Встановлювати значення тих чи інших суттєвих фактів слідчому приходиться при розслідуванні кожної справи. Покажемо це на простому прикладі.

Прокуратурою міста Києва розслідувалась кримінальна справа у зв"язку з і недостачею вина на суму 20 тис. гривень , у матеріально-відповідальної особи-начальника цеху розливу вина Мітюхіної. Зібрані докази свідчили про те, що недостача виявилась результатом халатності Мітюхіної, яка передовіряла прийом вина, що надходило в автоцистернах, іншим особам, і не заміряла фактичну кількість вина. Однак Мітюхіна у кінці слідства неочікувано заявила , що виявила і причину недостачі у своєму цеху і показала одну товарно-транспортну накладну на надходження у цех вина , яка , за її словами була безтоварною. При цьому Мітюхіна звернула увагу слідчого на те, що підпис про здачу вина водія автоци-стерни Божія на цій накладній явно підроблений і що, судячи по відміткам на накладній , Божій в цей день закінчив залив вина у свою цистерну на Київському винзаводі лише о 18 годині і не міг , як це зазначалось у накладній , доставити вино у цех Мітюхіної, що працював щоденно лише до 17 години 30 хвилин.

Відомості повідомлені Мітюхіною, мали суттєве значення і потребували пе-вевірки. При перевірці було встановлено , що Божій дійсно закінчив залив авто-мистерни на Київському вин.заводі о 18 годині, і в цей день не поїхав на вин.комбінат у цех до Мітюхіної, а залишив автоцистерну у гаражі. Наступного дня Павленко (на одній з машин працювало два водія , кожен через день) по товарно-транспортним документам Божія доставив автоцистерну з вином у цех промкомбінату, здав вино особі, якій Мітюхіна передовірила прийом , і розписався за Божія окладній здачі вина.

Факти про які повідомила Мітюхіна : підробка підпису Божія на накладній ,

і ненадходження вина у той день , що значився у накладній,- дійсно мали місце. Але як показала перевірка, значення цих фактів виявилось не таким , як гадала Мітю-хіна Приклад взятий з кн. : Г.В. Арцьішевского . Вьщвижение и проверка следственньїх версий.

4. Версії повинні висуватися якомога раніше, по можливості в ході огляду місця події.

З проблемою обґрунтованості версій безпосередньо пов'язано питання про момент висунення версій . Це питання виникає по тим справам , розслідування яких починається з моменту огляду місця події і проведення інших першочергових слідчих дій . По ''застарілим" справам , що вже знаходились у провадженні іншого слідчого , а також у більшості економічних справ , порушеним за матеріалами реві-зії , питання про час висунення версій сумнівів майже не викликає, тут версії зазвичай формуються слідчим одразу після вивчення матеріалів справи.

В юридичній літературі можна зустріти думку ,що висунення версій по

справі починається ще до огляду місця події, після телефонного дзвінка з повідо

мленням про те, що сталося. Однак в цей період , як правило, висунені припущення будуть мати надто приблизний характер.

Інші вважають , що версії повинні висуватися лише після проведення огляду місця події та всіх інших невідкладних слідчих дій (допитів , судово- медичних Експертиз і т.д.) У період проведення цих першочергових слідчих дій слідчий повинен "тримати свій розум відкритим ", говорять прибічники такої позиції, і спостерігати та фіксувати наявні сліди злочину. Однак така позиція прирікає слідчого у первинний етап розслідування на бездіяльність , що теоретично і практично неможливо. Крім того, така рекомендація невірна і тактично.

Величезна пізнавальна і тактична роль слідчих версій полягає не тільки в тому , що вони дозволяють після огляду місця події, після первинних допитів і експертиз визначити основний напрям пошуків і розробити усесторонній план розслідування кримінальної справи . Це лише одна з якостей версії. Інша , не менш важлива її якість полягає в тому , що з допомогою версій слідчий може і повинен забезпечити накопичення фактичних даних про перевіряєму подію систематизова-но і в максимально повному об'ємі зі стадії огляду місця події.

Для того , щоб провести кваліфікований та повний огляд місця події, важ-ливо не просто фіксувати те , що "кидається" в очі, лежить на поверхні необхідно знати , куди дивитися , знати , що бачити ,що шукати . Такі знання і дають версії, висунені в ході огляду. Вони допомагають побачити місце пригоди як би з різних сторін , не лишаючи осторонь ні однієї деталі, що має значення по справі Ратинов А.Р. Наблюдение и наблюдательность в работе следователя -в кн.: Вопросы предупреждения преступности. М.,1966-с.154-155.

. Са-ме тому досвідчені слідчі намагаються будувати версії вже в ході огляду місця події. Достатньо згадати про випадки проведення слідчих експериментів у ході огляду, що допомагають одразу забезпечити інсценування крадіжки , самогубства і т.д. Між тим такі експерименти є ніщо інше , як перевірка слідчих версій , що виникли в процесі огляду, про сутність події (наприклад , вбивство чи самогуб-ство), про коло підозрюваних осіб і т.п.

І навпаки , несвоєчасне висунення версій , ігнорування цього тактичного йому вже у стадії огляду місця події загрожує серйозними негативними наслідками. У ніч з четвертого на п'яте жовтня була вчинена крадіжка шовку на суму близько 8 тис. гривень зі складу швейної фабрики в м. Малин .

Судячи по слідам , злочинці проникли на склад через горище, відкривши кришку круглого металевого люку, розташованого на стелі. Люк закривався на великий дубовий засув , який проходив через скобу на кришці люку зі сторони, спрямованої всередину приміщення складу. У момент огляду кришка люку була і відкинутою на горище , а дерев'яний засув лежав на підлозі складу. Зафіксувавши всі ці обставини , слідчий припустив, що крадіжка вчинена "сторонніми " особами .

В ході огляду він не висунув інших версій ( про можливість інсценування крадіжки чи про можливість здійснення крадіжки "сторонніми " особами у домовленості з працівниками складу). Тому дубовий засув не був вилучений , оглянутий і виміряний , в протоколі не зафіксували його місцезнаходження по відношенню до люку, не був проведений експеримент для перевірки можливості відчинити люк зі сторони горища при задвинутому засуві зсередини складу. Через день ці версії виникли, але засув був загублений і тому неможливо було провести експеримент . Як наслідок справу у подальшому було призупинено за не встановленням винних осіб Приклад взято з кн.: А.А.Старченка . Логика судебного исследования -М.,1958- с.137.

Висунення версій у стадії огляду місця події потребує деяких навиків , передбачає вміння обмірковувати , співставляти факти , робити певні висновки з того що виявлено в ході огляду . В деяких випадках висунення версій в цей період представляється складним , інколи огляд може не дати достатньої інформації для необхідного узагальнення. Однак слід вважати за правило висунення версій , саме період.

Висуваючи версії в ході огляду місця події, слідчий повинен пам'ятати про очікувану його небезпеку : захопившись однією версією, він може не помітити і не зафіксувати слідів, що протирічать їй. Така ж небезпека існує і у випадку захоплення однією версією на більш пізніх стадіях розслідування. Однак така небезпека, якій без особливих зусиль можна запобігти при правильному висуненні версій , не повинна приводити до іншої помилки- недооцінці значення версій при огляді місця події. Слідчий може і повинен оглянути місце події з точки зору всіх можливих у даному випадку пояснень того ,що сталося, всіх версій, висунутих їм ході огляду.

2.2 Логічні підстави побудови системи версій по справі

Кожна версія має одне гадане пояснення того , що сталося , вказує один із Бюжливих напрямків розслідування. Тому висуваючи одну версію, якою б перспективною вона не була б , слідчий ніколи не може бути впевненим у тому , що він знаходиться на вірному шляху , що обрана ним версія приведе його до істини . Захоплення однією версією , як правило , приводить до порушення вимог процесуального закону про обов'язковість всебічного , повного і об'єктивного дослідження обставин справи , виявлення як обвинувачених так і виправдальних доказів.

Всебічний, науково обґрунтований підхід до розслідування злочину, буде убезпечений лише у тому випадку , якщо слідчий побудує та перевірить всі гідні пояснення невідомих обставин справи , всі можливі у даному випадку версії. При правильній побудові декількох висунутих версій будуть являти систему , логічний ряд версій , у якому одна з них буде містити припущення, яке відповідає дійсності. Однак для правильної побудови ряду, системи

версій по справі необхідно дотримуватись наступних логічних правил : - висунуті версії повинні бути співставляючі; .

- по змісту версії повинні бути альтернативними;

- по справі слід висувати вичерпний перелік співставляючих , альтернативних , реальних версій;

Для пошуку причетних осіб слід будувати декілька рядів версій Ларин А.М. От следственной версии в истине -М.,1976-с.24

1. Логічна ознака співставленості, порівняльності означає, що кожна версія , висунута по справі, повинна мати припущення у відношенні однієї і тієї ж невідо-мої обставини . Вона і являється логічною підставою цих версій ( на відміну від фактичної підстави , яким являється весь вихідний матеріал ). Тому при побудові версій з дотриманням правила співставленості часто говорять , що всі версії по справі висунуті по одній (логічній) підставі.

Конкретний зміст версій залежить від характеру вихідних даних, які знаходиться у розпорядженні у слідчого. В одному випадку слідчому буває Незрозуміла сутність перевіряємої події, і він висуває різні версії про сутність події Правило співставлення зобов'язує його будувати всі версії тільки по питанню про гадану сутність події, що перевіряється, не «змінюючи» версії про сутність з версіями по іншим невідомим обставинам справи. Питання про сутність перевіряємої події в цьому випадку буде логічною підставою висунутих версій. В іншому випадку слідчий вважає за необхідне висунути версії по суб»єкту злочину. У бідності з правилом співставлення всі сформульовані версії повинні містити (вчення про різні суб'єкти злочину, які і будуть у даному випадку слугувати логічною підставою розподілу версій і т.д.

Наприклад по справі про вбивство Світлани Малосієвої було висунуто дві версії:

вбивство , вчинене з метою уникнення від відповідальності за зґвалтування і грабіж;

вбивство , вчинене на ґрунті ревнощів і помсти.

Обидві версії відповідали логічній ознаці співставленості, так як давали і різне пояснення однієї і тієї ж ще не встановленої обставини - мотиву дій винного. І Правило співставленості при висуненні версій у практичній роботі не завжди враховується слідчим ,що безумовно, негативно впливає на чіткість аналізу наявного матеріалу .

По справі, порушеній у зв»язку із смертю Іванової, труп якої був виявлений у її будинку , в петлі, слідчий висунув чотири версії:

Іванова покінчила життя самогубством ;

Іванова була вбита сином Миколою, щоб позбавитись відїї та повернути
дружину і дитину (по обставинам справи син померлої вважав, що мати
розбила його сімейне життя);

3) Іванова вбита невідомими злочинцями з метою пограбування; 4) Іванова вбита невідомими злочинцями з метою помсти.

Наведені версії є неспівставляємі, оскільки містять припущення про різні

невідомі обставини - про сутність перевіряємої події ( вбивство чи самогубство),

про можливі мотиви вбивства (на грунті помсти, з корисливих спонукань , з метою позбавитися матері), про можливі суб'єкти злочину (син Микола , невідомі злочинці).

Логічна неспівставленість висунутих версій могла потягти за собою і певні тактичні помилки , оскільки , наприклад , версії № 3 та 4 орієнтували слідчого на пошук невідомих вбивць , в той час , коли по справі ще не була виявлена сутність їого що сталося , ще не було відомо, чи було це вбивством.

Цей приклад також показує, що між висуненням версії у відношенні різних невідомих обставин існує чітка логічна і тактична залежність ,що зобов'язує слідчого спочатку встановити сутність перевіряємо події, якщо ця сутність невідома, а потім вже приступити до встановлення інших невідомих по справі

фактів Взято з кн. :Васильева А.Н. Тактика отдельньїх следственньїх действий М.,1956 с.72..

Дотримуючись правила співставлення , у даному випадку необхідно було висунути дві версії про сутність перевіряємої події:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10