнародному ринках туристських послуг, невідповідність переважної більшості закладів розміщення міжнародним стандартам: високий ступінь морального та фізичного зносу матеріально-технічної бази підприємств, технологічна відсталість, низький рівень комфортності проживання та послуг, що надаються; низька ефективність діючих механізмів заохочення інвестицій щодо будівництва і реконструкції готелів та інших об'єктів туристської та курортно-рекреаційної сфери; низький рівень маркетингових досліджень у сфері туристсько-екскурсійної діяльності, слабкість її інформаційно-рекламного забезпечення на загальноукраїнсько-му та міжнародному ринках; недоліки територіальної організації туристсько-екскурсійних маршрутів [3].

Одним із ключових напрямів трансформації регіональної економіки України є структурна перебудова, важливе завдання якої - стабілізація міжгалузевих пропорцій і забезпечення ефективного використання природного, історико-культурного та соціально-економічного потенціалу регіонів. Євроінтеграційні процеси, які в останнє десятиліття стали визначальними в розвитку нашої держави, неминуче актуалізують питання розробки стратегії адаптації національної економіки до вимог ЄС.

Реальні структурні зрушення у модернізації регіональної економіки в умовах європейської інтеграції криються в активізації розвитку туристської сфери в транскордонних об'єднаннях. Інтенсифікація розвитку туристської індустрії в єврорегіонах є каталізатором залучення інвестицій та новітніх технологій, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника з метою виходу насамперед на ринок ЄС.

Аналіз сучасного стану й основних тенденцій розвитку туристської галузі прикордонної Волинської області з визначенням основних проблем розвитку туризму області в рамках єврорегіону "Буг" дозволяє окреслити стратегічні орієнтири розвитку туризму в досліджуваному єврорегіоні та очікувані соціально-економічні результати.

1. Для модернізації туристсько-рекреаційного потенціалу Волинської області та прискорення формування туристсько-рекреаційного комплексу єврорегіону "Буг" необхідні спільні рішучі дії з боку усіх країн-членів транскордонного об'єднання.

2. Для приваблення туристів в єврорегіон "Буг" необхідно облаштувати сучасні центри їх обслуговування, які б відповідали європейським стандартам. Комплекс обслуговування туристів повинен охопити: продаж листівок, карт, фотоальбомів, схем туристських маршрутів тощо; резервацію нічлігових місць; пропозицію щодо агротуристських квартир; фахове обслуговування з боку екскурсоводів; прокат туристського спорядження (велосипедів, біноклів для орнітологічних спостережень тощо); стоянку автомобілів на паркінгах, а також у інших місцях за бажанням клієнтів. Поряд із центрами обслуговування туристів повинні локалізуватися інші об'єкти туристської інфраструктури відповідних стандартів, де G мали можливість відпочивати групи туристів із інших країн Європи.

3. Посиленню туристської активності в єврорегіоні "Буг", розвитку відповідної сервісної інфраструктури сприятиме державна політика спрощеного митного контролю, організація та обладнання тимчасових пунктів пропуску через державні кордони, що у свою чергу дозволить досягти такі соціально-економічні результати. По-перше, підвищення зайнятості населення, створення нових робочих місць; збільшення бюджетних надходжень; розвиток малого та середнього бізнесу, в т. ч. у сільській місцевості. По-друге, розвиток закладів культури, спорту, підприємств, що забезпечують організацію рекламних, страхових послуг і розважальних заходів. По-третє, підвищення економічних результатів діяльності супутніх галузей економіки: виробничих підприємств, що спеціалізуються на виробництві сільськогосподарської та харчової продукції, готельного обладнання, сувенірів, підприємств транспорту і зв'язку, підприємств, що надають послуги гостинності (заклади розміщення та харчування), побутового та сервісного обслуговування. По-четверте, збільшення обсягів внутрішнього та міжнародного туризму; поглиблення зовнішньоекономічних та культурних зв'язків між країнами, які входять до складу єврорегіону "Буг".

Список використаної літератури

1. Волинь: розвиток за рік. Статистично-інформаційний щорічник. - Луцьк: Луцька ДОА, 2005. - 89 с.

2. Волинь: розвиток за рік. Статистично-інформаційний щорічник. - Луцьк: Луцька ДОА, 2006. - 95 с.

3. Гончарук П. С. Історія України з найдавніших часів до початку XX ст. Курс лекцій. -- К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 528 с.

4. Герчанівська П. Е. Дерев'яні церкви України. -- К.: Наукова думка, 1996. - 136 с.

5. Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право: Тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конференції студентів, аспірантів і молодих науковців. - Луцьк, 30 вересня - 1 жовтня 2004 р. / За ред. В. Й. Лажніка і С В. Федонюка. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. - С. 162-164.

6. Земельна В.О. «Зеленому туризму» - зелена дорога // Луцький замок. - 2005. - 2 червня. - С. 4.

7. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. -- Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. -- 298 с.

8. Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя: Матеріали II Міжнар. наук.- практ. конф. (9- 11 листопада 2000 р.). -- К.: 2000. -- 36 с.

9. Клімчук Б.П., Луцишин Н.П., Луцишин П.В. Єврорегіон "Буг": концепція та стратегія розвитку: Монографія. -Луцьк: РВВ "Вежа" Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. - 416 с.

10. Короткий довідник з використання технічної допомоги в галузі транскордонної співпраці / Опрацювання тексту А. Ососінської; пер. Е. Ружанської-Кокшар. - Люблін, 2004. - 67 с.

11. Лохотроцька Т. Динаміка розвитку туристичної галузі Волині в 2003 році // Про бізнес. - 2004. - № 2. - С. 12-15.

12. Лохотроцька Т. Динаміка розвитку туристичної галузі Волині в 2004 році // Про бізнес. - 2005. - № 2. - С. 10-14.

13. Лохотроцька Т. Динаміка розвитку туристичної галузі Волині в 2005 році // Про бізнес. - 2006. - № 2. - С. 13-16.

14. Мельник В.І. Розвиток сільського туризму Волині - справа державна // Луцький замок. - 2006. - 4 лютого. - С. 8.

15. Павлов В.І., Черчик Л.М. Рекреаційний комплекс Волині: теорія, практика, перспективи: Моно-графія. - Луцьк: Надстир'я, 1998. - 124 с.

16. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство: навч. посіб. - К.: «Альтерпрес», 2003. - 352с.

17. Розінська О.Л. Сільський туризм набуває обертів // Досвітня зоря. - 2004. - 23 липня. - С. 6-7.

18. Статистичний щорічник Волинської області за 2005 р. / Відп. за випуск В.С. Барчук. - Луцьк: Волинське обласне управління статистики, 2006. - 504 с.

19. Стратегічні орієнтири розвитку туризму Волинської області в рамках ,,єврорегіону "Буг"

20. Стратегія економічного і соціального розвитку Волинської області на 2004-2015 роки: Розділ X. Модернізація туристичного та рекреаційного потенціалу // http://voladm.gov.ua/index.html7ukr/obl/ strategy /і ndex. htm.

21. Ядошук В.В. Удосконалення туристської інфраструктури єврорегіону "Буг" // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки (36. наук. пр.). Вип. 6 (XLIV). У 4-х ч. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. академік НАН України М. І. Долішній. - Ч. І. - Львів, 2003. - С. 272-281.

Додаток А

Схематичний матеріал

Мал. 1. Схема культурно-історичних пам'яток Волинської області

Мал. 2. Динаміка міжнародних туристських потоків Волинської області, осіб

Мал. 3. Динаміка внутрішніх туристських потоків Волинської області, осіб

Мал. 4. Динаміка валютних надходжень від надання туристських послуг нерезидентами країни, тис. дол. США

Мал. 5. Площа території Поліського парку народового

Мал. 6. Структура туристських потоків Розточанського парку народового

Мал. 6. Транскордонні охоронні території єврорегіону "Буг"

Додаток Б

Інвестиційні проекти

Розвиток туристично-рекреаційної галузі Шацького національного природного парку

Короткий опис проекту.

Для покращення умов відпочинку та упо-рядкування потоків рекреантів планується, в першу чергу, обладнати екологічні стежки в районі бази відпочинку "Гряда" довжиною З км, біля озера Пулемецьке довжиною 4 км, в урочищі "Зенське" - 4,5 кілометра.

Для розвитку туризму на території парку є можливість організувати кінні, водні та пішохідні туристичні маршрути, які передба-чається обладнати 2 туристичними притул-ками; нічні стоянки обладнати будинками відпочинку літнього типу: на водних марш-рутах обладнати 2 стоянки для човнів; облаштувати 2 рекреаційних пункти, які обладна-ти інформаційними куточками із схемою пар-ку. Запроектувати два наметних містечка на озерах Люцимер та Пісочне, провести благо-устрій шляхів до озер Світязь, Пулемецьке, Люцимер, створити відповідну мотельно-го-тельну інфраструктуру.

Необхідний обсяг інвестицій - 5 млн.дол.США.

Вигоди від реалізації проекту.

Будуть створені сприятливі умови для по-вноцінного відпочинку й оздоровлення не лише жителів України, Росії, Польщі, а й інших країн. Реалізація проекту дозволить стабілізувати екологічну ситуацію, забезпе-чити охорону природного ландшафту, розши-рити мережу заповідних об'єктів, організува-ти курортно-туристичну систему з викорис-танням багатьох біологічних властивостей Шацьких озер.

В перспективі на базі Шацького Національ-ного парку буде створено вільну рекреаційну економічну зону, що стане першим кроком до поетапного виходу області на світовий ринок туристичних послуг.

Загальна інформація про підприємство.

Діяльність парку спрямована на охорону, відновлення і раціональне використання природних ресурсів. Парк заснований у грудні 1983 року і займає площу 32,5 тис. га. Його генетичний фонд має не лише оздоров-че, а й велике науково-пізнавальне значення. У межах парку знаходиться 22 унікальних озера карстового походження. Найбільшими з них є Світязь, Пулемецьке, Люцимер, Кримне.

Шацький Національний природний парк має велику історичну та естетичну цінність, завдяки сприятливим поєднанням природ-них і культурних ландшафтів він викорис-товується в наукових, рекреаційних, освіт-ніх та культурних цілях. Територія парку, де гармонійно поєднуються лісові, лучні та озерні екосистеми, відрізняється прекра-сними для відпочинку умовами з коротким адаптаційним періодом. Цьому сприяють також відсутність великих промислових об'єктів, віддаленість рекреаційних зон від джерел техногенного навантаження, м'які кліматичні умови, які дозволяють організо-вувати літній відпочинок протягом 120-140 днів.

Підприємство-реципієнт інвестицій - Шацький Національний природний парк.

Юридична адреса підприємства:

44000 Волинська обл.,

смт. Шацьк,

вул. Гагаріна, 19,

тел./факс (03355) 23-0-43, тел. 23-2-76.

Контактна особа - Ткачук Олександр Вікторович - директор Шацького Національ-ного парку.

Інвестування будівництва рекреаційного комплексу і окремих об'єктів на озері Світязь

В основі формування Шацької рекре-аційної території лежить унікальне поєднан-ня високобонітетних, фітонцидних лісів, ма-льовничих озер, лікувального клімату, спри-ятливого екологічного фону, родовищ міне-ральних вод, лікувальних грязей, лікарських рослин, мисливських угідь. Все це є надійною передумовою для створення Шацького рекре-аційного комплексу на базі озера Світязь.

Пропонується будівництво кемпінгів, мо-телів, пунктів прокату спортивного та іншо-го інвентаря та спорядження, закладів харчування (кафе, бари), житлових будинків для сімейного туризму, вузлів таксофонічного і телеграфічного зв'язку, аптек.

Необхідний обсяг інвестицій - 3,8 млн. дол. США.

Форма здійснення інвестицій - створен-ня акціонерного товариства.

Підприємство-реципієнт інвестицій - Шацький Національний природний парк.

Юридична адреса підприємства:

44000 Волинська область,

смт Шацьк,

вул. Гагаріна, 19,

тел./факс (03355) 23-0-43, тел.23-2-76.

Контактна особа - Ткачук Олександр Вікторович - директор Шацького Національ-ного природного парку.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6