Під час проведення експертного дослідження документів експерт повинен звернути увагу на такі обставини, які можуть сприяти скоєнню правопорушень :

- недотримання правил обліку документів, а також контролю за збереженням документів та засобів, які використовуються для їх виготовлення;

- вторинне виготовлення друкарських форм;

- недотримання правил оформлення документів, таких як нечітке виконання записів, слабке фарбування відтисків печаток, порушення правил виконання записів арабськими цифрами, правил вилучання з обігу печаток та штампів, які не використовуються;

- недоліки огляду документів уповноваженими особами;

- низька якість матеріалів письма (виконання записів олівцем, на папері низької якості);

- недоліки чинних правил оформлення та збереження документів (відсутність регламентації способу припустимих виправлень тощо);

- недоліки у виготовленні, використанні печаток, штампів, розмножувальних та касових апаратів та інше [67,c.87-88].

На думку І.А. Алієва, обставинами, які сприяють вчиненню правопорушень, ті, що можуть бути встановлені експертним дослідженням документів, є:

1. Використання неналежних матеріалів документів, які не можуть забезпечити необхідного захисту їх реквізитів від підробки. Наприклад, використання тонкого недостатньо проклеєного паперу, може сприяти підробці підписів «напросвіт».

2. Порушення встановлених правил оформлення документів. Наприклад, отримання відбитка печатки чи підпису посадової особи на бланках, які не заповнені.

3. Порушення правил виготовлення, використання та зберігання печаток і штампів.

4. Неналежне вивчення документів відповідальними посадовими особами (працівниками бухгалтерій, контрольно-ревізійного апарату тощо). Наприклад, некваліфікований огляд документів, прийняття документів із явними ознаками підробки підпису, відбитку печатки тощо.

5. Недосконалість форм або порушення правил виготовлення бланків документів та інші [3,c. 254].

Узагальнення експертної практики свідчить, що дослідження з метою виявлення ознак злочину, пов'язаного з підробленням, збутом чи використанням підроблених документів та цінних паперів, потребує застосування різнорідних експертних методик, в оптимальній послідовності, залучення фахівців різних спеціалізацій. Тому його необхідно проводити за відповідною експертною технологією, яка містить окремі методики дослідження, методичні та технічні його засади, критерії оптимального застосування наявних ресурсів - кадрових, матеріально-технічних, процесуальних тощо. Потребується включення завдань експертного профілактичного дослідження до структури експертних технологій дослідження документів [19,c.65].

До робочого етапу експертних технологій при проведенні експертних профілактичних досліджень документів входять такі операції [ 51,c.211]:

1. При надходженні матеріалів на експертизу документів, керівник експертної установи, разом зі спеціалістом з експертної профілактики вивчає особливості наданого об'єкту, конкретизує окремі завдання профілактичного дослідження з урахуванням можливостей різних методик; експерту-виконавцю (комісії експертів) рекомендується провести профілактичне дослідження, за завданням, яке конкретизоване (крок 1).

2. Експерт встановлює перелік окремих експертних методик, методів й прийомів, інших експертних засобів та послідовність їх застосування, виходячи із вимоги максимального збереження досліджуваного об'єкту, із наявності та доступності необхідного обладнання, рівня кваліфікації фахівців, які залучаються до дослідження, можливості здійснювати управління кадровими і технічними ресурсами, наявності та якості довідково-інформаційного забезпечення (крок 2).

3. Експертами проводиться дослідження за обраними методиками. Оптимізація процесу застосування методик та інших експертних засобів досягається ефективним управлінням наявними ресурсами. Експерт (голова комісії експертів) здійснює управління шляхом планування та контролю надходження необхідних матеріалів, об'єктів, довідкової інформації тощо, а також збирання й узагальнення результатів (крок 3).

4. Здійснюється аналіз і синтез результатів досліджень, формулювання висновків відповідно до профілактичного завдання, може бути реалізованим за правилами складання висновку комплексного комісійного дослідження (крок 4).

Згідно зі змістом указаних операцій робочого етапу експертних технологій, експертне профілактичне дослідження документів забезпечується такими дослідницькими прийомами [ 51,c.211]:

1. Конкретизація завдань на експертне профілактичне дослідження документів забезпечується зверненням до типових експертних методик та розподіляється на такі процедури:

1.1. Визначення типу наданого на дослідження об'єкта, яке необхідне для оптимального вибору експертних засобів, особливо якщо дослідженню підлягає складний носій криміналістичної інформації, закодованої не наявним кодом, вивчення ознак якого потребує дослідження системи кодування та матеріалу досліджуваного документу.

1.2. Визначення інформаційних полів ознак, які підлягають дослідженню. Аналізується кожен елемент структури документа з оглядом на можливість існування в ньому ознак, за якими можуть вирішуватися ідентифікаційні та діагностичні завдання і, одночасно, які можуть свідчити про факт злочину чи про його обставини. Застосовується експертна версія про наявність таких загальних і окремих ознак, яка будується на основі аналогії, виходячи із аналізу способів учинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом документів, узагальнення практики експертного дослідження підроблених документів, особистого досвіду експерта [ 51,c.213].

Розподілення сукупності ознак наданого документа на інформаційні поля може відбуватися за комплексами ознак, що входять до предмету різних експертних методик. З огляду на це в документі завжди можна виділити такі інформаційні поля ознак: техніко-криміналістичного дослідження паперових документів; дослідження матеріалів документів (паперу, пластикату, магнітної стрічки, оптичного диску, фотопаперу тощо); трасологічних; фототехнічних, аудіофонографічних; ідентифікації портретних та інших видів зображень.

1.3. Формулювання окремих завдань на дослідження: обирається з переліку ідентифікаційних та діагностичних завдань з дослідження виділених інформаційних полів ознак, враховуючи необхідність забезпечення повноти дослідження [ 83,c. 347].

1.4. Формулювання узагальненого завдання на експертне профілактичне дослідження: містить рекомендації з узагальнення обраних окремих завдань. Узагальнене завдання за узгодженням із замовником дослідження може бути сформульованим як встановлення ознак профілактичного характеру, тобто ознак злочину, який пов'язаний з обігом наданого документа.

2. Встановлення переліку та послідовності застосування окремих експертних методик, методів й прийомів, інших експертних засобів відбувається за такими процедурами:

2.1. Окремі експертні методики обираються відповідно до сформульованих окремих завдань. У випадку існування декількох конкуруючих методик перевага надається тим, які апробовані в установленому порядку Міністерством юстиції України, дозволяють досягти більш інформативного результату та доступні для використання[ 83,c. 347].

2.2. Встановлення послідовності застосування окремих експертних методик проходить відповідно до визначених інформаційних полів ознак. При цьому діють правила пріоритетного їх вибору, виходячи із принципів: а) максимального збереження об'єкта дослідження, яке передбачає застосування не руйнуючих методик поперед руйнуючих; б) отримання максимальної інформації - пріоритет надається більш інформативним методикам; в) економічності дослідження - прості не руйнуючі інформативні методики застосовуються поперед тих, які потребують коштовного обладнання і витратних матеріалів.

2.3. Процедура технічного забезпечення окремих експертних методик передбачає вибір із наявних технічних засобів, з урахуванням їх тактико-технічних характеристик і ступеню працездатності.

2.4. Кадрове забезпечення проведення дослідження враховує реєстраційні дані про експертів (їх спеціалізацію, рівень кваліфікації, досвід, місце роботи)[ 83,c. 347].

2.5. Організаційне забезпечення, яке необхідне для збереження й транспортування матеріалів на дослідження, застосування окремих методик за обраною послідовністю, надійної роботи технічного обладнання тощо. Воно містить інструкції з порядку дослідження, зберігання і транспортування об'єктів, використання обладнання та витратних матеріалів.

2.6. Процедура інформаційного забезпечення, яка призначена для здійснення оперативного обміну інформацією між суб'єктами експертної технології: містить довідники з питань процесуального, методичного, технічного забезпечення досліджень.

3. Застосування окремих експертних методик передбачає такі процедури:

3.1. Управління - містить засоби планування і контролю термінів проведення досліджень, виконання запитів про надання додаткових матеріалів тощо.

3.2. Збирання результатів застосування окремих експертних методик - містить засоби передачі результатів до голови комісії експертів та забезпечення їх повноти та конфіденційності.

4. Формулювання висновку експертизи забезпечується такими процедурами [ 83,c. 347]:

4.1. Аналіз і синтез результатів застосування окремих експертних методик - містить порівняння результатів і розв'язання суперечок, які можуть виникнути між ними. Синтезуючий висновок, який складається поруч із категоричними судженнями може містити відомості про виявлені протиріччя між результатами застосування різних методик, а також вірогідні висновки щодо предмету дослідження.

4.2. Формулювання узагальнюючого висновку - забезпечується правилами складанням документу за результатами дослідження та вимогами до формулювання експертного висновку[ 83,c. 347].

Робочий етап експертної технології дослідження документів, який включає експертні профілактичні завдання, представлений Таблицею 2.2. В ній, відповідно до структурних елементів документу (інформація, система кодування, носій) надається повний перелік завдань на дослідження цих елементів експертними засобами. При дослідження інформаційного структурного елементу документу, такими завданнями є встановлення ознак логічної підробки, встановлення ознак зміни початкового змісту документу. Якщо ці завдання не поставлені в постанові (ухвалі) на проведення експертизи, то їх ініціативне дослідження складає зміст експертного профілактичного дослідження. Під час дослідження логічної складової документу за вказаними завданнями, експерт має орієнтуватися на такі окремі завдання діагностичного та ідентифікаційного характеру, які перелічені в правому стовпчику таблиці 2.(Додаток 2.Таблиця 2) (встановити спосіб логічної підробки, встановити дослівний зміст документу, засобами авторознавчого дослідження ідентифікувати виконавця логічної підробки, ідентифікувати автора документу)[ 83,c. 347].

Проводячи експертне профілактичне дослідження системи кодування документу, експерт вирішує такі задачі: встановити систему кодування інформації, встановити ознаки зміни чи перекручення кодів. Окремі завдання зводяться до діагностики типу системи кодування та до встановлення способу перекручення кодів, до ідентифікації автора кодування інформації в документі, а також виконавця перекручення кодів. Експертне профілактичне дослідження носія інформації (матеріалу документу) зводиться до встановлення ознак технічної підробки документу та виявлення невідповідності матеріалу документу встановленим зразкам (еталонам). В ході дослідження діагностуються тип та спосіб технічної підробки документа, відповідність чи невідповідність матеріалу документу еталонам, а також ідентифікуються засоби технічної підробки документу, проводяться ідентифікаційні дослідження джерела походження матеріалу документу.

Таким чином, експертні профілактичні дослідження входять до робочого етапу експертних технологій техніко-криміналістичного дослідження документів. Встановлення ознак профілактичного характеру відбувається обов'язковим чином незалежно від того, чи поставлені відповідні запитання в постанові (ухвалі) на проведення експертизи, чи ні [ 83,c. 347].

3. Експертна профілактика у судово-автотехнічних дослідженнях

Діяльність судово-експертних установ неможлива без планомірної, цілеспрямованої роботи по виявленню причин та умов , які сприяли скоєнню злочину. Особлива роль в цій справі належить експертам-автотехнікам, які, використовуючи спеціальні знання у технічній експлуатації транспорту, регулювання і організації дорожнього руху, експлуатації та утримання автомобільних доріг, можуть розробляти профілактичні рекомендації для широкого кола підприємств та установ [59,c.106].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5