1) удосконалення моніторингу системи соціальних виплат, спрямованих на подолання бідності, шляхом:

визначення конкретних цілей, завдань та показників виконання бюджетних програм соціального захисту населення; запровадження нових методологічних підходів до визначення показників бідності;

забезпечення проведення оцінки і моніторингу ефективності системи державної соціальної допомоги;

2) впорядкування видів державної соціальної допомоги, здійснення заходів щодо посилення адресності соціальної підтримки окремих груп населення з урахуванням матеріального стану та умов проживання сім'ї, а саме:

визначення важливим принципом адресного спрямування державної підтримки орієнтацію на сім'ю, забезпечення її життєвих потреб з урахуванням вимог законодавства щодо сімейного обов'язку утримання тих членів сім'ї, які потребують матеріальної допомоги чи опинились у скрутних життєвих обставинах;

запровадження економічно обґрунтованих критеріїв визначення права на отримання державної соціальної допомоги, в тому числі оцінки майнового стану сім'ї;

заохочення громадян до активної життєвої позиції та прагнення підвищити рівень життя своєї сім'ї власними зусиллями; підвищення розмірів усіх видів державної соціальної допомоги до рівня прожиткового мінімуму відповідних соціальних, і демографічних груп населення;

3) спрощення процедур призначення всіх видів державної соціальної допомоги через застосування:

принципу призначення усіх видів державної соціальної допомоги за однією заявою;

мережі консультаційних служб із залученням громадських організацій з метою широкого інформування громадян про їх права і обов'язки у сфері надання державної соціальної допомоги;

сучасних інформаційних технологій для дистанційного консультування громадян, визначення права особи на державну соціальну допомогу та призначення такої допомоги;

принципу довіри до наданої особою інформації про свій майновий стан та покладання функції доведення недостовірності такої інформації на органи державної влади;

4) запровадження нової прогресивної технології прийому громадян в органах праці та соціального захисту населення за принципом "єдиного вікна", що забезпечить їх обслуговування на якісно новому рівні, шляхом:

- застосування інтегрованого підходу до надання усіх видів державної соціальної допомоги, на які особа має право;

- формування інформаційної бази про отримувачів та потенційних отримувачів державної соціальної допомоги;

- забезпечення ефективного використання коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, передбачених на виконання програм соціального захисту населення;

- підвищення ефективності роботи спеціалістів органів праці та соціального захисту населення;

5) удосконалення інституту державних соціальних інспекторів через:

- визначення однією з основних функцій державних соціальних інспекторів здійснення соціального супроводу найбільш соціально вразливих чи неблагополучних сімей;

- збільшення чисельності державних соціальних інспекторів з урахуванням нормативів соціального обслуговування сімей; навчання державних соціальних інспекторів основ психології та соціальної роботи; поліпшення організаційного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення роботи державних соціальних інспекторів;

6) модернізація інформаційних і комунікаційних технологій та удосконалення зв'язків з громадськістю через:

- створення сучасної технічної бази та розвиток інформаційно-аналітичної системи органів праці та соціального захисту населення;

- формування єдиної бази даних отримувачів державної соціальної допомоги та Єдиного реєстру осіб, які мають право на пільги, інтегрованих з базами даних (реєстрами) Державної податкової адміністрації України, Пенсійного фонду України, державної служби зайнятості, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, державних органів реєстрації актів цивільного стану, створення відповідних загальнодержавних мереж;

- впровадження інтегрованих програмних продуктів для надання всіх видів державної соціальної допомоги за однією заявою;

- застосування сучасних соціально-інформаційних технологій для врахування громадської думки щодо існуючих і нових соціальних програм; формування сучасної інформаційної системи з метою запровадження пластикової чи іншого виду картки (соціального паспорта особи);

7) створення сучасної розгалуженої постійно діючої системи навчання і підвищення кваліфікації працівників органів праці та соціального захисту населення, що сприятиме підвищенню якості обслуговування населення; та запровадження сучасної системи управління персоналом;

8) впровадження Міжнародного досвіду використання сучасних соціальних технологій та методів роботи, у тому числі розвиток благодійництва у сфері надання соціальної допомоги соціально вразливим верствам населення.

Ці Основні напрями можуть реалізуватись завдяки затвердження Указом Президента України та подальшою реалізацією Кабінетом Міністрів України через відповідну постанову заходів з реалізації "Основних напрямів на центральному та місцевому рівнях, розроблення і прийняття законів та інших нормативно-правових актів з питань удосконалення системи соціальних виплат населенню”.

Необхідно запровадити експерименти з реалізації окремих Основних напрямів для визначення найбільш ефективних механізмів надання державної соціальної допомоги.

Згодом, потрібно широкомасштабне здійснення заходів у системі органів праці та соціального захисту населення (впровадження єдиної технології прийому громадян, інформування громадськості з питань діючої системи державної соціальної допомоги, технічне переоснащення зазначеної системи, модернізація інформаційних і комунікаційних технологій," перенавчання та атестація персоналу). На цьому етапі потрібно здійснити посилення адресного підходу до надання державної соціальної допомоги, перш за все бідним сім'ям та найбільш соціально вразливим верствам населення.

Фінансове забезпечення реалізації таких Основних напрямів повинно здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Необхідно також врахувати ті позитивні приклади, які останнім часом запровадили органи влади в місті Києві.

Так, наприклад, крім державної адресної допомоги малозабезпеченим верствам населення Києва міською державною адміністрацією в рамках загальноміської комплексної програми “Турбота” надається матеріальна допомога, яка носить систематичний або одноразовий характер. Так, відповідно до розпорядження Київської державної адміністрації від 05 лютого 2004 р. надається одноразова матеріальна допомога малозабезпеченим сім'ям у розмірі 1000 гривень на кожну дитину, народжену в Києві з 01 січня 2004 р. Така допомога призначається управліннями праці та соціального захисту районних державних адміністрацій додатково до державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Необхідно на нормативному рівні закріпити механізми реалізації аналогічних програм органами місцевого самоврядування у всій Україні.

Проведене в цій роботі дослідження дає підстави стверджувати, що соціально-економічна ситуація, яка склалася на сучасному етапі розвитку України, кризові явища у сфері економіки і фінансів зумовлюють необхідність подальшого вдосконалення механізмів обчислення та виплати державних допомог сісмям з дітьми, серед яких основне місце займають:

1) одноразова допомога при народженні дитини;

2) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Закон України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Основним досягненням українського законодавства стало те, що вказані допомоги надаються особам, як застрахованим, та к і не застрахованим в системі загальнообов'язкового соціального страхування.

Так, одноразова допомога при народженні дитини надається відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18 січня 2001 р. застрахованій та відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, який набув чинності в новій редакції з 1 січня 2002 року, не застрахованій в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну).

Згідно із встановленими правилами одноразова допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну або усиновителю незалежно від його занятості та віку.

При народженні дитини перша сума виплачується у 9 кратному розмірі прожиткового мінімуму, а решта суми протягом наступних 12 місяців.

Якщо усиновлено чи народжено 2 чи більше дітей, то допомога надається на кожну дитину.

Контроль за цільовим використанням допомоги здійснюється соціальними органами праці та соціального захисту населення разом з відділами у справах сім'ї, дітей та молоді і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей. Виплату допомоги може бути поновлено.

Допомога при народженні дитини надається застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше подвійного розміру встановленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. На сьогоднішній час її розмір складає 8500 грн.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має як застрахована, так і не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Зазначена допомога надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення, яке частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В цілому, можна говорити про те, що законодавством України вдосконалена система призначення та виплат, розглянутих в даній роботі державних соціальних допомог.

Є беззаперечним те, що наpодження дитини пpизводить до значних матеpiальних витpат на її утpимання, до чого сiм'я не завжди готова і психологiчно, особливо молода та з невисокими доходами. З метою часткового вiдшкодування витpат на новонаpоджену дитину, деpжава, яка заiнтеpесована у позитивнiй демогpафiчнiй ситуацiї, повинна постійно вдосконалювати механізми соціального захисту сімей з дітьми.

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. - К., 1996 р.

2. Закон України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" від 16 листопада 2000 року // Відомості Верховної Ради України. -- 2001. -- № 1. -- Ст. 2.

3. Конвенція про права дитини / Збірн. документів. -- Львів: Оксарт, 1995. -- С.29-49.

4. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" від 4 листопада 2004 року // Відомості Верховної Ради України. -- 2005. -- № 12 -- Ст. 128.

5. Закон України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям” від 01 червня 2000 року № 2014-III // Відомості Верховної Ради України. -- 2000. -- №50. -- Ст. 367.

6. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18 січня 2001 року № 2240-III // Відомості Верховної Ради України. -- 2001. -- №14. -- Ст.71.

7. Закон України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 22 березня 2001 року № 2811-XII //Відомості Верховної ради України. -- 2001. -- №20. -- Ст.102.

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №751 “Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми” // Урядовий кур'єр. - січень 2002 р. - № 4

9. Порядок надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства фінансів України 30 квітня 2002 року №226/293/169 // Офіційний вісник України. -- 2002. -- №24. -- Ст. 92

Спеціальна література:

10. Азарова Е.Г., Сазонов В.С. Пособия многодетным и одиноким матерям и на детей малообеспеченным семьям. - М.: ЮЛ, 1979. -- 128 с.

11. Андреев В.С. Право социального обеспечения в СССР: Учебник. -М.: ЮЛ, 1987. -- 352 с.

12. Безугла Я.І. Актуальні проблеми соціального забезпечення і захисту в Україні //Проблеми соціального захисту в Україні: Матеріали наук. - практ. конф. 20-21 червня 2001 р. - Чернігів, 1996. - с. 6-14.

13. Богданов С. Соціальний захист інвалідів: український та польський досвід - К. Видавництво Соломії Павличко "Основи". 2002. -- 120 с.

14. Бойко М.Д. Право соціального забезпечення. Навчальний посібник. - К., 2004. -- 266 с.

15. Бондарчук К. Забезпечення трудової зайнятості інвалідів в Україні: стан проблеми та перспективи // Соціальний захист. -- 2004. -- №1-- Ст.21-26.

16. Борецька Н. П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми. -- К.: Ін Юре., 2005. -- 136 с.

17. Вірич О. Створити суспільство рівних можливостей //Соціальний захист. -- 2001. -- №12. -- Ст.34-36.

18. Ганслi Теренс М. Соцiальна полiтика та соцiальне забезпечення за ринкової економiки. - К.:Либідь, 2005. -- 218 с.

19. Грачев Л. Программа социальной работы с семьями, имеющими детей-инвалидов.- М.: Атика,1992. -- 316 с.

20. Зайцева З., Іванова І. Особливості функціонування сім'ї, яка виховує дитину з особливими потребами // Виховання дітей з особливими потребами в сім'ї. - К., 1998. -- 59 с.

21. Иванова Р.И. Понятие и социально-правовая природа пособий как вида социального обеспечения. В кн.: "Социальное обеспечение в СССР за 60 лет". - М.: Труды ВЮЗИ. 1980. -- 145 с.

22. Иванова Р.И., Тарасова В.А. Пособия по социальному обеспечению. -М., 1977. -- 80 с.

23. Иванова Р.И., Тарасова В.А. Пособия по социальному обеспечению. - М.: ЮЛ., 1977. -- 49 с.

24. Іванова І. Соціально-психологічні проблеми дітей-інвалідів. - К., 2000. -- 152 с.

25. Капська Л. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю. - К., 2001. -- 72 с.

26. Качан Л. Соціальний захист дітей-інвалідів в Україні //Соціальний захист. - 2000 - №7. -- 89 с.

27. Комиссия по правам человека ООН. Права ребенка: Доклад Специального докладчика.--1997. 1февр.-- E/CN.4/1997/95/Add.2.-- С. 33.

28. Комиссия по правам человека ООН: Доклад Специального докладчика. -- 1998. -- 13 янв. -- E/CN.4/1998/101. -- С. 23.

29. Лібанова Е. Соціальна стратифікація українського суспільства і передумови становлення середнього класу // Нова політика. -- 2006. -- № 1. -- Ст. 29

30. Мартинчук Л.М. Реалізація завдань держави в сфері соціальної політики // Соціальний захист. -- 2000. -- №10. -- Ст.34-35.

31. Матеріали прес-конференції “Державні гарантії соціального захисту та реабілітації дітей-інвалідів” // "Праця і зарплата". -- N 21 (313). -- червень 2002 р. - Ст. 35-37.

32. Мачульская Е.Е. Право социального обеспечения: Учеб. пособие. - М.: Книжный мир, 1999. -- 281 с.

33. Мачульська Е.Е., Горбачева Ж.А. Право социальное обеспечения: Учебное пособие для ВУЗов. - 3-е изд. - М.: Книжный мир, 2001. -- 293 с.

34. Мостіпан О. Відстоювати права інвалідів //Соціальний захист. -- 2000. -- № 6. -- Ст.39- 41

35. Павлова Л.В. Международная защита прав ребенка // Права ребенка -- законодательство и практика: Материалы республиканской научно-практической конференции. -- Минск., 1999. -- 48 с.

36. Паламар І. Ін. Шлях до життя дітей з особливими потребами інвалідів // Соціальний захист. -- 2003 -- №4. -- Ст.32-34.

37. Приходько С. Держава і соціальний захист громадян // Право України. -- 1999. -- №9. -- Ст. 22-26.

38. Рязанова Н. Державна допомога сім'ям з дітьми” // Соціальний захист. -- №7. -- 2001. -- Ст. 30.

39. Синчук С.М., Бурак В.Я. Право соціального забезпечення в Україні. Навчальний посібник. - Київ “Знання”. 2003. -- 206 с.

40. Сирота И.М. Все о пенсиях, пособиях, социальной защите граждан Украины. - Харьков. Одиссей, 1999. -- 163 с.

41. Сирота И.М. Право социального обеспечения в Украине. Харьков. "Одиссей", 2005. -- 384 с.

42. Сирота І. М. Право пенсійного забезпечення в Україні. Київ. Юрінком Інтер. 2005. -- 288 с.

43. Система державного соціального і пенсійного страхування // Вісник ПСУ. -- 2006. -- №27. -- Ст.50

44. Социальное обеспечение граждан Украине - К.: Юрид. компания ВЕСТ и КО, 1999. -- 123 с.

45. Соціальна допомога нового типу // Праця і зарплата. -- 1999. -- №9. -- Ст. 57-62

46. Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під ред. В.Полтавця. - К., 2004. -- 205 с.

47. Сташків Б.І. Вдосконалення законодавства про допомоги //Право України. -- 1997. -- №7. -- С.19-22.

48. Сташків Б.І. Допомога по вагітності та пологах. // Проблеми права. Науково-практичний збiрник. Ч. 1. - Чернігів, 1998. -- 184 с.

49. Сташків Б.І. Одноразова допомога при народженні дитини. // Проблеми права. Науково-практичний збiрник. Ч. 2. - Чернігів, 1998. -- 191 с.

50. Сташків Б.І. Юридичні факти в праві допомоги // Проблеми права: науково-практичний збірник. Випуск І. - Чернігів: Юрист, 1997. -- 210 с.

51. Стичинський В.С., Зуб І.В., Мінюков П.І., Мінюков А.П. Право соціального забезпечення в Україні. - Киів. Видавничий Дім “Юридична книга”. 2005. -- 231 с.

52. Талан М., Павленко І. Під знаком особливої уваги до людей з особливими потребами // Соціальний захист. -- 2003. -- №3. -- Ст.12-16.

53. Тарасенко В.С. Щодо правового визначення "дитина-інвалід" // Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти і законодавство України: матеріали науково-практичної конференції, 12 березня 2004 року, м. Київ // За ред. О.Ф.Штанька, Н.Б.Болотіної, - К.:КЮ1 МВС України, 2004. -- 251 с.

54. Татаренко Г. Моделі соціального страхування у контексті історії // Право України. -- 2005. -- №10. -- Ст.69

55. Теория социальной работы: Учебник /Под. ред. проф. Е.И.Холостовой. - М.: Юристь, 1998. - 318 с.

56. Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работы: Учебное пособие для студентов высших средних заведений. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004. -- 412 с.

57. Фролова Е.П., Егорова Л.А. Пособия по социальному страхованию и социальному обеспечению. - М.: “Финансы и статистика”, 1986. -- 174 с.

58. Фролова Е.П., Потшеба Г.И. Государственная помощь матерям и детям. - М.: “Финансы и статистика”, 1989. -- 111 с.

59. Цільові соціальні допомоги // Соціальний захист. -- №4. -- 2000. -- Ст.55 - 57.

60. Чумаченко М. Індивідуальна програма реабілітації інваліда - план дій для місцевих органів влади //Соціальний захист. -- 2004. -- №4. -- Ст.15 - 18.

61. Юрій С.І., Шаманська Н.В. Соціальне страхування. - К.:”Кондор”. 2006. -- 462 с.

62. Якубенко О. Соціальний захист дітей-інвалідів // Соціальний захист. -- 2002 -- № 5. -- Ст. 22-26.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8