Туризм, як багатогранне суспільне явище: сутність, державне регулювання, види послуг

Тема 1. Туризм як багатограннне суспільне явище. Основні поняття, функції та форми організації

1.1 Сучасні підходи до визначення туризму

У сучасному світі туризм - це багатогранне явище, тісно пов'язане з економікою, історією, географією, архітектурою, медициною, культурою, спортом та іншими науками. Однак жодна з них не може повністю і вичерпно характеризувати його як об'єкт власних досліджень, жоден з існуючих соціально-економічних інститутів не в змозі самостійно розв'язати комплекс його проблем.

Існує багато поглядів на туризм як на галузь господарства, на міжгалузевий комплекс або ринок, де туристське підприємство з продукції різних галузей формує туристський продукт.

Туризм як окремий випадок подорожі має власні понятійно -термінологічні обмеження та характеристики. Одне з перших і найбільш точних визначень туризму, яке в своїй основі й сьогодні використовується для найбільш суттєвих характеристик, що відрізняють його від інших видів діяльності, було сформульоване професорами Бернського університету (Швейцарія) Хунзикером і Крапфом і пізніше було прийняте Міжнародною асоціацією наукових експертів з туризму. Ці вчені визначили туризм як ряд явищ і взаємовідносин, які виникають в результаті подорожування людей до тих пір, поки це не приводить до постійного перебування і отримання будь-якої вигоди. Таке визначення не стосується екскурсій, не пов'язаних з ночівлею, а також ділових подорожей, які передбачають отримання доходу, навіть якщо його отримують не в країні перебування. З часом базова концепція туризму розширилася.

В сучасній науковій літературі описано багато підходів до визначення поняття “туризм”. За різними ознаками ці підходи можна об'єднати в декілька груп:

Ш туризм як особлива форма пересування людей за маршрутом з метою відвідування конкретного об'єкта або задоволення своїх інтересів та повернення на постійне місце проживання. Поняття “туризм” почало формуватися з початком масовості, тобто переміщень значної кількості людей з метою змістовного проведення дозвілля;

Ш туризм як рух (переміщення) людей, перебування за межами постійного місця проживання та тимчасове перебування на об'єкті зацікавлення. Рух є невід'ємною потребою організму, тому людині завжди було властиве подорожування;

Ш туризм як форма розвитку особистості, яка реалізується через його соціально-гуманітарні функції (виховну, навчальну, оздоровчу та спортивну);

Ш туризм як форма організації відпочинку, проведення дозвілля;

Ш туризм як галузь господарства пов'язана з обслуговуванням людей, які тимчасово знаходяться поза межами постійного місця проживання;

Ш туризм як сегмент ринку, на якому сходяться підприємства галузей господарства таких як транспорту, харчування, готельного господарства, культури, торгівлі тощо;

Ш туризм як явище, яке виходить за межі традиційних уявлень, які асоціюються виключно з відпочинком.

Цілий ряд вчених розглядають туризм передусім як форму міграції населення; під туризмом прийнято розуміти одну з форм міграції населення, що характеризується тимчасовим його переміщенням з одного району країни до іншого, або з однієї країни до іншої; під туризмом розуміють всі види пересування, не пов'язані зі зміною місця проживання і роботи.

Вчені-правознавці додають сюди також правовий аспект, визначаючи туризм, зокрема міжнародний як систему подорожей, що здійснюється на підставі міжнародних угод з урахуванням діючих міжнародних звичаїв.

Туризм розглядається і як форма розумового та фізичного виховання, що реалізується через соціально-гуманітарні функції: виховну - формування почуття колективізму, моральних та естетичних якостей; освітню - закріплення та розширення знань з краєзнавства та країнознавства, природознавства, топографії, історії, знайомство з культурою та традиціями країн і народів світу; оздоровчу - дотримання оптимального режиму навантажень, використання сприятливого впливу природних факторів на стан організму, дотримання правил особистої та суспільної гігієни, розвиток адаптаційних можливостей, підтримка організму на достатньо високому рівні фізичної підготовки; спортивну - створення бази загальної фізичної підготовки, спеціальна підготовка з туристської техніки, досягнення максимальних результатів у туризмі.

Під туризмом розуміють популярну форму організації відпочинку, проведення дозвілля. Часто туризм розглядається як різновид рекреації, активний відпочинок, під час якого відновлення працездатності поєднується з оздоровчими, пізнавальними, спортивними й культурно-розважальними цілями розширеного відтворення сил людини.

У більшості визначень знаходить місце соціокультурна функція туризму: туризм - це система й форма використання вільного часу і за допомогою сфери послуг у подорожах, що поєднує відпочинок зі зміцненням здоров'я людини, підвищенням її загальної культури і освіти і справляє на неї виховний вплив, ефективний засіб пізнання, підвищення культурного рівня особистості.

Манільська декларація світового туризму (Філіппіни, 1980 р.) визначає його як один з видів активного відпочинку, що являє собою подорож, яка здійснюється з метою пізнання тих чи інших районів, нових країн і поєднується в ряді країн з елементами спорту. Крім того, туризм розглядається як діяльність, що має важливе значення в житті народів з огляду на безпосередній вплив на соціальну, культурну, освітню та економічну області життя держав та їх міжнародні відносини.

Організація Об'єднаних Націй визначає туризм як активний відпочинок, що впливає на зміцнення здоров'я, фізичний розвиток людини, пов'язаний з її пересуванням за межами постійного місця проживання. Туризм висвітлюється і як вид подорожі, що здійснюється для відпочинку, освітніх, ділових, любительських та спеціалізованих цілей.

Вчені-економісти розглядають туризм як галузь економіки нематеріальної сфери (індустрія туризму) з обслуговування людей, що знаходяться поза місцем постійного проживання; як суспільно-організовану економічну діяльність, спрямовану на виробництво товарів і послуг для задоволення потреб людей, що знаходяться за межами постійного місця проживання. До таких визначень належать і ті, що характеризують туризм як вид споживання, вид зовнішньої торгівлі, експорт інформації і вражень. Найбільш загальним у ряді економічних характеристик туризму є визначення російського вченого В.І. Азара, який визначає туризм як велику економічну систему з різноманітними зв'язками між окремими елементами в рамках як народного господарства окремої країни, так і зв'язків національної економіки зі світовим господарством у цілому. Вважається, що туризм як економічне явище охоплює попит (турист), пропозицію (туристська індустрія) і туристський продукт, на який спрямовано інтерес туриста. Крім того, туризм розглядається як сегмент світового ринку, на якому сходяться підприємства традиційних галузей господарства (транспорт, ресторанне господарство, готельне господарство, культура, торгівля тощо) з метою пропозиції своєї продукції та послуг туроператорам - підприємствам з формування, просування та реалізації туристського продукту. Туризм можна визначити як сукупність явищ та взаємних відношень, що виникають при взаємодії туристів, постачальників (виробників), органів влади та місцевого населення в процесі туристичної діяльності

Найбільш універсальне, уніфіковане визначення туризму використовується в його статистиці. Згідно з цим визначенням, туризмом вважається діяльність осіб, які подорожують і перебувають у місцях, що знаходяться за межами їхнього звичайного середовища протягом періоду, що не перевищує одного року підряд, з метою відпочинку, діловими та іншими цілями.

Це визначення, прийняте Всесвітньою туристською організацією, використовується в усіх країнах-членах ВТО, в тому числі в Україні. У Законі України “Про туризм” записано: “Туризм - тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання з оздоровчою, пізнавальною або професійно-діловою метою без заняття оплачуваною діяльністю”.

1.2 Основні поняття і терміни у туризмі

Важливе значення має розуміння різниці між поняттями «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «екскурсант»

Подорожуючий - будь-яка особа, яка здійснює подорож за межі середовища свого постійного проживання незалежно від мети подорожі та транспортного засобу, що використовується.

Згідно визначення ВТО, відвідувач - це особа, яка здійснює подорож в будь-яке місце, що знаходиться поза межами звичного середовища перебування, на термін, не більше 12 місяців підряд, без зайняття оплачуваною діяльністю з джерел відвідуваної країни з будь-якою метою.

Це визначення охоплює дві категорії:

1) туристи - відвідувачі, які здійснюють не менш ніж одну ночівлю в колективних або індивідуальних засобах розміщення відвідуваної країни з будь-якою метою, крім зайняття оплачуваною діяльністю. Туристами також вважають екіпажі літаків та суден, які прибувають в країну та використовують засоби розміщення країни перебування;

2) одноденні відвідувачі (екскурсанти) - відвідувачі, які не здійснюють ночівлі в країні перебування. До них відносять: пасажирів круїзних суден, які ночують на борту, незалежно від часу зупинки; особи, що здійснюють подорож протягом одного дня; екіпажі, які залишаються в країні на один день для відпочинку, але не ночують; власники і пасажири яхт (якщо вони ночують на яхті).

До категорії туристів не включають і відповідно не враховують у статистиці туризму:

- осіб, які працюють у країні перебування і отримують за це грошову винагороду - іноземних робітників;

- мігрантів, в тому числі утриманців і супроводжуючих;

- осіб, які прибувають з метою навчання на строк понад шість місяців;

- військовослужбовців, їх утриманців та членів сімей, за винятком прибуття з метою туризму;

- працівників дипломатичних служб, а також утриманців, членів сімей, обслугу працівників дипломатичних служб;

- біженців і кочовиків, примусових переселенців;

- мешканців прикордонних територій, які постійно мігрують з метою пошуку роботи;

- осіб, які залишаються на постійне проживання у країні перебування;

- осіб, які здійснюють подорожі з метою державної служби (державні діячі, члени делегацій, дипломатії, торговельні місії, військовослужбовці та ін.);

- учасників наукових експедицій;

- осіб, які в юридичному значенні не в'їхали до країни (наприклад, пасажири авіалайнерів, які не залишають транзитної зони аеропорту) - транзитні подорожуючі;

- учасників подорожі транспортним засобом (потягом, автобусом тощо), які ночують в транспортному засобі;

- члени екіпажів морських та повітряних суден, залізничних потягів, які ночують на судні або у вагоні потягу, або не проводять ніч в місці відвідування;

- подорожуючі, які проїжджають через країну без зупинки, навіть якщо їхня подорож триває понад 24 години.

Туристична діяльність - діяльність з надання різноманітних туристичних послуг відповідно до вимог чинного законодавства. Іншими словами - це сфера праці, де виробляється і реалізовується туристичний продукт і організується його споживання - обслуговування туристів

Суб'єкти туристичної діяльності - підприємства, установи, організації (незалежно від форм власності) , а також фізичні особи, що зареєстровані у встановленому порядку і мають ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної із наданням туристичних послуг.

Туристична фірма - суб'єкт підприємництва, що займається створенням, реалізацією та організацією споживаннятуристичного продукту і має ліцензію на таку діяльність

Туристична індустрія - це сукупність виробництв різних галузей господарства, закладів культури, освіти та науки, щозабезпечують створення матеріальної бази туризму, підготовку кадрів, виробництво, збут і споживання туристичного продукту. Сюди входять туристичні фірми та фірми-перевізники, заклади розміщення і харчування, навчальні заклади, інформаційні та рекламні туристичні організації, орзани управління туризмом, пілприємства - виробники товарів турист ського попиту, будівельні компанії та ін.

Туристський продукт - попередньо розроблений комплекс туристських послуг, який поєднує не менш ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонуються для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристські послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Туристичні ресурси - сукупність природних і створених людиною предметів та явищ довкілля, що вмкористовуються в сфері туризму як об'єкти туристичного зацікавлення й компоненти для створення туристичного продукту. Поділяються на природно-кліматичні, історико-культурні та соціально-економічні.

1.3 Фактори, що впливають на розвиток туризму

Страницы: 1, 2, 3, 4