Каталог Рефератов - Докази та доказування у цивільному процес

	Информационно-образоательный портал
	Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,



МЕНЮ\|

поиск

Докази та доказування у цивільному процес

к бачимо з цього переліку, судді неважко буде знайти ту установу та конкретний інститут, що здатен виконати визначену вище і запропоновану науковцями експертизу. З наведеного переліку вбачається також, що на практиці відсутнє чітке розмежування експертиз на види. Крім того, спроба знайти в Інтернеті перелік окремих установ, які спеціалізуються на проведенні певних видів експертиз не знайшла успіху. Це свідчить про загальну потребу в розвитку сучасних засобів передачі та розповсюдження інформації правоохоронними державними установами. При цьому, реальна потреба в розвитку таких засобів не викликає сумніву. Не важко уявити картину, коли суддя має винести ухвалу про призначення експертизи і йому необхідно зазначити ту установу, на яку покладається її виконання, а він не володіє зазначеною вище інформацією. Отже, поряд з розглядом потреб сучасного цивільного процесу в новітніх засобах доказування, необхідно розглядати й проблему забезпечення суддів та всіх зацікавлених осіб відповідною інформацією про них Загальними ж напрямами розвитку засобів доказування в цивільному процесі, вважаються такі:

вивчення і узагальнення судової практики на предмет дослідження тих обставин, які зумовлюють необхідність використання спеціальних засобів для їх підтвердження;

аналіз і втілення новітніх досягнень науки і техніки в юридичну практику з метою надання рішенням суду більшої юридичної достовірності та, як наслідок, збільшення джерел підвищеної небезпеки, якими стають наслідки генної інженерії, новітні ліки, добрива тощо;

вдосконалення існуючих засобів доказування і процедури їх дослідження з метою надання їм більшої юридичної вірогідності;

самостійний розвиток науки і техніки з метою подальшого втілення результатів в цивільне судочинство;

систематизація інформації про засоби доказування, яка має узагальнюватись як по окремих галузях права, так і шляхом порівняльного аналізу, та складати раціональну структуру відомостей про певні засоби доказування для окремої галузі права. Наприклад, такий засіб доказування, як висновок експерта, на наш погляд, має класифікуватись за галузями природничих, гуманітарних та інших наук. [6.60]

4. Стадії процесу доказування
Стадії розгляду цивільної справи різними науковцями визначаються в основному по різному, але головним висновком з проведеного аналізу має стати той аспект, що процес доказування не збігається з процесом розгляду цивільної справи, а починається раніше. Тому діяльність суду в цивільному процесі зводиться до виконання передбачених ЦПК дій, в той час, як процес доказування має здійснюватись суб'єктами процесу доказування. Якщо при цьому прийняти до уваги запропонований авторами термін "доведення", то він в основному характеризує процесуальну діяльність суб'єктів доказування по створенню у суду певної позиції по справі та при вчиненні відповідних дій, що потрібно буде вчинити по справі та про які просить суб'єкт доказування.133 Тому спробуємо визначити основні стадії процесу доказування і лише потім будемо адаптувати загальні аспекти процедури доказування до процедури розгляду справи.

Деякі автори вважають, що стадійність в доказуванні має співпадати з теоретичною концепцією стадійності цивільного процесу і в основному не звертають увагу на особливості процесу доказування, що є властивим для американського та англійського процесу доказування, оскільки в їх системі більшість дій здійснюється під контролем та впливом суду134. В той же час для українського судочинства властивим є втручання суду в процес доказування лише у випадку, коли сторонам необхідно сприяти у витребуванні доказів (ч.4 ст.10 нового ЦПК) або для забезпечення доказів (ст.133 нового ЦПК). В інших випадках суд не може впливати на процес збирання доказів.

Класичним і найбільш поширеним є поділ процесу доказування на такі стадії:

визначення кола обставин, що підлягають доказуванню;

виявлення та збирання доказів по справі;

дослідження доказів;

оцінка доказів;

5. перевірка правильності судового доказування при перегляді судових актів.135 Але в цій класифікації робиться спроба розглядати процес доказування як абстрактну, а не конкретну діяльність певних суб'єктів. Виходить, що особа, яка здійснює доказування по конкретній справі не тільки збирає їх, а й перевіряє правильність судового доказування. Тобто можна констатувати, що на таку класифікацію значний вплив здійснила класифікація стадій цивільного процесу, але нею не враховуються відносини, які знаходяться на межі виникнення цивільних процесуальних правовідносин і полягають у тому, що суддя має визначати обґрунтованість вчинення провадження по справі. Отже, провадження в справі розпочнеться лише в тому випадку, коли позивач доведе наявність порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу та необхідність його захисту (ст. З нового ЦПК). Тим більше неможливо погодитись із запропонованою класифікацією, оскільки потребуватиметься тлумачення застосоване поняття "правильність судового доказування", а не процесуальних дій суду по розгляду справи.

Тому на підставі проведеного аналізу автори дійшли висновку про необхідність виокремлення у процесі доказування наступних стадій:

формування предмету доказування;

збирання доказів;

процедура їх надання;

аналіз доказів на предмет їх:

належності до справи;

допустимості як доказу по конкретній справі;

достатності доказів у сукупності для доведення певної обставини;

значимості як доказу по конкретній справі та переваги над

доказами іншої сторони. При цьому, усвідомлюємо, що визначили лише загальні риси найпростішого процесу доказування, який в кожній конкретній справі буде мати свої особливості та відрізнятиметься складністю і може трансформуватись в залежності від таких факторів як: суб'єктивна позиція судді, який може помилково не приймати заяву і буде потрібно надавати додаткові докази, так і суб'єктивна позиція позивача, стадії цивільного процесу, коли справа розглядається в суді загальної юрисдикції чи в порядку перегляду, а також важливим питанням є: на доведення яких обставин спрямовано доказ: матеріальних (обставин правопорушення, завданої шкоди тощо) або процесуальних (наприклад, підстав відводу судді, секретаря судового засідання тощо). Частіше за все в юридичній практиці позивачі звертаються із заявами, в яких обставини необґрунтовані доказами або робиться посилання на докази, які не можуть бути прийняті судом для доказування конкретних обставин справи. Громадяни помилково вважають, що достатньо показань свідків для встановлення факту передачі грошей у борг і таке інше. З іншого боку, дуже часто суд вимагає довести суму моральної шкоди, що іноді буває зробити дуже складно або навіть неможливо без проведення експертизи, доволі часто судом вимагається перед зверненням з позовом провести експертизу вартості окремого об'єкту, виконати дії стосовно попереднього позасудового вирішення справи тощо. Ці обставини можуть зумовлювати необхідність не тільки в доказуванні на попередніх стадіях цивільного процесу, а й застосування процесу доведення власних процесуальних прав. Одному із авторів, наприклад, відомий випадок, коли дві особи мали одне й те саме прізвище, проживали за однією адресою, але у батька ініціали були С.В., а у сина С.С. і суддя помилково виніс ухвалу про відмову в прийнятті позовної заяви на тій підставі, що ним вже розглянута справа за тотожним позовом. В цьому разі лише в апеляційному порядку було доведено помилку судді.

Отже, стадійність процесу доведення має також умовний характер, оскільки важко передбачити, коли потрібно його розпочати і коли він закінчиться. Спробуємо визначити його характерні ознаки на стадії звернення до суду. Так, при зверненні до суду за ст.119 нового ЦПК позивачу необхідно:

викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги (п.5);

зазначити докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування (п.6).

Ці характерні вимоги до позовної заяви мають в своєму контексті як доказовий характер (п.6), так й ознаки процесу доведення (п.5), оскільки по суті в ЦПК вони викладені, на погляд авторів, не досить коректно. Так, за ст.57 ЦПК докази надаються на обґрунтування обставин справи. Більш того, концепція теоретиків цивільного процесу пропонує висвітлювати триєдине завдання для позовного провадження, а саме встановлювати: юридичну обставину, право, обов'язок, які вважаються взаємопов'язаними. Всі ці три обставини й зумовлюють необхідність їх доведення, але вони мають різний процесуальний характер. Так, юридична обставина при її доведенні стає фактом, з якого за нормами матеріального права встановлюються права та обов'язки. Тому п. п.5, 6 ст.119 ЦПК пропонується викласти з урахуванням процесу доведення та доказування, а також виходячи з особливостей правовідносин, які складаються з прав та обов'язків. Спочатку позивачу необхідно довести власне порушене, невизнане або оспорюване право (ст.3 ЦПК), яке може за ст.16 ЦК складати самостійний об'єкт захисту, і в наступному обов'язки відповідача. Отже, п. п.5, 6 ст.119 ЦПК, на думку авторів, доцільно викласти наступним чином:

викласти обставини, якими позивач обґрунтовує порушення, невизнання або оспорювання своїх прав та докази на їх підтвердження (п.5);

викласти обставини, якими він обґрунтовує обов'язки відповідача та їх розмір, та докази на їх підтвердження (п.6).

Таким чином, право не встановлюється на підставі доказів, а має доводитися посиланням на певні норми закону. Тобто при співставленні обставин, що зазначені в конкретній нормі з тими обставинами, які зазначені в позовній заяві, можна робити посилання на відповідні права позивача. Аналогічною є процедура визначення обов'язків відповідача, що також мають доводитись на підставі відповідних юридичних обставин з наступним доведенням обов'язків відповідача на підставі норм закону, хоча дійсний розмір завданої шкоди або інших вимог позивача також має доводитись позивачем за допомогою доказів. Отже, поряд з процесом доказування існує процес доведення навіть при складанні позовної заяви, тобто до звернення до суду. Навіть та обставина, що позивачем сплачене державне мито має бути доказаною шляхом надання суду квитанції про його сплату або має доводитись і доказуватись інша обставина про те, що позивач звільнений від сплати державного мита. Формально процес доказування триває до судових дебатів, а процес доведення на протязі всього періоду розгляду справи по суті. Так, за ст. 192 ЦПК сторонам та іншим особам, що беруть участь у справі, надається можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи і на цьому процес надання доказів і їх дослідження закінчується. Так, в ч.3 даної норми йдеться про те, що суд, вислухавши додаткові пояснення та вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів. У судових дебатах має місце оцінка первісних пояснень, додаткових та доказів на їх підтвердження і доведення перед судом переваг позицій кожної зі сторін. Тим більше обмінюючись репліками сторони зазвичай можуть надати суду останні свої доводи, а не докази.

Тому загалом процес доказування при розгляді справи в суді першої інстанції закінчується після надання додаткових пояснень (ст. 192 нового ЦПК), якщо суд не вважатиме за доцільне повернутись до перегляду даних свідками показань або не запропонує сторонам надати додаткові докази. Процес же доведення триває довше, ніж процес доказування, оскільки стадія судових дебатів - це по суті саме доведення перед судом переконливості позиції кожною стороною, а не доказування.

Але враховуючи стадійність цивільного процесу, можна говорити про те, що кожне судове засідання - це також своєрідний процес забезпечення доказів, оскільки воно, як кожний юридичний процес, відрізняється комплексом процесуальних дій, прав та обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин, що мають фіксуватись у встановленій законом формі. Тому закінчення процесу доказування в суді першої інстанції не означає одночасного закінчення процесів доведення та доказування, оскільки вони можуть бути продовжені при розгляді зауважень на запис у журналі судового засідання, виправленні описок та арифметичних помилок, постановленні додаткового або роз'ясненні судового рішення тощо.

На цій підставі можна робити висновок про те, що кожна цивільна справа має продовження у зв'язку з її переглядом судом апеляційної та касаційної інстанцій, а не розпочинається заново.

Навіть той аспект, що в цивільних процесуальних правовідносинах змінюються в цьому разі деякі суб'єкти (суд) не свідчить про розгляд нової цивільної справи, інакше після кожного судового розгляду можна ставити питання про відшкодування судом першої інстанції витрат, що сторони зазнали під час розгляду справи. [6.85]

5. Суб'єкти доказування
Досить важливим у теорії цивільного процесу є питання визначення суб'єктів процесу доказування та їх ролі у ньому. Найпоширенішою концепцією є віднесення суду до суб'єктів, які беруть участь в процесі доказування. Зокрема, більшість вчених відносить суд до учасників процесу доказування на тій підставі, що суд бере участь в оцінці наданих доказів; діяльність по доказуванню реалізується в межах цивільних процесуальних правовідносин, обов'язковим суб'єктом яких є суд; змагальність має включати не тільки ініціативу і самодіяльність сторін, а й також суддівське керівництво цим процесом при збереженні і посиленні владно-організаційних функцій суду в цивільному процесі.

За загальною класифікацією суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин передбачається їх поділ на три групи:

1) суб'єкти, які здійснюють правосуддя;

2) особи, які беруть участь у справі, залежно від характеру заінтересованості поділяються також на дві підгрупи:

які мають особисту (матеріальну) зацікавленість;

які мають процесуальну або іншу зацікавленість, тобто

Страницы: 1, 2, 3, 4

© 2003-2013
Рефераты бесплатно, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.