|
p align="left">Ці документи, а також предмети, що можуть мати значен-ня для справи як речові докази, адвокат вправі подати слідчим органам, прокурору, судді і суду (ч. 2 ст. 66 КПК), які, приєднавши до кримінальної справи, використовують їх як джерела доказів. Ознайоилення з матеріалами справи. Ознайоилення з матеріалами справи є важливим відповідальним моментом, який адвокати іноді недооцінюють.Окремі захисники вважають достатнім ознайомитись з обвинувальним висновком та перепровірити відповідність його тексту наявним у справі доказам, зробивши відповідні виписки пояснень свідків,висновків експертиз.У більшості європейських країн (наприклад, в Чехії, вСловаччині) слідчий на прохання адвоката надає копії
всіх документів справи (іноді за певну плату за ксероко-піювання). Українські захисники такої можливості, нажаль, поки що не мають. 1. Перед ознайомленням адвокат повинен вимагати: а) щоб справа була пронумерована і прошита Нумера-ція має бути зроблена ручкою, а не олівцем; б)щоб були пред'явлені для огляду речові докази,закри-ті пакети та додатки (наприклад, бухгалтерські документи); в) щоб було надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи. Це далеко Не повний перелік вимог,які повинен постави-ти перед слідством адвокат, ознайомлюючись зі справою.Принципи записів можуть бути різні. Водночас з ознайомленням проводиться серйозна аналітична робота,тому записи варто систематизувати за епізодами, особами або в іншому порядку. Це допоможе краще використати одержані дані. 3. Не слід поспішати із заявленням клопотань. У прото-колі про ознайомлення з матеріалами справи можна вка-зати, що клопотання буде подано пізніше. Якщо ознайомлення зі справою триває протягом трива-лого часу, слідчим рекомендують складати графіки, вказуючи, коли і які саме матеріали будуть пред'явлені захисни-кові й обвинуваченому. Звичайно, графік -- це робочий, а
не процесуальний документ, тому закон Не зобов'язує за-хисника, його підписувати.. Про відмову у задоволенні клопотань, поданих за результатами ознайомлення зі справою, слідчий виносить мотивовану постанову, яка може бути оскаржена прокурору. З дозволу слідчого захисник може бути присутній при проведенні слідчих дій які,здійснюються за клопо-таннями, поданими обвинуваченим або адвокатом. Після вчинення додаткових слідчих дій слідчий зобов'язаний ознайомити обвинуваченого і його захисника з матеріаламисправи. Особливо уважно слід ознайомлюватись з тими показан-нями і доказами, які свідчать на користь обвинувачено-го. Складаючи обвинувальній висновок, слідчий зазна-чає свідків, яких рекомендують викликати до суду. Тих свідків, які дають показання на користь обвинуваченого, до списку, як правило, не вносять. Тому ретельно випи-сані пояснення таких свідків дадуть можливість обґрун-тувати клопотання про їх виклик до суду Судова промоваДо прийняття рішення про день і місце слухання справи в судовому засіданні суддя або суд попередньо узгоджують із захисником і прокурором можливість їх участі у цей час у судовому засіданні (п. 10 ст. 253 КПК).У стадії судового розгляду справи найбільш повно порів-няно з іншими стадіями реалізуються всі демократичні прин-ципи кримінального процесу, в тому числі змагальності, пре-зумпції невинуватості обвинуваченого, гласності, усності, бе-зпосередності дослідження доказів. Сторони обвинувачення і захисту є рівноправними і через те мають більші можливості для формування і обстоювання своїх процесуальних позицій у справі.Під час судового розгляду справи адвокат сприяє підсуд-ному в здійсненні його прав і захисті законних інтересів. Він має право на побачення з підсудним, бере участь у дослідженні доказів, тобто в допитах підсудного, потерпілого, свідків, екс-пертів, пред'явлені для впізнання особи чи предметів, призна-ченні експертизи, огляді речових доказів, документів, місця події, порушує перед судом клопотання про витребування і приєднання до справи нових доказів, що виправдують підсуд-ного або пом'якшують його відповідальність, заявляє інші клопотання, викладає суду свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, бере участь в судових дебатах, висловлюючи свою думку про значення перевірених доказів у справі, про наявність обставин, що виправдовують підсудного чи пом'якшують його відповідальність, а також свої міркуван-ня з приводу застосування кримінального закону та міри покарання (ст. 266 КПК).Ефективність захисту багато в чому залежить від рівня підготовки адвоката до участі в судовому розгляді криміналь-ної справи. Зокрема, він повинен ретельно вивчити матеріали справи, зробити необхідні для захисту виписки і нотатки, грунтовно переговорити з підзахисним і погодити з ним пра-вову позицію, інші практичні питання захисту, намітити док-ладний план захисту, де передбачити заявления клопотань у підготовчій частині судового розгляду, пропозиції про порядок дослідження доказів, визначити основні пункти захисту, кон-кретні процесуальні дії (допити окремих осіб, постановку питань експерту, оголошення документів тощо). Адвокату слід мати на увазі, що, беручи участь у судових дебатах, він вправі посилатися тільки на ті докази, які ч були досліджені в судовому засіданні (ч. З ст. 318 КПК), і що суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні (ч. 2 ст. 323 КПК). Через це він повинен брати активну участь в судовому слідстві з тим, щоб допомогти судові дослідити всі докази, з'ясувати всі обставини справи, які виправдовують підсудного, пом'якшують його вину або звільняють від кримінальної відповідальності.Позиція адвоката, тобто його думка з питань вини і відповідальності підсудного, визначається протягом усього су-дового розгляду, але остаточно формулюється і Доводиться до відома суду та учасників судового розгляду лише в його про-мові під час судових дебатів. При цьому враховується і висло-влена суб'єктами сторони обвинувачення позиція, бо відпові-дно до закону (ч. 2 ст. 318 КПК) захисник бере участь у судових дебатах останнім, після того, як з промовами уже виступили прокурор, громадський обвинувач, потерпілий і його представник (останні -- в справах приватного обвинува-чення, а також в яких прокурор або громадський обвинувач не бере участі), цивільний позивач, цивільний відповідач або їх представники, громадський захисник.За своєю структурою захисна промова адвоката може складатися з таких частин: вступної, викладу фактичних обс-тавин справи, аналізу й оцінки доказів, розбору юридичної сторони пред'явленого обвинувачення, характеристики особи-стості підсудного і при необхідності -- потерпілого, аналізу причин злочину та умов, які сприяли його вчиненню, мірку-вань з приводу виду і міри покарання, цивільного позову і, нарешті, заключної. Виголошуючи свою промову, адвокат по-винен точно і правдиво викладати фактичні обставини справи, досліджені в суді докази, не перекручувати їх та позицію, аргументи сторони обвинувачення, не знущатися над потерпі-лим, бо «нема гіршого прийому захисту, як несправедливі причіпки і нападки на потерпілих»1.Суд не вправі обмежувати тривалість захисної промови адвоката певним часом. Суддя або головуючий у судовому.засіданні зупиняє адвоката лише в тих випадках, коли він у промові виходить за межі розглядуваної справи (ч. 4 ст. 318 КПК).Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками. Право останньої репліки нале-жить захисникові (ч. 5 ст. 318 КПК). Обмін репліками не повинен перетворюватись у лайку сторін обвинувачення і захисту. В своїй репліці адвокат коротко, в стислій і коректній формі може звернути увагу суду на перекручення фактів, позиції захисту, на домисли та принципово неправильні суд-ження, допущені прокурором або іншими суб'єктами сторони обвинувачення в їх промовах і репліках.Адвокат, який брав участь у судовому засіданні, протягом трьох діб з дня складення протоколу судового засідання має право ознайомитися з ним і подати письмові зауваження, вказавши на його неправильність або неповноту. Суддя, який головував у судовому засіданні, розглядає зауваження і в разі згоди з ними посвідчує їх правильність, а при незгоді вони вносяться на розгляд судового засідання, як правило, в тому ж складі суду, який розглядав справу. Якщо ж це неможливо, зауваження розглядаються судом, у складі якого повинно бути двоє з судців, які розглядали цю справу. В судовому засіданні може брати участь адвокат, який подав зауваження на прото-кол. Коли справа розглядалася суддею одноособове, він розг-лядає зауваження на протокол. Розглянувши зауваження, суд виносить мотивовану ухвалу, а суддя -- постанову, якими засвідчують вірність зауважень або відхиляють їх (ст. 88 КПК). Рішення про відхилення зауважень на протокол адвокат може оскаржити до вищестоящого суду.Оскарження вироку.Адвокат вправі оскаржити в касаційному порядку вирок будь-якого суду, крім Верховного Суду України, бо він наби-рає чинності негайно після його проголошення (ч. 1 і 5 ст. 347 КПК).Підготовка адвоката до ведення справи в касаційній інс-танції, особливо адвоката, який не брав участі у розгляді справи судом першої інстанції, включає: вивчення справи і доповнення або складання адвокатського провадження; вив-чення законодавчих актів, судової практики, спеціальної літе-ратури; бесіду із засудженим; вироблення плану захисту; оде ржання додаткових матеріалів для подання їх до касаційної інстанції (довідок, характеристик, документів про нагороди і заохочення, стан здоров'я, сімейний стан, актів ревізій та інвентарізацій, витягів із протоколів зборів з проханням про зниження міри покарання, письмового висновку фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, тощо); складання тез пояснень при майбутньому розгляді справи в суді касацій-ної інстанції.Касаційне оскарження вироку є обов'язком адвоката, який здійснював захист у суді першої інстанції, якщо він вважає вирок неправильним і таку думку поділяє підзахисний.В тих випадках, коли відсутні розходження в позиції, звичайно подається одна касаційна скарга -- від імені адвока-та. Однак це не позбавляє засудженого права оскаржити вирок і від свого імені. Коли ж виникає необхідність відмітити якісь факти, що відомі саме засудженому, то подаються касаційні скарги засудженим і адвокатом. Оскільки питання про каса-ційне оскарження вироку вирішується засудженим (або випра-вданим в частині мотивів і підстав виправдання), адвокат не повинен подавати касаційну скаргу всупереч бажанню свого підзахисного.Якщо адвокат не знаходить підстав для оскарження виро-ку, а засуджений наполягає на цьому, він повинен пояснити підзахисному мотиви відмови від складання касаційної скарги, роз'яснити порядок оскарження вироку і право засудженого зробити це самостійно. Адвокат може допомогти йому в скла-данні скарги. Однак якщо засуджений не оспорює обвинува-чення і кваліфікації злочину, а просить подати скаргу тільки на суворість вироку, відмова адвоката подати скаргу є непри-пустимою.До розгляду справи касаційною інстанцією, але не пізні-ше як за три доби до нього адвокат має право подати безпосе-редньо до касаційної інстанції викладені на письмі додаткові до скарги доводи і міркування, а також свої зауваження на скарги інших осіб і подання прокурора. Засуджений має право відкликати скаргу адвоката, крім випадків, коли він через свої фізичні або психічні вади не може сам здійснювати свого права на захист, обвинувачується у вчиненні злочину у віці до 18 років, не володіє мовою, якою ведеться судочинство, коли санкція статті, за якою кваліфіковано злочин, передбачає сме-ртну кару, а також коли до особи застосовано примусовий захід медичного характеру (ч. 2 ст. 353 КПК).Суд першої інстанції зобов'язаний сповістити адвоката про внесення прокурором подання або подачу скарг на вирок іншими учасниками судового розгляду. Адвокат має право ознайомитися в суді з поданням чи скаргою і подати свої заперечення, які приєднуються до справи або надсилаються до касаційної інстанції як додаток до справи не пізніше трьох діб з моменту їх надходження (ст. 349 КПК).Адвокат може брати участь в засіданні суду касаційної інстанції, заявляти там відводи і клопотання, давати пояснен-ня (ст. 358, 360). Зміст пояснень полягає в критиці вироку, доказуванні його неправильності в тій чи іншій частині, а в тих випадках, коли адвокат виступає із запереченнями проти подання прокурора, скарг потерпілого, цивільного позивача або їх представників, -- в спростуванні доводів цих осіб.На вирок, що набрав законної сили, і на ухвалу суду касаційної інстанції адвокат при згоді на це підзахисного може подати голові відповідного суду або відповідному прокурору та їх заступникам т. зв. наглядну скаргу. В разі принесення ними протесту адвокат у необхідних випадках може бути запроше-ний на засідання суду, що розглядає справу в порядку нагляду, для дачі пояснень (ч. 2 ст. 391 КПК).За клопотанням засудженого адвокат викликається в за-сідання суду, що вирішує питання, пов'язані з виконанням вироку (про відстрочку виконання, умовно-дострокове і дост-рокове звільнення від відбування покарання тощо), де заслу-ховуються його пояснення (ст. 411 КПК).ВисновокЯ дізнався про на мою думку, досить широкі можливості адвоката по конкретній кримінальній справі. Але застосування цих можливостей на даному етапі розвитку нашої правової системи дуже ускладнене бюрократією та небажанням правоохоронних органів надавати будь-яку допомогу захисникам підозрюваних, обвинувачених, підсу-дних. Це досить складний процес, який повинна пережити кожна країна що знаходиться на етапі розвитку.Список використаної літератури.1.Конституція України2.Кримінально-Процесуальний кодекс3.Постанови Пленуму Верховного Суду України4.Защита по уголовному делу - Е.Ю.Львова5.Адвокат в уголовном судопроизводстве - Ю.И. Стецовский6.Адвокат в уголовном деле - Ю. Лубшев
Страницы: 1, 2, 3, 4
|
