злочину , але вона не рівнозначна розкриттю. Порівняну простоту правильної по-будови версій не слід автоматично переносити на послідуючу , зазвичай складну, діяльність по викриттю винних розкриттю злочину, реабілітації невинних. Однак без правильної побудови версій успіх розслідування в багатьох справах є неможливим О.А. Бандура , В.Г.Лукашевич .Криминалистическая версия тносеологический , логический и Психологический аспектьі.-К.,1991-с.47

.

2.3 Класифікація вихідних даних і відповідних їм по змісту версій

Правильному застосуванні версій в розслідуванні сприяє їх обґрунтована класифікація по змісту припущень, що їх складають. Класифікація досліджуємих об'єктів , як відомо, являється одним із способів їх пізнання.

Слідча практика свідчить про те, що зміст версій завжди залежить від харак-теру вихідних даних , від тієї інформації про перевіряєму подію, якою володіє слід-чий до моменту висунення версій. Звідси висновок, що правильна класифікація версій по змісту повинна бути тісно пов'язаною з класифікацією вихідних даних , більше того класифікацію версій необхідно починати з класифікації (типізації) вихідного матеріалу.

Типові варіанти вихідних відомостей краще за все пов'язувати безпосередньо з такими основними поняттями кримінального і процесуального права , як склад злочину і предмет доказування.

Відомо , що незалежно від специфічних рис розслідування кожна справа характеризується певним об'ємом свідчень про обставини , що підлягають доказуванню. Різні об'єми , рівні інформації можуть бути піддані узагальненню, класи-фікації. Чотирьохчленна формула , що групує ознаки кожного складу злочину (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона), широко відома практичним працівникам . Слідчі вже давно звикли оцінювати матеріал з точки зору доказаності окремих елементів складу злочину і ознак предмету доказування. Тому типізація вихідних даних по об'єму наявних свідчень про ці елементи і ознаках зручна для запам'ятовування і використання Арцишевский Г.В. Вьідвижение и проверка следственньїх версий .- М.,1978 - с.52

.

Така типізація не протирічить, а поєднується з принципом індивідуальності розслідування , оскільки версії, висунуті на основі того чи іншого типового варіан-ту , будуть визначати напрям роботи слідчого над справою , у рамках яких і реалі-зуються всі індивідуальні особливості виявлення , фіксації, перевірки і оцінки доказів.

Взявши за основу об'єм наявних відомостей про ознаки предмету доказу-вання і про елементи гаданого складу злочину , можна сформулювати п»ять типів (варіантів ) вихідних даних і відповідних їм по змісту версій :

1) вихідні дані недостатні для висновку про сутність події, вони дозволяють
припускати як наявність так і відсутність злочину ; у цьому випадку зазвичай
висуваються версії про припущену сутність події;

із наявних даних відома сутність злочину , невідомий його мотив, суб'єкт ; при цьому варіанті слід , як правило висувати версії по мотиву злочину;

із наявних даних відомі сутність , мотив злочину, невідомі суб'єкт і деякі
суттєві об'єктивні обставини ; версії зазвичай висуваються по невідомим
об'єктивним обставинам ;

4) вихідні дані містять дані про сутність, мотив і основні обставини , невідомий суб'єкт злочину ; версії як правило висуваються по

суб'єкту чи по невідомим напрямам його пошуку; 5) наявні матеріали містять відомості про всі основні обставини перевіряємо події, включаючи відомості про конкретного суб'єкта, але ці відомості в тій чи іншій частині є недостовірними ; версії висуваються у відношенні юридично важливих обставин , які необхідно достовірно встановити .

Як видно із запропонованої класифікації, невідомі елементи предмету доказування і складу злочину встановлюються з допомогою версій , при цьому ж використовуються відомості про інші , вже відомі елементи. Це можливо у силу об»єктивного взаємозв'язку і взаємообумовленості всіх фактичних обставин , слідів будь-якого злочину. Відображаючи передбачувальний зв'язок наявних відомостей і фактів, версії ніби «відшуковує» реально існуючий об'єктивний зв'язок обставин дослуджуємої справи. Саме тому про мотиви дій злочинця нерід-ко дає уяву спосіб вчинення злочину ; конкретні об'єктивні обставини, час і місце вчинення злочину - допомагають встановити злочинця ; мотив злочину у багатьох випадках вказує на його суб'єкт ; у свою чергу особливі якості і властивості суб'єкту ( його фізичні дані, посадове положення , професія , наявність «зв»язку»з об'єктом посягання та ін.) нерідко визначають спосіб вчинення і приховування злочину і т. д. Ларин А.М. Версии // Проблемьі предварительного следствия - Волгоград ,1974-с.78

Розглянемо різні типи вихідних даних і відповідні їм по змісту версії Детальніше.

1. Вихідні дані не достатні для висновку про сутність події і дозволяють

припускати як наявність так і відсутність злочину . У такій ситуації висуваються версії про сутність перевіряємої події.

Вихідні дані цього типу є характерними , наприклад , для справ про економі-чні і посадові злочини , порушених на основі ревізії про недостачу чи надлишок товарно-матеріальних цінностей в тих випадках , коли причина недостачі чи надлишку невідома.

По таким справам у начальній стадії рекомендується висунути версії про сутність (природу) недостачі чи надлишку , які можуть мати місце внаслідок краді-жок і зловживань, халатності матеріально відповідальних осіб, а також бути резуль-татом неправильного обліку , помилок, допущення при інвентаризації. Версії про сутність події нерідко висуваються по справам про автотранспортні пригоди з незрозумілими обставинами , коли ще невідомо , чим викликана пригода - поруше-нням правил дорожнього руху водієм , чи випуском із гаражу технічно-несправ-ного автомобіля , чи необережністю потерпілого , чи нещасним випадком Розенблит СЯ. Расследование автотранспортньїх происшествий М.,1952 с.8О

.

Вихідні дані цього типу поширені також , наприклад у справах про випуск недоброякісної продукції, про порушення правил техніки безпеки по багатьох з яких на початковій стадії розслідування неможливо зробити достовірний висновок про сутність перевіряємої події.

Версії про сутність також як правило висуваються у випадках виявлення трупу , коли нема повної ясності, яка причина смерті людини - вбитий чи покінчив життя самогубством , чи загинув внаслідок нещасного випадку.

Вихідні дані такого типу можливі і при розслідуванні справ , порушених у зв'язку із зникненням людини, якщо маються матеріали, які дозволяють припускати різні-кримінальні та «нейтральні»- причини зникнення. Висувати в таких ви-падках версії мають припущення про всі можливі причини зникнення особи, допо-магаючи при цьому систематизувати і прискорити перевірку.

У червні 1999 року рано вранці в Бородянський райвідділ міліції звернулися місцеві жителі Лукініни , повідомивши , що їх 18-річна дочка Галя напередодні ввечері пішла на вечірку до знайомого хлопця - Пономаренка, що проживає в цьому ж селищі , але додому до цих пір не повернулася.

Галя Лукініна могла не прийти додому по різним причинам - переночувати у подруги чи у родичів у селищі, піти с ким-небудь погуляти в ліс. З нею міг статися нещасний випадок - вона могла потрапити під автомобіль , під електричку , вона могла бути вбитою. Всі ці припущення , являються версіями про сутність того , що сталося, виникли одразу і потребували перевірки .

Опитування батьків , сусідів , а також деяких учасників вечірки викликало
підозру : дівчину характеризували як сором'язливу та домовиту. Поза будинком
вона ніколи не ночувала і в цей вечір обіцяла батькам повернутись додому. Батьки
Галі повідомили , що у рідних і знайомих Галя не за»являлася. Учасники вечірки
пояснили, що Галя пішла додому близько 3 години ночі, і що її пішов проводжати Пономаренко . Сам Пономаренко заявив, що на півдороги він від Галі пішов додому. З урахуванням невеликого (три години)проміжку часу після зникнення дівчини було прийнято рішення організувати прочісування території селища; в результаті на березі річки виявили труп дівчини з явними ознаками і смерті.

Сутність перевіряємо події була встановлена умисне вбивство. /1/

2. Із наявних даних відома сутність злочину, але невідомий його мотив, суб'єкт.

При таких вихідних даних як правило висуваються версії по мотиву злочину.

Вихідні дані цього типу зістрічаються по нерозкритим справам про злочини проти життя. Версії по мотиву вчинення злочину , що висуваються при вихідних даних такого типу , дозволяють визначати напрям пошуку злочинця, коло осіб, серед яких його необхідно шукати , або запідозрити у вчиненні злочину конкретну особу.

Так по справі про вбивство постового міліціонера , труп якого з 13 ножовими пораненнями було знайдено вранці на обній із вулиць великого міста, при чому пістолет у міліціонера був відсутній , слідчий , знаючи лише сутність злочину (умисне вбивство), правильно висунув версії по мотиву вчинення злочину:

вбивство вчинено із помсти у зв»язку з його службовою діяльністю;

вбивство вчинено із побутових мотивів ;

вбивство вчинено з метою заволодіння зброєю;

вбивство вчинено затриманим за якесь порушення з метою уникнення
затриманню. /2/

Версії по мотиву вчинення злочину можуть також мати припущення і щодо конкретної особи.

Подібний тип вихідних даних виникає не тільки по справам про злочини проти життя громадян , але і по іншим категоріям справ.

/І/Приклад взято з статті :Виноградова В.Л. Неделя после отпуска //Человек и закон -М.,1971, №

Ю-с.42

/2/ Приклад взято з кн.: Г.В.Арцишевского .Вьщвижение и проверка следственньїх версий .-

М.,1978-с.56

55 Наприклад , по справм про підпали , коли факт підпалу є безперечним , але нема

відомостей про мотиви підпалу і винних осіб, зазвичай рекомендується висувати

версії по мотиву підпалу.

Версії по мотиву вчинення злочину , що висуваються при таких вихідних даних , коли нема відомостей про конкретну особу, мають ніби перехідний харак-тер , так як завжди у подальшому характеризуються версіями про суб»єкт злочину. Такі версії інколи називають несамостійними . З цим можна погодитись ,якщо пам»ятати , що встановлення мотиву умисного злочину являється, як правило, обов»язковою вимогою закону.

2. Із наявних даних відомі сутність події, мотиви дій злочинця, невідомий суб»єкт та деякі суттєві об»єктивні обставини . Тут версії зазвичай висуваються по невідомим об»єктивним обставинам.

Такі версії про невідомі об»єктивні обставини при відсутності відомостей про конкретного винуватця також носять перехідний характер і висуваються для впорядкування розшуку винних.

Прикладом використання вихідних даних цього типу може слугувати справа, наведена відомим криміналістом Яном Пещак. /1/

Один з військових підрозділів у травні 1958 року проводило навчальні стрільби із танків. Після отримання наказу про початок стрільби із гармати одного із танків пролунав постріл. Снаряд впав приблизно в 300 метрах попереду танку. Командир танка від отриманих поранень помер одразу , інші члени екіпажу отри-мали великі опіки і були доставлені в лікарню.

/1/ Пещак Я.Н. Следственньїе версии- М.,1976 -с. 187-188

56

При проведенні слідчих дій слідчий встановив , що у і нку вибухнув

артелерійський снаряд, яким один член екіпажу був вбитий, а інші тяжко поранені. Сутність події відома, мотиви також- бажання прискорити стрільбу. Не-відомими лишились два питання : які причини вибуху і хто в цьому винуватий ? Слідчий правильно вирішив вияснити спочатку перше питання ( об»єктивні обста-вини події), оскільки його вирішення повинно було полегшити встановлення і другого питання.

На основі зібраного матеріалу було висунуто три наступні версії:

снаряд не був до кінця досланий у казенну частину гармати , в результаті чого
замок зачинився не повністю, а хтось із членів екіпажу намагався дослати снаряд
ударом молотка ; удар був такої сили , що пробив капсуль-вибухач, від чого і
відбувся вибух;

снаряд заклинило і хтось із членів екіпажу, не дочекавшись визначеного часу ,
відкрив гарматний замок, і від пізнього запалу вибухівки постріл відбувся в той
момент , коли замок був вже на половину відчиненим;

через відсирівшу вибухівку у снаряді відбувся спочатку неповний вибух , якого,
однак, було достатньо , щоб відбулася відкатка гармати назад, а при подачі його
вперед замок відкрився і в цей час відбувся вибух частини вибухівки , що лиши-
лась.

В ході перевірки цих версій були виключеними останні дві і підтверджена пер-
ша . Тоді слідчий приступив до з»ясування другого питання :хто виний у вибусі,
хто з членів екіпажу вдарив молотком чи іншим тяжким предяду.
3. Вихідні дані мають відомості про сутність , мотив та основні об»єктивні

58 обставини події, невідомий суб»єкт злочину. Версії висуваються по суб»єкту зло-чину з використанням всіх наявних у цьому відомостей..

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10