Так, у 2000 році кількість відпрацьованих годино-днів збільшилась на

40365 (19,54%).

На підприємстві збільшилася сума балансового прибутку з 391,4 тис.

грн. в 1999 році до 583,0 тис. грн. в 2000 році.

Основні техніко-економічні показники роботи ВАТ “Бердичівська фабрика

одежі” за 1999-2000 роки, а також відносне і абсолютне відхилення цих

показників наведено в таблиці 2.1.

З таблиці 2.1 видно, що робота підприємства в 2000 році порівняно з

1999 роком значно покращилася:

- зросла кількість фактично відпрацьованих днів на 42,4 дні (22,55%);

- обсяг виробництва зріс на 107,8 тис. шт. (44,43%);

- товарна продукція в діючих цінах зросла на 2091,9 тис. грн. (49,20%);

Прибуток підприємства збільшився в декілька разів:

- по виробництву: на 499,3 тис. грн. (787,54%);

- по реалізації: на 448,1 тис. грн. (521,65%);

Рентабельність підприємства зросла на 8,2% (з 1,5% до 9,7%).

Середня заробітна плата всіх працівників зросла на 74,33 грн.

(53,05%), з них робітників – на 71,08 грн. (58,43%).

Продуктивність праці зросла на 52,48%.

Скоротилася чисельність робітників на 27 чоловік (2,14%).

Таблиця 2.1.

Основні показники роботи ВАТ “Бердичівська фабрика одягу”

| |Роки |Абсолютне |Відносне |

|Показник | |відхилення |відхилення|

| | |(+, – ) |2000р. в %|

| | | |до 1999р. |

| |1999 |2000 | | |

|1 |2 |3 |4 |5 |

|1.Кількість відпрацьованих | | | | |

|днів: план |230 |233 |+3 |1,30 |

|факт |188 |230,4 |+42,4 |22,55 |

|2.Кількість виробів, тис. шт.|242,3 |350,1 |+107,8 |44,49 |

|3.Товарна продукція в діючих | | | | |

|цінах, тис. грн. |4251,1 |6343,0 |2091,9 |49,20 |

|4.Собівартість товарної | | | | |

|продукції, тис. грн. |4187,7 |5780,3 |1592,6 |38,03 |

|5.Прибуток, тис. грн.: | | | | |

|по виробництву |+63,4 |+562,7 |+499,3 |+787,54 |

|по реалізації |+85,9 |+534 |+448,1 |+521,65 |

|по балансу |+391,4 |+583 |+191,6 |+49,95 |

|6.Рентабельність виробництва,| | | | |

|% |1,5 |9,7 |8,2 | |

|7.Чисельність, чол.: всього |1273 |1245 |-28 |-2,20 |

|в т.ч. ПВП |1263 |1236 |-27 |-2,14 |

|8.Фонд оплати праці, тис. |2147,1 |3213,7 |1066,6 |49,68 |

|грн. | | | | |

|9.Середня заробітна плата, | | | | |

|грн.: всього |140,11 |214,44 |74,33 |53,05 |

|в т.ч. робітників |121,66 |192,74 |71,08 |58,43 |

|10.Продуктивність праці за | | | | |

|рік, грн. |280,5 |427,7 |147,2 |52,48 |

|11.Накладні витрати, тис. |2488 |3228,2 |740,2 |29,75 |

|грн. | | | | |

|12.Товарна продукція в | | | | |

|порівняльних цінах на | | | | |

|1.01.2000р., тис. грн. |21553,7|28019,2|6465,5 |30,0 |

Як бачимо з таблиці 2,1 всі ці позитивні зміни в роботі підприємства

відбулися в першу чергу за рахунок збільшення обсягу виробництва, а також

за рахунок зменшення чисельності робітників.

2.2 Аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції.

Аналізуючи собівартість продукції, вирішують такі основні завдання:

1) оцінювання виконання плану за собівартістю продукції в цілому по

підприємству, а також за окремими видами продукції;

2) вивчення причин відхилення фактичних витрат від планових за

статтями, а також за окремими видами і групами продукції;

3) виявлення резервів зниження собівартості продукції та розробка

відповідних заходів щодо їх використання.

Для вивчення собівартості продукції у динаміці більш придатний

показник витрат на 1 грн. товарної продукції (З), який обчислюється так:

С

З = ,

Т

де С – виробнича собівартість товарної продукції;

Т – вартість товарної продукції в цінах реалізації.

4188

З1999 = = 0,9851 грн.

4251

5780

З2000 = = 0,9112 грн.

6343

Цей показник одночасно може певною мірою виконувати роль показника

рентабельності виробництва.

Таблиця 2.2

Витрати на 1 грн. товарної продукції

|Показник |Р О К И |

| |1999 рік |2000 рік |

|1. Собівартість товарної продукції, тис. грн. |4188 |5780 |

|2. Товарна продукція, тис. грн. |4251 |6343 |

|3. Витрати на 1 грн. товарної продукції, грн. |0,9851 |0,9112 |

Витрати на 1 грн. товарної продукції зменшилися на 0,074 грн. Це

говорить про позитивні зміни в роботі підприємства.

2.3 Аналіз витрат на виробництво за елементами.

Найбільш корисним для виявлення змін у структурі витрат на

виробництво є аналіз собівартості за елементами витрат. Аналіз витрат за

елементами витрат дає змогу не лише вивчити зміни у структурі собівартості,

а й охарактеризувати галузеві особливості (матеріалоємність, трудомісткість

виробництва).

З таблиці 2.3 видно, що за всіма елементами витрат витрати зросли

(крім елементу “Амортизація”). Як вже було сказано раніше, це пов’язано зі

збільшенням обсягу виробництва.

Таблиця 2.3

Аналіз витрат на виробництво за елементами

|Елементи витрат |РОКИ |Абсолютне |Відносне |Питома вага |Питома вага |

| | |відхилення |відхилення, |елементу в |елементу в |

| | |(+,–) |2000 р. в % |загальній |загальній |

| | | |до 1999 р. |собівартості |собівартості |

| | | | |продукції, |продукції, |

| | | | |1999р. |2000р. |

| |1999 р., |2000 р., | | | | |

| |тис. грн. |тис. грн. | | | | |

|1. Матеріальні витрати |864 |998 |134 |15,5 |20,6 |17,3 |

|2. Витрати на оплату праці |1741 |2267 |526 |30,21 |41,6 |39,2 |

|3. Відрахування на соціальні |649 |827 |178 |27,4 |15,5 |14,3 |

|заходи | | | | | | |

|4. Амортизація основних фондів |151 |149 |-2 |-1,3 |3,6 |2,6 |

|та нематеріальних активів | | | | | | |

|5. Інші витрати |565 |1103 |538 |95,2 |13,5 |19,1 |

|Позавиробничі витрати |218 |436 |218 |100 |5,2 |7,5 |

|Собівартість виробленої |4188 |5780 |1592 |38,0 |100 |100 |

|продукції | | | | | | |

Аналізуючи отримані дані можна сказати, що низька питома вага

матеріальних витрат у загальній сумі невелика тому, що підприємство працює

на давальницькій сировині, тобто виконує замовлення на пошив одягу

іноземних фірм. При цьому вартість сировини підприємством не сплачується і,

відповідно, не відноситься на собівартість виробництва.

Відслідковується тенденція зростання питомої ваги матеріальних витрат

у звітному періоді на 134 тис. грн. (20,6%) в порівнянні з попереднім.

Збільшення частки витрат на оплату праці та відрахування на соціальне

страхування значною мірою пов’язане із збільшенням обсягу виробництва, що

склало 526 тис. грн. або 30,21 %.

Збільшилася в структурі собівартості частка “Інших витрат”, якщо в

1999 році вони складали 565 тис. грн., то у 2000 році – 1103 тис. грн.,

тобто інші витрати збільшилися на 538 тис. грн. (95,2 %). Це відбулося за

рахунок того, що в 2000 році підприємство сплачувало більші суми на

відрядження, на оплату послуг сторонніх організацій, послуги банку,

аудиторські послуги, страхові платежі, витрати на рекламу, витрати,

пов’язані з профпідготовкою.

Також з розрахунків видно, що питома вага елементів “Матеріальні

витрати”, “Амортизація”, “Витрати на оплату праці”, “Відрахування на

соціальні заходи” в загальній собівартості в 2000 році зменшилась в

порівнянні з 1999 роком, що привело до зниження собівартості продукції.

2.4 Аналіз структури витрат за статтями калькуляції.

Аналізуючи дані за статтями витрат слід враховувати, що деякі

відхилення за статтями собівартості можуть бути наслідком одного і того ж

самого фактору. Наприклад, збільшення заробітної плати веде до збільшення

додаткової заробітної плати, відрахувань на соціальне страхування. Але дія

таких комплексних факторів має місце не дуже часто. Звичайно відхилення за

кожною статтею собівартості спричиняють поодинокі фактори, які не виходять

за межі даної статті.

Витрати на основну заробітну плату виробничих працівників збільшилася

на

ІІІ. Впровадження прогресивної технології –

найважливіший резерв зниження собівартості

продукції.

3.1 Характеристика асортименту і вибір моделі.

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні перед

працівниками легкої промисловості стоїть відповідальне завдання –

задовольнити потреби населення асортиментом високоякісних, красивих тканин

та швейних виробів, що користуються попитом.

Одяг та його асортимент постійно змінюються під впливом зростання

потреб і змін смаків споживачів, прагнень до оновлення, досягнень науково-

технічного прогресу тощо.

Сучасний одяг багатофункціональний, і під функцією одягу можна

розуміти ту роль, яку він відіграє в житті людини. Мірою функціональної

досконалості одягу є його відповідність потребам споживача.

Основні функції одягу можна подати у вигляді ієрархічної структурної

схеми (3.1).

На першому рівні представлені дві узагальнені функції: утилітарна і

інформаційно-естетична.

0-й рівень

1-й рівень

2-й рівень

Рис.3.1. Основні функції одягу

Утилітарна функція одягу на другому рівні поділяється на захисні і

фізіолого-гігієнічні; інформаційно-естетична – на інформаційні та власне

естетичні. На третьому рівні кожна з функцій другого рівня конкретизується

елементарними функціями. Так, захисні функції одягу є найважливішими в цій

групі, оскільки одяг захищає організм людини від несприятливих чинників

різних середовищ:

- фізичних (статична електрика, підвищена запиленість, перегрівання,

гаряча вода тощо);

- хімічних (кислоти, луги, нафта та ін.);

- біологічних (укуси комах, гризунів, вплив бактерій, грибів, рослин

тощо);

- механічних пошкоджень (удари, порізи тощо);

- фізіологічно-психологічних (статичні, динамічні, емоційні

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8