У процесі прослуховування музичного добутку іде напруга, знімаються багато негативних почуттів. Головними критеріями для добору музичних добутків є: спокійний темп; відсутність дисонансів і напружених кульмінацій у розробці музичної теми; їхня мелодійність і гармонійність. Музикотерапія -- це технологія соціокультурної реабілітації, що використовує різноманітні музичні засоби для психолого-педагогічної і лікувально-оздоровчої корекції особистості людини старшого віку, розвитку її творчих здібностей, розширення кругозору, активізації соціально-адаптивних здібностей. Для реабілітаційних цілей використовується музика різних жанрів, що іноді виступає не тільки як самостійний засіб, але і як доповнює елемент до основної діяльності (ліплення, малювання, театр і ін.). Музика часто відповідає вже наявному чи настрою здатний змінювати його в позитивну сторону. Основними задачами коррекційнних музично-ігрових занять є стимуляція потенційних можливостей, подолання труднощів соціальної адаптації відповідно до можливостей людини. Через те, що рухова активність під музику підсилює обмін речовин в організмі, підвищує загальний тонус, поліпшує діяльність серцево-судинної системи, регулює нервову діяльність, розвиває фізичні здібності, музичне виховання з повною впевненістю можна розглядати як один з важливих факторів у процесі реабілітації і соціальної адаптації людей старшого віку. Спів збагачує людей з фізичними недоліками новими враженнями, розвиває ініціативу, самостійність і одночасно коректує активність психічних процесів. У кожне заняття варто включати музично - ритмічні вправи розвиваючого характеру і вправи для розвитку окремих частин тіла, що сприяють корекції порушень ритмічності рухів, координації рук і ніг, удосконалюванню різних видів ходьби і бігу. У структуру музичного заняття корисно включати вправи на розвиток музичних здібностей: координацію слуху і голосу, голосу і рухів, міміки і жестів, емоційної виразності. Слухання музики і співу жадають від літньої людини визначеної розумової, фізичної і психічної напруги. Тому доцільно постійно переключати її увагу на різні види музичної діяльності. Гра на брязкальцях, тріскачках, музичних молоточках, металофоні, сопілочках зв'язана з розвитком дрібної моторики пальців рук, координацією слуху і рухів.

Ігрова терапія -- це комплекс реабілітаційних ігрових методик. Нерідко ігрова терапія розглядається як засіб для зняття внутрішньої напруги та різних негативних психічних станів людини. Будучи унікальним засобом комплексної реабілітації, ця технологія може виконувати функції відпочинку, дозвілля, соціалізації, розвитку, виховання, адаптації, релаксації, рекреації й ін. При цьому життєві обставини, що травмують, переживаються в умовному, ослабленому виді. Ігрова терапія допомагає випробувати типи поводження, виділивши найбільш придатні для конкретної особистості у визначеній життєвій ситуації. Саме рольове поводження відбиває психологічний стан і функціональні тенденції людини. До видів спрямованої ігрової терапії відносяться: пізнавальні і розвиваючі ігри, настільні і комп'ютерні ігри, конкурси, турніри, змагання, рухливі ігри. Будь-яка гра може бути адаптована до можливостей людей старшого віку шляхом коректування відповідного ігрового елемента (полегшення умов гри, часу проведення і т.д.). Участь людини в грі формує і закріплює в неї стійку установку на раціональне, змістовне, цілеспрямоване використання сво6одного часу. Для багатьох людей гра -- улюблений вид діяльності і спілкування. Доцільність використання ігри в роботі з літніми обумовлена тим, що цей вид діяльності і спілкування є найбільш прийнятним для будь-якого віку, де людина може вільно виражати себе, звільнитися від напруги і розчарування повсякденним життям, випробувати себе в конкретній соціальній ролі, установити спілкування, опанувати соціальними навичками і т.д.

Глинотерапія -- ефективний спосіб реабілітації, що має у своїй основі роботу з пластичними матеріалами (глина, пластилін, тісто і т.п.) Здавна відомо про лікувальні властивості глини. Замічено, що гончарі, що багато працюють з вищевказаним матеріалом, ніколи не мали захворювань суглобів, не знали, що таке відкладення солей, гіпертонія й ін. Глина має антисептичні, адсорбуючі властивості. Показниками реабілітаційної ефективності глинотерапії служать розвиток інтелекту, дрібної моторики, оволодіння навичками професійної майстерності.

Гарденотерапія -- це особливий напрямок психосоциальної, професійної реабілітації за допомогою прилучення до роботи з рослинами. Практика показує, що люди старшого віку з задоволенням вирощують рослини і доглядають за ними. Особливий емоційний настрій, зв'язаний з виконанням необхідної роботи, психічно заспокоює. Цей вид діяльності має яскраво виражену психотерапевтичну спрямованість, що дозволяє використовувати його при корекції поведінкових і емоційних розладів, у відбудовному періоді після перенесених захворювань, для поліпшення психоемоційного стану людей з патологією тих чи інших органів і систем. Гарденотерапію можна застосовувати разом з елементами інших технологій соціокультурної діяльності -- музико-, ізо-, бібліотерапією, фото, дизайн, орігамі.

Спорт, активний відпочинок і туризм є важливими факторами в процесі реабілітації й адаптації людей старшого віку. Рухи, вправи і спорт підтримують і відновлюють фізичний і щиросердечний стан пацієнтів. Крім того, у людей старшого віку зменшуються ускладнення, викликані недоліком фізичної активності. Вважається, що туризм більш легкий для старших людей, ніж спорт, і саме туризм стає першим кроком на початку інтенсивної і систематичної фізичної активності людей старшого віку.

Дуже важлива профілактична і роль туризму, що реабілітує, коли існує криза адаптації, росте число психосоматичних захворювань, збільшується число людей з інвалідністю. Туризм дуже впливає на оздоровлення людей старшого віку, тому що є чинником, що протидіє гіпокінезії (мало рухливому способу життя), що негативно впливає на здоров'я і психіку. Рухові обмеження значно знижують життєві можливості, служать причиною гноблення, стресу, втрати віри в себе. Спорт і туризм створюють можливість встановлювати незалежні і різноманітні контакти, що допомагають одержати впевнену й ефективну життєву підтримку, так необхідну людині старшого віку.

Люди, що вийшли на пенсію, можуть використовувати вільний час, беручи участь у суспільній роботі, здійснюючи різні соціокультурні програми і проекти, у тому числі і туристичні. Для літньої людини туризм надає реабілітаційні можливості, підвищуючи інтерес до життя і збільшуючи життєву активність. Основними функціями туризму із соціальної точки зору є: компенсаторна, відбудовна, реабілітаційна. Розвиток соціального туризму, розробка туристських програм з урахуванням приступності для людей зі спеціальними нестатками -- усе це створює рівні можливості для здійснення права на відпочинок, для прилучення до культурних цінностей. Туризм стає стилем життя сучасної людини, у тому числі і багатьох людей старшого віку.

Для ефективного використання туризму в соціокультурній реабілітації людей старшого віку необхідно дотримувати наступні правила:

· вид туризму підбирається в залежності від наявних фізичних порушень і відповідно до індивідуальної програми реабілітації, враховувати персональний інтерес, бажання, фінансові можливості, місце проживання, очікувані реабілітаційні результати;

· забезпечення безпеки для туристів і оточення;

· програма включає огляд визначних пам'яток;

· наявність деякої фізичної підготовки, психологічної готовності до труднощів;

· плановані навантаження повинні бути адекватні стану здоров'я.

Багатофакторний терапевтичний вплив туризму сприяє переключенню мислення на оздоровлення, коли ситуація не здається безвихідною, і людина знаходить рішення проблем. Важлива і профілактична роль туризму, коли існує криза адаптації, росте число психосоматичних захворювань.

Прагнення до активних форм проведення вільного часу сприяє соціальній адаптації, тоді як орієнтація на пасивно-споглядальні види дозвілля обумовлює зниження загального життєвого тонусу людей старшого віку, допускає поглиблення їхньої соціальної ізоляції. Подібна активність сприяє переходу їх від споживчої діяльності до продуктивної діяльності, до свободи вибору занять, які відповідають здібностям, задаткам і захопленням людини.

Для правильної організації дозвілля і відпочинку людей старшого віку необхідно виконати наступні вимоги.

· З'ясувати інтереси літньої людини. Літній людині потрібно допомогти визначитися у виборі форми відпочинку та дозвілля, тому що багато людей не мають можливості розібратися в цьому питанні. Не виключено, що в силу свого положення люди старшого віку мають лише обмежені представлення про форми вільного проведення часу, їхньої приступності. Перш ніж пропонувати людині старшого віку які-небудь заходи, варто уважно вивчити інтереси людини, показати їй варіанти можливих форм відпочинку, порадитися з членами її родини чи друзями.

· Розширити уявлення про відпочинок людини старшого віку, поділяючись з нею досвідом і обговорюючи її проблеми.

· Не ущемляти інтереси старших людей.

· Оцінити минулі і дійсні інтереси і схильності людини старшого віку.

· Визначити основні особливості діяльності, обрані людиною старшого віку.

· Визначити способи модифікації й адаптації літньої людини, щоб полегшити її участь у проведенні дозвілля і відпочинку.

Основними заняттями людей старшого віку є фізичні вправи, екскурсійний туризм, прогулянки, відвідування кінотеатрів, театрів, концертних залів, виставок, читання книг, перегляд телепередач, зустрічі з родичами і друзями, догляд за рослинами і тваринами.

Однак не усі види дозвілля і відпочинку прийнятні для людей старшого віку з обмеженою рухливістю. У цьому випадку потрібно допомогти такій людині визначитися у виборі форми дозвілля, уважно вивчити її інтереси і схильності, визначити способи модифікації й адаптації клієнта для полегшення його участі в проведенні дозвілля і відпочинку. Деякі форми дозвілля можуть допомогти літній людині у відновленні утрачених функцій у результаті старості чи хвороби. Наприклад, складання картинок з використанням мозаїки чи пазлів розвиває увагу, пам'ять і дрібну моторику рук, що особливо важливо при паралічах верхніх кінцівок. Як дозвілля для лежачого хворого можна рекомендувати легку ручну роботу, наприклад, в'язання гачком чи спицями, вишивання, малювання, написання листів (якщо людина до цього здатна). Часто єдиним і доступним для людини старшого віку є читання, що впливає на її психіку. Перегляд телепередач чи слухання радіо, особливо музичних програм також можна використовувати як дозвілля. Перегляд старих фотографій і спогади про прожите життя створюють доброзичливий мікроклімат навколо літньої людини, дозволяють розповісти про кращі періоди її життя. Розведення і догляд за кімнатними рослинами є найбільш розповсюдженим і приємним видом дозвілля для старших людей, що не можуть виходити з будинку. Дрібні домашні тварини, наприклад, птахи чи кішки, можуть скрасити життя хворої людини старшого віку. Зустрічі з родичами, друзями, розмови по телефону є основними заняттями для людей старшого віку з обмеженою рухливістю. Як відпочинок та дозвілля можна використовувати різні ігри.

Страницы: 1, 2